Автор: l*****@mail.ru, 27 Ноября 2011 в 11:01, контрольная работа
Цей принцип реалізується за допомогою методу нарахування, який полягає в тому, що операції між інституційними одиницями потрібно фіксувати в тих випадках, коли виникають, трансформуються або анулюються вимоги і зобов’язання. Операції, які є внутрішніми для однієї інституційної одиниці, фіксуються також у тому разі, коли економічна вартість створюється, трансформується або ліквідується.
Варіант
3
Система зведених національних
рахунків
1.Загальні принципи побудови системи національних рахунків
Слід усвідомити, що СНР побудовано на декількох засадних принципах, які забезпечують системне, компактне та уніфіковане подання соціально-економічної інформації, а саме:
СНР ґрунтується
на принципі подвійного запису операцій
(як і бухгалтерський облік). Кожну
операцію треба враховувати двічі,
один раз як ресурс (або зміни
в пасивах) і один раз – як використання
(або зміни в активах). Наприклад,
випуск товарів фіксується як ресурси
у рахунках виробника та як види
використання - у запасах. Коли продукція
продається, відбуваються негативні
зміни у запасах, тобто негативне
придбання запасів –
Підсумок за операціями, зафіксованими як ресурси, або зміни в пасивах, і підсумок за операціями, зафіксованими як види використання, або зміни в активах, мають бути рівними, що уможливлює перевірку узгодженості рахунків.
Оскільки в більшості операцій беруть участь два економічні агенти (дві інституційні одиниці), національні рахунки, в основному, засновано на принципі четверного проведення. Кожну таку операцію фіксують двічі обидва учасники операції. Наприклад, грошова соціальна допомога, яка виплачується державною одиницею домашньому господарству, фіксується в рахунках уряду як вид використання у рубриці відповідних трансфертів і як негативне придбання активів у рубриці валюти та депозитів. У рахунках сектора домашніх господарств вона фіксується як ресурс у рубриці трансфертів та як придбання активів під рубрикою валюта та депозити.
Якщо запис чотирьох операцій правильний, то забезпечується повна узгодженість.
Наслідком застосування принципу четверного запису є те, що операції або інші потоки обидві одиниці мають фіксувати одночасно. Те саме і щодо запасів фінансових активів та пасивів.
Цей принцип реалізується за допомогою методу нарахування, який полягає в тому, що операції між інституційними одиницями потрібно фіксувати в тих випадках, коли виникають, трансформуються або анулюються вимоги і зобов’язання. Операції, які є внутрішніми для однієї інституційної одиниці, фіксуються також у тому разі, коли економічна вартість створюється, трансформується або ліквідується.
Важливо усвідомити, що СНР дозволяє дати цілістну характеристику руху ВВП у формі доходів, охарактеризувати міжгалузеві зв’язки, фінансові та перерозподільчі потоки, будуючи на цих потоках комплексну балансову модель.
Кожен рахунок відноситься до якогось одного аспекту економічної діяльності. В системі рахунків відображається зв'язок між формуванням ресурсів, потоком доходів і їх використанням та кінцевими фінансовими результатами діяльності.
Усі рахунки можливо розподілити на поточні та на рахунки нагромадження.
Поточні рахунки стосуються виробництва, розподілу і використання доходу. Рахунки нагромадження охоплюють зміни в активах і пасивах, та зміни у власному капіталі (для будь-якої інституційної одиниці або груп одиниць) – різницю між її активами та зобов’язаннями. Баланси являють собою запаси активів і пасивів та власний капітал.
2. Характеристика рахунка «Виробництво»
Рахунки поточних операцій розпочинаються з рахунка виробництва, де в ресурсах відображається випуск продукції, а як використання – проміжне споживання і валова додана вартість (для економіки в цілому валовий внутрішній продукт), що відповідає вихідним потокам рахунка виробництва. Валова додана вартість (ВДВ) або (ВВП) є балансуючою статтею. Вихідні потоки рахунка виробництва є вхідними до інших і проміжне споживання – до рахунка товарів і послуг, а ВДВ – до рахунка утворення доходів.
Процеси первинного розподілу доходу відображаються в рахунку утворення доходів, та в рахунку первинного доходу.
Ресурсами рахунка утворення доходів є балансуюча стаття рахунка виробництва – ВДВ. Ресурси використовуються на оплату праці робітників, податки на виробництво і на створення прибутку (змішаного доходу).
Ті процеси розподілу доходів, які не знайшли відображення в рахунку утворення доходів, відображаються в рахунку розподілу первинних доходів.
Показники використання попереднього рахунку утворення доходів є ресурсами рахунку розподілу первинних доходів. Ресурси рахунку розподілу первинних доходів також є доходи від інших секторів і доходи від власності інших країн. У розділі використання відображаються: доходи від власності, сплачені іншими країнам. Балансуюча стаття рахунка – сальдо первинних доходів (або ВНД).
Необхідно усвідомити, що рахунок розподілу первинного доходу виконує функцію визначення валового національного доходу (ВНД) з урахуванням нерезидентної власності.
Процес подальшого перерозділу ВНД у напрямку переходу до його споживання відображається в рахунку вторинного розподілу доходів.
Перерозподіл відбувається через поточні трансферти в грошовій формі як усередині країни, так із іншим світом. Балансуючою статтею є валовий наявний доход, тобто визначений для споживання та заощадження.
Завершуючим рахунком блоку поточних операції є рахунок використання наявного доходу, в якому розділ використання визначається у формі індивідуального та колективного споживання, яке кореспондує з системою секторальних рахунків домашніх господарств та органів державного управління. Балансуючою статтею виступає валове заощадження (ВЗ).
Особливу увагу необхідно приділити розробці рахунків нагромадження, які формують усі можливості процесу розширеного відтворення, впровадження наукового технічного прогресу, передових новітніх технологій. В цьому блоці розробляється рахунок операцій з капіталом та фінансовий рахунок.
Рахунок операцій з капіталом відображає зміни в активах, пасивах і чистій вартості капіталу в розділі кожного сектора та економіки в цілому. Заощадження є одним з факторів, що впливає на зміну чистої вартості капіталу.
Стаття зміни чистої вартості капіталу за рахунок заощаджень і капітальних трансфертів не є балансуючою, а тільки підсумком правої частини рахунку.
Рахунок операцій з капіталом дає можливість виявити чисті кредити, або чисті борги, зміни чистої вартості капіталу за рахунок заощадження й чистих капітальних трансфертів.
Фінансовий рахунок відображає збільшення фінансових активів і зміну фінансових зобов’язань. Унаслідок руху всіх фінансових потоків відбувається взаємне погашення фінансових зобов’язань, після чого залишаються тільки ті фінансові засоби, які не були спрямовані ні на кінцеве споживання, ні на інвестиції.
Отже, чисті кредити, (чисті борги) можна визначити також і за фінансовим рахунком як перевищення величини створених фінансових активів над усіма прийнятими фінансовими зобов’язаннями.
3. Практичне завдання. З використанням статистичних даних CHР по Україні, визначити ВВП за методом витрат. Розрахувати макроекономічні пропорції, що відповідають вищевказаному методу розрахунку ВВП, зробити відповідні висновки.
ВВП, розрахований методом витрат дорівнює сумі всіх статей кінцевого використання мінус імпорт, тобто сумі кінцевого споживання, нагромадження та експорту мінус імпорт. Для розрахунку, використовуємо таблицю « Рахунок товарів та послуг»
РАХУНОК ТОВАРІВ І ПОСЛУГ УКРАЇНИ
|
424906+133874+655+211+(253707-
Цей розрахунок вірний,
але метод витрат можливо перевірити
і через виробничий метод або
метод по доходам, тобто розрахунок
первинного розподілу доходу
РАХУНОК РОЗПОДІЛУ
ТА ВИКОРИСТАННЯ ДОХОДУ
|