Суть і аналіз економічного аналізу на підприємстві

Суть і аналіз економічного аналізу на підприємстві

 

1.Економічний аналіз  як галузь економічної науки 

2.Основні поняття і  категорії економічного аналізу 

3.Інформаційне забезпечення  аналізу

4.Організація і проведення  аналітичної роботи на підприємстві 

5.Класифікація видів аналізу

1

Економічний аналіз як наука  – це система спеціальних знань, що шляхом розчленування цілого на складові і виділення окремих  сторін, властивостей, зв’язків спрямована на дослідження економічних явищ та процесів у їх взаємозв’язку і взаємозумовленості, яка формується під впливом об’єктивних об’єктивних економічних зв’язків з науковим обґрунтуванням завдань з науковим обґрунтуванням завдання та договірних зобов’язань, оцінкою їх виконання, визначення величини дії позитивних і поточних чинників, невикористаних резервів і розробленням пропорцій що до вироблення оптимальних управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.

 

Основними рисами економічного аналізу як науки є:

• дослідження причинно - наслідкових зв’язків зміни і розвитку економічних явищ і процесів
• оцінка прибутковості і конкурентоспроможності
• багато варіантне аналітичне забезпечення цільових запитів користувачів, що дозволяє сформувати поле вибору управлінських рішень на рейтинговій основі
• цільова спрямованість і практична цінність аналізу

Економічний аналіз –  сукупність аналітичних процедур, метою яких є одержання висновків та рекомендацій що до прийняття оптимальних управлінських рішень стосовно досліджуваного економічного об’екта чи  явища.

 

Предмет – включає економічні процеси діяльності підприємств; причинно-наслідкові зв’язки які визначають використання ресурсів та результати діяльності .

 

Принципи :

• базування на додержаному рівні : оцінка певних проявів економічного життя з врахуванням їх відповідальності державній, економічній, соціальній, міжнародній політиці.
• науковості : застосування економічної методики та організації аналітичних досліджень
• системності
• комплексності
• комплексності і дієвості
• рейтингової оцінки
• демократичності масовості
• оперативності
• ефективності

 

Економічний аналіз виконує  оцінюючу, діагностичну та пошукову функції

2

Об’єктами економічного аналізу є всі сторони діяльності підприємства , усі процеси, пов’язані з постачальницькою, виробничою, збутовою, фінансовою та інвестиційною діяльністю.

 

• обґрунтованість бізнес планів
• організаційно технічний рівень виробництва
• виробництво та реалізація та реалізація продукції
• використання ресурсів
• конкурентоспроможність продукції
• витрати на виробництво та реалізацію
• фінансові результати
• фінансовий стан
• ринок товарів та місце підприємства у ринковому середовищі

 

Класифікація економічних  показників

1. за економічним змістом 

    1.1 кількіні 

    1.2 якіни

 

2. За характером відображення аналізованих процесів

    2.1 натуральні

    2.2 вартісні 

    2.3 трудові

 

3. За способом виміру 

    3.1 абсолютні

    3.2 відносні

 

4. За ступенем охоплення 

    4.1 загальні 

    4.2 часткові 

 

5. За місцем у причинно наслідкових зв’язках

    5.1 результатні 

    5.2 специфічні

6. За способом формування

    6.1 нормативні

    6.2 планові

    6.3 договірні

    6.4 облікові 

    6.5 звітні 

    6.6 аналітичні 

 

Резерв – це запас  ресурсів на певному рівні, який свідомо  не витрачається і використовується для забезпечення безперервної постійної роботи підприємства.

 

Система показників комплексного аналізу

 

1. Показники організаційно – технічного рівня розвитку підприємств (якість продукції , тривалість виробничого циклу , рівень організації виробництва та управління )
2. Показник постачання
3. Показник виробництва (конкурентно спроможність продукції )
4. Показник збуту (реалізація та залишки готової продукції )
5. Показник використання засобів виробництва (ФБ, ФО, виробіток середнього динний )
6. Показник використання предметів праці ( матеріаловіддача, вартість предметів праці )
7. Показник трудових ресурсів (рух робочої сили, оплата праці )
8. Показник собівартості продукції (загальна сума витрат на виробництво , витрати на  1 грн. )
9. Показник прибутку та рентабельності (валовий прибуток річний , фінансовий результат)
10. Показник фінансового стану підприємства (ефективність використання капіталу , платоспроможність , фінансова незалежність )

 

Фактор – це причина, рушійна сила будь-якого процесу  або явища, яке вивчає його фактор або одну із основних ознак.

В економіці – це умови, рушійні сили, необхідні для здійснення господарських процесів , що впливають на результати зміни даних за окремими показниками діяльності .

Застосовується у 2х  взаємопов’язаних значеннях :

• причини змін результатів діяльності
• умов, які забезпечують досягнення бажаних результатів

 

Класифікація факторів – розподіл їх за групами залежно від загальних ознак, що подаються до значення цих ознак

1. За економічним змістом
1. виробничо економічні
2. соціально економічні

 

2. За ступенем впливу на результат роботи

.   21 основні

   2.2 другорядні

 

3. За ступенем залучення резервів

   3.1 інтенсивні  
   3.2 екстенсивні

 

4. За внутрішнім змістом 
1. кількісні
2. якісні

 

5. За часом дії 
1. постійні
2. тимчасові

 

6. За ступенем деталізації 
1. прості
2. складні

 

7. За ступенем охоплення
1. загальні
2. специфічні

 

8. За ступенем дії 
1. першого
2. другого
3. п-го порядків

 

9. За характером дії
1. обєктивні
2. субєктивні

 

10. За напрямом дії 
1. позитивні
2. негативні

 

11. За ступенем кількісного виміру впливу
1. піддаються кількісній оцінці
2. не піддаються

 

12. За способом визначення впливу

    12.1 прямі

    12.2 розрахункові

 

13. За об’єктами маркетингового середовища

    13.1 демографічні 

    13.2 економічні

    13.3 природні 

    13.4 науково  – технічні 

    13.5 політичні 

    13.6 культурного порядку

 

Резерв – це виявлені можливості кількісного та якісного росту основних показників діяльності підприємства, які проявляються в невикористаних або не радіально використаних ресурсах , посилення дії позитивних і нейтралізація негативних факторів для зростання обсягу виробництва, конкурентоспроможності продукції , забезпечення ефективності виробництва

• це запас ресурсів на певному рівні , який свідомо не витрачається і використовується для забезпечення постійної безперервної роботи підприємства .

 

Класифікація :

1. За характером ресурсів

    1.1 резерви пов’язані з поліпшенням використання трудових ресурсів

    1.2 резерви використання засобів праці

    1.3 резерви використання предметів праці

 

2. За характером впливу на результати виробництва

    2.1 резерви за рахунок екстенсивних факторів

    2.2 резерви  за рахунок інтенсивних факторів 

 

3. За часом можливого  використання 

    3.1 перспективні

    3.2 поточні 

    3.3 невикористані 

 

4. За способом виявлення 

    4.1 явні

    4.2 приховані 

 

5. За місцем зосередження

    5.1 народногосподарські 

    5.2 регіональні

    5.3 галузеві 

    5.4 внутрішньогосподарські

 

6. За напрямком мобілізації 

    6.1 організаційно  технічні 

    6.2 загально економічні

 

7. За стадіями процесу  відтворення 

    7.1 фінансові 

    7.2 соціально психологічні

    7.3 у сфері обігу

    7.4 у сфері виробництва

 

Ресурси – основна умова забезпечені  виробничого процесу . Засоби та предмети праці .

Групи ресурсів:

1. Засоби праці : основні фонди невиробничих активів
2. Предмети праці (оборотні фонди, матеріальні ресурси)
3. Трудові ресурси
4. Фінансові ресурси

 

3

Інформаційна база аналізу

 

• Відомості регулятивно-правового аналізу (постанови)
• Відомості нормативно-довідкового характеру (нормативні документи держ. органів , міжнародних організацій)
• Планові прогнозні дані (бізнес план, передбачені на майбутнє показники , данні одержані в маркетингових дослідженнях , технологічні картки , тарифні ставки , розцінки ,розпорядження )
• Облікові дані (записи БО ,первинна документація , реєстри обліку,м спостереження обмежень , оперативних зведень)
• Звіти дані (фінансова звітність , разові статистичні звіти )
• Поза облікові дані (матеріали ревізій , анкетування , розпорядження, дані про виставки проведені клієнтом або за його участі, дані рекламних буклетів відеофільмів)
• Технічні дані (тех. документація, проектно кошторисна документація, тех. рівень і параметри якості продукції
• Додаткова інформація (матеріали конференцій, біржових торгів, ярмарок, преси, радіо, телебачення )

 

Формальна (технічна ) перевірка інформації

• Узгодженість взаємозалежних величин
• Узгодженість показників у різних формах звітності
• Відповідність і поступність цифр перенесених з попередніх періодів та ін. документи .
• Перевірка арифметичних сум, підсумків .
• Правильність оформлення документів що до наявності і заповнення реквізитів.

 

Суттєва (логічна ) перевірка 

• Доброякісність інформації
• Відповідність об’єктивній діяльності
• Можливість використання для  аналізу

 

4

Організація економічного аналізу – це створення постійної ефективної системи для використання аналітичних робіт на підприємстві.

Етапи:

1. Розробка загальних засад і порядку проведення аналізу
2. Планування роботи та окремих її етапів
3. Розробка матеріалів, методичного і наукового забезпечення
4. Загальне керівництво аналітичною роботою
5. Прийом виконаних аналітичних робіт
6. Оформлення результатів аналізу (звіти та ілюстрації)
7. Розробка організаційно технічних засобів що до покращення роботи підприємства та кількість за їх впровадженням.

Перед початком аналітичної  роботи обов’язково здійснюється їх планування загальне планування на рік , по кварталам , по місяцям.

Загальне керівництво  аналітичною роботою здійснює заступник  директора з економічної роботи або головний економіст.

Безпосередньо економічні роботи здійснюють бухгалтери, економісти, аудитори.

 

Основні етапи аналітичної роботи

І. Підготовчий (назбирали, база порівняння )

ІІ. Основний (опрацювання)

ІІІ. Завершальний(оцінка, оформлення)

 

ІІ- вся опрацьована аналітична інформація зводиться до 4х основних етапів :

1. Визначення бажаних (планових, нормативних, ідеальних показників)

2. Вимірювання фактичних результатів роботи підприємства

3. Порівняння цих 2х груп показників, виявлення причинно наслідкових зв’язків

4. Розробка відповідних заходів і пошук загальногосподарських резервів

 

ІІІ- результати аналітичної роботи узагальнюються на останньому етапі і письмово оформлюються у вигляді звіту актів перевірок, аналітичних і доповідних записок та ілюструються графіками, діаграмами, схемами, рисунками.