Рівновага споживача.Правило максимізації корисності

Введення  в обіг категорії «виграш споживача» дозволяє конкретизувати поняття раціональної поведінки. Поведінка споживача  є раціональним, якщо максимізується його сукупний виграш.

 
2.2 Правило максимізації корисності  
В основі споживчого вибору покупця лежать його переваги. При цьому передбачається, що цей вибір є кращу комбінацію благ (або споживчий набір) з усіх можливих комбінацій. Кращу в тому сенсі, що цей споживчий набір приносить покупцеві найбільшу корисність.  
Припустимо, що нашому студенту Денису відомі величини корисності при покупці різної кількості біляшів і книг. Ці величини корисності вимірюються в особливих одиницях - ютилях. Всі дані про корисність різної кількості біляшів і книг представлені в табл. 4  
Таблиця 4 Сукупна і гранична корисність

В колонках 1 і 5 наведені різні кількості біляшів та книг (Q), які підлягають купівлі. У колонках 2 і 6 дані оцінки величини сукупної корисності (TU) від споживання різного кількості того чи іншого товару. Наприклад, сукупна корисність 2 біляшів оцінюється Денисом в 26 ютилів, а сукупна корисність 2 книг оцінюється в 50 ютилів.  
Сукупна корисність - це загальна корисність всіх одиниць даного блага, крім цього, сукупна корисність - це загальна корисність усього споживчого набору.  
У колонках 3 і 7 наведені оцінки граничної корисності (MU) біляшів і книг. Гранична корисність додаткової одиниці товару являє собою зміну сукупної корисності при купівлі додаткової одиниці. Вона розраховується як різниця між сукупною корисністю певної кількості благ і сукупною корисністю меншої кількості благ (меншого на одиницю). Наприклад, гранична корисність 5-го біляші дорівнює 7 ютилів. Ми її отримали, віднявши сукупну корисність 4 біляшів (44 ютиля) з сукупної корисності 5 біляшів (51 ютилів). У колонках 4 і 8 дан розрахунок граничної корисності на один витрачений рубль (MU / P). Цей розрахунок проводиться шляхом ділення граничної корисності на ціну товару. Припустимо, що ми купуємо 3 книги. При цьому гранична корисність на 1 грн. складе 0,9 ютиля. Ми 18 ютилів розділили на ціну книжки, складову 20 руб.  
Гранична корисність на витрачений рубль - це величина граничної корисності, що отримується шляхом ділення граничної корисності блага на ціну цього блага.  
Уважне знайомство з даними таблиці показує, що зміни та сукупної корисності, і граничної корисності біляшів і книг відбуваються відповідно з певними закономірностями. Зокрема, сукупна корисність зростає в міру збільшення кількості придбаних товарів, а гранична корисність убуває. Остання закономірність відома нам як закон спадної граничної корисності. Зростання ж сукупної корисності в залежності від кількості споживаних благ називають функцією корисності. Чим більше придбано благ, тим більше сукупна корисність цих благ.  
Функція корисності - це прямо пропорційна залежність між сукупною корисністю благ і їх кількістю.  
Разом з тим відмічено, що сукупна корисність зростає по-різному: спочатку приріст сукупної корисності великий, а потім цей приріст зменшується. Це добре видно на графіку сукупної та граничної корисності на рис. 6. Крива сукупної корисності спочатку крута, а в міру збільшення кількості благ стає пологою. Така поведінка сукупної корисності пояснюється тим, що корисність кожної додаткової одиниці зменшується, тобто пояснюється законом спадної граничної корисності. На рис. 7 також показано убування граничної корисності в міру збільшення кількості купуються біляшів.  
 
Рис. 7  
Споживчий вибір є такий набір благ, який приносить споживачу максимум сукупної корисності в умовах бюджетного обмеження.  
Ми підійшли до головного питання теорії споживчого вибору. Чим керується споживач, вибираючи кращий набір благ, набір з максимальною корисністю? У чому полягає правило максимізації корисності? У нашому прикладі це питання формулюється таким чином. Нас цікавить, скільки біляшів і книг повинен купити Денис на свої 120 руб., Щоб отримати максимум задоволення?  
Найпростіше правило максимізації корисності - це правило здорового глузду: якщо ви не можете збільшити корисність, змінюючи комбінації благ (споживчі набори), значить, ви досягли максимуму корисності і даний споживчий набір є найкращим.  
Візьмемо в нашому прикладі один з наборів, який можна дозволити за 120 руб. Наприклад, якщо ми розділимо гроші порівну на біляші та книги, то цей набір буде складатися з 6 біляшів і 3 книг. Сукупна корисність цього набору становить 125 ютилів (57 + 68). Чи є цей набір оптимальним, що приносить найбільшу корисність? Ні, не є, якщо ми будемо спиратися на сформульоване вище правило.  
Спробуємо частина грошей замість біляшів використовувати на купівлю додаткової 4-ї книги. Для цього ми повинні відмовитися від придбання двох біляшів. Новий споживчий набір буде складатися з 4 біляшів і 4 книг, а його сукупна корисність зросте до 128 ютилів (44 + 84). Це на 3 ютиля більше сукупної корисності попереднього набору. Чи буде новий набір благ кращим? Так, буде. У цьому ми переконаємося, якщо спробуємо ще раз змінити комбінацію благ.  
Припустимо, що ми відмовляємося від покупки ще двох біляшів і купуємо додаткову книгу. У цьому випадку сукупна корисність нового набору, що складається з 2 біляшів і 5 книг, зменшиться до 124 ютилів (26 + 98). Значить, попередній споживчий набір був кращим, що приносить максимальну корисність.  
Ми підійшли до іншому формулюванні правила максимізації корисності. Помічено, що найбільшу сукупну корисність приносить такий набір благ, у якому гранична корисність кожного блага у розрахунку на рубль витрат є однаковою для всіх благ. У нашому прикладі - це 0,8 ютиля на кожен рубль, витрачений на придбання та біляшів, і книг. Є й інші набори, де граничні корисності в розрахунку на 1 крб. однакові по кожному благу, наприклад при купівлі 5 біляшів і 5 книг, але ці набори недоступні, ми їх не можемо придбати в силу бюджетного обмеження.  
Правило максимізації корисності: Споживач максимізує корисність набору благ при даному бюджетному обмеженні, якщо відношення граничних корисностей благ до їх цінами є однаковим для всіх благ.  
Споживач максимізує корисність набору благ при даному бюджетному обмеженні, якщо відношення граничних корисностей двох благ дорівнює відношенню цін цих благ.  
Таким чином, ми ознайомилися з важливим розділом економічної теорії, де розглядається процес формування ринкового попиту. Даний процес ми проаналізували на основі моделі поведінки споживачів на ринку. Аналіз цієї моделі дозволив нам сформулювати найважливіше правило споживчої поведінки, правило максимізації корисності.

 
Висновок 
Вивчення споживчого поводження - складна наука.  
У своїй роботі автор хотів викласти основні концепції проблем споживчої поведінки, а так само максимізацію блага, однак розглянути всю загальну тему в одній роботі неможливо. Тому, підводячи риску, хотілося б зупинитися на основних висновках, зроблених в ході виконання даної курсової роботи:  
- Вибираючи блага для споживання, покупець керується своїми вподобаннями;  
- Поведінка споживача є раціональним, зокрема він висуває певні цілі і керується особистим інтересом, тобто діє в рамках розумного егоїзму;  
- Споживач прагне максимізувати сукупну корисність, іншими словами, прагне вибрати такий набір благ, який приносить йому найбільшу загальну величину корисності;  
- На вибір споживача і його суб'єктивні оцінки корисності купуються благ впливає закон спадної граничної корисності;  
- При виборі благ можливості споживача обмежені цінами благ і його доходом; дане обмеження називається бюджетним обмеженням.  
- Поряд із загальними принципами вибору раціонального споживача існують особливості, які визначаються впливом на нього смаків та уподобань.  
- Споживчий вибір є такий набір благ, який приносить споживачу максимум сукупної корисності в умовах бюджетного обмеження.  
Таким чином, можна сміливо сказати, що по даній темі курсової роботи витягнуті ключові моменти, які дають нам найбільш чітку картину про проблеми, з якими стикається споживач, як змінюється поведінка споживача під впливом якихось певних факторів і чим мотивується його вибір.

 
Список використаної літератури

 
1. Носова С.С. Економічна теорія: Підручник. - М.: ВЛАДОС, 1999. - Гол. 10, с. 78-87.  
2. Економічна теорія: Підручник / За ред. І.П. Ніколаєвої. - М.: Проспект, 1999. - Гол. 6, с. 79-90.  
3. Курс мікроекономіки. Нурієв Р.М підручник для вузів. "Норма". 2006 рік. - Гол. 4, с.120-125.  
4. Економічна теорія: Підручник. / За ред. А. І. Добриніна, Г. П. Журавльової, В. І. Відяпіна, Л. С. Тарасевича .- М.: інфа-М, 2006 р. Гол. 10, с.221-224.  
5. Економічна теорія; Підручник / За ред. В.Д. Камаєва. - М.: ВЛАДОС, 1999. - Гол. с. 108-120.  
6. Економіка: Підручник / За ред. А.С. Булатова. - М.: МАУП, 1999. - Гол. 6, с. 109-113, гл. 9, с. 200-211.