Санація підприємства

Вступ

У сучасних умовах розвитку економіки  в нашій державі стрімко набуває  надзвичайної актуальності правовий статус центральної фігури процедури банкрутства − арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора). Адже саме на нього Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  покладає ключову функцію − здійснення безстороннього і антикризового менеджменту на підприємстві із збереженням балансу між інтересами кредиторів та боржника на шляху відновлення платоспроможності останнього. Прагнення України стати членом Європейського Союзу, адаптація та реформування національного законодавства до міжнародних стандартів і правил призвело законодавство і до реформування сфери банкрутства.

Дану тему вивчали такі науковці як  Яблонська А.С., Шпенов Д., Борєйко О.М., Єнгоян С.А., Рябцева Я.Г. , Афанасьєв Р.Г. та інші.

 

Фігура арбітражного керуючого  є ключовою практично на всіх етапах процедури банкрутства. Арбітражний керуючий – важлива центральна фігура процедури банкрутства. За допомогою цієї фігури відбувається реалізація зв’язків, відносин між боржником, кредиторами і господарським судом. Тому дослідження правового статусу арбітражного керуючого як учасника правовідносин є дуже актуальним у наш час.

Фігура арбітражного керуючого разом із системою оплати його послуг була введена в Україні у 2000 р. Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом  у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. [1]

Арбітражним керуючим (розпорядником  майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має  повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше  трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

Рис. 1. Функції арбітражного керуючого.

На підприємствах, що провадять діяльність, пов’язану з державною таємницею, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) повинен мати допуск до державної таємниці, а в разі його відсутності - отримати такий допуск у встановленому законодавством порядку.

 Не може бути арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа:

1) яка визнана судом обмежено  дієздатною або недієздатною;

2) яка має судимість за вчинення  корисливих злочинів;

3) яка не здатна виконувати  обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я;

4) якій заборонено обіймати керівні  посади;

5) якій відмовлено в наданні  допуску до державної таємниці  або скасовано раніше наданий  допуск за порушення законодавства  у сфері охорони державної  таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов’язків, визначених цим Законом, у разі якщо з часу такої відмови або скасування пройшло менше року.

 Арбітражний керуючий (розпорядник  майна, керуючий санацією, ліквідатор) має посвідчення та печатку,  опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.

 Арбітражний керуючий (розпорядник  майна, керуючий санацією, ліквідатор) повинен один раз на два  роки підвищувати кваліфікацію  в порядку , встановленому державним  органом з питань банкрутства.[2]

У своїй діяльності Арбітражний  керуючий зобов’язаний керуватися наступними основними принципами:

— Забезпечення компетентності ;

— Незалежності та об’єктивності ;

— Дотримання конфіденційності;

       — Добросовісності. [4]

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг та/або відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника  або за рахунок коштів кредиторів  чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.[1]

Грошова винагорода арбітражного керуючого  за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п’яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного  календарного місяця виконання ним  повноважень розпорядника майна  боржника.

Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником). Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання  повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород.

Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень  керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією визначається в розмірі 5 відсотків від обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів майна, майнових прав), які на день порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, а також 3 відсотків від обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів.[5]

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого  в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень  керуючого санацією, ліквідатора.

Право вимоги арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) на додаткову грошову винагороду виникає  з дня фактичного надходження  до боржника стягнутих на його користь  активів чи їх частини, які на день порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб, або з дня фактичного повного або часткового погашення вимог конкурсних кредиторів пропорційно до їх обсягу.

Витрати арбітражного керуючого, пов’язані  з виконанням ним повноважень  у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов’язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство.

Господарський суд має право  зменшити розмір оплати послуг арбітражного керуючого, у разі якщо середньомісячна  заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.[6]

 

Висновки

У процедурах банкрутства особливі завдання покладені на арбітражного керуючого, що залежно від судової  процедури може виступати як розпорядник  майна, керуючий санацією, ліквідатор. Роль арбітражного керуючого є досить складною і результат процедур банкрутства та реалізація їх завдань багато в чому покладені залежать від його роботи.

Вимоги до кандидатури арбітражного керуючого значно змінюються та вдосконалюються.

На жаль, ні нинішній стан речей, ні зазначені нові тенденції, не задовольняють повною мірою потреби державних та комунальних підприємств, підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і т.д. в процедурі банкрутства. Одноособовий учасник в процедурі банкрутства таких підприємств, яким є арбітражний керуючий, не спроможний виконати на високому рівні значний обсяг аналітичної, експертної та управлінської роботи, обумовленої законодавством. Під час банкрутства транснаціональних компаній, які мають складну структуру, здійснюють свою діяльність в різних галузях економіки, як в середині країни, так і на зовнішніх ринках, постає необхідність звертатися за допомогою до економістів, оцінювачів, менеджерів (управителів) тощо. Отже, арбітражні керуючі для забезпечення виконання своїх зобов'язань змушені залучати на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації.[3]

Таким чином, доцільно, щоб арбітражним  керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) могла бути в тому числі і юридична особа, яка має відповідну ліцензію.

Покладення на юридичних осіб функцій  арбітражних керуючих не спричинить суттєвих змін у процедурі банкрутства. Однак воно створить гарантії ефективного, професійного та комплексного здійснення повноважень арбітражного керуючого.

 

Список використаної літератури:

1. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992 – редакція від 06.12.2012: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2343-12.

2. Яблонська А.С. Діяльність арбітражних керуючих: нормативне врегулювання та необхідність законодавчого вдосконалення. Міністерство Юстиції України.- [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/4793

3. Шпенов Д. Юридичні особи – арбітражні керуючі. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2011/ 8/11/47349.htm

4. Проект «Кодексу етики та професійної поведінки арбітражного керуючого», 2012. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www1.ifc.org/wps/wcm/connect/b1dfac004b7457d192dcb36eac26e1c2/Code_Ukr.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=b1dfac

5. Борєйко О.М. Правовий статус арбітражного керуючого як учасника правовідносин неспроможності (банкрутства) // Вісник Запорізького національного університету, № 1(ІІ), 2012. – с. 50-55

6. Єнгоян С.А. Кваліфікаційні вимоги до особи, яка бажає стати арбітражним керуючим: порівняльна характеристика поточноїі нової редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».- [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://science.crimea.edu/zapiski/2012/law/25_2law/ 043engo.pdf