Історичні аспекти розвитку контролінгу

МІНІСТЕРСВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  САДІВНИЦТВА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат з курсу

«Контролінг»  на тему:

Історичні аспекти  розвитку контролінгу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка 4-го курсу

факультету менеджменту

41-з групи

Безсмертна Юлія

 

 

 

 

 

 

 

Умань 2012

План

1.Контролінг: поняття, мета і задачі.

2.Виникнення і розвиток контролінгу  як науки

   3. Концепції системи контролінгу.

 

1. Контролінг: поняття,  мета і задачі

Терміну "контролінг" походить від англійського дієслова to control. В перекладі це дієслово має декілька значень, у тому числі в економічному аспекті означає "управління" і "спостереження". Виходячи з цього, можна зробити висновок, що контролінг покликаний вирішувати комплекс задач, пов'язаних із спостереженням, плануванням і управлінням.

В сучасній економічній літературі приводиться достатньо багато різноманітних дефініцій контролінгу.

Контролінг — керівна концепція ефективного управління фірмою і забезпечення її довгострокового існування.

В. Майер

Контролінг — система управління.

Б. Майер, Р. Манн

Контролінг — функція в підтримку менеджменту.

Р. Герсне

Контролінг — управління прибутком. Контролінг — функція, організована в підтримку керівництву.

П. Хорват

Таким чином, контролінг не можна ототожнювати з функцією контролю, оскільки остання виконує лише незначну приватну функцію контролінгу.

Контролінг виконує найважливу функцію підтримки системи менеджменту і займається:

1) плануванням і постановкою  мети (глобальних і локальних  стратегій);

2) збором, аналізом внутрішньої  і зовнішньої інформації;

3) цілеспрямованим управлінням,  координацією і контролем.

Контролінг повинен створювати систему ефективного управління фірмою, направлену на поступовий, ефективний, економічний і рентабельний її розвиток.

Останніми роками посилюється акцент на визначенні контролінгу як системи  інформаційного забезпечення для системи  ефективного менеджменту фірми.

Така різноманітність підходів пояснюється історичними, економічними і національними особливостями розвитку систем контролінгу.

На сьогодні не виникає суперечок  і сумнівів, що контролінг — найважливіша функція управління і підтримки управління.

Формування національної концепції  контролінгу неможливе без досвіду  світової спільноти. Джерела контролінгу закладені в період формування державного управління в середні віки.

Так, при дворі англійського короля вже в XV ст. існувала посада з назвою countollor. До обов'язків цієї відповідальної особи входили документування і контроль грошових і товарних потоків. Зазвичай, це не зовсім відповідає сучасному розумінню контролінгу.

На підприємствах контролінг став зароджуватися в США в кінці XIX ст. В економічній літературі зафіксовано, що з 1880 р. посада контролера введена в компанії Atchison, а в 1892 р. — в компанії General Electric. У зв'язку з цим можна констатувати, що контролінг як система на підприємстві народжений в кінці XIX ст. Проте, перші пагони контролінгу залишалися непоміченими довгий час і отримали свій розвиток тільки з 20-х pp. XX ст. Як констатує сучасна економічна історія, слово "контролінг" і посада "контролер" на підприємствах США залишалися невідомими аж до великої депресії.

Можна відзначати на сьогодні, що головною причиною народження і формування контролінгу  як системи є промислове зростання  в США в кінці XIX-початку XX ст., яке викликало ускладнення процесів обліку, планування, контролю і управління.

Ускладнення економічної системи  управління привело до того, що ряд  специфічних функцій (фінансовий контроль, аналіз та ін.) був переданий у  ведення спеціалізованих служб контролінгу.

Аналіз економічної історії  дозволяє зробити висновок про те, ЩО у вирішальній мірі на розвиток системи контролінгу зробила вплив світова економічна криза.

Саме в цей період — великої  депресії — керівництво багатьох компаній прийшло до розуміння необхідності формування системи внутрішнього планування, обліку і контролю.

В перший період розвитку контролінгу  контролери виконували функції ведення  обліку і ревізії господарських операцій і договорів, що вже відбулися. Надалі розуміння широких можливостей контролінгу, функції цієї служби ускладнювалися і розширювалися, міняючи орієнтацію на сучасні аспекти управління компанією і її майбутній розвиток. У зв'язку з цим функції контролера все більше пов'язували з питаннями планування і контролю. Поступово значення і статус контролера став рівним статусу скарбника.

Особливу роль в розвитку системи  контролінгу зіграв Controllers Institute America, створений в 1931 р. (в 1962 p. він був  перейменований в Financial Executive Institute (FEI)). Це професійна організація контролерів  США, яка проводила і проводить  велику роботу по систематизації задач  контролінгу, класифікація яких приведена  нижче.

Задачі контролера по класифікації Фінансово-адміністративного інституту (1962 р.):

1. Планування

Контролінг став розповсюджуватися  в 50-х pp. в багатьох країнах Європи. Особливий підхід сформувався до контролінгу в Німеччині. При цьому цілий ряд функцій і задач, які виконували раніше інші структури, такі як фінансова бухгалтерія, були передані відділу контролінгу. Офіційно народження контролінгу в Німеччині указується німецькими фахівцями в середині 50-х pp. минулого століття.

Ідеї впровадження контролінгу  на підприємствах в багатьох країнах Європи прийшли з практики його застосування на дочірніх підприємствах американських компаній. В Німеччині, Австрії і Франції до контролінгу ставились скептично, що було пов'язано з неправильним розумінням задач і функцій контролінгу. З часом прийшло розуміння контролінгу, який був об'єктивно високо оцінений в багатьох країнах, а Німеччина стала поступово ставати центром формування і розвитку контролінгу.

Особливе місце серед теоретиків контролінгу займають Р. Манн, Е. Майер, Дж. Вербер, Х-Дж. Фольмут, П. Хорват, в  П. Брамземанн Р. і Д. Хан та ін.

Достатньо чітко показав взаємозв'язок управління і контролінгу в одній  із своїх робіт Дітгер Хан, який є  автором базового підручника з контролінгу — книги "Планування та контроль: концепція контролінгу"

Метою контролінгу є реалізація глобальної (стратегічної) і локальної (оперативної) мети підприємства. При цьому основною метою підприємства залишається збереження стабільності і успішний розвиток підприємства. З вищесказаного можна зробити висновок, що мета контролінгу — це похідна функція від мети самого підприємства.

Основні задачі контролінгу можна згрупувати таким чином:

• інформаційне забезпечення процесів бухгалтерського обліку, планування і прогнозування;

• координація і контроль виробничих і фінансових аспектів діяльності підприємства;

• інтеграція, системна організація  підприємства;

• планування (поточне, середньострокове, довгострокове);

• контроль (порівняння заданих і  фактичних показників, аналіз взаємовідносин, аналіз пріоритетів і недоліків);

• управління (проведення заходів  щодо підготовки, коректування стратегій і задач);

• мотивація персоналу щодо виконання  поставлених перед ними задач  в частині фінансового планування, наприклад, через систему преміювання.

Загальна ідея організації контролінгу  орієнтована на "вузькі місця".

Вузьке місце — найслабша  ланка підприємства. "Вузьким місцем" може бути ринок збуту, виробництво, ліквідність та ін.

"Вузькі місця" на підприємстві є стримуючими чинниками поступального розвитку підприємства в частині неможливості вчасного досягнення поставленої мети. Задача служби контролінгу полягає в розшуку і знищуванні економічними заходами "вузьких місць".

Базу контролінгу складають  оперативні показники фінансового  аналізу, виробничого і фінансового  обліку, які доцільно сформувати в єдину інтегровану базу техніко-економічних даних підприємства в ретроспективі.

На сучасному етапі розвитку контролінгу поміж фахівців по контролінгу  немає єдності в думках з питань мети і орієнтації на результат.

Х.-Ю. Кюппер вважає метою контролінгу  координацію системи управління підприємства. Контролінг, відповідно до позиції автора, орієнтований на систему мети.

Д. Шнайдер виступає за обмеження  функцій контролінгу (розробка і  координація окремих планів; внутрішньовиробничий облік і контроль).

Т. Райхман підтримує позицію економістів по орієнтації контролінгу на результат. Відповідно до цієї концепції, виділяє як головною задачею збір, обробку інформації, координацію і контроль за виконанням планів.

Й. Вербер, підтримуючи концепції П. Хорвата і Х.-Ю. Кюппера, вважає, що контролінг повинен виконувати функції підтримки керівництва.

Й. Вербер і Х.-Ю. Кюппер вважають, що контролінг не повинен бути пов'язаний з процесом постановки мети.

Можна зробити висновок, що така велика кількість підходів говорить про те, що контролінг як система має ряд шкіл, що розрізняються за багатьма параметрами концепцій. У зв'язку з цим мають право на існування різні концепції, які враховували б ряд особливостей в обліку, аналізі і управлінні в нашій країні. Таким чином, в нашій книзі ми зробимо спробу побудувати і впровадити систему контролінгу з врахуванням специфіки українських підприємств на прикладі харчової промисловості.

2.Виникнення і розвиток  контролінгу як науки

Контролінг як самостійна наука  виник давно. Його необхідність зумовлена  логікою розвитку управління. Першим доказом існування контролінгу  стала поява ще у XV столітті при королівських дворах спочатку Англії, а відтак і Франції спеціалістів по контролінгу під назвою «контролер», завданням яких був документальний супровід і контроль використання грошей та товарів. Про це засвідчують історичні відомості.  
Проте ідеї контролінгу були реалізовані в управлінні виробництвом пізніше, коли промислове виробництво зросло і ускладнилось настільки, що вимагало нових методів планування та контролю. Ріст масштабів промислового виробництва наприкінці XIX та на початку XX століття викликали необхідність поліпшення методів виробничого обліку і удосконалення методів фінансового контролю. На американських підприємствах функції контролінгу виникли із взаємозв'язку між секретарем (діловодом) і скарбником. Підвищення вимог та ускладнення завдань обліку призвело до того, що специфічні завдання скарбника (фінансового директора) і секретаря (асистента управління) були передані в організаційно оформлену службу контролінгу.  
Передумовою створення концепції контролінгу, яка виникла понад 100 років тому, стали:  
– причини всесвітньої економічної кризи;  
– більш жорстке оподаткування;  
– складні форми фінансування.  
У першій фазі свого розвитку контролінг повинен би розглядати, перш за все вже, здійснені процеси, а відтак з часом все в більшій мірі зростає необхідність оволодіння планово-обліковими методами. У зв'язку з цим облік і звітність перетворюються із інструментів реєстрації і контролю у допоміжний засіб долання перешкод у майбутньому.  
Країною, яка однією з перших застосувала концепцію контролінгу, стали США. За хронологією контролінг у США розвивався таким чином:  
– 1778 рік – законодавчо створене відомство «Controller, Auditor, Treasuer and six Commissioner of Accounts», основним завданням якого було управління державним господарством і контроль за використанням коштів;  
– 1880 рік – запроваджена посада контролера в залізничній компанії «Atchison Topeka and Santa Fe Railway System», де вперше контролінг впроваджено на підприємстві для вирішення фінансово-економічних завдань – управління вкладами і основним капіталом.  
– 1892 рік – компанія «General Electric» вперше впроваджує контролінг в індустріальному підприємстві.  
До початку 30-х років XX століття контролінг майже не використовувався і саме слово було забуте. Економічна криза 1929 –1932 років заставила підприємців подивитися з нових позицій на роль та місце внутрішньофірмового планування та обліку. В цей період згадали про контролінг у зв'язку з труднощами управління в нестабільному середовищі та забезпечення існування в умовах конкуренції.  
У 30-х роках XX століття відбувається одночасно й проведення наукового обґрунтування контролінгу. З'являються перші журнали, книги тощо. У 1931 р. створюється Інститут контролерів Америки – професійна організація контролерів, який у 1962 році перейменовується у «Financial Executive Institute»,а у 1944 році створено дослідницький інститут «Controllership Foundation».  
У повоєнний період функції обліку і контролю виконує відділ головного контролера, який призначає правління директорів. Він має право вирішального голосу на засіданнях правління директорів. Контролер фактично організовує контролінг на підприємстві, відповідає за систему обліку і звітності, аналізує і дає пояснення з розвитку фінансової діяльності компанії, вивчає та розробляє показники і форми звітності для задоволення запитів керівництва і клієнтів, готує доповіді Раді директорів за оцінкою завдань, які стоять перед компанією та включають рекомендації про зміну діяльності. Відділ контролера є надбудовою над бухгалтерією у вигляді обліково-контрольної та інформаційної служби. 

3. Концепції системи контролінгу

В економічній літературі виділяють  дві основні концепції контролінгу: німецьку і американську

Згідно з німецькою концепцією, центральні задачі контролінгу включають  вирішення проблем внутрішнього обліку у всіх формах, як от:

• документальної;

• планової; контрольної.

На відміну від німецької, американська концепція включає ще і задачі фінансового обліку, аналізу і оцінки.

Основна відмінність американської  концепції від німецької полягає  в розгляді спочатку проблем обліку, аналізу зовнішнього середовища. Але в німецькій концепції більш детально розроблені методики внутрішнього обліку, планування, контролю.

На думку Д. Хана, сучасна мета контролінгу може знаходитися в  площині оптимізації результату з урахуванням гарантії ліквідності. В цій же концепції як головна  виділяється задача реалізації функцій  інформаційного забезпечення, орієнтованих на результат планування, регулювання  і моніторингу подій на підприємстві у взаємозв'язку з функціями інтеграції, організації і координування на базі системи показників виробничого і фінансового обліку.

Д. Хан виділяє також і спеціальні задачі контролінгу:

1. Призначені для користувача  задачі:

• планування і контроль на підприємстві (планово-контрольні розрахунки);

• планування і контроль мети;

• стратегічне планування і контроль;

• оперативне планування і контроль;

• координація всіх приватних ішанів;

• облік і звітність;

• інформація:

• формування внутрішньої звітності  для різних груп зацікавлених користувачів.

2. Організаційні задачі:

• ухвалення рішень;

• участь в ухваленні рішень.

Відповідно до вище переліченого Д. Хан пропонує систему розмежування задач контролінгу (рис. 1.1).

Систему розмежування задач контролінгу  може бути адаптовано і до американської  концепції, і до вітчизняної. Відмінності  можуть бути тільки в змісті або розкритті приведених задач. Проаналізуємо класифікацію задач планування для українських підприємств.

Рис. 1.1. Задачі контролінгу на підприємстві (по Д. Хану)

Для рішення поставлених задач в залежності від існуючого періо; часу виділяють оперативний і стратегічний контролінг. Звідси виходить наступна градація контролінгу: