Стратегічне планування

                                    

План

 

Вступ

І. Етапи стратегічного планування

    1. Розробка бачення або місії;

    2.Оцінка внутрішніх ресурсів та зовнішнього оточення;

    3. Розробка цілей та завдань;

    4. Виконання плану;

    5. Оцінювання та перегляд плану.

Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ 

     Стратегічне планування - це процес забезпечення напрямів та змісту для щоденних видів діяльності. Стратегічне планування дає можливість перевірити цінності організації, її теперішній стан та оточення, фактори, пов'язані з досягненням бажаного майбутнього. Бо наше оточення змінюється постійно у всіх аспектах нашого життя - демографічному, економічному, культурному тощо. Таким чином, стратегічне планування є реакцією та процесом адаптації до змін, а також засобом створення майбутнього організації в контексті цих змін. Стратегічне планування є головним завданням для усіх організацій різних розмірів і типів. Це найдієвіше знаряддя розбудови одночасно і відповідальності, і компетенції персоналу. Зрештою, це основна передумова для успішної роботи будь-якої групи людей, що прагнуть досягти єдиної організаційної мети.

      Сучасні школи мають справу із цілою низкою проблем, зумовлених на лише швидкими, а й прискореними трансформаційними змінами, які відбуваються у всіх аспектах суспільного життя. Тому традиційне планування вже є недостатнім у сучасному світі. Основною ідеєю моделі стратегічного планування є «переселення» команди працівників з сьогоднішньої ситуації в якесь ідеальне майбутнє, якого вони бажають досягти. Цікаво, що кожна школа, як і кожна громада має своє власне бачення майбутнього. Стратегічне планування може стати ефективним засобом у визначенні ресурсів та пріоритетів розвитку, критеріїв успіху, що в цілому допоможе усім нам досягти процвітаючого майбутнього.

      Іншою причиною для стратегічного планування є покращення діяльності організації. Шкільний персонал, чи інші члени організації у своїй щоденній праці часто можуть випустити з виду мету своєї організації. Наявність стратегічного плану не лише допоможе сфокусувати свою увагу на виконанні основної мети, але й стимулювати мислення, орієнтоване на майбутнє, яке базуватиметься на спільному баченні своєї місії. Співпраця між членами організації є більш ефективною, коли кожен її член працює над виконанням одних й тих же цілей, поділяючи спільні цінності.

 

I. Етапи стратегічного планування

     Стратегічний план - це письмовий документ, який визначає стратегію діяльності організації у довгостроковій перспективі (на 3-5 років). Він базується на результатах зовнішнього та внутрішнього оцінювання, містить бачення майбутнього організації, розробленого шляхом консенсусу, включає конкретні цілі та завдання, описані конкретними термінами - що повинно бути зроблено, коли, ким, яким чином.

     Успішний стратегічний  план має такі етапи стратегічного планування:

1. Розробка бачення або місії - означення перспектив.

2.Оцінка внутрішніх ресурсів(аналіз сильних сторін організації та її

    слабкостей, а також досягнень  організації) та оцінка зовнішнього оточення.

3. Розробка цілей та завдань(це цілі, які організація хотіла б досягти у наступні          

    3-5 років).

4. Виконання плану(строки досягнення поставлених цілей).

5. Вимірювання прогресу та перегляд плану.

    Організаційний аналіз або внутрішнє та зовнішнє оцінювання забезпечують реальну базу майбутніх планів. Бачення та місія організації визначає мету організації та ідеальний стан її майбутнього. Процес внутрішнього оцінювання та вироблення спільного бачення майбутнього організації може відкрити всередині організації різні погляди на мету, існуючий стан ефективності, та її потенціал для майбутнього розвитку. І знову ж таки, залучення усіх ключових осіб і досягнення консенсусу щодо зазначених питань може бути важливим елементом на усіх етапах. Наступним етапом після досягнення консенсусу щодо вироблення спільного бачення, мети, оцінки внутрішнього та зовнішнього оточення стає етап вироблення практичних кроків на визначений період часу - вироблення цілей та завдань організації, які визначаються та реалізуються на етапі втілення плану.

      Оцінка та перегляд плану відбуваються наприкінці циклу планування, проте вони можуть також відбуватися на будь-якому етапі процесу планування.            

      Стратегічне планування - це спосіб мислення та процес, який відбувається постійно. План ніколи не буває досконалим або завершеним. Стратегічне планування саме по собі не є кінцем; це засіб допомогти організації виконати свою місію.

     А тепер більш детально розглянемо етапи стратегічного планування.

1. Розробка бачення або місії.

     Мета першого кроку стратегічного планування - окреслити ідеальне бачення майбутнього і створити для організації чітку перспективу розвитку. Його основна роль - окреслити мрію, досягти якої погодилися б усі працівники, і не лише погодилися, а й спрямували б на її досягнення всі свої зусилля. Існує декілька підходів до розвитку бачення майбутнього. Бажаний майбутній стан може бути виражений філософськи в сенсі системи цінностей, які здатні просувати організацію у майбутнє та в практичному сенсі, тобто, що хоче досягти організація в майбутньому. Різні фахівці рекомендують підхід сценарію та підхід критичних запитань. Сценарний підхід передбачає розвиток декількох альтернативних уявлень щодо того, яким бачиться організація в майбутньому для її членів, які пізніше оцінюються з точки зору їхньої відповідності до місії організації, потреб громади, фінансової спроможності. Ці сценарії обговорюються з членами організації, обирається найоптимальніший варіант, реалізується та переглядається.

Підхід критичних  запитань фокусує увагу на проблемах, з якими стикається організація. При такому підході визначаються критичні точки, їхня пріоритетність, а також визначаються найкращі шляхи їх вирішення. По мірі того, як визначається найкраще вирішення даної проблеми, стратегія організації на майбутнє стає чіткою.

      Моральні цінності та культура. Бачення організації повинно відповідати її головним цінностям. Цінності організації можуть бути написаними на папері, однак це не має ніякого значення, якщо члени організації не поділяють їх. Прикладом цінностей організації є: рівні можливості, колективне прийняття рішень, ефективність. Щоб будувати свою роботу на тих чи інших засадах, організації перш за все повинні визначитися зі своїми цінностями. Чим скоріше ви це зробите, тим кращих результатів ви досягнете. Склавши перелік головних моральних цінностей і принципів організації, ви зможете у подальшому відповідним чином будувати свою роботу.

 

2. Оцінка внутрішніх ресурсів та зовнішнього оточення.

Оцінка ресурсів починається з таких стратегічних запитань:

       а. Де ми є зараз?

       б. Де ми хочемо бути?

       в. Як нам туди потрапити?

     В організаціях люди часто мають різні точки зору та судження, часто по - різному бачать перспективи розвитку своєї організації, по - різному оцінюють потенціал організації. Тому фактори, які можуть оцінюватися частиною людей як сильні сторони організації, іншими людьми вони можуть оцінюватися як слабкі її сторони. Досягнення консенсусу щодо сильних та слабких сторін організації є одним із найбільших викликів внутрішнього оцінювання.

      Окрім того, така спільна діяльність може стати дієвим фактором розвитку команди, оскільки забезпечує поінформованість кожного в існуючій ситуації, а, отже, збільшує відданість працівників у розробці подальших дій.

Деякі експерти вважають, що оцінка зовнішнього  оточення або аналіз ситуації повинні  передувати розробці бачення та цілей, у той час як інші вважають, що спочатку необхідно мати бачення  та визначені цілі, а вже наступним  кроком повинен стати аналіз середовища. Визнання міріад потреб може допомогти організації зосередитися на визначенні пріоритетних та розробці своєї місії, постановці цілей та завдань.

 

3. Визначення цілей та завдань. 

        Конкретні цілі - що ми повинні досягти - визначаються, щоб допомогти організації перейти від теперішнього до бажаного стану.

       Орієнтуючись на бачення та місію вашої організації, а також на результати організаційного аналізу, ви можете визначити стратегічні цілі. Стратегічні цілі визначаються на основі аналізу внутрішніх та зовнішніх факторів (сильних якостей, слабкостей, можливостей та загроз) і для кожної організації вони свої. Стратегічними називаються головні, пріоритетні цілі організації. Вони визначають шлях, яким рухатиметься організація.

      Після визначення стратегічних цілей вже досить легко визначити завдання. Завдання мають бути узгодженими зі стратегічними цілями, а останні мають відповідати місії організації. Завдання являють собою детальний план досягнення стратегічної цілі. Після визначення завдань потрібно проаналізувати, що необхідно для їх виконання.

 

4. Реалізація плану.

       Реалізація плану зміщує фокус від питання розробки плану до питання його реалізації. Фактично, виконання плану є реальною перевіркою припущень та майбутнього бачення організації та тестом на організаційну спроможність досягнення поставлених цілей.

 

5. Оцінювання та перегляду плану.

      Оцінка та перегляд повинні починатися з перших кроків стратегічного плану, щоб забезпечити адекватну основу для подальшого розвитку. До того ж оточення не є статичним під час розробки стратегічного плану. Перегляд може бути викликаним змінами, які відбувається в зовнішньому оточенні чи пов'язані із змінами персоналу, фінансовими можливостями, потребами. Стратегічне планування базується на високо ймовірних припущеннях та подіях, які скоріш за все відбудуться. Постійне планування враховує ці можливості та перешкоди, що можуть виникнути та здійснювати труднощі в досягненні майбутнього організації, а можливо й ні. Як процес і як метод менеджменту, стратегічне планування вимагає гнучкості - здатності адаптації та перегляду як умови змін.

Також не слід забувати час від  часу перевіряти, чи правильно ви визначили  завдання і чи ведуть вони до обраної цілі, а також чи відповідають ваші цілі місії організації. Через певні проміжки часу кожна організація повинна переглядати своє бачення й свою місію і відповідним чином оцінювати і коригувати свою роботу.

 

Висновок

     Стратегічне планування являє собою процес розробки місії, стратегічних цілей, оформлення як системи досить формалізованих планів, корекції та перегляду системи заходів щодо їх виконання на основі систематичного контролю зі змінами, які відбуваються ззовні та всередині організації.

    Мета стратегічного планування полягає у чіткому визначенні порядку дій, що

забезпечують ефективне функціонування і розвиток конкурентоспроможної

організації у довгострокові перспективі. На основі місії визначаються

стратегічні цілі, цінності, культура й напрями діяльності організації. Місія

та стратегічні цілі дають змогу  розробити стратегічний план. Стратегічні  цілі

та план є основним видом структурованої інформації для розробки тактичних

цілей. Вони, відповідно, дають змогу  розробити тактичні плани, на базі яких

формулюються й досягаються  оперативні цілі. Зрештою, всі види цілей і планів

можна використати як дані для майбутньої діяльності на всіх рівнях управління. Не використовуючи перевагу стратегічного планування, організації в цілому і окремі люди будуть позбавлені чіткого способу оцінки мети або направлення корпоративного підприємства. Процес стратегічного планування забезпечує основу для управління членами організації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1.  Кіндрацька Г.І. Основи стратегічного менеджменту: Навч. посібник.-Львів: Кінапрі ЛТД, 2000.

2. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент. Навч. посібник.-Київ, 2002.

3.  Нємцов В.Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф. Менеджмент організацій: Навч. посібник. - К.:ТОВ „УВПК „ЕксОб", 2002. - 392 с.

4.  Рудінська О.В., Яроміч С.А., Молоткова 1.0. Менеджмент. - К.: Ельга Ніка-Центр, 2002.

5. Томпсон А. А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент.

6. Шегда А.В. Основьі менеджмента: Учебное пособие. - К.: Знання, 1998.

7. Шершньова З.Є., ОборськаС.В. Стратегічне управління:Навч. посібник. -К..КНЕУ, 1999.

8. Хміль Ф.І. Менеджмент. -К.: Вища школа, 1995.