Проблемы взаимоотношений между Россией и Эстонией

Вступ

Естонія має дуже вигідне географічне положення: на заході є важливі для сучасного виробництва технології, науково-технічна інформація та кредитні джерела, а на сході розташовані величезні сировинні й енергетичні ресурси, яких не вистачає в самій Естонії.

Завдяки своєму географічному положенню Естонія відіграє роль моста між Сходом і Заходом.

Володіючи величезними природними ресурсами, Росія в даний час є сировинною базою для багатьох країн, в їх числі і Естонія.

Нині частку в Росії припадає 13— 15% естонського експорту і 10—12% імпорту. За обсягами торговельного обороту з Естонією Росія посідає у регіоні місце після Швеції та Фінляндії. Падіння пояснюється прагненням Естонії переорієнтувати торгово-економічні відносини із Росії в західний бік, диверсифікувати структуру експорту.

Але Естонія і Росія завжди були і будуть постійними економічними партнерами.

Це обумовлено географічним сусідством цих двох держав. Росія завжди буде одним з найважливіших економічних партнерів Естонії. Їх сусідство ніколи не дозволить їм перервати їх економічне співробітництво ні з-за будь-яких політичних розбіжностей.

Росія-Естонія: проблеми взаємовідносин

Зовнішня торгівля держави є однією з найважливіших характеристик розвитку економіки держави. Зовнішня торгівля також характеризує зовнішньоекономічні зв'язки держави і характер відносин між державами.

У 1991 році Росія офіційно визнала незалежність Естонії. Незважаючи напроголошення незалежності, Естонія продовжувала по суті справи залишатися частиною агропромислового комплексу колишнього СРСР. Переважна частина її експорту та імпорту була направлена в республіки колишнього СРСР.

У 1991 році на частку Росії припадало 56,5% експорту (288,4 млн. ЕЕК) і 45,9% імпорту (204,5 млн. ЕЕК).

Ситуація докорінно змінилася у 1992 році. На початку 1992 рокувідносини між Росією та Естонією різко погіршилися.

У результаті в 1992 році були введені мита й квоти. Крім цього в Росії була оголошена лібералізація цін, що зробило неконкурентноспроможними на естонському ринку багато видів російських товарів.

Введення в липні 1992 року своєї національної валюти в Естонії теж негативно позначилося на відносинах між Естонією і Росією. Через це виникли затримки платежів, невизначеність термінів поставок, і такий хаос в банківській системі призвів до різкого зменшення питомої частки Росії вестонському зовнішньоторговельному обороті.

У 1992 році імпорт склав 1456,9 млн. ЕЕК, а експорт в свою чергу 1156млн. ЕЕК. Відбулося значне збільшення обороту попорівняно з 1991 роком-експорт збільшився в 4 рази, а імпорт в 7,1 рази.

Хоча при цьому частка Росії як в експорті, так і в імпорті різко ізначно 

У 1993 році між двома країнами як і раніше існував істотний рядрозбіжностей, і відносини залишалися складними. Так 30 серпня 1993 уряд Естонії прийняв постанову про обкладення 70-ти відсотковим митом пшениці, імпортованої з Росії. Трохи пізніше з боку Естонії були посилені правила митного контролю для товарів з Росії.

В реакцію на це россійская сторона відповіла тим, що наприкінці 1993 - початку 1994 ввела квоти і ліцензування на вивіз з Росії до Естонії деяких товарів (наприклад, спирт, пшеницю, рибу). Такий крок Росія пояснювала необхідністю захисту свого внутрішнього ринку. Більша частина товарів, на які поширювалися введені обмеження, ставилася до розряду продовольчих товарів (150 найменувань із 800).

Вивіз продовольчих товарів до Росії розвивався у 1994 році досить швидко і цікаво. На це залишило відбиток установка з боку Росії підвищених митних тарифів на вивозяться з Естонії товари. Цей крок, як визнав російську сторона, мав суто політичне підгрунтя.

Їх ввели 15 березня 1994, але через два тижні скасували. Заново набрали чинності підвищені тарифи з 1-го липня. Через це до зазначеного терміну було вивезено дуже багато продовольчих товарів. Особливо це було характерно в червні.

За новими правилами товари Естонії підлягали оподаткуванню подвійним тарифом попорівняно з нормальною ставкою. Так, для картоплі вона склала 50%,продуктів з риби - 30%, сосисок - 40%, маргарину - 20%, кондитерських виробів - 30%, косметики - 40%, готового одягу - 50%, пластмас - 50%.

Якщо подивитися останні статистичні дані можна зробити висновок, що торговельні відносини в Естонії з Росією розвиваються повільно і не дуже сприятливо для Естонії.

Структура товарообміну, яка сформувалася в 1992 році, в цілому значних змін не зазнала і зараз має такий само вигляд.

Основними предметами експорту є продовольчі товари, а також транспортні засоби. Разом вони складають 53,4%. Всі інші товари займають порівняно невелику частину. Наібільш важливим для Естонії є експорт продовольчих товарів - Росія є головним їх імпортером.

Основними проблемами відносин Естонія-Росія є політичні розбіжності. Нагадаємо, що розбіжності між Естонією і Росією почались через пам'ятник радянського Солдата-визволителя Таллінна від гітлерівської окупації, і до сьогоднішнього дня продовжують загострюватись.

Після демонтажу цього пам'ятника в Таллінні країна пережила кілька масових безладів і піддалася потужним хакерським атакам, що стало причиною виходу з ладу кількох естонських урядових сайтів і несанкціонованого розміщення на інших образливих фотографій. Естонія, відома як "електронна держава", вимушена була звернеться за допомогою в НАТО. Європейськими законами не передбачено покарання за подібні дії, оскільки вони не є військовими, хоча деякі кроки в НАТО все-таки прийняли.

Естонія не залишилася у боргу за атаки хакерів, приєднавшись до вето, накладеного Польщею і Литвою на вступ Росії до Євросоюзу. Глава есто<span class="Normal__Char" style=" font-family: 'Arial Unicode MS', 'Arial'; font-size: 14pt; font-weight: normal; font-style: normal; text-decoration: none; font-varia