Шляхи прискорення оборотності оборотних коштів

У такому разі підприємство вимушене звертатися до залучення фінансових ресурсів у вигляді короткострокових кредитів банку та інших кредитів, комерційного кредиту, кредиторської  заборгованості.

Кредиторська заборгованість означає використання коштів, які  не належать підприємству (заборгованість по акцептованих та інших розрахункових  документах, строк сплати яких не настав; заборгованість за несплаченими у строк  рахунками; заборгованість за платежами до бюджету; за виданими векселями; за комерційними кредитами тощо).

Позикові оборотні засоби виступають у вигляді кредитів банків. Вони необхідні для поповнення оборотних засобів під сезонні та інші понаднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей; на розрахунки з постачальниками та інші потреби по розрахунках; на понад нормативні запаси товарно-матеріальних цінностей на тимчасові потреби; на витрати, пов'язані з підготовкою нових виробництв і освоєння нових видів продукції, підвищенням її якості; на виплату заробітної плати при тимчасовій відсутності коштів; при зупинці виконання замовлення з вини замовника та в інших випадках тимчасових фінансових ускладнень.

Ефективно функціонує те підприємство, яке при мінімальних  витратах досягає максимального результату. Мінімізація витрат на підприємстві вимагає оптимізації структури джерел формування оборотних коштів, тобто розумне поєднання власних та позичених коштів.

До залучених оборотних коштів традиційно відносять кредиторську заборгованість усіх видів, тобто заборгованість постачальникам за одержані, але не оплачені товари. В обороті підприємств можуть також перебувати кошти цільового фінансування для їх використання за прямим призначенням.

В окремих випадках для формування оборотних засобів використовують позапланові ресурси: тимчасово вільні кошти фондів економічного стимулювання і спеціального призначення на поточному рахунку; перерозподілений прибуток; прострочені і пролонговані (відстрочені) кредити банку; прострочена кредиторська заборгованість постачальникам і іншим організаціям.

Виділяють ще стійкі пасиви як джерела формування оборотних засобів, що мають особливе призначення. Ними розпоряджаються інші організації. До стійких пасивів також належать фонди підприємства, які спеціально не призначені для формування оборотних засобів. До них належать: заборгованість із зарплати; відрахування на соціальне страхування; резерв на покриття майбутніх видатків і платежів; частина фондів економічного стимулювання, яка постійно використовується в обороті; засоби ремонтного фонду для формування залишків матеріалів на ремонт.

Джерела формування оборотних коштів справляють вплив на їх обертання. Особливості різних джерел формування і принципи різного режиму використання власних і залучених оборотних коштів впливають на ефективність використання оборотних коштів і всього оборотного капіталу. Раціональне формування названих джерел оборот них коштів має значний вплив на процес виробництва, на фінансові результати і фінансовий стан підприємства, сприяє досягненню мети з мінімально необхідними за даних умов оборотними коштами.

 

 

 

3. Шляхи прискорення оборотності оборотних коштів.

 

Ефективність використання оборотних коштів на підприємстві характеризується швидкістю їх обороту (оборотністю). Чим менше оборотні кошти затримуються на окремих стадіях, тим швидше завершується їхнього кругообіг. Таким чином, показники, що характеризують швидкість оборотності оборотних коштів, і є показниками ефективності їхнього використання.

Прискорення  оборотності  оборотних  коштів  має  важливе  значення  для  кожного  підприємства  тому,  що  в  результаті  прискорення   оборотності  із  обороту  вилучаються  кошти,  які  можна  використати  як  для  збільшення  виробничої  програми,  так  і  на  інші  цілі.  Для  виявлення  суми  оборотних  коштів,  що  вилучаються  в  результаті  прискорення  оборотності,  слід   визначити  потребу  оборотних  коштів  за  звітний  період,  виходячи  з  фактичної  суми  обороту  за  даний  строк  і  оборотності  в  днях  за  минулий  період.   Різниця  між  визначеним у такий  спосіб  розміром  оборотних  коштів  і  сумою  коштів,  що  фактично  брали  участь  в  обороті  за  звітній  період,  і  становить  суму  коштів,  вилучених  у  зв’язку  з  прискоренням  оборотності.

Прискорення оборотності  оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається різними шляхами.

На стадії створення  виробничих запасів такими можуть бути:

- Впровадження економічно  обґрунтованих норм запасу;

- Наближення постачальників  сировини, напівфабрикатів, що комплектують виробів і ін. до споживачів;

- Широке використання  прямих тривалих зв'язків;

- Розширення складської  системи матеріально-технічного  забезпечення, а також оптової  торгівлі матеріалами й устаткуванням;

- Комплексна механізація  й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах.

На стадії незавершеного  виробництва :

- Прискорення науково-технічного прогресу (упровадження прогресивної техніки і технології, особливо безвідхідної, роторних ліній, хімізація виробництва);

- Розвиток стандартизації, уніфікації, типізації;

- Удосконалювання форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів;

- Удосконалювання системи економічного стимулювання ощадливого використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів;

- Збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом.

На стадії обігу:

- Наближення споживачів продукції до її виготовлювачів;

- Удосконалювання системи розрахунків;

- Збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів;

- Ретельна і своєчасна добірка продукції, що відвантажується, по партіях, асортиментові, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

Швидкість оборотності обігових коштів є найважливішим показником інтенсивності використання обігових коштів. Вона визначається за допомогою таких взаємозв'язаних показників: коефіцієнт оборотності, тривалість одного обороту в днях та коефіцієнт завантаження обігових коштів:

1. Коефіцієнт оборотності,  який розраховується шляхом ділення  вартості реалізованої продукції  за діючими оптовими цінами  за певний період на середній  залишок оборотних коштів за  той самий період. Коефіцієнт оборотності показує, скільки оборотів здійснили оборотні кошти за певний період

2. Показником, оберненим коефіцієнту оборотності, є коефіцієнт завантаження оборотних коштів, який показує, скільки оборотних коштів припадає на одну грошову одиницю (гривню) реалізованої продукції за певний період.

3. Тривалість одного обороту (швидкість обороту) оборотних коштів.

4. Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів може бути використаний показник віддачі (рентабельності) оборотних коштів, котрий являє собою відношення прибутку від реалізації продукції до середніх залишків оборотних коштів.

Якщо говорити про  поліпшення використання оборотних  коштів, не можна не сказати і  про економічне значення економії оборотних  фондів, що виражається в наступному:

Зниження питомих витрат сировини, матеріалів, палива забезпечує виробництву великі економічні вигоди. Воно, насамперед, дає можливість з  даної кількості матеріальних ресурсів виробити більше готової продукції  і виступає тому як одна із серйозних передумов збільшення масштабів виробництва. Прагнення до економії матеріальних ресурсів спонукає до впровадження нової техніки й удосконалюванню технологічних процесів.

Економія в споживанні матеріальних ресурсів сприяє поліпшенню використання виробничих потужностей і підвищенню суспільної продуктивності праці.

Економія матеріальних ресурсів у величезній мірі сприяє зниженню собівартості промислової  продукції. Істотно впливаючи на зниження собівартості продукції, економія матеріальних ресурсів надає позитивний вплив і на фінансовий стан підприємства.

Економічна ефективність поліпшення використання й економія оборотних фондів досить великі, оскільки вони впливають на всі сторони  виробничої і господарської діяльності підприємства.

Головний напрямок економії матеріальних ресурсів на кожному конкретному підприємстві - збільшення виходу кінцевої продукції з той самою кількості сировини і матеріалів - залежить від технічного оснащення виробництва, рівня майстерності працівників, рівня організації матеріально-технічного забезпечення, кількості норм витрати і запасів матеріальних ресурсів.

Чимале значення має скорочення втрат у виробничому процесі, за рахунок якого можна досягти 15-20% всієї економії матеріальних ресурсів. При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства.

Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції та ін. Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Господарсько-підприємницька діяльність неможлива без оборотних коштів. У процесі управління підприємством дуже важливо правильно визначити потребу в оборотних коштах. Величина їх повинна бути мінімальною, але достатньою, тобто такою, що забезпечує безперебійне фінансування планових витрат на виробництво і реалізацію продукції, а також здійснення розрахунків у встановлений термін. Завищення оборотних коштів веде до зайвого їх відволікання в запаси, до заморожування фінансових ресурсів. Заниження оборотних коштів може призвести до перебоїв у виробництві і реалізації продукції, до несвоєчасного виконання підприємством своїх зобов'язань. Тільки оптимальна забезпеченість оборотними коштами веде до мінімізації витрат, поліпшення фінансових результатів, до ритмічності та злагодженості роботи підприємства.

Розмір оборотних коштів залежить від обсягу виробництва, умов постачання і збуту, асортименту  виробленої продукції, сезонності роботи, тривалості виробничого циклу, порядку  розрахунків та інших факторів.

У системі заходів, направлених на підвищення ефективності роботи підприємства і зміцнення його фінансового стану, важливе місце займають питання раціонального використання оборотних коштів. Проблема покращення використання оборотних коштів стала ще актуальнішою в умовах формування ринкових відносин. Інтереси підприємств вимагають повної відповідальності за результати своєї виробничо-фінансової діяльності. Оскільки фінансове становище підприємства знаходиться в прямій залежності від стану оборотних засобів і передбачає порівняння витрат з результатами господарської діяльності і відшкодуванням за трат власними засобами, підприємства зацікавлені в раціональній організації оборотних коштів — організації їх руху з мінімально можливою сумою для здобуття найбільшого економічного ефекту.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується системою економічних показників, перш за все оборотністю оборотних коштів.

Ефективність використання оборотних коштів залежить від багатьох чинників, які умовно можна розділити  на зовнішні, таких, що роблять вплив незалежно від інтересів підприємства, і внутрішні, на які підприємство може і повинно активно впливати.

 

 

Список  використаних джерел

 

 

1. Гетьман О. О., Шаповал В. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. — 2-ге вид. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 488 с. – Розділ 8.
2. Гринчуцький В. І., Карапетян Е. Т., Погріщук Б. В. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 304 с. – Розділ 9.
3. Іванілов О. С. Економіка підприємства: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. С. Іванілов — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 728 с. – Розділ 11.
4. Слав'юк P.А. Фінанси підприємств: Підручник. — К.: УБС НБУ: Знання, 2010. — 550 с. – Роділ 9.
5. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства: Підручник / М.Г. Грещак, В.М. Колот, А.П. Наливайко та ін.; За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 528 с. – Розділ 7.
6. Енциклопедія економіки. Соціально-економічний ресурс: Оборотність  оборотних  коштів і шляхи  її  прискорення. [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://economic.lviv.ua/m-ske-gospodarstvo/oborotn-st-oborotnikh-kosht-v.html
7. Економiка пiдприємства / С. Ю. Вiгуржинська  [Ел. ресурс]. – Режим доступу: http://inpos.com.ua/75
8. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с. – Розділ 6.