Прогноз розвитку екологічної сфери

 

Зміст

 

      Вступ 

1. Теоретична частина 
1. Характеристика екологічної сфери
2. Аналіз екологічної сфери
2. Практична частина
1. Прогноз розвитку екологічної сфери

Висновок

Список  літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Теоретична частина
1. Характеристика екологічної сфери

 

Слово екологія походить від грецьких "oikos" — оселя і "logos"— вчення. Екологія — це наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію із цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя.

Впровадження  у виробництво найновіших досягнень  науки і техніки, поява нових  технологій, енергоджерел і матеріалів призвели до революційних змін у житті  суспільства. Людство вступило в  епоху науково-технічної революції, що посилило антропогенний вплив  на природу. Цей вплив має суперечливий характер. У ньому переплітаються позитивні й негативні явища. З одного боку, вдосконалення технологій і зростання виробництва сприяють більш повному задоволенню потреб людей, раціональному користуванню природними ресурсами, збільшенню виробництва  продуктів харчування і т.ін. З  іншого — забруднюється природне середовище, знищуються ліси, посилюється  ерозія грунтів, випадають кислотні дощі, зменшується озоновий шар землі, погіршується стан здоров'я людей  тощо.

Зростаючі потреби  суспільства і виробництва обумовлюють  подальше прискорення темпів науково-технічного прогресу. Цілком зрозуміло, що чим  вищий історичний етап розвитку суспільства, тим більшою мірою стан природного середовища детермінується цілепокладаючою  людською діяльністю. Поглиблення і  розширення масштабів такої діяльності можуть призвести до глобальних суперечностей  у розвитку цивілізації, які можна  подолати лише шляхом проведення докорінних змін у рамках розвитку самого суспільства.

Сучасна екологічна ситуація складалась стихійно в ході діяльності людей, спрямованої на задоволення  їхніх потреб. Людина досягла висот  сучасної цивілізації завдяки тому, що постійно змінювала природу у  відповідності зі своїми цілями. Люди досягали цілей, на які розраховували, але одержували наслідки, яких не чекали.

Науково-технічна революція змінює стосунки людини з  природою, створює нові умови її існування, помітно впливає на спосіб її життя і праці. Використовуючи сучасні засоби виробництва, людство впливає на природу в планетарному масштабі.

Різке збільшення масштабів такого впливу загострило проблему передбачення наслідків людської діяльності. Екологічне прогнозування  стало необхідною умовою оптимізації  процесу взаємодії суспільства  і природи. Тому важливо мати еколого-економічну оцінку науково-технічного прогресу. Ця суперечливість пов'язана з нерівномірністю  розвитку різних галузей виробництва, науки і техніки. Подальше вдосконалення  техніки має здійснюватись із врахуванням її негативного впливу на стан природного середовища. В умовах структурної перебудови економіки  України, заміни застарілої техніки  і технології новими відкриваються  широкі можливості для помітного  зменшення негативного впливу виробничої діяльності на природу.

У сучасній екологічній ситуації важливо при  оцінці економічної ефективності науково-технічного прогресу враховувати екологічні наслідки впровадження нової техніки, проводити  комплексні еколого-економічні експертизи нової техніки. Такій експертизі мають підлягати не тільки створені техніка і технології, а й технічні ідеї, розробки, проекти нових технічних засобів. Саме під цим кутом зору розглянемо стан навколишнього середовища в Україні.

Україна здобула  статус незалежної держави і вступила в новий історичний період свого  розвитку. За природними умовами вона є однією з багатих країн світу, що дає підстави з оптимізмом дивитися у майбутнє. Територія України  займає площу 60355 тис га. Близько 95% її території — рівнинна частина, а  на долю гірських систем Карпат та Криму  припадає лише 5%. Ліси займають 19% її території.

Разом з тим  Україна є однією з найбільш неблагополучних  в екологічному відношенні країн  Європи. Чого варта лише одна ЧАЕС. Це — результат непродуманої і екологічно необгрунтованої господарської діяльності керівних структур колишнього СРСР. Адже економіка України формувалась без урахування об'єктивних потреб та інтересів її народу, в той час як фінансування природоохоронних заходів здійснювалось за залишковим принципом. Внаслідок цього її економіка перенасичена хімічними, металургійними та гірничорудними виробництвами із застарілими технологіями і значним руйнівним впливом на навколишнє середовище.

Деформована галузева структура виробництва  спричинила деформовану його територіальну  організацію. Виникли гігантські центри надмірного зосередження промисловості, що характеризуються високим антропогенним  впливом на природне середовище. Це насамперед Донбас і Придніпров'я  — найбільш забруднені регіони в  Європі. В даному регіоні, а він  займає 18% території з 28% населення  України, виробляється 40% загального обсягу промислової продукції.

Географічне положення України сприятливе у  природно-ресурсному відношенні. За різноманітністю  і багатством мінерально-сировинної бази Україна може забезпечити збалансований  розвиток базових галузей промисловості  і агропромислового комплексу. Україна  виробляє близько 5% світового обсягу мінеральної сировини. На її території  розвідано близько 8 тис. родовищ  майже 90 видів корисних копалин. Потребують промислового освоєння такі нові види мінеральної сировини, як золото, поліметали, деякі рідкісні метали (літій, скандій  та ін.), алуніти, флюорити, абразивна  сировина, апатити, фосфорити, цеоліти. Багато родовищ залягають у вигідних географічних і еколого-економічних  умовах, що підвищує їхню цінність.

У складному  стані перебувають земельні ресурси  та грунти України. Її земельний фонд (60,4 млн. га) характеризується високим  рівнем освоєності. Розораність території  становить 56%, чого немає в жодній країні світу. Для порівняння у США  цей показник 27%, у Франції — 42%, у ФРН — 33%. В середньому на одного жителя України припадає 0,81 га сільськогосподарських  угідь і 0,65 га ріллі. В Україні  всі придатні для інтенсивного землекористування  території вже введені в різні  сфери господарської діяльності.

Внаслідок екстенсивного  розвитку сільського і лісового господарства, водних і хімічних меліорацій відбувається інтенсивний розвиток ерозійних  процесів, ущільнення орного шару грунту, зниження його родючості, ослаблення стійкості  природних ландшафтів України. Стан грунтів у цілому досяг критичного і перебуває на грані виснаження. Це зумовлено тривалим екстенсивним використанням земельних угідь, і особливо ріллі, що не компенсувалося рівнозначними заходами з відтворення родючості грунтів.  

Велике занепокоєння викликає стан водних ресурсів та способи  їхнього використання. Це насамперед води рік, озер, боліт, ставків, водосховищ та підземні води. На півдні Україна  омивається водами Чорного і Азовського морів. В Україні протікає понад 22 тис. річок загальною довжиною більш як 170 тис. км. Основні запаси води знаходяться в північній  і північно-західній частині, а в  південних областях води не вистачає. З метою більш надійного забезпечення водою маловодних регіонів виконано значні роботи з регулювання стоку  річок, на яких створено 1087 водосховищ, зроблено близько 28 тис. ставків, 7 великих  каналів. Населенням і народним господарством  України щорічно використовується близько 30 млрд. куб. м води. Головними  водокористувачами є: енергетика, металургія, сільське господарство та комунальна сфера. Слід відзначити дуже неефективне  використання води всіма галузями промисловості, чому сприяють застарілі технології та відсутність обліку використання води.  

Залишається гострою проблема забруднення поверхневих  та підземних вод переважно органічними  речовинами, сполуками азоту, фенолами, нафтопродуктами, а також важкими  металами. В останні роки спостерігається  підвищення їхньої мінералізації, зростають  зосередження хімічних підприємств. Загалом  на території України нині діють 193 стабільні осередки забруднення  підземних вод, експлуатуються 303 великі водозабори підземних вод, де якість води погіршується внаслідок техногенного впливу.

З метою охорони вод від забруднення  проводяться такі профілактичні  заходи: розробка схем комплексного використання та охорони вод, екологічна експертиза проектів будівництва і реконструкції  об'єктів, що впливають на стан води, нормування водоспоживання та водовідведення, введення в експлуатацію водоохоронних  споруд, контроль за скидом стічних  вод та стоком водних об'єктів тощо.

За останні роки намітилась тенденція  до зменшення викидів забруднених  речовин в атмосферне повітря. Основні  забруднювачі повітря — підприємства металургії (30,7%), енергетики (28,9%), вугільної (17,2%) та нафтохімічної промисловості (5%). Однак рівень забруднення атмосфери  ще залишається досить високим. Найзагрозливіша  ситуація складається в промислових  центрах Донецько-придніпровського економічного регіону.

Значна частка у забрудненні  атмосфери належить транспорту. Так, понад 40% оксиду вуглецю, 45% вуглеводів і близько 30% окислів азоту від  загальної кількості речовин  потрапляють в атмосферу завдяки  транспорту.

Значно погіршилась екологічна ситуація в Україні внаслідок  аварії на Чорнобильській АЕС. При руйнації конструкції блока стався викид  значної кількості радіонуклідів  у навколишнє середовище.

Ліквідація наслідків аварії на ЧАЕС потребує значних матеріальних і фінансових ресурсів. Громадяни  України мають право на екологічну безпеку. Це право забезпечується комплексом юридичних, економічних, технологічних  і гуманітарних чинників. Тому стратегія  природокористування в Україні  має бути однією з фундаментальних  складових процесу розбудови  правової демократичної держави  з розвиненою ринковою економікою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Аналіз екологічної сфери

 

Табл 1

Основні показники поводження з  відходами в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Утворення відходів виробництва  і споживання за видами економічної  діяльності по Російській Федерації

 

 

 

 

 

 

 

Основні показники використання та охорони водних ресурсів в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використання свіжої води по Російській Федерації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обсяг скидання стічних  вод у поверхневі водойми за видами економічної

  діяльності з Російської  Федерації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Надходження забруднюючих речовин із стічними водами

  у водойми по Російській  Федерації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основні показники використання й охорони лісу, тваринних ресурсів та заповідних територій в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лісівництво та надання  послуг в області лісівництва

  по Російській Федерації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Викиди забруднюючих речовин  та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Викиди найпоширеніших забруднюючих атмосферу речовин,

  відходять від стаціонарних  джерел, по Російській Федерації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використання та знешкодження відходів виробництва та споживання

  за видами економічної  діяльності по Російській Федерації