Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Февраля 2012 в 22:38, контрольная работа
Відносини відповідно до угод з посередниками можуть регламентуватися як іноземним, так і національним законодавством. В Україні немає спеціального торгового кодексу, який регулював би зовнішньоекономічні зв'язки. Відносини між підприємствами і комісіонерами, а також підприємствами й агентами визначаються Громадянським кодексом України.
В міжнародній практиці використовуються декілька видів договорів про посередництво, серед яких є договор комісії.
Вступ...................................................................................................................3
1. Особливості здійснення продажу товару за договором комісії на експорт..........................................................................................................................4
2. Варіанти проведення експортних операцій, пов'язаних з виконанням договорів комісії..........................................................................................................6
2.1. Експорт за договором, який здійснює комісіонер (комісіонер - резидент, комітент - резидент)...................................................................................6
2.2 Здійснення експорту за договором комісії (комітент - резидент, комісіонер - нерезидент)...........................................................................................10
Висновки..........................................................................................................12
Список використаної літератури....................................
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра
менеджменту
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
з дисципліни «Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності»
на тему:
«Особливості
обліку експортних операцій за договором
комісії на продаж»
студентка 4 курсу
групи МЗД-05-1
Ішханова І.Р.
Семенова
Т.В.
Донецьк 2008
ЗМІСТ
Вступ...................
1.
Особливості здійснення
2.
Варіанти проведення експортних операцій,
пов'язаних з виконанням договорів комісії.......................
2.1. Експорт
за договором, який здійснює комісіонер
(комісіонер - резидент, комітент - резидент).....................
2.2 Здійснення
експорту за договором комісії (комітент
- резидент, комісіонер - нерезидент)...................
Висновки................
Список
використаної літератури....................
ВСТУП
Аналіз зовнішньоекономічної діяльності має велике значення для успішної діяльності будь-якого підприємства. Експортні операції є доволі поширеними для нашої країни. Тому вивчення особливостей їх обліку має першочергове значення.
Відносини
відповідно до угод з посередниками
можуть регламентуватися як іноземним,
так і національним законодавством.
В Україні немає спеціального торгового
кодексу, який регулював би зовнішньоекономічні
зв'язки. Відносини між підприємствами
і комісіонерами, а також підприємствами
й агентами визначаються Громадянським
кодексом України.
В міжнародній практиці використовуються
декілька видів договорів про посередництво,
серед яких є договор комісії.
В
сучасній комерційній практиці договір
комісії одержав широке розповсюдження
при проведенні угод купівлі-продажу
товарів, фрахтуванні суден, страхуванні
вантажів і при виконанні, різного роду
банківських операцій з цінними паперами.
Дана форма договору використовується
як у внутрішній, так і в зовнішній торгівлі.
1. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОДАЖУ ТОВАРУ ЗА ДОГОВОРОМ КОМІСІЇ НА ЕКСПОРТ
На операції з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України спеціальні комісійні правила, передбачені п. 4.7 статті 4 Закону про ПДВ, не поширюються. Оподаткування таких операцій здійснюється на підставі загальних положень Закону про ПДВ.
Основною особливістю при здійсненні продажу товару за договором комісії на експорт є можливість застосування комітентом нульової ставки по таких операціях. Так, відповідно до пп. 6.2.1 статті 6 Закону про ПДВ стосовно операцій з продажу товарів, вивезених (експортованих) платником податку за межі митної території України, податок обчислюється за нульовою ставкою.
Товари вважаються вивезеними (експортованими)
за межі митної території
Усі ці особливості
Щодо питань отримання експортного відшкодування.
На підставі п. 8.3 статті 8 Закону
про ПДВ у випадку коли
При цьому відповідно до п.
8.4 статті 8 Закону про ПДВ експортному
відшкодуванню підлягає
На підставі п. 8.2 статті 8 Закону про ПДВ до складу податкового кредиту (відсоток якого і підлягатиме експортному відшкодуванню) включаються суми податку, фактично сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця і закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи цей день, а при ввезенні (імпорті) таких товарів (робіт, послуг) - суми податку, сплачені в той же період до бюджету в зв'язку з таким ввезенням (імпортуванням) або визначені в податковому векселі, виданому протягом цього місяця згідно з пунктом 11.5 статті 11 Закону про ПДВ, але не погашеному до дня подання такого розрахунку.
Вичерпний перелік операцій, що не включаються до обсягів продажу товарів на експорт, визначено в п. 8.5 статті 8 Закону про ПДВ.
Виходячи з цього, навіть у
разі сторнування нарахованого
податкового кредиту щодо ПДВ
суми податку, фактично
2. ВАРІАНТИ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ВИКОНАНЯМ ДОГОВОРІВ КОМІСІЇ
2.1. Експорт за договором, який здійснює комісіонер (комісіонер — резидент, комітент — резидент)
При цьому товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податків за межі митної території України у випадку, якщо їх вивезення (експорт) підтверджено належним чином оформленою вантажною митною декларацією.
При митному оформленні товарів за посередницькими договорами у ВМД відображаються дані як про власника товарів, тобто комітента (у графі 2 «Відправник/Експортер»), так і про комісіонера (графа 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання»). Під час підписання звіту комісіонер передає ВМД разом з іншими підтверджувальними документами комітенту. У комісіонера залишаються податкові накладні з указанням «Експортні поставки», які він виписує і залишає у себе (п. 8 Порядок заповнення податкової накладної, яке затверджено ДНАУ від 30.05.97 р. № 165).
Таким чином, у комісіонера, відповідно до абз. 2 п. 4.7 Закону про ПДВ, виникає два об'єкта оподаткування:
1. Продажна вартість комісійних товарів;
2. Комісійна винагорода.
Відповідно до пп. 7.7.9 і пп. 7.3.1 Закону про ПДВ, на суму комісійної винагороди необхідно нараховувати 20% ПДВ. Виникають податкові зобов'язання за правилом першої дії і на цю дату виписується податкова накладна.
Що стосується товарів, то:
1.
Зобов'язання з ПДВ за ставкою
0% відповідно п. 7.3 Закону про ПДВ.
Для експортера — це пп. 7.3.8,
тобто після оформлення
2.
Комісіонер одержує від
У комітента. Податкові зобов'язання за нульовою ставкою з'являться на дату «отримання грошових коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера» (п. 4.7 .Закону про ПДВ). Під час вивезення товару комітент вкаже в декларації про ПДВ тільки ПДВ по балансуючій операції. Оскільки митне оформлення здійснює комісіонер, у договорі необхідно передбачити умову, відповідно до якої дані про комітента мають бути зазначені у ВМД, що надає право комітенту на використання нульової ставки ПДВ і одержання бюджетного відшкодування.
Митне оформлення вивезення товарів
Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податків за межі митної території України у випадку, якщо їх вивезення (експорт) підтверджено належним чином оформленою вантажною митною декларацією.
З урахуванням цього, при проведенні операцій з експорту товарів, здійснених за договором комісії, сторонам договору слід приділити найбільшу увагу правильному оформленню вантажної митної декларації.
Комітент-резидент (власник товару) передає товар комісіонеру-нерезиденту для його дальшої реалізації за межами митної території України. При одержанні від комісіонера-нерезидента договору на продаж товару складається друга вантажна митна декларація, оформлена в митному режимі експорту. При цьому необхідно пам'ятати, що валютний виторг за експортний товар має бути отриманий не пізніше 90 днів з моменту оформлення вантажної митної декларації, заповненої на умовах експорту за ордерними поставками. В іншому випадку до комітента застосовуються санкції, передбачені чинним законодавством.
Розглянемо реєстр господарських операцій (табл.1, табл.2)
Табл.1 Облік у комісіонера
Зміст операції |
Кореспонденція розрахунків | |
дебет | кредит | |
Отримання товару від комітента | 024 | - |
Сплачення митних зборів та мита | 377 | 311 |
Віднесення суми сплачених митних витрат на розрахунки з комітентом | 685 | 377 |
Відвантаження товару нерезиденту | -
362 |
024
702 |
Надходження грошових коштів від нерезидента | 312 | 362 |
Включення в доходи суми курсової різниці з валютної заборгованості | 362 | 714 |
Списання іноземної валюти для продажу | 334 | 312 |
Зарахування на поточний рахунок коштів, що надійшли від продажу валюти | 311 | 711 |
Списання вартості проданої інвалюти | 942 | 334 |
Нарахування і сплачення комісійних винагород банку | 949
377 |
377
311 |
Списання на фінансовий результат доходу від реалізації валюти | 711 | 791 |
Списання на фінансовий результат собівартості реалізованої продукції та витрат на сплату комісійної винагороди банку | 791
791 |
942
949 |
Збільшення заборгованості перед комітентом | 949 | 685 |
Перерахування комітентові коштів від реалізації товару | 685 | 311 |
Відбиття доходу у сумі комісійної винагороди за актом виконання робіт | 361 | 703 |
Зменшення доходу на суму виниклого податкового зобов’язання з ПДВ | 703 | 641 |
Надходження від комітента на рахунок комісіонера коштів як оплати комісійний послуг | 311 | 361 |
Надходження від комітента коштів як відшкодування понесених витрат на митне декларування, оплату послуг банку і т.д. | 311 | 685 |
Списання наприкінці звітного періоду суми комісійного доходу на фінансовий результат | 703 | 791 |
Информация о работе Особливості обліку експортних операцій за договором комісії на продаж