Перспективи розвитку економіки України у глобальному посткризовому просторі

    Нявчук  В. С.

    Науковий  керівник – к.е.н., доц. Саінчук Н.В.

    Чернівецький  національний університет  імені Юрія Федьковича 

    Перспективи розвитку економіки  України у глобальному посткризовому просторі

    У зв’язку із посткризовим розвитком  світової економіки, не виникає сумніву, що протягом найближчих двох-трьох років відбудеться формування нової конфігурації світового розподілу праці. Причому, дедалі більшу роль відіграватиме азійсько-тихоокеанський регіон при посиленні взаємодії США і Китаю. Таким чином, одним із важливим напрямків зовнішньоекономічної діяльності України слід виділити азійський. До даного регіону відносять Китай, Японію, Республіку Корея та субрегіон Південно-Східної Азії (ПСА), до якого належать 10 країн-членів Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН).

    Основою економічного зростання в Азії поміж інших чинників є процеси односторонньої і багатосторонньої лібералізації економічних відносин, обумовлені, зокрема, взаємозалежністю цих країн. Ця взаємозалежність набула організаційного оформлення у вигляді об’єднань АСЕАН та АСЕАН+1, АСЕАН+3.

    Істотно вплинути на формування інституційної  архітектури в Східній Азії можуть тенденції, які активізувалися внаслідок  глобальної фінансово-економічної  кризи 2008-2010 рр.

    1. Попри досить відчутний спад  в обсягах експорту у більшості економіках Східної Азії нинішня криза не мала на них такого негативного впливу як попередня (1997-1998 рр.). Сприяє зниженню залежності економічного розвитку регіону від експорту на ринки Європи та Америки також створення двосторонніх та багатосторонніх зон вільної торгівлі (на 2009 р. в регіоні налічувалось більше 200 подібних угод). Показник внутрішньорегіональної торгівлі для Східної Азії в 2008 р. склав 58 %.[1]

    2. Нині найбільш потужною зоною  вільної торгівлі в Східній  Азії є Китай+АСЕАН (КАФТА). В 2010 р. обсяг товарообігу між сторонами склав 292,78 млрд дол. США, що у порівняні з 2009 р. зафіксувало зростання на 37,5 %. Тож тенденцією, яка чи не найбільш виразно проявляється у процесах регіоналізації в ПСА, є посилення ролі Китаю і, відповідно, динамічний розвиток процесів у руслі його інтересів. В рамках КАФТА скасовані більшість митних тарифів, податків, а також кількісних обмежень у взаємному товарообігу, що дозволяє Китаю відтіснити конкурентів з третіх країн в імпортних операціях у регіон.

    Сукупний  ринок країн Східної Азії є  значним і має тенденцію до дальшого зростання. Експерти прогнозують  середнє зростання ВВП для  країн регіону в 2011 р. на рівні 5 % (з коливаннями для Китаю -10 %, Японії-1,8 %, за даними МВФ). Це дає підстави стверджувати, що попит на імпорт певних видів продукції буде збільшуватися, а відтак Україна має можливості збільшити експорт традиційних груп товарів до країн АСЕАН і, принаймні, зберегти існуючі рівень товарообігу з Китаєм та Японією.

    В умовах глобальної кризи та зменшення  сукупного українського експорту, обсяги постачань українських товарів  в Азію скоротилися щонайменше на 14 % (в цілому на 28 %). У 2010 р. частка країн Азії у загальному експорті товарів зросла з 5 % до 28 %. Таке збільшення обумовлене традиційно значними обсягами поставок металургійної продукції, однак спостерігається зростання також експорту продукції аграрного та машинобудівного секторів[2].

    Несприятливою тенденцією є зростання китайського  експорту на ринки країн АСЕАН, в тому числі тих категорій товарів, які є конкурентними українським. В умовах функціонування зони вільної торгівлі Китай-АСЕАН, регіоналізації китайської валюти та зміцнення китайсько-асеанівських економічних зв’язків в цілому, українські товари відчувають більшу дискримінацію на східноазійських ринках. Так, ринки країн АСЕАН є значними споживачами сталі – щорічний обсяг споживання перевищує 40 млн т, з якого більше половини складають імпортні поставки. Запровадження режиму вільної торгівлі АСЕАН-Китай надало істотних переваг китайській металургійній продукції.

    Співробітництво в сфері машинобудування є  перспективним з цілою низкою країн АСЕАН (на відміну від того ж Китаю, де рівень конкуренції є  високим, а держава захищає національне  виробництво). Саме в цьому регіоні зберігається стійкий попит на машини й устаткування для будівельної промисловості, нафтохімії, нафто- і газовидобутку, переробки сільгосппродукції тощо.

    Українська агропромислова продукція користується попитом на ринках Південно-Східної Азії. З огляду на зростання населення регіону, а також урізноманітнення продовольчих вподобань (відхід від споживання суто рису і кукурудзи) потреба в зерновому імпорті зростатиме. За прогнозами експертів, попит на пшеницю в регіоні до 2018 р. зросте до 36 млн т щорічно у порівнянні із нинішніми 20-23 млн т. І ці показники не враховують такі величезні ринки як китайський та індійський. Потенціал України для забезпечення азійських країн зерновими може бути реалізований вже в найближчі роки. 

    Таким чином, за основними статтями українського експорту до країн Південно-Східної Азії, Китай перетворюється на потужного конкурента України, що вже зараз можна віднести до ризиків для вітчизняної економіки, яка має чітко виражений експортоорієнтований характер.   

    Список  літератури:

1. IMF World Economic Outlook, October 2010.
2. Хейфец Б. БРИК: миф или реальность. – Мировая экономика и международные отношения, 2010, №9, с.72-80.
3. Фетисов Г. О мерах по преодолению мирового кризиса и формированию устойчивой финансово-экономической системы. – Вопросы экономики, 2009, №4, с.31-42
4.     Електронний ресурс: China-ASEAN free trade area starts operation. –http://news.xinhuanet.com/english/2010-01/01/content_12739017.htm
5. Пост-кризове економічне відновлення і перспективи для України. – В. Юрчишин