Продуктивність праці та її показники

Продуктивність праці та її показники

Ключові слова: продуктивність праці, ефективність, стратегія, виробіток, трудомісткість, рівень продуктивності праці.

І.  Вступ. Вихід України з фінансової кризи та вирішення стратегічних завдань, які стоять перед національною економікою, можливі за умови значного підвищення ефективності всієї сукупної праці суспільства.  Ринкова трансформація економіки вимагає подолання кризових явищ у всіх галузях народного господарства й кардинальних зрушень для зростання продуктивності праці. Продуктивність праці на сьогодні є одним із головних показників економіки для будь-якого підприємства або організації.

II.  Постановка завдання. Необхідність дослідження обумовлюється тим, що на сьогодні продуктивність праці є одним із головних показників економіки для будь-якого підприємства або організації. А це в свою чергу є однією з головних причин того, що керівники підприємств повинні бути ознайомлені з концепцією продуктивності праці та її показниками. Ми потребуємо дослідження продуктивності праці тому, що визначивши всі данні по продуктивності праці, можна спланувати на їх основі зміни, які треба ввести на підприємстві, що може в майбутньому помітно збільшити рівень ефективності підприємства. Зростання ефективності виробництва повинно бути метою будь-якого підприємства.

III.  Результати. Продуктивність праці – це ефективність витрат праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або витратами праці на виготовлення одиниці продукції, так як продуктивність праці визначається кількістю продукції, яка виробляється за одиницю робочого часу.

           Взагалі можна сказати, що продуктивність праці вимірюється як кількість роботи, яка виробляється одним робітником, але дуже важливо правильно вибрати систему її вимірників.

         Показниками продуктивності праці є: виробіток та трудомісткість. Хоча найбільш поширеним і універсальним показником продуктивності праці є виробіток, все одно  показник трудомісткості має деякі переваги. [2, с. 35]

Правильне обчислення рівня та динаміки продуктивності праці в усіх сферах економіки є важливою передумовою визначення результативності праці.

Для обчислення продуктивності праці, залежно від одиниці виміру обсягу виробництва, використовуються натуральний, умовно-натуральний, вартісний і трудовий методи. [1, с. 156]

Методи, які використовуються для обчислення продуктивності праці  мають відповідати певним вимогам. Найчастіше розрахунок продуктивності праці вимірюється вартісними показниками, а не натуральними.

На вимірювання продуктивності праці впливають певні фактори. Під факторами зростання продуктивності праці слід розуміти певні закономірні явища, які скорочують витрати праці на одиницю продукції і мають об’єктивний характер. [5, с. 132]

Для найповнішого використання резервів зростання продуктивності праці на підприємствах розробляють програми управління продуктивністю, у яких зазначаються види резервів, конкретні терміни і заходи щодо їх реалізації, плануються витрати на ці заходи й очікуваний економічний ефект від їх упровадження, призначаються відповідальні виконавці. Процес  розробки   програми   управління   продуктивністю праці включає такі етапи, як внутрішня і зовнішня стратегічна  оцінка, стратегічне планування, розробка вимірників  результативності планування заходів, планування проектів, розгляд і оцінка програми. [4, с. 64]

Рис.1. Динаміка реальної та номінальної продуктивності праці в Україні

Розглянемо динаміку номінальної та реальної продуктивності праці в нашій країні (рис.1). Як бачимо з графіка, показники номінальної продуктивності праці с кожним роком постійно ростуть. Тобто кожен рік наша країна встановлює за планом виконати все більший і більший об’єм робіт. Однак показники реальної продуктивності праці відстають від показників номінальної продуктивності праці, що є свідченням того, що в нашій країні ще не створено належних умов для того, аби встановлений план робіт на рік був повністю виконаний. Адже на багатьох підприємствах ще й досі використовується застаріле обладнання і не впроваджуються новітні технології.

Існуючі проблеми, які пов’язані  з продуктивністю праці потрібно вирішувати. Але для того, щоб  вирішити ці проблеми мало визначити  продуктивність праці за формулою. Потрібно починати проводити дослідження продуктивності праці з рівня підприємств, тому що лише тоді, коли ми проведемо дослідження підприємства, визначимо всі фактори та їх складові, які впливають саме на це підприємство, ми зможемо визначити які саме шляхи підвищення продуктивності праці можна застосувати до даного підприємства. А вже виходячи з цього переходити на дослідження продуктивності праці на загальнодержавному рівні. [3, с. 45]

IV. Висновки. Дослідивши досвід виміру продуктивності праці, можна зробити висновок, що продуктивність праці є найважливішим показником економічного зростання.  На рівень продуктивності праці  безпосередню  дію надають такі чинники, як технічний прогрес, фондоозброєність, якість робочої сили,  соціально-трудові відносини,  організація і умови праці,  ефективність  розподілу,   поєднання   різних ресурсів. Тому, для того, щоб в майбутньому показники продуктивності праці в нашій країні підвищились, держава зараз має приділяти значно більшу увагу ефективності організації праці.

          Література:

1. Богиня О.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посібник. - 2-ге вид. – К.: Знання-Прес, 2008. – 313с.
2. Економічний аналіз: Навч. Посібник, Під.ред. Чумаченка М. Г. – К., 2006. – 556с.
3. Завіновська Г.Т., Економіка праці: Навч. посібник. – К.:КНЕУ, 2006. – 200 с.
4. Економіка праці: Навч. посібник. – Чернівці: Рута, 2007. – 75 с.
5. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посіб. – К., 2006. –200 с.
6. Аврамчук М.В. «Трудова діяльність на виробництві» // Актуальні проблеми економіки. – 2008,№11. – с.20.