Сутність факторингу та динаміка його розвитку в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2012 в 19:13, реферат

Описание работы

Із становленням України як незалежної держави, розкріпаченням економічної активності населення та міграційної політики особливого значення набуло забезпечення її економічної самостійності, невід'ємним елементом якої є митна система. Відповідно до розділу VI Декларації про державний суверенітет України Україна самостійно створює банківську (включаючи зовнішньоекономічний банк), цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет.

Работа содержит 1 файл

Практич.занят.(метод).doc

— 647.50 Кб (Скачать)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

§ 8. Міжнародне нормативно-правове
забезпечення митної діяльності

 

Генеральна угода щодо тарифів торгівлі (ГАТТ): її вплив на формування митної доктрини держави.

Основні міжнародні договори, угоди, конвенції, правила, що регламентують діяльність митних служб.

Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур, митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів, митна конвенція про карнет А.Т.А. (тимчасове ввезення-вивезення товарів).

Усесвітня митна організація (ВМО). Мета створення та напрями ді­яльності.

Рада митного співробітництва.

Особливості митної справи та нормативно-правове забезпечення мит­ної діяльності в країнах, що  входять до митних союзів.

Принципи ГАТТ:

 

       найбільшого сприяння нації;

       національному режиму;

       поступового зниження рівня мита;

  • загального скасування кількісних обмежень імпорту та експорту.

Хронологія процесу приєднання України до ГАТТ/СОТ

 

14.07.92

Надано статус спостерігача (при ГАТТ).

17.12.93

Подано офіційну заяву (на засіданні Ради представників), створено робочу комісію з питань приєднання.

28.06.94

Офіційно передано меморандум про зовнішній торговельний режим України і розпочато переговори про приєднання у рамках робочої комісії.

27—28.02.94

Перше засідання робочої комісії у Женеві.

11—12.12.95

Друге засідання робочої комісії у Женеві (з’ясовано процес узгодження українського законодавства з вимогами ГАТТ/СОТ).

 

Третє засідання робочої комісії у Женеві (вивчення гарантованого взаємного доступу на товарні ринки України членів СОТ).

 

Структура ГАТТ

 

Сесія договірних сторін

 

 

Секретаріат (постійний орган; збирається раз на рік у Женеві)

 

 

Робочі групи

 

розгляд окремих
питань

Періодичні конференції

 

 

Група експертів

 

 

Рада представників у ГАТТ

 

 

«Група 18»

1975 р.

1979 р. — постійний
статус

Комітет з торгівлі та розвитку

1965 р.

 

Підкомітет з проектування дій західних держав стосовно держав, що розвиваються

 

 

Підкомітет з торгівлі найменш розвинених країн

 

 

Робоча група з питань структур­ної перебудови

 

 

Комітет з торгівлі сільськогосподарськими товарами

 

1983 р.

 

на рівні міністрів

Текстильний комітет

1974 р.

 

Група з кількісних обмежень та інших нетарифних заходів

 

1983 р.

 

Комітет з тарифних поступок

1980 р.

 

Комітет з захисних заходів

1973 р.

 

Комітет з бюджетних, фінансових і адміністративних питань

 

 

Комітет з технічних бар’єрів і торгівлі

 

1980 р.

 

Комітет з субсидій і компенсаційних мит

 

1980 р.

 

Комітет з антидемпінгової практики

 

 

Комітет з митної оцінки

 

діє під егідою Брюссельської ради з митного співробітництва

Комітет з урядових закупок

 

 

Комітет з імпортного
ліцензу­ван­ня

 

 

Комітет з торгівлі цивільною авіатехнікою

 

мета — створення галузевої зони вільної торгівлі

 

Світова організація торгівлі (СОТ)

 

Початок діяльності — 1995 р. Учасників — 129 країн.

Мета: створення загальних та інституційних рамок, що об’єднають ГАТТ та рішення Уругвайського раунду.

Структура СОТ

 

1.         Конференція міністрів (скликається 2 рази на рік).

2.         Генеральна рада:

 комітет з урегулювання розбіжностей;

 комітет з перегляду торговельної політики.

3.  Допоміжні органи:

 рада з послуг;

 рада з товарів;

 рада з аспектів захисту прав на інтелектуальну власність;

 комітет з торгівлі і розвитку;

 комітет з бюджетних питань.

Умови вступу в СОТ:

 

   відмова від державних дотацій промисловості та сільському господарству;

   ліцензування зовнішньоекономічних операцій;

   зняття митних бар’єрів перед імпортом та перехід на міжнародну систему звітності;

   приватизація державної торгівлі таким чином, щоб її послуги відповідали світовим стандартам.

Переговорні конференції в рамках ГАТТ (1947 — 1994)

 

Місце відкриття і проведення конференції

Період
часу

Кількість учасників

Головні напрямки
переговорів

Назва раунду
переговорів

Женева (Швейцарія)

1947

23

Зниження митних тарифів

Женевський
раунд, 1947 р.

Анненсі (Франція)

1949

13

— « —

Конференція в Анненсі

Торкі
(Англія)

1950

38

— « —

Конференція в Торкі

Женева

1956

26

— « —

Женевська конференція, 1959 р.

Женева

1960–1961

26

— « —

Діллон-раунд

Женева

1964–1967

62

Зниження тарифів, розробка антидемпінгового кодексу

Кеннеді-раунд

Женева

1973–1979

102

Зниження тарифів, розробка ряду домов­леностей (кодексів), що розширюють та посилюють компетенцію ГАТТ у галузі нетарифних бар’єрів та в інших напрямках

Токіо-раунд

Женева

1986–1993

108

Зниження митних бар’єрів, удосконалення системи ГАТТ, домовленість про створення Світової торговельної організації. Розробка Генеральної угоди щодо послуг

Уругвайський раунд

 

 

ЮНКТАД — конференція ООН з торгівлі та розвитку

 

Рік створення — 1964, Женева.

Учасники — 188 держав.

Конференція — вищий орган.

Секретаріат:

комісія з міжнародних інвестицій транснаціональних корпорацій;

комісія з науки і техніки в цілях розвитку.

Рада з торгівлі і розвитку.

Комітети:

з сировинних товарів;

пом’якшення бідності;

економічного співробітництва серед країн, що розвиваються;

розвитку сектора послуг.

Спеціальні робочі групи:

з торгівлі, навколишнього середовища і розвитку;

ролі підприємств у розвитку можливостей торгівлі в умовах нового торговельного порядку.

Спеціальні комітети:

з преференцій;

міжурядова група експертів з питань обмежувальної ділової практики.

Конвенція А.Т.А.

(конвенція про карнет — тимчасове ввезення-вивезення товарів)

6 грудня 1961р.

Конвенція про тимчасове ввезення товарів — 1990 р.

Мета — полегшення ввезення товарів, дозволених до тимчасового безмитного ввезення в країни, які є учасниками конвенції.

Замість національних митних документів та забезпечення ввізного мита використовується карнет А.Т.А. як митний документ для тимчасового ввезення товарів.

 

 

Конвенція МДП — 14 листопада 1975 р.

Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів
із застосуванням книжки МДП

Книжка МДП (Carnet TIR) — міжнародний документ, що використовується при автодорожних перевезеннях вантажів без їх проміжного перевантаження через митні кордони кількох держав.

Видається асоціацією, що надає гарантії та входить до складу Міжнародного Союзу автомобільного транспорту і уповноважена митними органами.

            На митниці транспортний засіб, як і ввезене майно, декларуванню не підлягає.

            Транспортні засоби пломбуються на митниці відправлення і транзитними митницями не оглядаються.

            Складається для кожного контейнера чи транспортного засобу окремо та дійсна для одного перевезення.

РАДА МИТНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА

(04.11.1952)

1983 — Всесвітня митна організація (138 держав)

 

Головний орган — Сесія голів митних служб країн-членів.

Постійно діючий орган — секретаріат.

З окремих митних питань: 18 конвенцій;

46 рекомендацій;

11 міжнародних норм.

 Конвенція про номенклатуру для класифікації товарів у митних тарифах — 1956 р. (Брюcсельська митна номенклатура).

 Міжнародна Конвенція про узгоджену систему описування та кодування товарів — 1.01.1988.

 Митна конвенція про карнет — 6.12.1961 (полегшення ввезення товарів, дозволених до тимчасового безмитного ввезення в країни-учасниці за єдиним документом — карнетом); остання редакція 1990 р.

 

 

Напрями діяльності:

 вивчення питань співробітництва в митній справі;

 оцінка технічних аспектів та економічних факторів для розробки рекомендацій та підвищення рівня узгодження та одноманітності митних систем;

 підготовка проектів угод, конвенцій;

 рекомендації щодо класифікації товарів та визначення їхньої митної вартості при митному оформленні;

 рекомендації щодо розв’язання суперечок;

 обмін інформацією;

 зв’язок з іншими організаціями.

 

 

§9. Митна система України, її функції та нормативно-правові основи діяльності

 

Державна митна служба України. Мета створення, основні функціональні складові діяльності.

Структура митних органів України. Розподіл функцій, прав та обов’язків між структурними підрозділами митної системи України. Мит­ні територіальні управління, митниці, митні пости, митні ліцензійні склади.

Взаємозв’язок митних органів з іншими державними установами. Відповідальність працівників митниць, статус робітника митниці. Участь митних органів у законотворчій діяльності.

Митний брокер. Обов’язки і відповідальність митного брокера. Акредитація підприємств на митниці.

Інформаційна система митних органів в Україні. Принципи та методи формування статистичної бази в митних органах.

Види митних режимів, їх зміст, особливості реалізації в Україні.

 

 

Компетенція митних органів України

 

       Захист економічних інтересів України.

       Контроль за дотриманням законодавства України про митну справу.

       Забезпечення виконання зобов’язань, що випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи.

       Використання заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших пред­метів.

       Митне оформлення та обкладання податками товарів та інших пред­метів, що переміщуються через митний кордон України.

Информация о работе Сутність факторингу та динаміка його розвитку в Україні