Позитивна теорія стабілізаційної політики

Позитивна теорія стабілізаційної політики 

1. Основи  стабілізаційної  політики

 

Прояви: 1. аллокація (форма розміщення ресурсів з метою  ефективності)

2. перерозподіл доходів
3. стабілізація економіки

 

Мета –  інструменти – Аналіз ринкових змінних ( між цілями і інструментами) 

Цілі стабілізаційної  політики: 

1. Зайнятість
2. Темп інфляції
3. Темп економічного зростання
4. 0-сальдо платіжного балансу

 Всі цілі  взаємоповязані, мають функціональні(як  між зайнятістю і темпом інфляції) чи причино-наслідкові звязки (зайнятість-темп  ек.зр-ня) 

Центральне питання: чи буде ефективна політика? Чи буде витіснення? 

Засоби стабілізаційної  політики:

1.Ек. впливу (фінансова,  грошова політики)

2. Адміністративні  (регулювання рівня цін, зарплати) 

Стабілізаційні  моделі – це загальна логіка у поясненні перебігу подій, які наступають, коли уряд втручається в економіку виходячи з основоположних гіпотез певної теорії.

• це певна схема міркувань у виробництві певних підходів для вирішення певних проблем.

 

2. Нові класики 

Припущення: може бути неповна зайнятість 

ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА 

Інструмент: дод.держ.витрати

• державні видатки фінансуються податками
• є певні коефіцієнти еластичності змін попиту і пропозиції за зміною деож.видатків
• держ.видатки витісняють споживання (держава фінансує, а не споживачі)
• держ.видатки як інвестиції (сприяють зростання ВВП)
• якщо сума (α+β) коефіцієнтів ел-ті споживання за держ.видатками(α) і ВВП за держ.видатками(β) ≥1(більше) –політика ефективна,≤(менше)1 – неефективна
• нові класики розрізняють одноразовий і багаторазовий імпульс.

 

Одноразовий імпульс: хоча спочатку відбувається одночасне зростання попиту і пропозиції, потім відбувається зростання відсоткової ставки через зменшення споживання і збільшення заощаджень, отже спостерігається часткове витіснення через зменшення споживання і інвестицій. Хоча спостерігається в економіці позитивний  приріст ВВП, та показник мультиплікатора менше 1.

               Багаторазовий імпульс: довгостроковий період, субєкти пристосовуються. Тому збільшення держ.втдатків впливає на зменшення споживання без збільшення заощаджень.Зростають інвестиції, т.к. як держава стає інвестором. Тут α+β=1 – це результат пристосування до довгого періоду. Заг.висновок: у довгостроковому періоді фін.імпульс НЕ скорочує приватні інвестиції, але зменшує приватне споживання – існує часткове витіснення ч-з зменшення споживання. 

ГРОШОВА ПОЛІТИКА 
 

• ненейтральність горошей грошей у короткостроковому  періоді за логікою сукупної пропозиції Лукаса.
• Якщо грошовий імпульс(у кор.пер) є несподіваним, тобто рівень цін поточний відхиляється від очіккуваного, то можуть мати місце позитивні прирости пропозиції (існую «грошова ілюзія» М ↑– Р↑ – У↑). Але у довгострок.періоді пропозиція буде на рівні потенц.випусків.

 

Нові класики  загалом позитивно дивляться  на стабілізац.політику, та мультиплікатор незначний. Проблема витіснення не акцентується. 

3.Неокласичний синтез

• 2способи фінансування надлишкових держ.витрат: боргове і податкове
• Існує повна зайнятість
• Використання IS-LM

 

ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА

1. при борговому фінансування існує ефект витіснення лише приватних інвестицій (G↑ – B↑ – i↑ – I↓). В результаті дод.держ.видатки підпищує Yd , що на грош.тов.ринка за умови Ys=const дає лише збільшення Р. Оскільки Р збільшується, реал.запас грошей змешується. Оскільки змін Ld,Ls не відбувається, то збільшується лише номінал. Зарплата.
2. при податковому фінансуванні витісняються не тільки інвестиції, а й споживання (бо дод.податкове навантаження зявляється).

 Отже, при  фін.політиці ПОВНЕ витіснення відбувається. 

ГРОШОВА ПОЛІТИКА

Немає «грошової ілюзії», отже внаслідок збільшення кількості грошей в обігу, відбулося збільшення заг.рівня цін, воно викликає зменшення реал.грош.запасу та повернення функції LM до попереднього рівня – повне витіснення, повна неефективність грошової політики. 

4.Неокейнсіанці 

ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА

• Приріст держ.видатків лише за рах. боргового фінансування
• Спираються на IS,LM

 

При збільшенні держ.видатків, через те, що позитивний ефект частково елімінується зменшенням грош.каси, приріст У існує, але цей приріст менший, ніж за логікою витратного мультиплікатора. Отже, існує часткове витіснення ( G ↑-P↑ -M\P↓). 

ГРОШОВА ПОЛІТИКА 

Грошовий імпульс  при операціях з борговими  забовязаннями (облігаціями).

Збільшення  грош.пропозиції через викуповування  борг. облігацій -У↑, P↑ -M\P↓ - частково елімінується позитивний ефект. Отже існує часткове витіснення. 

Нові кейнсіанці вважали, що грош.політика більш ефективна  при стримуванні економіки, ніж  розігріві. 

5.Особливі випадки 

• до них  відносяться явища, які засвідчують  відхилення від тієї логіки, яка представлена т.новими класиками, ноеоклас.синтезом, новими кейнсіанцями.

 

Т. ХААВАЛЬМЕ

Мультиплікатор =1! При стимул. Фін.політиці за неповного використання ресурсів зміна У = зміні G, отже немає витіснення, та і немає мультиплікації.

Дод.умови: держ.інвестиції=0, всі держ.видатки=держ. споживанню 

Т. РІКАРДО-БАРРО

Різниці між  спосоюом фінансування держ.видатків немає!

Для платників  податків немає різниці між податк.і  борг.фінансуванням держ.видатків, бо обидва однаково впливають на рівенб добробуту. При доведенні використовується ідея дисконтування боргу. 

ЛІКВІДАЦІЙНА  ПАСТКА

• Така ситуація в економіці, коли жодні зміни Ms і зміни у фін.політиці не здатні вплинути на зміну відсотку.

 

• Якжо відсоткова ставка не змінюється, то немє не позитивного, не негативного ефекту від стабілізаційної політики.

 

• За умов ліквід.пастки і встановлюється з  врахуванням абсолютної преваги  ліквідності.
• Така абсолютна п еревага ліквідності має місце тоді, коли найменші і викликають величезні зміни в Md.
• Оскільки немає ефекту витіснення (а ефективність оцінюється з позиції витіснення), то відсутні загрози ефективності фін.регулювання.
• Ліквід.пастка може виникати через недовіру до всіх інших, крім грошей, форм активів. Ставка і встановл. На гранично низькому рівні, що будьякі зміни Ms її знизити не можуть.

 

ІНВЕСТИЦІЙНА  ПАСТКА

• - така ситуація в економіці, при якій як би не змінюв. і, І , на ці зміни не реагують.
• Причиною інвестиц.пастки можуть бути надзвичайно великі ризики інвестування, коли і не може компенсувати ризики, повязані з ймовірної втрати інветиц.капіталу.

 

• І інвестиційні і ліквідаційні пастки найчастіше спостерігаються  в економіках кризового стану.
• Там, де існують ліквід. Та інвестиц. Пастки при сформованому грошовому та фін.ринку, фін.політика визнається як впливова через відсутність ефекту витіснення. Грошова політика визнається неефективною (при збільшенні LM i не змінюється, а зростає рівень цін)!