Секторальнi особливостi спiльноi торговельноi полiтики Европейського союзу

  Лекція 6

  СЕКТОРАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СПІЛЬНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Спільна торговельна політика ЄС має не лише регіональну та країнну специфіку, але й секторальну. Можливість та певною мірою об'єктивна необхідність секторальної диференціації торговельної політики ЄС обумовлена цілою системою внутрішніх та зовнішніх факторів економічного, політичного, історичного характеру. Такий підхід призвів до розділення окремих товарів та їхніх груп на чутливі, напівчутливі та нечутливі.

1. Сільськогосподарська продукція

Найбільш  вразливою з погляду критики  протекціоністського характеру торговельної політики ЄС була та є Спільна сільськогосподарська політика.

  Таблиця 1. Підтримка сільського господарства в країнах ОЕСР

Таблиця 2. Мито за режимом найбільшого сприяння сільськогосподарського імпорту в ЄС

Спільна сільськогосподарська політика має чотири основні механізми реалізації, які безпосередньо зачіпають інтереси експортерів сільськогосподарської продукції з третіх країн:

• система пільгової підтримки;
• захист від сільськогосподарського імпорту з третіх країн;
• експортні субсидії;
• система підтримки доходів.

2. Текстильна промисловість

Зміни у регулюванні міжнародної торгівлі текстильними товарами як на рівні ГАТТ/СОТ, так і ЄС є прикладом трансформації чутливої групи до нечутливої, розширення загальних правил COT на ще одну товарну групу. У другій половині 1990-х - на початку 2000-х рр. ЄС розробив низку заходів щодо адаптації європейських виробників до нових умов конкуренції на внутрішньому ринку після 2004 р. Вони, зокрема, передбачили поступове зменшення кількості квот та збільшення їх обсягу; посилення захисту прав інтелектуальної власності у галузі; поліпшення освіти, навчання та зайнятості; розширення доступу малих та середніх підприємств галузі до кредитування; рефокусація регіональних фондів на підтримку текстильного виробника; широкий розвиток наукових досліджень та впровадження інновацій; розширення доступу на ринки третіх країн  

3 Суднобудівна промисловість

Суднобудівна  індустрія практично є єдиним сектором з незначним захистом проти нечесного ціноутворення, тому у 1994 р. ЄС, США, Японія, Південна Корея та Норвегія підписали Угоду з дотримання нормальних умов конкуренції (Agreement respecting normal compétitive conditions). Однак вона не набрала чинності у зв'язку з нератифікацією США. Аналогічна доля Угоди із суднобудівництва між ЄС та Південною Кореєю (2000).

Європейське Співтовариство розробило новий інструмент торговельного захисту щодо нечесного ціноутворення в галузі суднобудівництва. Він є аналогічним антидемпінговим заходам та передбачає додаткову плату суднобудівельниками з урахуванням рівня нечесного ціноутворення. 

4. Автомобільний сектор

Еволюція  торговельної політики Європейського  Співтовариства у секторі легкових автомобілів за останні 25 років є прикладом, по-перше, особливої форми становлення відповідного внутрішнього ринку та, по-друге, широкого використання добровільного обмеження експорту на його початку.

Поступово проблемою став не захист внутрішнього виробника на ринках ЄС, а обмеження доступу експортерів ЄС на ринки інших країн. 

5. Сталеливарна та вугільна промисловість

  Таблиця. Рівень мита на сталеливарні вироби у 2003 р., %

ЄС використовує також механізми квотування імпорту  для країн - нечленів СОТ.