Суть, зміст і фактори попиту і пропозиції

ВСТУП

 

Актуальність теми дослідження. Значення даної теми в курсі мікроекономіки полягає в тому, що в ній висвітлюються  найважливіші категорії цієї науки: попит і пропозиції. Їх можна розглядати окремо, але на практиці це два нерозривних  явища. З розвитком ринкової економіки  зростає необхідність поглибленого вивчення попиту, пропозиції, їх взаємодії  та еластичності. У практичному плані  це дає необхідну базу для аналізу  діючих економічних процесів, заходів  щодо усунення кризової ситуації та стабілізації економіки. Еластичність – це поняття, яке застосовується для визначення реагування однієї змінної на зміну  іншої, відсоток, на який змінюється одна змінна у відповідь на один відсоток зміни іншої змінної. Концепція еластичності має численні сфери практичного застосування. Теорія еластичності і пристосування ринку також має важливе практичне значення для аналізу і прогнозування наслідків зміни ринкових умов. Важливою сферою застосування концепції еластичності є політика оподаткування.

Об’єктом дослідження є попит і пропозиція.

Предметом дослідження є еластичність попиту і пропозиції.

Головні завдання курсової роботи обумовили  її структуру. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків  і списку використаної літератури.

У першому розділі розкрито сутність попиту і пропозиції, їх криві і закони.

У другому розділі досліджено економічний зміст та основні характеристики еластичності попиту і пропозиції.

Зроблено аргументовані висновки.

Метою курсової роботи є поглиблений  аналіз попиту і пропозиції. Йдеться  передусім про розгляд концепції  еластичності стосовно як до попиту, так  і до пропозиції.

Метою роботи зумовлено виконання таких  завдань:

• висвітлити суть попиту і пропозиції;
• виявити економічний зміст еластичності попиту і пропозиції;
• охарактеризувати особливості розрахунку показника еластичності попиту і пропозиції;
• проаналізувати вплив чинників на еластичності попиту і пропозиції;
• розкрити види еластичності попиту і пропозиції
• зробити висновки.

 

РОЗДІЛ 1. СУТЬ, ЗМІСТ І ФАКТОРИ ПОПИТУ І ПРОПОЗИЦІЇ

 

1.  Попит, крива попиту, закон попиту

 

Попит – це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.

Іноді чинники, що впливають на попит, зводяться лише до цінових, тобто  визнається тільки вплив рівня цін на зміни у попиті. В реальному економічному житті все значно складніше. На попит впливає багато чинників (рис. 1.1), аналіз яких дає можливість визначити потреби людини в певних товарах і послугах.

Рис. 1.1. Система чинників, що визначають попит

 

Розкриваючи сутність і механізм дії  закону попиту, заснованого на взаємозалежності ціни (тарифу) і величини попиту, можна  виразити цю залежність графічно, побудувавши  гіпотетичну криву величини попиту.

Гіпотетична крива — це графічне зображення зміни одних величин  залежно від зміни інших величин, у цьому разі — зміни величини попиту під впливом зміни ціни товару (тарифу за послугу). Гіпотетичні криві будують у декартових координатах (рис. 1.2), що дає змогу визначити положення будь-якої точки на площині. Горизонтальна координата називається абсцисою і позначається літерою Q, вертикальна координата називається ординатою і позначається літерою Р.

 

Рис. 1.2. Крива попиту на бензин

Розглянемо уявну ситуацію. На ринку  величина попиту на бензин коливається  від 2 до 10 млрд л залежно від коливання ціни 1 л від 20 до 100 гр. од. Позначимо на осі абсцис величину попиту в мільярдах літрів бензину, а на осі ординат — ціну 1 л бензину у гр. од. Очевидно, за найнижчою ціною 1 л бензину (20 гр. од.) його споживачі готові купити весь бензин, що є на ринку, тобто 10 млрд л. Позначимо точку А на графіку. За найвищою ціною (100 гр. од.) споживачі зменшать купівлю до мінімуму (до 2 млрд л). Позначимо точку В. З'єднавши ці дві точки, ми отримаємо криву величини попиту АВ залежно від ціни товару. Ця залежність обернена: що нижча ціна товару, то більша величина попиту і навпаки. Якщо залежність цих величин обернена, то нахил кривої відносно вертикалі — від'ємний. Цей зворотний причинно-наслідковий зв'язок між ціною товару і величиною попиту економісти називають законом попиту.

Будь-яка зміна величини попиту під впливом цінових чинників відбуватиметься вздовж кривої попиту. Наприклад, якщо ціна 1 л бензину 40 гр. од., то величина попиту становитиме 8 млрд л (точка С₂), якщо 80 гр. од., то лише 4 млрд л (точка Q). Отже, підвищення ціни вдвічі (з 40 до 80 гр. од.) призвело до скорочення величини попиту з 8 до 4 млрд л, тобто також вдвічі. На графіку це відстань між точками C₁ і С2. Ці числа виражають якісну зумовленість дії закону попиту: динаміка ціни обернено пропорційна величині попиту на товар.

Проте зазначалось, що на зміну попиту впливають і нецінові чинники. Під  впливом цих чинників (ефектів) зміна  попиту відбуватиметься за межами кривої. Наприклад, на рис. 1.2 величина попиту на бензин при ціні 1 л 60 гр. од. становила 6 млрд л. Згодом без зміни ціни попит на бензин збільшився до 8 млрд л (через аварію на заводі скрапленого газу), у результаті змінився (або зрушився) попит і утворилась нова крива попиту — лінія А₁В₁. Відстань між точками С і С₃ на графіку відповідатиме зрушенню попиту, який становитиме (8 - 6 = 2) 2 млрд л. Отже, якщо рух точки вздовж кривої попиту в результаті зміни ціни товару (змінна на осі ординат) економісти називають зміною величини попиту, то рух кривої попиту, який може бути викликаний тільки дією якоїсь нецінової змінної (не відображеної на осях координат), називається зміною попиту.

Якщо попит збільшується, крива  зсувається праворуч, якщо попит зменшується, крива зсувається ліворуч. Збільшення попиту і рух кривої праворуч відбувається в результаті збільшення особистого бюджету споживання, підвищення цін  на товари-замінники, очікування зростання  цін у майбутньому, зміни структури  споживання на користь певного товару. Зменшення попиту і зсування кривої попиту ліворуч відбувається, якщо чинники впливу на попит, що досі були незмінними, починають змінюватись у протилежному напрямку, ніж це було у разі зсування праворуч.

Отже, крива попиту (рис. 1.2) – відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї.

Крива попиту показує вірогідну  кількість товару, який вдається продати  за певний час по цінах даного рівня.

Вона має негативний нахил, що демонструє зворотну залежність між двома змінними – ціною за одиницю товару Р  і обсягом його продажу Q. Причому кожна додаткова купівля однорідного товару показує зниження його граничної корисності. Це свідчить про те, що закон попиту діє одночасно з законом спадної граничної корисності економічних благ.

Якщо ціна товару зростає, обсяг  продаж скорочується. Будь-якій точці  на кривій попиту відповідає певне  значення двох змінних Р і Q.

Рух по кривій попиту з однієї точки  до будь-якої іншої показує, як зміна  однієї змінної, тобто ціни, зумовлює зворотний рух, тобто обсягу продаж.

Може бути і так, що крива попиту не змінюється, не зміщується в той  чи інший бік. Це означає, що попит  не змінився. У цьому разі зміна ціни впливає лише на обсяг продажу товарів, але не на попит.

Крива попиту ілюструє лише зміну  співвідношення цін і обсягу продаж у чистому вигляді, абстрагуючись  від нецінових чинників (суб'єктивних поглядів покупців, моди тощо). Проте  в ринковому господарстві вирішальне значення мають цінові чинники, тому абстрагування від нецінових  чинників цілком припустиме.

Крива індивідуального попиту тільки показує, як змінюється величина попиту, якщо змінюється ціна, а всі інші чинники залишаються незмінними. І цифрове, й графічне зображення вказують на обернений зв'язок між величиною попиту на товар і ціною цього товару. Це означає, що збільшення ціни на будь-який товар зумовлює зменшення величин попиту на нього, і навпаки, зменшення ціни сприятиме підвищенню попиту.

Закон попиту – величина (обсяг) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність:

Q_D = f(P), (1.1)

де Q_D – обсяг попиту;

Р – ціна.

Природа закону попиту не складна. Якщо у покупця є певна сума грошей на придбання даного товару, то він  зможе купити тим менше товару, що більша ціна і навпаки. Звичайно, реальна картина набагато складніша, оскільки покупець може залучити додаткові  кошти, придбати замість даного товару інший – товар субститут. Але в цілому закон попиту відображає головну тенденцію – згортання об'єму закупівель зі зростанням цін на товар в умовах, коли грошові можливості покупця обмежені певною межею.

Рух попиту об'єктивно регулюється  законом попиту. Він відбиває причинно-наслідковий  зв'язок між зміною ціни і зміною величини попиту. При цьому цей  зв'язок має зворотний характер: підвищення ціни зумовлює зменшення попиту і навпаки – зниження ціни веде до його зростання.

У законі попиту виявляється суперечність між ціною і платоспроможністю, а точніше – між зміною ціни і постійною на цей час величиною платоспроможного попиту населення.

Якщо ціна зросла, то при тому самому платоспроможному попиті населення  зменшуються можливості здійснення покупок. Вони скорочуються не в номінальному грошовому, а в натуральному вираженні. Інакше кажучи, замість 5 кг якогось харчового продукту ви зможете придбати уже тільки 3-4 кг, або змушені будете купувати дешевший замінювач звичного для вас продукту. Наприклад, замість вищого сорту чаю купують нижчий, замість кави – чай.

Вихід з цієї суперечності полягає  у зменшенні попиту на товари, ціна на які зросла.

Протилежна ситуація виникає тоді, коли ціна знизилася. Споживач має можливість придбати ті товари, продаж яких раніше стримувався через недостатню купівельну спроможність. У цьому разі попит  зростає на більш дорогі товари.

Форми вияву закону попиту найрізноманітніші.

Якщо ціни зросли, реалізація їх може знизитися. Це станеться лише тоді, коли маса товарів залишиться незмінною. При скороченні товарної маси за допомогою  ціни встановлюють нову пропорцію (новий  баланс) між масою товарів і  платоспроможним попитом.

У конкурентній боротьбі виробник мусить реагувати на поведінку споживачів. При затримці реалізації товарів  і створенні товарних запасів  можуть бути вжиті заходи щодо зниження цін і зменшення товарних запасів.

Формою вияву закону попиту є  також ефект заміщення. Він полягає у переміщенні попиту на дешевші товари-замінники.

Однією з форм вияву закону попиту є ефект доходу. Він спостерігається тоді, коли відбулось зниження ціни. Це призводить до того, що у споживача в результаті зниження ціни з'явилась вільна сума грошей, яка може бути спрямована на придбання додаткових життєвих засобів.

 

2.  Пропозиція, крива пропозиції, закон пропозиції

 

В основі пропозиції лежить виробництво  товарів, створення послуг зусиллями  виробників. Тому крім споживача важливим суб'єктом ринку є створювач благ і послуг — виробник. Виробниками виступають усі юридичні особи, які мають статус підприємця незалежно від розміру підприємства, його форми власності, характеру організації праці і виробництва, результатів його творчої діяльності. Всі ці юридичні особи від найменшої майстерні з одним робітником до найбільших багатогалузевих національних і транснаціональних корпорацій з сотнями тисяч працюючих утворюють єдиний суб'єкт ринку — виробника.

Виробник, створюючи блага і  послуги, формує пропозицію товарів  на ринку. Пропозиція — це можливість і спроможність виробників (продавців) надавати товари для продажу на ринку. Виробники формують пропозицію товарів  насамперед на основі попиту на них. Чому на ринку є всі необхідні товари від океанських пароплавів до канцелярських  скріпок? Хто або що управляє випуском цих товарів? Це робить ринок. Виробники  пропонують ті товари і послуги, на які є попит на ринку. Виробник як суб'єкт ринкової економіки ніколи не створюватиме товар, який не потрібен ринку і не має попиту, тому що це призведе до безповоротних витрат капіталу, праці і природних ресурсів. Як виробник передбачає попит на товари і величину цього попиту? Через  ціну, на основі ціни. Виробляючи блага  і послуги, формуючи пропозицію товарів  на ринку, виробник орієнтується на ціни товарів. Отже, пропозиція товарів і  попит на них найтісніше пов'язані  з цінами товарів і тарифами на послуги.

Зв'язок між ціною товару та його пропозицією пояснює закон пропозиції. Що вища ціна товару, то вища його пропозиція, бо виробникам вигідніше виробляти  і продавати товари за високою  ціною. Що нижча ціна товару, то меншою буде і його пропозиція, оскільки виробникам стає менш вигідно виробляти і  продавати товар за низькою ціною. Отже, залежність між ціною товару і його пропозицією — пряма. У  цій залежності і полягає дія  закону пропозиції: по мірі підвищення ціни товару його пропозиція зростає, а по мірі зниження ціни — пропозиція скорочується, якщо існує сталий попит на цей товар.

Потрібно розрізняти пропозицію товарів  і величину пропозиції. Пропозиція товарів — це фізичний обсяг вироблених товарів і послуг, це природна категорія, яка виражає виробничі можливості виробників. Величина пропозиції —  це пропозиція, оплачена платоспроможним  попитом, це сукупність благ і послуг, куплених на ринку споживачем. В  основі величини пропозиції також лежать ціна товару і купівельна спроможність (бюджет) споживачів.