Природа економічного ризику

1. Природа економічного ризику

     Для того щоб охарактеризувати поняття  “ризик” розглянемо, що таке ситуація ризику. Кожна людина у побутовій, виробничій і інших видах діяльності постійно стикалася із ситуаціями, коли вона не має однозначного рішення, але обов’язково потрібно зробити вибір одного з декількох варіантів рішень, які мають різну ймовірність здійснення. Акт розуміння людиною того, що вона стикнулася із ситуацією ризику можна охарактеризувати терміном “усвідомлення ризику”. Це необхідний компонент, що взаємопов’язує існуючу ситуацію ризику і безпосередню ризикову дію, оскільки усвідомлення змісту ситуації ризику дозволяє людині зняти її шляхом-вибору й реалізації однієї з наявних альтернативних дій.

     Господарський ризик – це діяльність суб’єктів  господарювання пов’язана з доланням невизначеності в ситуації необхідного вибору, у процесі якого вони мають можливість оцінити ймовірність досягнення бажаного результату, невдачі й відхилення від мети.

     Економічний ризик представляє собою об’єктивно-суб’єктивну  категорію.

     Основними характеристиками ризику є його елементи:

     - об’єкти;

     - суб’єкти;

     - джерела ризику.

     Об’єкт  ризику – це економічна система, ефективність та умови функціонування якої наперед  точно не відомі.

     Суб’єкт ризику – це особа (індивід чи колектив), яка зацікавлена результатом керування об’єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об’єктів ризику.

     Джерела ризику – це чинники (явища або  процеси), які спричиняють невизначеність або конфліктність результатів.

     Наявність всіх елементів ризику є необхідною умовою наявності ризику. Для забезпечення раціональності прийняття рішень в умовах ризику обов’язковою умовою є оцінка й обґрунтування ризику.

     Причини виникнення ризику можна поділити на три групи:

     1). більшість процесів пов’язані  з економікою є принципово індетермінованим;

     2). економічно-оптимальна неповнота  інформації;

     3). “організаційна” невизначеність  або асиметрія інформації.

     Причини, що зумовлюють ризик можна згрупувати також за сферою прояву:

     1). Внутрішні (недоліки у системі управління; недоліки організації процесу виробництва;)

     2). Зовнішні (поведінка контрагентів; похибки у визначені попиту; природно-кліматичні умови; зміни ринкової кон’юнктури; зміни економічних факторів; політичні).

     Розуміння сутності ризику безпосередньо пов’язана  з виявленням функцій, які він виконує при здійсненні господарської діяльності. До числа таких функцій належать регулююча й захисна.

     Регулююча функція ризику має суперечливий характер і може виступати у двох формах: конструктивна та деструктивна.

     Конструктивність ризику проявляється, зокрема, у тому, що ризик при здійсненні господарської діяльності виконує роль своєрідного каталізатора. Йому належать такі властивості як активність і спрямованість у майбутнє, пошук новаторських рішень.

     Деструктивний характер ризику проявляється у тому, що прийняття і реалізація рішень з необґрунтованим ризиком ведуть до валюнтаризму й авантюризму. У цьому випадку ризик виступає у якості дестабілізуючого фактора.

     Практика показує, що відбувається реальне перетворення ризику в інструмент регулювання економічних відносин, що допомагає підприємцям виробляти навички орієнтацій в ймовірному світі і формувати необхідні якості мислення, такі як альтернативність, варіантність і діалектичність.

     Захисна функція ризику має також два  аспекти:

     - історико-генетичний;

     - соціально-правовий.

     У першому випадку йдеться про  те, що вже на ранніх стадіях розвитку цивілізації люди стихійно шукали засоби й форми захисту від можливих небажаних наслідків.

     У сучасних умовах така передбачуваність проявляється у вигляді створення  фондів ризику та застосування різних методів мінімізації ризику, що дозволяє з одного боку використовувати конструктивність ризику, а з другого – захищати підприємця від негативних наслідків. Таким чином сама природа ризику спонукає суб’єкта господарювання захистити об’єкт від негативних наслідків ризикованої події.

     Сутність  соціально-правового аспекту захисної функції проявляється у забезпеченні прав новатора на ризик, оскільки необхідні правові й економічні гарантії, які б виключали у випадку невдачі покарання працівників, що йдуть на ризик. Практична реалізація цього аспекту пов’язана з введенням в кримінально-господарське й трудове законодавство категорії правомірного ризику, яке б відокремлювало б випадки, в яких негативні наслідки настали від некомпетентності й безгосподарності від тих випадків, коли було при прийнятті рішення було здійснене обґрунтування ризику. 

2. Сутність  фінансового (кредитного) ризику і методи його зниження.

     Фінансовий  ризик. Виникає у сфері відносин підприємств з банками та іншими фінансовими інститутами. Вони зв’язані з ймовірністю втрат яких-небудь грошових сум або їх недоотриманням.

     Фінансовий  ризик є однією з найбільш складних категорій, яка пов’ язана з здійсненням господарської діяльності, якій властиві наступні основні характеристики: 

     Фінансовий  ризик проявляється у сфері економічної  діяльності підприємства, прямо пов  ‘язаний з формуванням його прибутку і характеризується можливими економічними його збитками в процесі здійснення фінансової діяльності. З врахуванням перелічених економічних форм свого прояву фінансовий ризик характеризується як категорія економічна, що займає визначене місце в системі економічних категорій, пов’ язаних із здійсненням господарської діяльності.

       Фінансовий ризик є об’ єктивним  явищем в функціонуванні будь-якого  підприємства; він супроводжує майже  всі види фінансових операцій  і всі напрямки його фінансової  діяльності.

     Проявляється  в тому, що ризикова подія може як відбутися, так і ні в процесі здійснення фінансової діяльності підприємства. 
 

     Мал. 1 - Система внутрішніх механізмів нейтралізації фінансових ризиків підприємства.