Предмет і види економічного аналізу

ЖИТОМИРСЬКИЙ  КООПЕРАТИВНИЙ КОЛЕДЖ БІЗНЕСУ І  ПРАВА 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат на тему:

Предмет і види економічного аналізу 
 
 
 

Виконала  студентка групи:

     БО-9-11-31

     Ганько Ю.О.

     Перевірив викладач:

     Галицька Л.Д. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Житомир

2011 р.

 

Зміст: 

Вступ            3

1. Економічний аналіз в умовах ринкової економіки, його роль, предмет, об’єкти: 5
1. Роль економічного аналізу в умовах ринкової економіки;    5
2. Предмет та об’єкти економічного аналізу      6
2. Завдання економічного аналізу, його принципи:      7
1. Завдання економічного аналізу;        7
2. Принципи економічного аналізу        8
3. Види економічного аналізу                10
4. Зв'язок економічного аналізу з іншими дисциплінами:            13

4.1. Економічний  аналіз і бухгалтерський облік;             13

4.2. Економічний  аналіз і статистика;                        13

4.3. Економічний  аналіз і управління (маркетинг,  менеджмент);          14

4.4. Економічний  аналіз і планування;                        14

4.5. Економічний  аналіз і математичне моделювання;                     15

4.6. Економічний  аналіз і фінансування та кредитування  підприємств         16

5. Список використаної літератури               17

Вступ

  Метою економічного аналізу є вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських організацій, визначення впливу факторів на показники їх роботи для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності їх діяльності.

  Економічний аналіз як наукова  дисципліна – це система спеціальних знань, пов’язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, з виявленням глибинної їх суті і причин, що зумовлюють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов’язань, виробничих потужностей, та об’єктивною оцінкою їх виконання.

   Варто наголосити на можливостях економічного аналізу як засобу, який сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів:

• на першому на підставі відповідної інформації та її аналітичного опрацювання оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу;
• на другому, якщо аналіз визначить необхідність втручання з метою зміни якихось параметрів у процесі, - приймається відповідне управлінське рішення. Причому аналітик може підготувати для менеджера навіть проект цього рішення.

   В умовах ринкових відносин система планування всередині підприємства зберігається, але змінюються його обсяги і деякі  підходи. Економічний аналіз забезпечує небхідне обгрунтування планових показників, оскільки його оцінки досягнутого рівня виробництва та витрачання ресурсів, з одного боку, і попиту, ринкових цін та ефективності роботи – з іншого, є основою планування діяльності підприємства.

   Усі виробничі та фінансові процеси, а також загальні результати діяльності підприємства повиння належно контролюватися. Це забезпечується поточним контролем з боку адміністрації підприємства за станом виконання планових завдань, організаційних заходів, вказівок тощо за допомогою аналітичного опрацювання повсякденної інформації, яка характеризує виробничо-фінансову діяльність підприємства. Існує й інша форма контролю – наступний контроль. Він здійснюється як ревізія фінансового-господарської діяльності роботи підприємства, як тематична перевірка з боку податкової адміністрації, аудиторське обстеження підприємств.

   В СРСР економічний аналіз почав формуватися  в 20-30 роках як підсумковий розділ бухгалтерського обліку. Необхідность розвитку методів аналізу зумовлювалася  потребою в оцінюванні бухгалтерських звітів. Розробку методики аналізу тривалий час здійснювали фахівці у галузі бухгалтерського обліку першими, а інколи єдиними практичними працівниками, які проводили аналіз діяльності підприємства, були найбільш досвідчені бухгалтери.

   У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства. Звідси й перша назва курсу “Аналіз балансу”. Згодом, коли обсяг звітності розширився, а отже, зросла кількість даних і значно змінився зміст інформації, що вивчалася, курс дістав назву “Обліковий аналіз”. Отже, певною мірою можна вважати, що аналіз походить від бухгалтерського обліку, або “обліковства”.

   У 40-х і наступник роках розвиток і поліпшення методики аналізу, а  також додаткове використання, поряд  із даними існуючої інформації, планово-нормативної, технічної та інших видів інформації зумовили зміну й цієї назви курсу. Його стали називати “Техніко-економічний аналіз”, “Аналіз господарської діяльності” і, нарешті, “ Економічний аналіз. ”

   Розвитку методів аналізу, а з часом формуванню його як самостійної дисципліни стали такі причини:

• По-перше, це пов’язано з формуванням єдиних засад і систем бухгалтерського обліку і впровадження типових форм звітності.
• По-друге, було скасовано “ комерційну таємницю ” і, отже, полегшено доступ до будь-якої економічної інформації.
• По-третє, у період непу підприємства знову були переведені на комерційний розрахунок, тобто на засади самоокупності, поновилося бажання вивчати та аналізувати результати їх господарської діяльності.

   Кропітка  робота з налагодження обліку і контролю неминуче викликала потребу в розробці спеціальних прийомів вивчення якості обліку і результатів їх господарської діяльності, зокрема на підставі підсумкових даних звітів підприємств. Стандартизація бухгалтерських документів, регістрів і звітних форм сприяла роботі з упровадження аналізу, дала змогу розробити чимало єдиних, стандартних методів аналізу економічної інформації.

 

1. Економічний аналіз в умовах ринкової економіки, його роль, предмет, об’єкти:
1. Роль економічного аналізу в умовах ринкової економіки.

   Курс  економічного аналізу займає провідне місце в системі економічної  освіти. Це зумовлено значенням економічного аналізу в управлінні різними  за формою суб’єктами підприємницької  діяльності та характером знань, що становлять його зміст. Економіст будь-якого профілю повинен в достатній мірі володіти навичками аналітичної роботи.

   Основним  джерелом інформації для аналізу  є досить складна система облікових  і звітних показників роботи підприємств.

   На  відміну від бухгалтерського  обліку та статистики, які мають багатовікову історію, економічний аналіз як наука сформувався відносно недавно. У дореволюційній Росії економічний аналіз роботи підприємств самостійно ще не існував: використовувалися тільки окремі його елементи.

   Економічний аналіз є конкретною методологічною дисципліною. Економічний аналіз є складовою частиною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи.

   Економічний аналіз, який дає змогу правильно  оцінити роботу підприємства і його підрозділів, виявити причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значне поліпшення рівня всієї економічної роботи, робить її серйозним стимулом науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва.

   Важливого значення економічний аналіз набуває за ринкових реформ, коли на перший план виходять економічні методи управління: він має не лише виявляти хиби, а й розкривати можливості дальшого зростання економіки.

   За  цих умов аналіз забезпечує можливість об’єктивної оцінки економічних  результатів діяльності трудових колективів, визначення їхнього місця в галузі, регіоні, а також визначення внеску кожного робітника в загальний економічний результат діяльності підприємства відповідно до кількості та якості його трудових затрат. Це створює підґрунтя для розроблення системи матеріального заохочення працівників на підприємстві за рахунок фонду оплати праці та інших джерел.

   Криза економіки України потребує активної аналітичної роботи, бо саме економічний  аналіз дає змогу виявити й  кількісно виразити залежності між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності. Економічний аналіз сприяє бережливості, умілому витрачанню всіх видів засобів, ліквідації безгосподарності, непродуктивних витрат і втрат.

   Ринкові відносини потребують ґрунтовного аналізу ринкових ситуацій з тим, щоб визначити принципи дії ринкових механізмів. Такий аналіз у розвинутих країнах виявив цілу низку об’єктивних закономірностей і дав змогу планувати кількість товару відповідно до вимог споживачів, «підігнати» товар під наявний на ринку попит. У результаті відбулась переорієнтація виробництва, а слідом за ним і попиту. Почалось становлення так званого ринку покупця — практичне втілення концепції маркетингу.

   Економіку, що відтворює сама себе, екстенсивно  нарощує витрати, позбавлено гнучкості, мобільності й дійових стимулів, щоб йти нарівні з науково-технічним прогресом і мати за основний критерій якість продукції. Не спроможна вона також орієнтуватись на запити споживачів. Для виправлення цих деформацій необхідний економічний аналіз як засіб контролю.

   За  умов приватизації та ринкових відносин неминучим є перехід від нарощування  валових обсягів виробництва  до виробництва того, що насправді  потрібно, хай і в менших кількостях. І тут виникає необхідність збирання та аналізу інформації про стан і потреби ринку, без чого концепцію маркетингу буде позбавлено будь-якого сенсу. Очевидно, потрібна перебудова роботи існуючих служб і створення нових для забезпечення інформацією і методикою аналізу, створення міжгалузевих і спеціалізованих банків даних, вивчення маркетингу.

   Аналітичні  розрахунки треба будувати з урахуванням  фактичного стану суспільства та економіки. Наприклад, зараз для  України актуальним є досвід високо розвинутих країн. Однак об’єктивний аналіз повинен брати до уваги й ті матеріальні передумови, що забезпечили успіх цим країнам: специфічна матеріально-технічна база, сформовані основи приватної власності та її правовий захист.

   У міру становлення ринкових відносин масштаби виробництва, темпи його зростання повинні прискорюватись. Тому треба скоротити час між проведенням аналізу та використанням його висновків.

   Поліпшення  організації та повніше використання економічного аналізу в управлінні тісно пов’язані з усією системою вдосконалення господарського механізму в нашій країні, спрямованою на підвищення ефективності виробництва і якості праці в усіх ланках національної економіки. 

2. . Предмет та об’єкти  економічного аналізу.

Кожна наука має свій предмет, який вона вивчає. Предметом економічної науки  є, як відомо, виробничі відносини людей. Економічний аналіз як її галузь, природно, теж має справу з певною їх частиною, а точніше, з тими відносинами, які формуються в межах підприємств і навколо них. У навчальній літературі звичайно наводиться таке визнання цього поняття.

   Предметом економічного аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємств та установ, резерви та шляхи підвищення ефективності діяльності, економічні явища. Проте наявні методи аналізу дають змогу вивчати і роботу окремих галузей, регіонів і всього господарства країни у цілому.

   Об’єкти аналізу, на відміну від предмета, - це передусім окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Всі об’єкти аналізу у своїй сукупності складають предмет економічного аналізу.

   Об’єктами аналізу, наприклад, можуть бути виробнича та комерційна діяльність, наявність і використання ресурсів, якість продукції і прибуток, ритмічність виробництва тощо.