Ринок цінних паперів та особливості його функціонування в Україні

     На  ринку цінних паперів існують  певні стандарти, які являють собою сукупність економічних, юридичних і технічних вимог до цінних паперів.

     У визначенні цінних паперів можна  виділити такі відмітні ознаки цінних паперів: 1) документи; 2) складаються  ці документи з дотриманням встановленої форми й обов'язкових реквізитів; 3) вони засвідчують майнові права; 4) здійснення або передача майнових прав можливі тільки при пред 'явленні цих документів.

     Для розкриття економічної сутності цінних паперів необхідно розглянути додаткові ознаки, без яких документ не може претендувати на статус цінного папера.

          По-перше, цінні папери є грошовими  документами, що засвідчують майнове право у формі титулу власності (акції корпорацій, векселі, чеки, коносаменти і т. д.) або майнове право як відношення позики власника документа до особи, що його випустила (облігації корпорацій і держави, сертифікати й ін.).

     / По-друге, цінні папери є документами,  що свідчать про інвестування  коштів. Це надто важливо для  розуміння економічної суті і ролі цінних паперів. Тут вони відіграють головну роль як найвища форма інвестицій.

     / По-третє, цінні папери - це документи,  в яких відбиваються вимоги  до реальних активів (акції,  чеки, приватизаційні документи,  коносаменти, житлові сертифікати  та ін.).

     / По-четверте, важливим моментом для  розуміння економічної суті цінних  паперів є та обставина, що  вони дають дохід. Це робить їх капіталом для власника. Однак такий капітал істотно відрізняється від реального капіталу: він не функціонує в процесі виробництва.

     Найяскравіше  це виявляється в облігаціях державних  позик, що часто випускаються з непродуктивною метою (для покриття бюджетного дефіциту). Гроші, отримані державою від випуску позик, фактично не функціонують як капітал. Проте власники облігацій мають право на одержання регулярного доходу у вигляді відсотка, і тому для них облігації служать капіталом.

     Не  можна не відзначити і таких ознак  цінних паперів, як ліквідність, обіговість, ринковий характер, стандартність, серійність, участь у цивільному обігу.

     Під ліквідністю мається на увазі  здатність цінних паперів бути перетвореними в кошти шляхом продажу. Для цього необхідно, щоб цінні папери могли мати обіг на ринку. Обіговість полягає в здатності цінних паперів бути предметом купівлі-продажу (акції, облігації), або платіжним інструментом, що опосередковує обіг на ринку інших фінансових інструментів (чеки, векселі, коносаменти, приватизаційні документи).

     Цінні папери існують як особливий товар, що повинен мати свій ринок із властивою  йому організацією і правилами роботи на ньому. Однак товар, що продається на цьому ринку, є товаром особливого роду, оскільки цінні папери - це лише титул власності, документи, що дають право на дохід, але не реальний капітал. Відокремлення ринку цінних паперів визначається саме цією їхньою рисою, і ринок характеризується здебільшого вільною і легкодоступною передачею цінних паперів від одного власника до іншого.

     Ринок цінних паперів, як і інші ринки, являє  собою складну організаційну  й економічну систему з високим  рівнем цілісності й закінченості технологічних  циклів. На ньому цінні папери служать предметом купівлі-продажу з використанням різних цін. Вони мають загальну (номінальну) ціну, емісійну і ринкову ціну (курс).

     Серійність  означає випуск цінних паперів серіями, однорідними групами. Вона тісно пов'язана зі стандартністю, тому що цінні папери одного типу повинні мати стандартний зміст (стандартну форму; стандартність прав, наданих цінним папером; стандартність термінів дії; інститутів обігу цінних паперів і т. д.). Стандартність робить цінний папір масовим однотипним товаром.

     Участь  цінних паперів як товару в цивільному обігу полягає в їхній здатності не тільки бути предметом купівлі-продажу, а й об'єктом інших майнових відносин (угод застави, зберігання, дарування, комісії, позики, успадкування і т. д.).

     Регульованість, визнання державою, ризиковість, докумен-тарність є допоміжними ознаками цінних паперів.

     Законодавчо регулюються права, що засвідчуються  цінними паперами, обов'язкові реквізити  цінних паперів, вимоги до форми цінного  папера, порядок емісії, інші параметри  їхнього обігу. Державне регулювання в цілому спрямоване на захист інтересів інвесторів, надання їм рівних прав на ринку цінних паперів.

     Цінні папери повинні визнаватися державою як такі. Це покликано забезпечити регульованість функціонування цінних паперів і довіру до них інвесторів.[1]