Порівняльна характеристика економіки України та Російської Федерації

Порівняльну характеристику економіки України та Російської Федерації  доцільно розпочати з аналізу загальноекономічних показників розвитку національної економіки (табл. 1 і 2).

Табл. 1

Загальноекономічні  показники розвитку національної економіки  України в динаміці за 2000-2011 рр.

Показник	2000	2005	2007	2008	2009	2010	2011
Валовий внутрішній продукт, млн. грн.    у  розрахунку на одну особу, тис.грн	170070     3436	441452     9372	720731     15496	948056     20495	913345     19832	1082569     23600	1316600     28806
Темпи росту ВВП	105,9	102,7	107,9	102,3	85,2	104,1	105,2
Рівень інфляції	25,8	10,3	16,6	22,3	12,3	9,1	4,6
Рівнь безробіття	4,1	3,1	2,3	3,0	1,9	2,0	1,8
Курс національної валюти (100 дол. США)	-	505,0	505,0	770,0	798,5	796,17	798,98

 

Табл. 2

Загальноекономічні показники розвитку національної економіки Російської Федерації в динаміці за 2000-2011 рр.

Показник	2000	2005	2007	2008	2009	2010	2011
Валовий внутрішній продукт, трлн. руб у  розрахунку на одну особу, тис. руб	7306   49835	21610   150997	33248   233948	41277   290771	38807   273465	45173   316137	54586   381822
Темпи росту ВВП	110,0	106,4	108,5	105,2	92,2	104,3	104,3
Рівень інфляції	20,1	10,91	11,87	13,28	8,80	8,78	6,10
Рівнь безробіття	10,58	7,17	6,11	6,32	8,42	7,47	6,60
Курс національної валюти (100 дол. США)	2825	2801	2455	2938	3024	3048	3220

 

Розглянувши дані таблиці  можна зробити такі висновки: показник внутрішнього валового продукту переважає  в Російській Федерації (137%) так само як і  у  розрахунку на одну особу (18%). Проте темпи росту ВВП в 2011 році переважають в Україні на 1,1%, рівень інфляції на 1,5% менший, рівень безробіття – на 4,8% менший, що загалом свідчить про більш позитивні тенденції в економіці України ніж в Російській Федерації.

Загалом за період 2000-2011 рр. темпи росту ВВП в Україні зменшилися на 0,7%, рівень інфляції скоротився на 21,2%, рівень безробіття зменшився на 2,3%. За аналогічний період часу темпи росту ВВП в Російській Федерації зменшилися на 6,7%, рівень інфляції зменшився на 14%, рівень безробіття на 3,98%. Порівнявши дані показники можна сказати, що загальноекономічна ситуація в Україні за даний період за даними показниками більше зменилася в позитивну сторону ніж в Російській Федерації.

Курс національної валюти України до 100 долларів США на протязі 2000-2011 рр. поступово зростав і на 2011 рік становив 798,98 грн. Курс російського рубля до 100 долларів США на протязі 2000-2011 рр. також поступово зростав і на 2011 рік становив 3230 рублів.

Можно також проаналізувати курс національних валют даних країн до іноземних (рис. 1 і 2).

Рис. 1

 

 

 

 

 

Рис. 2

Розглянувши дані графіки  можна зробити такі висновки:

1. За період 2005-2011 рр. курс гривні щодо таких іноземних валют як доллар США, євро та російський рубль зростав. Так значення курс щодо доллара США в 2011 році становив 798,98, що в порівнянні з 2005 роком більше на 36,8%. Курс щодо євро в 2011 році становив1029,81, що в порівнянні з 2005 роком більше на 42%. Курс гривні щодо російського рубля в 2011 році становив 2,5, що в порівнянні з 2005 роком більше на 30%. Проте була наявна тенденція зменшення курсу гривні щодо рубля на проміжку 2009-2011 рр. з 2,61 до 2,5.

2. За період 2005-2011 рр. курс рубля щодо таких іноземних валют як доллар США, євро та гривня зростав. Проте курс щодо євро в 2006-2008 рр. мав тенденцію до зниження, а в 2008-2010 зростав і в 2011 році становив 4022 рублів, що в порівнянні з 2005 роком більше на 8,7%. Курс щодо доллара США також загалом має позитивну тенденцію. Проте на протязі 2007-2008 рр. мав тенденцію до зниження і в 2009 році мав найбільше значення (3249). За 2010-2011 рр. відбулося зниження курсу і в 2011 році він становив 2999 рублів, що в порівнянні з 2005 роком більше на 6,6%.

Отже, курс національної валюти гривні в України є більш зростаючим в порівнянні з курсом національної валюти Російської Федерації, що говорить про те, що економіка функціонує краще і забезпечує зростання та стабільність національної валюти.

Надалі доцільно проаналізувати структуру виробництва в державах за галузями (рис. 3 і 4).

Рис. 3

Структура валової доданої вартості в Україні у 2011 році, %

 

Найбільшу частку у структурі  валової доданої вартості в Україні  складає промисловість (26,4%), на другому  місці інші виробництва (25,9%) ат на третьому – сільське господарство (17,6%). Найменшу частку складає будівництво – 3,5%.

Рис. 4

Структура валової  доданої вартості в Російській Федерації  у 2011 році, %

Найбільшу частку у структурі  валової доданої вартості в Російській Федерації складають інші виробництва (30,6%)  та промисловість (30,6%). Друге місце займає торгівля (19%), третє – транспорт (8,9). Найменшу частку складає сільське господарство – 4,3%.

Таким чином, Україна  більше спеціалізується на промисловому та аграрному виробництві, тоді як Російська  Федерація на промисловому виробництві  та інших видах виробництва. Негативним явищем являється мала частка у ВВП Російської Федерації продукція сільськогосподарського виробництва, що може призвести до незадоволення власних потреб у харчових продуктах.

Також важливим в порівнянні даних країн є аналіз структури експорту та імпорту.

Рис. 5

Структура експорту товарів з України в 2011 році, %

 

У структурі експорту товарів з України переважають  недорогоцінні метали та вироби з  них, продукція АПК та харчової промисловості  та мінеральні добрива. Вони складають 66,1% від загального експорту. Тобто експортно Україна орієтована на металургійний комплекс, хімічний та продукцію АПК. Найменшу частку складає експорт продукції легкої промиловості та  деревини, паперової маси та виробів з неї.

Рис. 6

Структура імпорту товарів в Україну в 2011 році, %

У структурі імпорту  товарів в Україну перше місце  посідають мінеральні добрива (36,6%), друге місце – інші товари (17,9), третє – продукція машинобудування. Найменшу частку складає деревина, паперова маса та вироби з неї – 2,8%. Тобто імпортно Україна орієнтована на машинобудування, мінеральні добрива та інші товари.

Спостерігається тенденція  як до експорту так і до імпорту  мінеральних продуктів, іншої продукції та продукції машинобудування. Імпорт мінеральних добрив переважає над експорт, що має негативний вплив на економіку. Такаж ситуація і з машинобудуванням. Позитивною є тенденція в переважанні експорту недорогоцінних металів та виробів з них на їх імпортом. Експорт та імпорт продукції легкої промисловості знаходяться майже на однаковому рівні.

 

 

 

Рис. 7

Структура експорту товарів з Російської Федерації в 2011 році, %

У структурі експорту товарі з Російської Федерації більшу половину займає експорт мінеральних  прдуктів (70,3%). На другому місці знаходиться  експорт продукції металургії. Найменушу частку займає шкіряна сировина, хутро та вироби з нього, а також продукція легкої промисловості.  Майже одноковими є частки експорту таких галузей як продукція АПК, машинобудування та інших товарів. Продукція хімічної промисловості складає 6 % від загального експорту.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 8

Структура імпорту товарів в Російську Федерацію в 2011 році, %

У структурі імпорту  товарів в Російську Федерацію  майже половину складає продукція  машинобудування (48%). На другому місці продукція АПК та харчової промисловості, на третьому – метали, дорогоцінні камені та вироби з них. Найменшу частку в імпорті складають шкіряна сировина, хутро та вироби з нього та мінеральна продукція.

Отже, Російська Федерація  може задовольнити свої потреби у мінеральних продуктах тому має можливість їх експортувати. Свостерігається негативна тенденція у харчовій промисловості: імпорт переважає над експортом, що може призвести до низького % самозабезпечення продуктами харчування. Також спостерігається достатня нестача у продукції машинобудування так як частка даної галузі в імпорті держави складає майже половину (48%).

 

 

 

 

Рис. 8

Географічна структура  експорту товарів з України в 2011 році, %

У географічній структурі  експорту товарів з України перше  місце займає Російська Федерація (29,1%), друге місце – Туреччина (5,5%), третє – Італія (4,5%).

Рис. 9

Географічна структура  імпорту товарів в Україну  в 2011 році, %

У географічній структурі  імпорту товарів в Україні  перше місце посідає Російська  Федерація (35,6%), друге місце – Туреччина (8,3%), третє – Італія (7,7%).

Рис. 10

Географічна структура  експорту товарів в деякі країни з Російської Федерації в 2011 році, %

У географічній структурі  експорту товарів з Російської Федерації  преше місце посідають Нідрланди (12,1%), друге місце – Китай (6,8%), третє – Німеччина (6,6%). Експорт до України складає лише 5,9%.

Рис. 11

Географічна структура  імпорту товарів з деяких країн  в Російську Федерацію в 2011 році, %

 

У географічній структурі  імпорту товарів в Російську Федерацію перше місце посідає Китай (15,5%), друге місце – Німеччина (12,3%), третє – Україна (6,6%). Третє місце Україна отримала завдяки великому експоту продукції АПК та харчової промисловості до Російської Федерації.

Доцільно розрахувати  експортно-імпортний коефіцієнт за формулою:

К = (Експорт-Імпорт)/(Експорт+Імпорт)

Для розрахунку даного коефіцієнта  нам необхдні такі данні:

Табл. 3

Значення експорту та імпорту в Україні та Російській Федерації у 2011 році, млрд. дол. США

Показник	Україна	Російська Федерація
Експорт, млрд. дол. США	59,9	516,5
Імпорт, млрд. дол. США	63,9	305,6

 

Розрахуємо даний коефіцієнт для України:

К = (59,9-63,9)/(59,9+63,9) = -4/123,9 = -0,03

Розрахуємо даний коефіцієнт для Російської Федерації:

К = (516,5-305,6)/(516,5+305,6) = 210,9/822,1 = 0,26

Даний показник вважається прийнятним якщо має додатнє значення. Таким чином співвідношення імпорту та експорту має кращий презультат в Російській Федерації так як даний коефіцієнт дорівню 0,26.

Важливим фактором розвитку країни є самозабезпечення основними продуктами харчування населення країни. Проаналізуємо даний фактор спочатку в Україні, а потім в Російській Федерації.

 

 

 

 

 

 

 

Табл. 4

Самозабезпечення  основними продуктами населення  України у 2010 році (кг на одну особу населення за рік).

Продукти	Показники	2010 рік	Раціональна норма	% виконання	Критичний показник -  індикатор	% виконання індикатора
М’ясо і м’ясопродукти	Виробництво	50,1	88	56,9	70	71,5
	Споживання	52,0	75	69,3	60	86,6
	% самозабезпечення	96,3	117,0	x	x	x
Молоко і молочні продукти	Виробництво	245,6	433	56,7	346	70,9
	Споживання	206,4	370	55,8	296	69,7
	% самозабезпечення	118,7	117,0	x	x	x
Яйця, шт.	Виробництво	372,3	331	112,5	264	141,02
	Споживання	290	283	102,3	226	128,3
	% самозабезпечення	128,3	117,0	x	x	x
Риба і рибопродукти	Виробництво	5,3	23,4	22,6	18	29,4
	Споживання	14,5	20	72,5	16	90,6
	% самозабезпечення	36,5	117,0	x	x	x
Хлібні продукти	Виробництво	857,4	123	697,1	105	816,6
	Споживання	128,9	105	122,7	90	143,2
	% самозабезпечення	665,2	117,0	x	x	x
Цукор	Виробництво	39,4	44	89,5	35	112,6
	Споживання	37,1	38	97,6	30,4	122,1
	% самозабезпечення	106,2	117,0	x	x	x
Олія	Виробництво	67,7	18,7	362,1	15,0	451,3
	Споживання	14,8	16	92,5	12,8	115,6
	% самозабезпечення	457,4	117,0	x	x	x
Картопля	Виробництво	408,4	122	334,8	98	416,7
	Споживання	128,9	122	105,7	97,6	132,1
	% самозабезпечення	316,8	100	x	x	x
Овочі та баштанні	Виробництво	193,7	185	104,7	126	153,7
	Споживання	143,5	158	90,8	126	113,8
	% самозабезпечення	134,9	117,0	x	x	x
Плоди, ягоди та виноград	Виробництво	47,03	98	47,9	79	59,5
	Споживання	48,0	84	57,1	67	71,6
	% самозабезпечення	97,9	117,0	x	x	x