Сутніст і основні риси макроекономічної нестабільності

   Залежно від щільності зв’язку між  про циклічними змінними і циклічними коливаннями, їх (про циклічні змінні) поділяють на змінні, щільно пов’язані з циклом (сукупний випуск, прибуток від бізнесу, швидкість обороту грошей, рівень цін і т. ін..) та ті, якими властивий слабший зв'язок із циклом ділової активності (виробництво товарів повсякденного вжитку, виробництво сільськогосподарської продукції, добування природних ресурсів,  

                                                                                                                 10

ціни  на природні ресурси та сільськогосподарську продукцію і т. ін..).

   Щоб ретельніше дослідити особливості  циклу, його поділяю на фази. Класичний цикл ділової активності має чотири фази. Він починається із падіння ділової активності й закінчується фазою піднесення. Схематично класичний цикл ділової активності подано на рис.1.2.[1.346.]

     
 

                                                                                                               11

   Із  рис.1.2. зрозуміло, що цикл – це період між двома падіннями обсягів національного виробництва, або це період між двома кризами.

   Цикл  має 4 фази: криза, депресія, пожвавлення  та промислове піднесення. Схарактеризуємо  кожну фазу.

   Ознаки  економічної кризи:

• перевиробництво товарів порівняно з платоспроможним попитом на них;
• різке падіння цін, зумовлене перевищенням пропозиції над попитом;
• падіння обсягів виробництва і, як наслідок, падіння норми прибутковості;
• зростання запасів;
• збільшення кількості банкрутств;
• зростання рівня безробіття;
• падіння рівня доходів;
• потрясіння кредитної системи (різке зростання норми процента у зв’язку з тим, що попит на гроші зростає, а пропозиція зменшується внаслідок відпливу грошових капіталів із банків, різке скорочення комерційних і банківських кредитів, падіння курсу акцій і облігацій і т. ін..).

   Характерні  ознаки депресії:

• зменшення запасів;
• призупинення різкого падіння цін;
• призупинення падіння виробництва;
• зменшення пози кого процента;

   Ознаки  пожвавлення та піднесення:

• зростання виробництва;

                                                                                                                 12

• зростання загального рівня цін;
• зменшення рівня безробіття;
• зменшення запасів;
• зростання рівня доходів;
• розширення кредиту ( кредитна експансія) тощо.

   Класична  схема циклічного розвитку властива економіці ХІХ ст.. У ХХ ст. цикл модифікувався. Головними факторами, що зумовили модифікацію, вважають зміни, що відбулися в технологічному способі виробництва, та державне втручання в економіку.

   Схематично  сучасний діловий цикл можна зобразити таким чином, як на рис.1.3.[1.348.]

    Як видно  із рисунка, у сучасному циклі економіки відсутні чотири чітко визначені фази, а є лише дві: спад і піднесення.

     

   Рис.1.3. Схема сучасного ділового циклу

                                                                                                               13

   Точки B, F, M- пікові точки;

   Точки D, K, P- нижчі точки (дно)

   Відрізки  BD, FK, MP на рис.1.3. відображають рецесію, а відрізки AB, DE, KM- розширення виробництва.

   Рецесія - це період зниження рівня сукупного випуску, доходу, зайнятості та торгівлі, який продовжується від 6 місяців до 1 року та характеризуються значним занепадом багатьох секторів економіки.

   Особливості сучасного економічного циклу:

• зміна чотирифазної моделі циклу на двофазну;
• повні цикли (відстань між піком і дном) суттєво відрізняються між собою за тривалістю;
• починаючи з другою половини ХХ ст., відбувається скорочення фази економічного падіння, тоді як фаза розширення виробництва стала тривалішою;
• повторюваність криз стала частішою, але менш глибокою.

   Бізнес-цикл (економічний цикл)- це тимчасове  відхилення від довгострокової тенденції  економічного зростання. Тобто діловий  цикл - це коливання ділової активності навколо тренда.

   У сучасній економічній теорії існує альтернативний підхід до теорії циклів. Так, Олівер Бланхард і Стенлі Фішер стверджують, що коливання ділової активності можуть бути спричинені як тимчасовими відхиленнями від зростаючого тренда, так і впливом постійних шоків на сам тренд. Саме остання причина зумовлює суттєві випадкові зміщення тренда (рис.1.4.) 
 
 
 
 

                                                                                                               14

     
 

                            Рис.1.4. Зміщення тренда та відхилення від тренда 

   Як  зрозуміло із рис.1.4.[1.350.],в економіці є два типи коливань ділової активності: перший тип зумовлений тимчасовими шоками, які мають тенденцію до згасання; другий тип коливань зумовлений постійними шоками,які на певний період зміщують сам тренд уверх або вниз.

   Отже, циклічні коливання економіки - проблема надзвичайно цікава і водночас складна. Вплив різноамплітудні відхилення від трендової тенденції економічного зростання зумовлюють різні чинники природного, економічного, інституційного, етико-соціального та іншого характеру. Реакція різних економічних систем на ці впливи теж сприймається своєрідно. Все це ускладнює усвідомлення причин та форм вияву циклічних коливань та можливість прогнозування тенденцій економічного розвитку. 

                                                                                                                 15

   Проте незважаючи на потужну руйнівну силу циклічних коливань, внаслідок чого порушається рівновага в економіці, відбувається падіння обсягів виробництва і доходів, зростають безробіття та банкрутства, посилюється невпевненість та неспокій, цикли виконують і позитивну функцію, очищаючи економіку від тих галузей та видів виробництва, що віджили своє, є неефективними, стимулюючи підприємців до впровадження досягнень НТП, а найманих працівників - до підвищення своєї кваліфікації, здатності до перекваліфікації та постійного зростання впродовж усього свого життя.  

   Розділ  ІІ. Фактори прояву макроекономічної нестабільності.

   2.1 Економічна нестабільність і безробіття

   В умовах ринкової економіки циклічність  розвитку характеризується економічною  нестабільністю, яка виявляється  у зростанні безробіття.

   Безробіття  як економічне явище виникає внаслідок  саморегулювання ринкової економіки, охоплює певну частину працездатного населення, яке тимчасово не має можливості працювати/Закон України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року визнає безробітними працездатних громадян у працездатному віці з причин, що не залежать від них самих, які не мають заробітку або трудового доходу, зареєстровані в державній службі зайнятості як особи, які шукають роботу. Вони здатні до праці та готові працювати, але ця служба не забезпечує їх належною роботою, тобто таким робочим місцем, якому відповідають професійна підготовка громадянина, його стаж і досвід, вік і транспортна доступність. 

                                                                                                                 16

   Статусу безробітного громадянин України дістає у разі, якщо з ним припинено трудовий договір у зв'язку з виробничими змінами і він протягом найближчих 10 днів зареєструвався у службі зайнятості. На перші три місяці за робітником зберігається середньомісячна заробітна плата, щоб він мав можливість займатися пошуком нового робочого місця. Якщо робітник не знайшов за цей строк належної роботи, а служба зайнятості також нічого йому не запропонувала, він дістає статус безробітного. В Україні допомогу по безробіттю виплачують з одинадцятого дня після реєстрації громадянина в державній службі зайнятості, але не більш як 12 місяців протягом наступних трьох років, а для осіб передпенсійного віку -- 18 місяців. Розмір допомоги гарантується не менш 50% середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, проте не нижче встановленої законодавством мінімальної заробітної плати. Громадяни, які шукають роботу вперше або після перерви більш як один рік, одержують допомогу в розмірі не нижче 75% мінімальної заробітної плати.

   Причинами безробіття можуть бути такі явища:

   1) темпи зростання народонаселення перевершують темпи зростання виробництва (Т. Мальтус, XVIII ст.);

   2) відносне відставання попиту  на працю від темпів нагромадження  капіталу, зростання технічної та  органічної побудови капіталу (К.  Маркс, XIX ст.);

   3) в умовах недосконалої конкуренції на ринку пращ відбувається підвищення ціни та скорочення попиту на працю (А. Пігу, 1923);

   4) зі зростанням доходів люди  схильні збільшувати своє споживання, але не тією мірою, якою зростає  дохід; схильність населення до  споживання знижується, а до заощадження зростає (Дж. Кейнс, 1936); 

                                                                                                                           17

   5) циклічний розвиток економіки  на стадії економічної кризи,  спаду виробництва призводить до зменшення сукупного попиту на товари і послуги, до зниження рівня зайнятості працездатного населення;

   6) розвиток науково-технічного прогресу  зумовлює структурні зрушення  в економіці, виникнення нових  галузей, які потребують кваліфікованіших  робітників і більше часу на професійну підготовку та перепідготовку працівників старих галузей народного господарства;

   7) сезонні зміни у рівнях виробництва  знижують попит на працю у  сільському господарстві, будівництві  та ін.;

   8) зростання кількості населення  працездатного віку, молоді, що збільшує пропозицію праці;

   9) економічна політика уряду щодо  збільшення мінімального розміру  заробітної плати призводить  до зростання витрат виробництва  і зниження попиту на працівників.

   Спеціалісти класифікують безробіття за причинами його існування:

   1. Фрикційне безробіття пов'язане  з постійним рухом, пошуками  або чеканням роботи населенням  у результаті зміни місця проживання, професії, через народження дитини  і догляд за нею. Таке безробіття  має природний характер і не  повинно бути надто тривалим.

   2. Структурне безробіття виникає  під впливом науково-технічного  прогресу і охоплює тих працівників,  чия праця не може бути використана  на нових робочих місцях і  які потребують певного часу  для додаткового навчання і  перепідготовки.