Стратегия предприятия, альтернативы выбора

14. Сучасний стан і перспективи

розвитку стратегічного управління в Україні

Перенесення ідеології стратегічного управління конкурентоспроможністю західних фірм на ґрунт вітчизняної економіки потребує детального врахування особливостей діяльності кожного підприємства в середовищі, що його оточує. Аналіз стану й динаміки трансформаційних процесів дає змогу визначити особливості методології стратегічного управління конкурентоспроможністю стосовно вітчизняних суб'єктів господарювання.

Пропонуємо розглянути їх у трьох розрізах.

1. Особливості, що криються в макросередовищі.

2. Особливості, пов'язані  з факторами безпосереднього  оточення.

3. Особливості становлення  стратегічного управління у внутрішньому  середовищі підприємства.

Відсутність стратегії, як правило, проявляється у двох формах. По-перше, суб'єкти планують свою діяльність виходячи зі сталості зовнішніх умов. Коли йдеться про стратегічне управління конкурентоспроможністю, то передусім потрібно визначити, що слід робити зараз, щоб досягти поставлених цілей у майбутньому. При цьому треба виходити з того, що як у зовнішньому оточенні, так і внутрішньому обов'язково відбуваються зміни. Тобто при стратегічному управлінні конкурентоспроможністю здійснюється погляд із майбутнього в теперішнє, визначаються певні заходи нині, щоб забезпечити бажаний стан у майбутньому.

По-друге, при нестратегічному  управлінні розробка програмних дій  ґрунтується лише на аналізі внутрішніх можливостей і потенціалі підприємства. При такому підході часто виникають  ситуації, коли підприємства не в змозі  досягти своїх цілей через те, що з часом змінюються умови як у безпосередньому оточенні (споживачі, постачальники, конкуренти та ін.), так і в макросередовищі (зміни в законодавстві, податковому кодексі, політиці уряду тощо).

Перелічені особливості  значною мірою перешкоджають становленню стратегічного управління конкурентоспроможністю в практичній діяльності підприємств. Але це не означає, що від нього на нинішньому етапі слід відмовитися. Хід подій і зміна обставин свідчать, що до цього потрібно ставитися з максимальною увагою і добирати методологію стратегічного управління конкурентоспроможністю до практики управлінської діяльності залежно від конкретних умов.