Організаія бухгалтерського обліку

136

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1              ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ
БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Організація бухгалтерського обліку:
поняття, принципи, завдання і етапи………………………5

1.2 Нормативне регулювання організації
бухгалтерського обліку на підприємстві…………………..20

   1.3 Облікова політика як засіб управління

         бухгалтерським обліком на підприємстві………………….28

РОЗДІЛ 2              СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Загальна характеристика підприємства…………………….36

2.2 Облікова політика підприємства……………………………42

   2.3 Організація документообігу на підприємстві………………47

   2.4 Організація праці бухгалтерів на підприємстві              ………….....50

РОЗДІЛ 3              ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
НА ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Формування та удосконалення облікової політики підприємства……………………………………......................58

3.2 Шляхи раціональної організації
документообігу на підприємстві……………………………..61

3.3 Удосконалення організації праці
бухгалтерів підприємства…………………………………......64

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….71

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………75

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….79

ВСТУП

         Реформування економічної системи України в цілому і бухгалтерського обліку зокрема спонукає сучасного бухгалтера здобувати нові знання та вдосконалювати вміння оперативно реагувати в нетрадиційних ситуаціях. З огляду на це дедалі підвищується роль засобів і методів раціональної організації бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік, як і кожна система знань, постійно розвивається. Розглядаючи зазначену систему як процес, що характеризується різними аспектами - технологічним, структурним і організаційним, доходимо висновку про необхідність загальної його організації. Це означає, що має бути визначено та впроваджено комплекс методів і засобів, спрямованих на раціональне функціонування та розвиток процесу бухгалтерського обліку. Оскільки стосовно відповідного об’єкта впливу та вивчення організація виконує забезпечувальну функцію, із розвитком самого об’єкта змінюються методи, завдання, напрямки та принципи його організації. Справді, як наслідок змін, що відбуваються в системі бухгалтерського обліку України, маємо організаційні новації: значний перелік облікових номенклатур, спрощений документообіг, електронні носії інформації тощо.

         Об’єктом дослідження є Сумський будівельний коледж.

        Предметом дослідження є організація бухгалтерського обліку.

        Метою курсової роботи є дослідження організації бухгалтерського обліку на прикладі Сумського будівельного коледжу., розробка рекомендацій щодо її удосконалення. У процесі виконання курсової роботи необхідно вирішити такі завдання:

-          вивчити законодавчі та нормативні документи щодо організації бухгалтерського обліку на підприємстві;

-          розглянути стан і проблеми дослідження в опублікованій економічній літературі;

-          проаналізувати стан організації бухгалтерського обліку на даному підприємстві;

-          запропонувати шляхи вдосконалення організації облікового процесу на даному підприємстві.

         Для досягнення мети використовувались такі методи наукового  дослідження: опис і аналіз фактів, обґрунтування наукових рекомендацій та ін. Особлива увагу приділялася: монографічному методу дослідження, який використовувався для аналізу поставленої проблеми, методу порівняння, аналізу і синтезу для виявлення спільних та відмінних рис у наукових підходах до організації бухгалтерського обліку, діалектичному методу пізнання при розгляді системи організації бухгалтерського обліку, таким методам, як індукція, дедукція, узагальнення для формуванні висновків.

   Інформаційна база для написання курсової роботи представлена навчально-методичною літературою, статтями з журналів, законодавчими та нормативними документами.

РОЗДІЛ 1              ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ

БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Організація бухгалтерського обліку: поняття, принципи, завдання і етапи

              Будь-яка діяльність людини незалежно від ступеня її складності за умови успішного її здійснення має бути організована. Бухгалтерський облік, як система відтворення господарських подій і операцій суб’єкта господарювання у відповідних носіях інформації, також потребує розроблення механізму її оптимізації і раціонального функціонування. Ідеться про специфічний вид діяльності з управління обліковим процесом - організацію бухгалтерського обліку [6, с. 176].

При розгляді організації бухгалтерського обліку в теоретичному аспекті необхідно з’ясувати зміст самого терміна організація та його значення в бухгалтерському обліку.

Термін організація походить від латинського слова ”organizo” - спільно, стрункий вигляд, влаштовую. Від нього пішло поняття орган, а потім, як похідні, організм і організація. Організацію можна розглядати і як процес, і як явище. На жаль, у теорії бухгалтерського обліку немає чіткого визначення організації та системи бухгалтерського обліку, часто відбувається зміщення понять система, форма й організація бухгалтерського обліку.

Проблемні питання організації бухгалтерського обліку розглядали у своїх працях Ф.Ф. Бутинець, Н. Т. Білуха, С.В. Івахненков, Л.І. Лавріненко, Г.Г. Кірейцев та ін. Разом з тим реалізація сучасного підходу до трактування поняття “організація бухгалтерського обліку” носить несистемний характер через відсутність детальної, науково-методичної розробки щодо питань сутності та змісту даної категорії.

                   Так, Ф.Ф. Бутинець визначає організацію обліку як цілеспрямовану діяльність керівників підприємства по створенню, постійному впорядкуванню й удосконаленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів [1, с. 41]. Тобто він зосереджує увагу на тому, що бухгалтерський облік являє собою систему [1, с. 17]. На думку С.В. Івахненкова, організацію бухгалтерського обліку слід розглядати в двох аспектах: по-перше, як сукупність із створення цілого - системи бухгалтерського обліку, підтримання та підвищення рівня її

організованості, по-друге, як специфічну структуру - бухгалтерію, що є результатом організаційної діяльності підприємства [2, с. 86]. На думку С. Кузнецової при організації бухгалтерського обліку конкретного суб’єкта господарювання доцільно враховувати його галузеву специфіку. Її слід розглядати не в межах окремих видів економічної діяльності, яку здійснює підприємство, а з урахуванням специфічних ознак, що характеризують його галузеву специфіку та визначать специфіку організації бухгалтерського обліку. Автором запропоновано п’ять специфічних ознак, зокрема: сезонність діяльності, публічність, значні обсяги обігу, складність виробничого процесу,

конфіденційність [25, с. 29].

Взагалі термін “організація” трактується як об’єкт, який має внутрішню структуру. У ньому поєднуються різноманітні зв’язки (фізичні, технологічні, економічні, правові) і людські відносини [4]. Якщо розкривати організацію обліку як об’єкт, то він повинен мати внутрішню методологічну структуру за допомогою відповідної сукупності (організаційних, правових) відносин і забезпечувати взаємозв’язок (поєднання) її складових, і, відповідно, ефективне функціонування системи бухгалтерського обліку.

Поняття “система“ і “організація” бухгалтерського обліку взаємопов’язані, доповнюють одне одного, включають в себе теоретичні надбання та направлені на вирішення і реалізацію визначених завдань бухгалтерського обліку та управління. Вони одночасно є засобом поєднання інформаційного потоку для управління, забезпечують спектр методологічних підходів до обліку, передбачають структуризацію та досягнення цілей (завдань) підприємства. Тобто організацію бухгалтерського обліку слід розуміти як стадію процесу формування системи бухгалтерського обліку і управління. Саме її структура сприяє виявлення сутності та змісту системи бухгалтерського обліку, зумовлює створення цієї системи та реалізується в ній. Система - це, в першу чергу, відмежована в реальній дійсності сукупність взаємодіючих предметів (компонентів), активність якої спрямована до організованої цілісності [9, с. 24-25 ].

Тому, розкриття сутності категорії “організація бухгалтерського обліку” потребує відповідного методологічного забезпечення у вигляді облікового інструментарію, - моделі, яка б дозволила виділити і адекватно відбити найсуттєвіші зв’язки між її складовими (етапами). Крім того, вона повинна передбачити всі важливі аспекти сьогодення, бути зорієнтованою на перспективу та бути “вигідною”.

                   У зв’язку з цим І.В. Івахненков, О.В. Костюкова та інші виділяють три етапи організації бухгалтерського обліку: методичний, технічний, організація роботи облікового апарату [2].

                   Перший (методичний) етап включає реалізацію методів обліку з метою отримання достовірної та своєчасної інформації про діяльність, виконання кошторису доходів і видатків. Метод бухгалтерського обліку для органів державного сектора, як і для інших суб’єктів господарювання можна визначити як сукупність восьми елементів: документування, інвентаризації, оцінки, калькулювання, рахунків і подвійного запису, балансу та узагальнення даних бухгалтерського обліку за звітний період.

                   Другий етап організації бухгалтерського обліку, технічний, передбачає вибір форми ведення бухгалтерського обліку. При фінансовій можливості та за погодженням з вищою установою керівник може обрати: вести облік за меморіально-ордерною формою або з використанням комп’ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення [24]. Основною у практиці бюджетних установ є меморіально-ордерна форма, а саме її різновид “Журнал-Головна”.

Проблемами автоматизації економічної інформації у бюджетних установах на даний час займається невелика кількість розробників програмного забезпечення (корпорація “Парус” та українські представники фірми “1С”).

                   Наразі близько 65% бюджетних установ повністю перейшли на використання продукту ”Парус-Бюджет”, у тому числі: Міністерство фінансів, Державне казначейство, та ряд інших органів державного сектора, що підтверджує ефективність роботи з даним програмним забезпеченням.

                   “1С: Бухгалтерія для бюджетних установ України. Базова версія” призначена для автоматизації ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах з будь-якою формою фінансування по видах господарської діяльності. У конфігурації реалізовано стандартну методологію бухгалтерського та податкового обліку для бюджетних установ, відповідно чинному законодавству України.

                   На думку Р.Є. Федіва впровадження програмного забезпечення в організаціях, що фінансуються з бюджету, пов’язане з проблемами об’єктивного характеру, основними з яких є: недостатність фінансування на придбання комп’ютерного устаткування, інформаційних технологій та іншого програмного забезпечення; необхідність    впровадження такої інформаційної системи, яка використовується у вищестоящій установі [28].

                   На організаційному етапі здійснюється організація роботи облікового апарату, що включає: розподіл облікових робіт за ділянками обліку; встановлення норм праці та часу, необхідного для виконання робіт і визначення оптимальної кількості бухгалтерів; набір кадрів та їх навчання; організацію робочих місць бухгалтерів; раціональне розміщення облікового апарату; налагодження системи діловодства та документообігу; організацію матеріального, інформаційного та технічного забезпечення облікових працівників; мотивацію працівників бухгалтерії; встановлення правильного і точного обліку роботи працівників та контроль за виконанням ними своїх функцій; організацію архіву бухгалтерських документів; організацію безпеки та захисту облікової інформації [24].

                   Суб’єктами в організації бухгалтерського обліку виступають керівники підприємства – директор та головний бухгалтер, об'єктом – обліковий і аналітичний процеси, структура обліково-економічних підрозділів апарату управління, праця виконавців – людей, зайнятих обліком, контролем та аналізом, організаційне, правове та технічне забезпечення обліку, контролю, аналізу та їх розвиток, тобото система бухгалтерського обліку [1].

                   Згідно Закону України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [11] питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого    органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

                   Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку  та забезпечення   фіксування  фактів  здійснення  всіх  господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років,  несе  власник  (власники)  або  уповноважений  орган (посадова   особа),   який   здійснює   керівництво  підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

                   Згідно Закону України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [11] бухгалтерський облік та фінансова  звітність  ґрунтуються  на таких основних принципах:

а) обачність -  застосування  в  бухгалтерському  обліку методів оцінки,     які повинні запобігати заниженню  оцінки  зобов’язань  та витрат і    завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

б) повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію  про  фактичні  та  потенційні  наслідки  господарських операцій та подій,  здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

в) автономність - кожне підприємство розглядається  як  юридична особа,  відокремлена  від  її власників,  у зв’язку з чим особисте майно  та  зобов’язання  власників  не  повинні  відображатися   у фінансовій звітності підприємства;

г) послідовність -   постійне   (із  року  в  рік)  застосування підприємством обраної облікової політики;

ґ) безперервність - оцінка  активів та зобов’язань підприємства здійснюється  виходячи  з  припущення,  що  його  діяльність  буде тривати далі;

д)  нарахування та   відповідність   доходів   і   витрат  -  для визначення  фінансового  результату  звітного  періоду   необхідно порівняти  доходи звітного періоду з витратами,  що були здійснені для  отримання  цих  доходів;

е)  превалювання сутності  над  формою  -  операції обліковуються  відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

  є)  історична (фактична) собівартість  -  пріоритетною  є  оцінка активів    підприємства,  виходячи  з  витрат  на  їх виробництво та придбання;

ж)  єдиний грошовий вимірник - вимірювання та  узагальнення  всіх  господарських  операцій  підприємства  у його фінансовій звітності   здійснюються в єдиній грошовій одиниці;

з)  періодичність - можливість розподілу діяльності  підприємства на певні   періоди часу з метою складання фінансової звітності [10].

                   Бухгалтерський облік та його організація як підфункції належать до різних функцій управління, а саме: бухгалтерський облік - до інформування, а його організація - до організації. В організації обліку є дві групи завдань:

а)    група завдань, вирішення яких визначає зміст облікових записів;

б)    група завдань, вирішення яких визначає виконання цих записів.

                   Перша група завдань вирішується на підставі тих правил, які визначають облік як прикладну науку, а друга - за допомогою науки управління. І якщо на першому та другому рівнях системи бухгалтерського обліку його організація зводиться до питання про вибір конкретних способів застосування елементів методу бухгалтерського обліку та вибору форми обліку, то на третьому (організаційному) рівні системи бухгалтерського обліку застосовуються методи, характерні для загальної теорії управління, а саме: систематичність, комплексність, метод спостереження і дослідження тощо [2].

                   Перед організацією обліку постають наступні основні завдання:

-     своєчасне, повне, достовірне, безперервне відображення всіх фактів господарської діяльності, які були здійсненні на підприємстві;

-     обробка даних за допомогою відповідних процедур, прийомів та способів відповідно до вихідної інформації;

-     складання на основі отриманого масиву обробленої інформації, зафіксованої у первинних документах, регістрах, формах фінансової звітності та подачі їх зацікавленим користувачам;

-     розробка концепції облікової політики підприємства;

-     межі застосування фінансового та управлінського обліку [1].

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

-     введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

-     користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

-     ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

-     самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства [10].

                   Процес бухгалтерського обліку має бути організований як у часі, так і у просторі. У процесі бухгалтерського обліку здійснюється обробка облікової інформації та її рух. Зазначені дії відтворюються у формі опрацювання носіїв інформації: їх складання, обробки, руху, зберігання. Поєднання всіх перелічених дій становить одне з основних понять організації бухгалтерського обліку - документообіг.

                   Отже, під документообігом розуміють рух документів в установі від моменту їх складання чи отримання до передачі їх до архіву [5, с. 83].

                   Об’єктами організації є первинні документи: облікові регістри і форми звітності.

                   Етапи документообігу:

а)    складання й оформлення документа;

б)    прийняття документа бухгалтерією;

в)    рух документів по відділах і робочих місцях до бухгалтерії, їх обробка і використання для бухгалтерських записів;

г)    передача документів на засоби обчислювальної техніки;

ґ) передача документів до архіву [1].

                   Тривалість документообігу залежить від ряду чинників: величини і специфіки діяльності підприємства, кількості підрозділів, місця зберігання майна, ступеня автоматизації тощо.

                   Основна задача документообігу – забезпечення проходження документу від моменту його виписки до здачі в архів з мінімальними витратами праці на обробку. Щоб вирішити задачу треба:

-     застосовувати накопичувальні документи замість разових (лімітно-забірні картки, багатоденні наряди);

-     укрупнення об’єктів обліку;

-     скорочення кількості екземплярів документів;

-     об’єднання та оформлення декількох операцій одним документом.

                   Для покращення роботи на підприємстві, посилення функцій бухгалтерського обліку, підвищення рівня автоматизації облікових робіт складають графік документообігу.

                   Графік документообігу - затверджений порядок обробки інформації, що містить документи, якими регулюється порядок, терміни складання і надання документів в бухгалтерію (рух первинного документа оформляється графіком документообігу). Види графіків: схема, таблиця, зведений графік тощо.

                   Порядок та методика складання графіків не регламентуються, а тому вони визначаються залежно від мети і завдань щодо процесу управління і рухом облікової інформації. Втім існує низка вимог, які є спільними стосовно побудови графіків руху носіїв облікової інформації: простота, чітка конкретизація, ідентифікація, часова нормативність, аналітичність [5].

                   Графік документообігу розробляється головним бухгалтером, затверджується і вводиться в дію наказом керівника.

                   Основні принципи побудови графіків:

а)    документ слід складати в момент виконання господарської операції;

б)    час проходження документа від місця складання до бухгалтерії повинен бути мінімальним, а надходження документів до бухгалтерії – рівномірним;

в)    у графіку повинен бути чітко зазначений час складання документа;

г)    строки передачі документа від одного виконавця до іншого мають бути узгоджені [1].

                   Спеціалісти державних і комерційних підприємств, установ, організацій при використанні та аналізі документованої інформації зустрічаються з проблемами, що перешкоджають ефективній діяльності. Беспянська Г. виділяє наступну проблему: нераціональні способи складання, обробки та зберігання документів [19]. Складання, обробка та зберігання документів відображаються в графіку документообігу, а відсутність такого документа і є однією із значних проблем.

                   Бюджетні установи як суб’єкти господарювання, що виконують чимало соціальних функцій, за своєю внутрішньою структурою являють собою складний господарський механізм. Реалізація покладених на них завдань можлива за умов постійних зв’язків між ланцюжками чи структурними підрозділами та налагодженої системи управління. Важливу роль у зазначеному механізмі відіграє обліковий процес, який, з одного боку, поєднує в собі складові цього механізму на рівні суцільного збирання інформаційних даних, а з іншого - у результаті процесу обробки облікової інформації забезпечує керівництво установи інформацією, необхідною для прийняття управлінських рішень. А оскільки здійснення облікового процесу, навіть за умов максимальної його автоматизації, неможливе без праці виконавців облікових функцій - працівників бухгалтерської служби та окремих уповноважених осіб інших структурних підрозділів, питання організації цієї праці постає як головне [5, с. 103].

                   Бухгалтерія – це самостійний структурний підрозділ апарату управління, який здійснює бухгалтерський облік господарської діяльності підприємства.

                   Бухгалтер – особа, яка пов’язана з підприємством трудовими відносинами [1].

                   Бухгалтерська   служба    утворюється    як    самостійний структурний  підрозділ бюджетної установи. Бухгалтерська   служба   підпорядковується   безпосередньо керівникові бюджетної установи або його заступникові. Бухгалтерська   служба   у   своїй   діяльності  керується законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фінансів, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують бюджетні відносини і фінансово-господарську  діяльність  бюджетної  установи,  наказами керівника бюджетної установи, а також Положенням про бухгалтерську службу.

                   Основними завданнями бухгалтерської служби є:

-     ведення   бухгалтерського  обліку  фінансово-господарської діяльності бюджетної установи та складення звітності;

-     відображення у документах достовірної та у повному  обсязі інформації  про  господарські  операції  і  результати діяльності, необхідної для оперативного  управління  бюджетними  призначеннями та  фінансовими і матеріальними ресурсами;

-     забезпечення  дотримання  бюджетного   законодавства   при взятті  бюджетних  зобов’язань,  своєчасного подання на реєстрацію таких  зобов’язань,  здійснення  платежів  відповідно  до   взятих бюджетних   зобо’язань,   достовірного   та   у   повному  обсязі відображення операцій у бухгалтерському обліку та звітності;

-     забезпечення  контролю  за  наявністю   і   рухом   майна, використанням  фінансових і матеріальних ресурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів;

-     запобігання     виникненню     негативних      явищ      у фінансово-господарській   діяльності,   виявлення   і  мобілізація внутрішньогосподарських резервів [15].

                   Під організаційною побудовою апарату бухгалтерії розуміють внутрішні логічно-послідовні зв’язки у структурі зазначеного підрозділу установи (організації). Структура бухгалтерії залежить від багатьох факторів, до яких належать:

а)    характер діяльності;

б)    обсяги діяльності установи;

в)    організаційна форма бухгалтерського обліку, що прийнята установою;

г)    чисельність персоналу установи;

          ґ)   рівень автоматизації бухгалтерського обліку тощо.

                   Відповідно до встановлених варіантів сукупності зазначених факторів розрізняють три види організаційних структур:

-     лінійну;

-     лінійно-штабну;

-     комбіновану.

                   Лінійний тип організаційної структури передбачає пряме підпорядкування працівників бухгалтерської служби її керівникові - головному бухгалтерові. Такий тип організаційної структури характерний для бюджетних установ і організацій з незначним обсягом діяльності та чисельністю працівників апарату бухгалтерії до 15 осіб.

                   Лінійно-штатна організаційна структура бухгалтерської служби характеризується наявністю проміжних ланок - секторів, які поєднують у собі групи. Цей тип організаційної структури характерний для порівняно великих бухгалтерських служб, чисельність працівників яких становить від 25 до 30 осіб.

                   Комбінований тип організаційної побудови апарату бухгалтерії полягає в поєднанні багатоступінчастих та прямих зв’язків у структурі апарату. Характерним для цього варіанта є значний обсяг роботи бухгалтерської служби з розширенням сфери її повноважень і функцій. Комбінований тип застосовується в міністерствах, відомствах, інших органах центральної виконавчої влади.

                   Вибираючи той чи інший тип організаційних структур, потрібно сформувати коло вимог, яким має відповідати побудова апарату бухгалтерії.   До загальних вимог належать такі:

а)    узгодженість та оперативний зв’язок між бухгалтерією та структурними підрозділами і окремими виконавцями;

б)    оптимальна внутрішня робота бухгалтерської служби в часі та просторі;

в)    якісне обслуговування установи (організації) в цілому та керівних структур зокрема.

                   Організаційна побудова бухгалтерської служби - це форма поділу праці, що передбачає розподіл облікових робіт між виконавцями.

                  Централізований облік - при такому обліку у виробничих підрозділах реалізуються функції збору бухгалтерських даних, а формування звітних даних за ними і розробку звітності здійснює головна (центральна) бухгалтерія підприємства.

                   Децентралізований облік - при такому обліку обліковий аппарат зосереджений в окремих виробничих підрозділах підприємства, де здійснюється синтетичний і аналітичний облік, складаються окремі баланси і звітність цехів, філій, структурних підрозділів. Головна бухгалтерія в цьому випадку здійснює зведення балансів філій, складає зведений баланс і звіти підприємства, а також виконує контроль за постановкою обліку в окремих частинах підприємства [3].

                   Формування структурних зв’язків бухгалтерської служби є одним із найважливіших напрямків організації роботи апарату бухгалтерії. Зазначений процес починається з розробки та затвердження системи посад за штатним розкладом. Установлюючи посадовий склад працівників бюджетних установ, керуються штатними нормативами, що діють у відповідній галузі.

                   Праця виконавців облікових функцій, безумовно, має свої особливості. Насамперед це високий інформативний рівень, локальний характер праці щодо простору, суцільність виконуваних функціональних обов’язків тощо. З огляду на сказане можна виокремити основні принципи, яким має відповідати організація праці у сфері бухгалтерського обліку:

-     науковість (використання напрацювань науки і практики щодо організації діяльності даної категорії працівників);

-     суцільність (постійні пошуки шляхів удосконалення організації праці);

-     комплексність (застосування комплексу організаційних, техніко-економічних, санітарно-гігієнічних, психологічних та інших заходів);

-     плановість (проектування комплексу заходів щодо організації праці).

                   Відповідно до наведених принципів виокремлюють елементи організації праці, чи заходи, що забезпечують їх реалізацію:

а)    чітке адресне керівництво процесом організації праці;

б)    професійна спеціалізація праці;

в)    кооперування праці;

г)    нормування праці;

          ґ) наявність концепції мотивації праці.

                   Посадова особа, що несе відповідальність за організацію праці в бухгалтерському підрозділі, має відповідати певним вимогам:

-     користуватись авторитетом серед колег;

-     мати високий рівень професійної підготовки;

-     володіти навичками та знаннями щодо управління персоналом, робочим часовим навантаженням та іншими напрямками організації праці;

-     постійно підвищувати професійний рівень і вивчати й застосовувати передовий досвід міжнародної та вітчизняної практики, результати сучасних наукових досліджень.

                   До обов’язків такої посадової особи належать:

а)    визначення розподілу функцій щодо працівників бухгалтерії;

б)    установлення рівнів кооперування праці;

в)    аналіз трудового процесу і витрат робочого часу;

г)    нормування праці працівників бухгалтерської служби;

          ґ) оптимізація чисельності персоналу бухгалтерської служби;

          д) розробка робочих організаційних регламентів;

          е) організація соціального та ергономічного забезпечення тощо.

                   Для забезпечення бухгалтерської служби кваліфікованими кадрами головний бухгалтер чи його заступник має установити зв’язок з профільними навчальними закладами різних рівнів акредитації. Підготовкою майбутніх фахівців до праці в кожній бюджетній установі чи організації стає проведення виробничої практики на її базі.

                   Бухгалтерський облік як у часі, так і у просторі має всі характерні особливості процесу, а тому спеціалізація праці (первинна серед форм організації праці облікових працівників) потребує подальшого кооперування. Кооперування полягає у встановленні взаємозв’язків між окремими виконавцями та їх групами, що зайняті виконанням окремих, але пов’язаних між собою процесів. Чим глибший рівень спеціалізації застосовується в тій чи іншій організаційній структурі, тим ширша сфера кооперування, оскільки більша кількість безпосередніх виконавців потребують логічного взаємопогодження чи об’єднання.

                   Кооперування праці дає змогу підтримувати в роботі узгодження між індивідуальними і колективними виконавцями облікових функцій, забезпечувати безперервність процесу бухгалтерського обліку, якісність і своєчасність надання відповідної інформаційної бази для прийняття управлінських рішень, а також скорочувати трудові витрати, що, у свою чергу, забезпечує оптимальне використання облікових кадрів.

                   Функціонування апарату бухгалтерії як самостійного структурного підрозділу регламентується відповідними нормативними документами, що визначають сукупність правил стосовно порядку його діяльності. Зазначені нормативні документи називаються організаційними регламентами. До їхнього складу належать: Положення про бухгалтерію, посадові інструкції, операційні інструкції, програми управління, регламенти робочого дня і т. ін.

                   В організації праці бухгалтерів як певної категорії працівників установи важливе місце посідає напрямок організації ергономічного та соціального забезпечення [5]. Нераціональна організація ергономічного та соціального забезпечення негативно позначиться на організації обліку.

                   Підсумовуючи викладене можна визначити організацію бухгалтерського обліку як цілеспрямованій діяльності керівників підприємства із створення та постійного впорядкування і вдосконалення системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією зовнішніх та внутрішніх користувачів. А раціональна  організація  бухгалтерського  обліку  з урахуванням сучасних комп’ютерних технологій, досконало налагодженого документообігу сприятиме ефективному виконанню завдань організації бухгалтерського обліку.

1.2 Нормативне регулювання організації бухгалтерського обліку на   підприємстві

                   Бухгалтерський облік як організаційна система замикається на рівні власника (підприємства - приватного, колективного або корпоративного). Але з процесом становлення суспільних формувань (муніципалітетів, держав, тощо) його дані все більш потрібні цим формуванням для вирішення соціальних та інших суспільних потреб.

                   Щоб досягнути єдності показників діяльності в суспільстві, загальне методологічне керування бухгалтерським обліком в Україні здійснюється за загальноприйнятими у світовій практиці принципами та на законодавчій основі.

                   В Україні встановлена структура нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку складається з п’яти рівнів. Дана структура представлена на рис. 1.

Рис. 1 - Структура нормативно-правового регулювання
бухгалтерського обліку в Україні

                    На першому рівні системи нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку в Україні Закон “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” № XIV від 16.07.99 р. [11] встановлює правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності в Україні. Закон має п’ять розділів.

                   У першому розділі “Загальні положення” визначено: сферу чинності закону, ціль, основні принципи та валюту бухгалтерського обліку й фінансової звітності.

                   У другому розділі “Державне регулювання бухгалтерського обліку і фінансової звітності” розглянуті питання відповідного регулювання бухгалтерського обліку й фінансової звітності в Україні, функції та завдання методологічної ради з бухгалтерського обліку.

                   Державне  регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою: створення єдиних правил  ведення  бухгалтерського  обліку  та складання  фінансової  звітності,  які  є  обов’язковими  для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

                   Регулювання питань методології бухгалтерського  обліку  та фінансової  звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення  (стандарти)  бухгалтерського обліку,  інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності [11].

                   У третьому розділі “Організація і ведення бухгалтерського обліку” наведені питання організації бухгалтерського обліку на підприємствах, основні вимоги до порядку ведення первинних облікових документів та регістрів згаданого обліку, правові основи проведення інвентаризації активів і зобов’язань.

                   У четвертому розділі “Фінансова звітність” установлені загальні вимоги до фінансової звітності, розглянуто основи організації консолідованої та зведеної звітностей, визначені звітний період, порядок надання й обнародування фінансової звітності, а також контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерський облік і фінансову звітність.

                   П’ятий розділ містить порядок набуття законом сили.

                   На другому рівні системи нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку розробляються та впроваджуються нормативні акти Кабінету Міністрів України, інших урядових органів, що встановлюють принципи, які необхідно використовувати під час розробки положень третього й четвертого рівнів.

                   Третій рівень регулюється національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку з окремих тем і напрямів. Основне призначення національних стандартів - розкриття у формі понять і методів бухгалтерського обліку правових норм, закріплених у Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” № XI від 16.07.99 р. [11].

                   На четвертому рівні складаються рекомендації з організації й ведення бухгалтерського обліку окремих видів активів, зобов’я­зань, інших господарських операцій. Призначення даних рекомендацій полягає у забезпеченні раціональної системи обліку з застосуванням прогресивних форм обліку та способів його ведення.

                   На п’ятому рівні власником (керівником) підприємства (організації) складається наказ про облікову політику підприємства. Призначення цього документа: організація бухгалтерського обліку відповідно до законодавства та вимог управління в межах організаційної системи власника, його діяльності [8, с. 9-12].

                   Вітчизняна система бухгалтерського обліку характеризується державною формою управління та регулювання. Згідно зі статтею 6 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [10] державне регулювання обліку та фінансової звітності здійснюється з метою:

-     створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх;

-     удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

                   Функції державного регулювання облікової системи України реалізуються через систему органів державної влади та державного управління.

                   Організація єдиної системи бухгалтерського обліку України перебуває у віданні Кабінету Міністрів України - найвищого органу влади та державного управління. Загальне керівництво системою обліку і статистики країни здійснює Державний комітет статистики України.

                   До його функцій належать:

а)    ведення обліку виконання державних планів розвитку народного господарства;

б)    ведення статистики за галузями економіки країни;

в)    розробка та затвердження форм звітності, порядку їх складання і подання;

г)    регламентація первинного обліку стосовно всіх галузей економіки України;

          ґ) розробка єдиних показників, за якими здійснюється облік.

                   Регулювання загальних питань методології бухгалтерського обліку та звітності здійснює Міністерство фінансів України через Управління методологією бухгалтерського обліку та звітності. При Міністерстві фінансів України як дорадчий орган діє Методологічна рада з бухгалтерського обліку, у складі якої працюють висококваліфіковані науковці, фахівці Міністерств та інших органів влади, підприємств, представники громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України.

                   Методологічну раду з бухгалтерського обліку утворено з метою:

-     організації розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

-     удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;

-     методологічного забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки облікової інформації;

-     розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

На Міністерство фінансів України за дорученням Уряду безпосередньо покладено такі функції:

а)  розробку і затвердження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; плану рахунків бухгалтерського обліку, інших нормативних актів з питань бухгалтерського обліку, а також визначення системи принципів, правил і способів ведення бухгалтерського обліку в цілому та зокрема суб’єктами господарювання;

б)  розробку та затвердження форм бухгалтерського обліку для всіх галузей економіки країни;

в)  відпрацювання та встановлення загальних обов’язкових вимог до складання, перевірки й використання бухгалтерських документів;

г)  розробку системи національних кваліфікаційних характеристик бухгалтерів;

     ґ) регулювання періодичності та порядку проведення інвентаризацій;

д)  забезпечення участі України в міжнародних заходах із розвитку практики бухгалтерського обліку та звітності;

е)  узагальнення й опрацювання міжнародного та вітчизняного досвіду ведення бухгалтерського обліку.

                   Державний комітет статистики і Міністерство фінансів України, маючи на меті уніфікувати облік та гармонізувати його в межах системи національних показників, узгоджують між собою всі питання, що стосуються методології бухгалтерського обліку. Окремі питання щодо порядку оподаткування об’єктів бухгалтерського обліку перебувають у віданні Державної податкової служби України. Зазначений рівень регламентації характеризується як загальний. Наступним рівнем у структурі органів керівництва бухгалтерським обліком бюджетних установ є рівень даної підсистеми обліку безпосередньо.

                   Регламентація бухгалтерського обліку бюджетних установ належить до прямих функцій Державного казначейства України, яке було створено як одне з управлінь Міністерства фінансів України. Так, з-поміж багатьох функцій і завдань Державного казначейства Указом Президента України від 15.01.99 № 173/98 “Про Державне казначейство України” зазначено таке: “Розробка нормативно-методичних документів із питань бухгалтерського обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є обов’язковими для всіх підприємств, установ і організацій, що використовують бюджетні кошти та кошти державних позабюджетних фондів” [14]. По суті декларовано методологічне керівництво Державного казначейства у сфері не тільки бухгалтерського обліку виконання бюджетів, а й бухгалтерського обліку виконання кошторису доходів і видатків. За час існування Державного казначейства було відчутно реформовано бюджетний облік.

                   З 2000 року Державне казначейство України виокремилось у самостійне відомство, до функцій якого належать:

-     організація та здійснення виконання державного бюджету;

-     здійснення керівництва територіальними органами Державного казначейства;

-     ведення зведених реєстрів розпорядників коштів державного бюджету України, державних позабюджетних фондів, позабюджетних коштів та рахунків територіальних органів Державного казначейства в установах банків;

-     здійснення управління доходами і видатками державного бюджету, виконання операцій з наявними бюджетними коштами, зокрема в іноземній валюті, у межах розпису доходів і видатків державного бюджету;

-     здійснення за дорученнями Кабінету Міністрів України і Мінфіну операцій з іншими коштами, що перебувають у розпорядженні Уряду України;

-     організація та здійснення прогнозування і касового планування коштів державного бюджету, визначення на основі чинного законодавства розмірів їх поточного використання в межах затверджених на відповідний період видатків тощо.

                   До цього рівня у структурі органів управління бухгалтерським обліком бюджетних установ також належать галузеві міністерства, відомства та управління. Відповідно до складу та характеристики діяльності бюджетних установ зазначений рівень представлений такими органами виконавчої влади: Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції, Міністерство закордонних справ, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство культури та ін. Міністерства і відомства виконують методологічне керівництво, забезпечуючи й організаційне. Методологічне керівництво за зазначеним рівнем формалізується у вигляді інструктивних матеріалів, що регламентують основні питання стосовно порядку визначення, нарахування та обліку заробітної плати відповідно до галузі основних категорій працівників, а також питання методики бухгалтерського обліку специфічних галузевих об’єктів тощо. Організаційне керівництво реалізується у процесі суцільного контролю за додержанням правил ведення бухгалтерського обліку та узагальнення облікової інформації у вигляді зведеної бухгалтерської звітності.

                   Останньою ланкою в системі органів, що визначають методику та методологію бухгалтерського обліку бюджетних установ, є сама установа. Законом “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [11] визначено основні положення щодо прав і обов’язків суб’єкта господарювання з ведення обліку. Так, бухгалтерський облік у бюджетних установах і організаціях повинен вестись безперервно від моменту реєстрації і припиняється лише з їх ліквідацією. Внутрішнє управління бухгалтерським обліком та його організацією здійснює керівник організації та головний бухгалтер. Призначення на посаду головного бухгалтера та звільнення з цією посади відбувається за наказом керівника установи.

                   Бюджетні установи й організації реалізовують свої права щодо регулювання питань бухгалтерського обліку у вигляді:

а)  самостійного визначення облікової політики в межах нормативної бази;

б)  вибору організаційної форми та форми облікової реєстрації;

в)  розробки моделі системи внутрішньогосподарського обліку та контролю         діяльності установи чи організації;

г)  вибору способу обробки та фіксації інформації на відповідних носіях;

     ґ) утворення схеми документообігу;

         д) вибору програмного забезпечення бухгалтерського обліку;

е) планування розвитку методики бухгалтерського обліку.

                   Перспективне значення для регулювання розвитку вітчизняного бухгалтерського обліку мають громадські організації та спілки, такі, скажімо, як Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, Асоціація професійних бухгалтерів України, Спілка аудиторів України [5, c. 17-24].

                   Отже, будь-яка діяльність підприємства повинна здійснюватись відповідно до чинного законодавства України. Це ж саме стосується і організації бухгалтерського обліку. При організації обліку на підприємстві необхідно керуватись нормативними документами, основним з яких є Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”. Саме він регулює ведення обліку та відображення результатів господарської діяльності у фінансовій звітності.

1.3 Облікова політика як засіб управління бухгалтерським обліком    на    підприємстві

                   Зовнішнє регулювання бухгалтерського обліку установ і організацій, що виражається у регламентації порядку документування господарських операцій, облікової методики за відповідними напрямками, порядку складання та подання звітності тощо, має на меті забезпечити методологічну єдність щодо бухгалтерського обліку бюджетних установ в цілому, а отже, і порівнянність облікової та звітної інформації на мікро- і макрорівнях.

                   Внутрішнє регулювання облікового процесу здійснюється в межах нормативної бази системи зовнішнього регулювання і, як зазначено у статті 8 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [11], цілковито перебуває у веденні бюджетної установи чи організації. Означений рівень керівництва бухгалтерським обліком бюджетної установи чи організації реалізує свої права і завдання у формі вироблення облікової політики [5, с. 25].

                   Питання про необхідність облікової політики бюджетним установам, а також перспективи її розвитку розглядали у працях такі вітчизняні  науковці та   практики,   як Бутинець Ф.Ф.,  Рузмайкіна І., Житний П., Коблянська Г.Ю., Кучеренко Т., Неверіцька Т.Ю.,   та інші. Завдяки роботам цих вчених сформульовано підґрунтя для подальших наукових досліджень/

                   Основною її метою є забезпечення одержання достовірної інформації про результати фінансово-господарської діяльності, необхідної для користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних управлінських рішень. Визначає облікову політику щодо організації обліку в бюджетних установах - Державне казначейство України [23, с.80].

                   Під обліковою політикою розуміють сукупність принципів, методів і процедур, що їх використовує підприємство, організація, установа для складання та подання фінансової звітності. У цьому формулюванні, наведеному згідно зі статтею 1 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [11], немає згадки про організацію бухгалтерського обліку, а отже, і про організаційні заходи. Проте проходження облікової інформації від етапу первинного обліку до підсумкового і остаточне формування якісної достовірної звітної інформації неможливі без визначення кола організаційних заходів щодо системи бухгалтерського обліку.

                   Правильність такого висновку підтверджує і дослівне тлумачення поняття “облікова політика”, що означає послідовну систему завдань і цілей бухгалтерського обліку та засобів їх досягнення. Тому, деталізуючи наведене щойно поняття, визначимо облікову політику як сукупність облікових принципів, методів, процедур та заходів для забезпечення якісного, безперервного проходження інформації від етапу первинного спостереження до узагальнюючого - складання звітності. Отже, маємо умовний поділ облікової політики на дві частини - методологічну та організаційну.

                   До методологічної складової облікової політики слід відносити все те, що стосується і визначає внутрішню структуру процесу бухгалтерського обліку. Тобто ідеться про принципи, методи й процедури.

                   Первинною складовою облікової політики є принципи (обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та   відповідності   доходів   і   витрат, превалювання сутності  над  формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичності), які відповідно до Закону ‘Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначаються як “базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку і звітності господарської діяльності” суб’єкта господарювання. Задекларована вітчизняна система принципів являє собою поєднання трьох груп фундаментальних уявлень про функціонування бухгалтерського обліку [5, с. 26].

                   По-перше, це умови функціонування облікової системи, що визначаються “господарським оточенням” суб’єкта господарювання.

                   По-друге, це рекомендації, що виступають надбудовою умов облікового процесу.

                   І, по-третє, це обмеження щодо раніше наведених рекомендацій [5, с. 27].

                   Стосовно питання методів бухгалтерського обліку йдеться не про окремі методи оцінювання майна, зобов’язань тощо, а про складові загального поняття методу бухгалтерського обліку. Отож під методом бухгалтерського обліку в цілому розуміють сукупність способів дослідження і відбиття господарських операцій в його межах [1]. Традиційно ця сукупність визначається як група елементів методу, до складу якої входять [5, с. 33]:

-     документація (спосіб первинного спостереження і відображення господарських операцій у первинних бухгалтерських документах);

-     нвентаризація (метод підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку);

-     оцінка (спосіб грошового вимірювання об’єктів бухгалтерського обліку);

-     калькулювання (метод обчислення собівартості виготовленої продукції або виконаних робіт, наданих послуг);

-     бухгалтерські рахунки (спосіб поточного групування у встановленому порядку);

-     подвійний запис (метод відображення господарської операції на рахунках; техніка бухгалтерського обліку);

-     баланс (метод узагальнення даних через рахунки і подвійний запис);

-     звітність (метод підсумкового узагальнення й одержання підсумкових показників за звітний період) [7].

                   Під процедурами бухгалтерського обліку слід розуміти встановлений порядок дій з відбиття та обробки інформаційних потоків про фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання. При цьому йдеться не тільки про фіксування інформації в системі плану рахунків, а й про внутрішній порядок облікового циклу. Обліковий цикл складається з етапів. Виділяють такі етапи формування облікової політики підприємства: організаційний, підготовчий, етап визначення зовнішніх умов, явищ і процесів, які впливають на розробку облікової політики, формування чинників внутрішнього середовища, які визначають облікову політику, вибір елементів облікової політики за об’єктами, визначеними на попередніх етапах, інформаційне забезпечення процесу формування облікової політики, заключний етап [5, с. 33]

                   Організаційний етап передбачає прийняття рішення власником (власниками) щодо створення виконавчого органу, складу суб’єктів управління та формування розпорядчого документа про облікову політику, закріплення функцій, обов’язків і повноважень за фахівцями виконавчого органу.

                   На підготовчому етапі проводиться аналіз засновницьких документів, визначення стадії життєвого циклу бізнесу, основних напрямів господарської діяльності, тактичних та стратегічних цілей підприємства.

                   Визначення зовнішніх умов, явищ і процесів, які впливають на розробку облікової політики передбачає зміни чинних норм законодавства з господарських відносин та бухгалтерського обліку, тенденції розвитку економіки, політична та соціальна стабільність суспільства тощо.

                   Етап формування чинників внутрішнього середовища, які визначають облікову політику включає стратегію фінансово-господарського розвитку, виробничий потенціал та рівень його використання, інвестиційну політику, зміни в діяльності виробничої системи та галузі тощо.

                   Вибір елементів облікової політики за об’єктами, визначеними на попередніх етапах характеризується наступним:

а)  визначення критеріїв, якісних і кількісних показників, аналіз та оцінка впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на об’єкти обліку;

б)  визначення порогу суттєвості щодо окремих чинників і об’єктів обліку та вибір із альтернативних варіантів конкретних способів ведення обліку;

в)  встановлення якісних і кількісних показників, перевірка по кожному об’єкту відповідних облікових показників тощо.

                   Інформаційне забезпечення процесу формування облікової політики передбачає розробку схеми складу та поділу інформації в системі бухгалтерського обліку.

                   На заключному етапі оформляється та затверджується базисний розпорядчий документ на час діяльності підприємства (положення, наказ підприємства) про облікову політику, встановлюється порядок складання розпорядчого документа (наказу) про облікову політику підприємства.

                   На вибір облікової політики підприємства впливають фактори [1]. У додатку А представлені дані фактори.

                   Облікова політика установи є основою внутрішнього регулювання обліку, і щоб вона набула нормативного статусу, її формалізують у вигляді наказу про облікову політику. Загалом він має такий вигляд:

а)  загальні положення:

1)  організаційно-правова форма установи;

2)  рівень бюджету, з якого установа отримує фінансове забезпечення;

3)  рівень установи як розпорядника коштів;

4)  галузева належність установи;

5)  види діяльності установи (основні та додаткові) відповідно до статуту;

6)  обсяги діяльності бюджетної установи за видами та джерелами фінансового забезпечення;

7)  кількість персоналу, що працює в установі;

б)  організація бухгалтерського обліку:

1)  форма організації бухгалтерського обліку;

2)  форма організаційної побудови бухгалтерської служби;

3)  форма організації структури апарату бухгалтерії;

4)  форма бухгалтерського обліку;

5)  робочий план рахунків;

6)  графік документообігу по даній установі;

7)  порядок ведення архіву установи тощо.

в)    методичні основи бухгалтерського обліку:

1)  облік доходів загального фонду;

2)  облік доходів спеціального фонду;

3)  облік грошових коштів на рахунках;

4)  облік касових операцій;

5)  облік видатків;

6)  облік розрахунків із заробітної плати та стипендій;

7)  облік розрахунків з іншими кредиторами та дебіторами;

8)  облік необоротних активів;

9)  облік запасів;

10)        облік витрат;

11)        облік результатів діяльності бюджетної установи.

                   Наказ про облікову політику установи розробляє та складає її головний бухгалтер, а затверджує керівник. Затверджений наказ набуває чинності з 1 січня нового календарного року [5, с. 34-36].

                   На думку Безродної  Т. в більшості бюджетних установ накази про облікову політику відсутні. Однією з причин цього є недостатній рівень теоретичної підготовки бухгалтерського персоналу. На сьогодні у більшості бюджетних установ працюють спеціалісти з бухгалтерського обліку, які здобули знання з обліку в бюджетних установах вже в процесі практичної діяльності, тобто фактично переступивши через його теоретичні основи.

                   Звичайно, що сумнівів щодо блискучих практичних навичок і освоєння специфіки обліку в бюджетних установах даних фахівців немає, але викликає обурення їх скептичне ставлення до деяких питань з обліку в бюджетних установах, серед яких і проблема облікової політики. Більшість облікових кадрів у бюджетних установах наказ про облікову політику вважають взагалі непотрібним документом в установі, який додає лише зайвих клопотів.

                   Також типовою для нашої держави є виникнення проблеми формування облікової політики в бюджетних установах, у зв’язку порушенням основних принципів ведення бухгалтерського обліку. Тобто чисто теоретично необхідність формування облікової політики в установі усвідомлюється, але в наявності наказу про облікову політику не існує [18].

Отже, облікова політика – це не просто сукупність способів ведення обліку, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку. Розробка облікової політики бюджетними установами, крім того, що повністю здійсненна на підставі чинного законодавства та нормативних документів потрібна, насамперед, самій установі.

РОЗДІЛ 2 СТАН ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

НА ПІДПРИЄМСТВІ

          2.1 Загальна характеристика підприємства

                   Сумський будівельний коледж (надалі коледж) є правонаступником будівельного технікуму, який був заснований у серпні 1920 року.

                   Коледж є вищим навчальним закладом другого рівня акредитації, який проводить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста та бакалавра і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

                   Коледж є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий поточний та інші рахунки в установах банку, печатку із зображенням Державного герба України із своїм найменуванням, може від свого імені запроваджувати власну символіку і атрибутику, набувати майнових і особистих немайнових прав, мати обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

                   Місцезнаходження коледжу: 40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, Сумський будівельний коледж, телефон (08542) 22-21-79, факс (08542) 22-21-79, бухгалтерія 21-35-73.

                   Основними напрямами діяльності коледжу є :

-     підготовка, згідно з державним замовленням і договірними зобов’язаннями висококваліфікованих фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодший спеціаліст та бакалавр для підприємств і організацій всіх форм власності будівельної галузі, організацій і установ Державного комітету земельних ресурсів України, інших галузей народного господарства України;

-     надання студентам коледжу загальноосвітніх послуг, пов’язаних з одержанням повної загальної середньої освіти;

-     науково-дослідна робота;

-     спеціалізація, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів;

-     надання робітничої професії з присвоєнням розряду;

-     атестація педагогічних кадрів;

-     організація і робота підготовчих курсів для вступу до коледжу тощо.

                   Головними завданнями коледжу є:

а)    здійснення освітньої діяльності з ліцензованих напрямів та спеціальностей, яка забезпечує підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста та бакалавра і відповідає стандартам вищої освіти;

б)    здійснення творчої, культурно-виховної, спортивної та оздоровчої діяльності;

в)    забезпечення виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців з вищою освітою;

г)    підвищення освітньо-культурного рівня громадян і просвітницька діяльність;

     ґ)   створення відповідних умов для практичного навчання студентів;

д)    забезпечення набуття студентами професійних знань відповідно до освітніх стандартів і підготовка їх до професійної діяльності;

е)    підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів за сучасними досягненнями науки, техніки, виробництва та ін.

                   Відповідно до рішень Державної акредитаційної комісії коледж віднесений до вищих навчальних закладів II рівня акредитації, має право готувати фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями  молодшого спеціаліста та бакалавра за спеціальностями: “Бухгалтерських облік”, “Землевпорядкування”, “ Будівництво та експлуатація будівель і споруд”, “Облік і аудит”, “Промислове та цивільне будівництво”, “Архітектурне проектування та внутрішній інтер’єр”.

                   Коледж здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту.

                   Сумський будівельний коледж зобов’язаний:

-     дотримуватись  вимог  стандартів  вищої освіти щодо підготовки і перепідготовки фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

-     забезпечити  на  належному  рівні  навчальний  процес, виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців з вищою освітою, перепідготовку кадрів, підвищення кваліфікації, виконання наукових досліджень, надання інформаційних послуг;

-     дотримуватись  договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, комерційної діяльності та громадянами, в тому числі за міжнародними угодами;

-     створювати  належні  умови  для  якісної  організації  навчально-виховного процесу та високопродуктивної праці співробітників, забезпечувати дотримання законодавства про працю, правил прийому та норм охорони і безпеки праці, протипожежної безпеки, соціального страхування;

-     забезпечувати економічне і раціональне використання фінансових та матеріальних ресурсів;

-     своєчасно  сплачувати  податки та інші платежі згідно з діючим законодавством України тощо.

                   Коледж заснований на державній формі власності і підпорядкований Українській державній будівельній корпорації (надалі Корпорація), яка є правонаступником колишнього Міністерства будівництва УРСР.

                   Права та обов’язки Корпорації:

а)    забезпечує разом з коледжем підготовку та затвердження за погодженням  з Міністерством освіти і науки України Статуту коледжу;

б)    здійснює навчально-методичне керівництво і контроль за дотриманням вимог стандартів щодо якості вищої освіти;

в)    здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю коледжу;

г)    формує державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою;

     ґ) приймає рішення про реорганізацію або ліквідацію коледжу;

д)    здійснює інші повноваження, передбачені діючим законодавством України.

                   Управління коледжем здійснюється на основі принципів:

а)    автономії та самоврядування;

б)    розмежування  прав,  повноважень  та відповідальності органів управління вищою освітою, Корпорації, керівництва коледжу та його структурних підрозділів;

в)    поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;

г)    незалежності  від  політичних партій,  громадських та релігійних  організацій.

                   Організаційна структура Сумського будівельного коледжу представлена у додатку Б. Безпосереднє управління діяльністю здійснює директор. Директор коледжу в межах наданих йому повноважень вирішує питання діяльності коледжу, затверджує його структуру та штатний розпис, видає накази і розпорядження, є розпорядником майна і коштів, виконує кошторис, укладає угоди тощо.

                   Для вирішення основних питань діяльності директор коледжу створює робочі (адміністративна рада, приймальна комісія) та дорадчі (педагогічна рада, методична рада) органи, а також визначає їх повноваження.

                   Вищим колегіальним органом громадського самоврядування є загальні збори трудового колективу. Вищий колегіальний орган скликається не рідше ніж один раз на рік.

                   Вищим органом студентського самоврядування є конференція студентів коледжу.

                   Структурні підрозділи коледжу створюються відповідно до законодавства України та головних завдань діяльності коледжу і функціонують згідно з окремими положеннями, що розробляються та затверджуються директором у відповідності до діючого чинного законодавства України.

                   Структурними підрозділами коледжу є:

-     відділення – це структурний підрозділ, що об’єднує навчальні групи з однієї або декількох спеціальностей та форм навчання;

-     предметна (циклова) комісія – це структурний навчально-методичний підрозділ коледжу, що проводить навчальну, методичну та виховну роботу з однієї або кількох споріднених навчальних дисциплін;

-     підрозділи, що забезпечують навчально-виховний процес (навчальні кабінети, лабораторії, бібліотека, навчально-виробничі майстерні тощо) і задоволення соціально-побутових потреб (бухгалтерія, відділ кадрів, гуртожиток, їдальня та ін.).

Організація навчально-виховного процесу в коледжі здійснюється відповідно до законів України “Про освіту ” [12], “Про вищу освіту ” [13], Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах [15], інших діючих нормативно-правових актів України з питань освіти, Статуту.

                   Фінансування коледжу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством.   

                   У Сумському будівельному коледжі створені:

а)    загальний фонд на підготовку фахівців в межах державного (місцевого) замовлення та проведення науково-дослідних робіт;

б)    спеціальний фонд, який формується за рахунок:

1)  коштів, одержаних за підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації фахівців, надання додаткових освітніх послуг відповідно до укладених договорів з юридичними і фізичними особами;

2)  доходів від здачі в оренду приміщень, обладнання;

3)  добровільних  та  благодійних  внесків  юридичних  і фізичних осіб;

4)  інших доходів відповідно до діючого законодавства України.

                   Основним  плановим  документом  установи,  який  надає  повноваження  щодо отримання  доходів  і  здійснення  видатків, визначає  обсяг  і  спрямування  коштів  для  виконання  бюджетною  установою  своїх  функцій  та  досягнення  цілей, визначених  на  бюджетний  період  відповідно  до  бюджетних  призначень, є кошторис.

                   Зовнішньоекономічна діяльність коледжу здійснюється відповідно до діючого законодавства України шляхом укладання договорів з іноземними юридичними та фізичними особами.

                   За коледжем з метою забезпечення діяльності закріплюються на правах оперативного управління або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, машини, обладнання, засоби зв’язку, транспортні засоби, інтелектуальна власність, а також інше майно.

                   Коледж, відповідно до Бюджетного кодексу України [10], Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Українік [11], Указу Президента України “Про Державне казначейство України [14] та інших нормативно-правових актів складає затверджені форми звітності та подає їх до Корпорації, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування, Державної податкової служби, органів Державного казначейства України, Державного комітету статистики.

                   Коледж самостійно здійснює оперативний бухгалтерський та фінансовий облік, веде статистичну звітність, подає її в установленому порядку.

                   Ліквідація та реорганізація здійснюється відповідно до законодавства України.

                   Ліквідація коледжу здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється Корпорацією.

                   У додатку В відображений Статут.

                   Отже, коледж  є вищим навчальним закладом другого рівня акредитації, який проводить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям вищої освіти за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста та бакалавра. Установа заснована на державній формі власності і підпорядкована Українській державній будівельній корпорації. Сумський будівельний коледж утримується за рахунок асигнування загального фонду та спеціального фонду. Організація навчально-виховного процесу в коледжі здійснюється відповідно до законодавства України. Безпосереднє управління діяльністю здійснює директор.

           2.2 Облікова політика підприємства

                   У своїй діяльності Сумський будівельний коледж (надалі коледж) не використовує наказ про облікову політику, тому необхідно розглянути облікову політику взагалі.

При здійсненні своєї діяльності коледж керується нормативними документами.

                   Бухгалтерський облік виконання кошторису видатків здійснюється коледжем за меморіально-ордерною формою. Меморіальні ордери, накопичувальні відомості формуються окремо щодо кожного джерела фінансування. Усі меморіальні ордери підлягають реєстрації у книзі “Журнал-головна”. Облік у книзі “Журнал-головна” ведеться по субрахунках. Меморіальні ордери формуються не пізніше 3 числа місяця, наступного за звітним. Обороти у книзі “Журнал головна” формуються не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.

                   Бухгалтерський облік в коледжі здійсню­ється бухгалтерією, яку очолює головний бухгалтер. Права та обов’язки головного бухгалтера і всіх посадових осіб бухгалтерії затверджені посадовими інструкціями, які представлені в додатку Г та в додатку Д.

                   В коледжі здійснюється оплата праці відповідно до чинного законодавства. В другому розділі колективного договору відображено нормування і оплата праці, форми, системи та розміри заробітної плати, які можна розглянути в додатку Е.

                   Нарахування та виплата стипендії здійснюється також згідно чинного законодавства України.

                   Коледж веде облік виконання кошторису за робочим планом рахунків, який представлений в додатку Ж. Бухгалтерський облік виконання кошторису здійснюється коледжем в розрізі джерел фінан­сування. Фінансування коледжу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством. Діяльність установи за всіма джерелами фінан­сування (загальний та спеціальний фонд коштори­су) відображається на єдиному балансі.

                   Аналітичний облік матеріальних цінностей, при­дбаних за рахунок різних джерел фінансування, ведеться в окремих регістрах бухгалтерського обліку.

                   Кошти коледжу обліковуються на реєстра­ційних рахунках, відкритих в органі Держказначей­ства.

                   Нумерація платіжних документів провадиться окремо по кожному реєстраційному рахунку.

                  Для відображення в обліку операцій з надхо­дження на рахунок коледжу асигнувань та здійс­нення видатків загального фонду бюджету застосовується меморіальний ордер № 2 за формою № 381 (бюджет).

                  Первинні документи щодо касових операцій оформляються за такими формами: КО-1 “Прибут­ковий касовий ордер”, КО-2 “Видатковий касовий ордер”, КО-3 “Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів”, КО-4 “Касова книга”, КО-5 “Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошових коштів”. Грошові кошти, що надійшли за різними дже­релами фінансування, обліковуються окремо. Нумерація прибуткових і видаткових касових ордерів, а також їх реєстрація здійснюється наскрізно незалежно від джерела фінансування. Видача з каси грошових коштів одного джерела фінансування на потреби іншого недопустима. Для проведення раптової інвентаризації каси створено комісію. Інвентаризацію каси проводити не рідше одного разу на квартал.

                   Коледж при направленні працівника у відря­дження зобов’язаний забезпечити його грошовими коштами (авансом) у межах сум, необхідних для оплати проїзду, наймання житлового приміщення, добових у розмірах, що відповідають нормам. Видача готівки під звіт на господарські потре­би допускається тільки з письмового дозволу директора коледжу. Нумерація документів (звітів про використан­ня коштів, виданих на відрядження або під звіт) здійснюється наскрізно за всіма джерелами фінансування. Рух підзвітних сум відображається в меморі­альному ордері № 8 ф. № 386. Облік операцій з розрахунків із підзвітними особами, які здійснюються за рахунок коштів спеціального фонди, ведеться в окремому ордері за такою ж формою. Інвентаризація розрахунків з підзвітними особами проводиться один раз на 3 місяці.

                   Облік розрахунків з дебіторами та кредиторами ведеться в розрізі договорів. Меморіальні ордери № 4 “Накопичувальна ві­домість з розрахунків з іншими дебіторами”, № 6 “Накопичувальна відомість з розрахунків з іншими кредиторами” ф. № 408 формуються щодо кож­ного джерела фінансування окремо. Інвентаризацію розрахунків з дебіторами та кредиторами проводити щокварталу. Створено комісію щодо списання дебіторської та кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув.

                   До запасів коледжу належать оборотні ма­теріальні активи, реалізацію та витрачання яких планується здійснити протягом року. До малоцінних та швидкозношуваних предметів (надалі МШП) належать предмети, термін корисної експлуатації яких становить менше року і вар­тість яких за одиницю (комплект) не перевищує 1000 гри. (без урахування ПДВ). Аналітичний облік запасів, придбаних за раху­нок коштів спеціального фонду, ведеться окремо від запасів, придбаних за рахунок коштів загаль­ного фонду кошторису. При цьому застосовують­ся ті ж самі форми регістрів аналітичного обліку запасів. У бухгалтерії облік запасів коледжу ведеться в кількісному та сумарному вимірі за наймену­ваннями запасів та в розрізі матеріально відпо­відальних осіб. Бухгалтерія коледжу в передостанній робочий день місяця звіряє свої записи про облік запасів із записами, що ведуться матері­ально відповідальними особами за місцями пере­бування запасів. Для цього матеріально відпові­дальними особами в зазначений строк надаються до бухгалтерії прибуткові та видаткові документи з реєстром надання документів, складеним у двох примірниках. Один примірник реєстру після пере­вірки правильності оформлення первинних доку­ментів повертається матеріально відповідальній особі, а другий залишається в бухгалтерії. Відпуск запасів для використання, для прода­жу або у зв’язку з іншим вибуттям провадиться за балансовою вартістю. Списання паливно-мастильних матеріалів за подорожніми листами прова­диться згідно з нормами.

                 До основних засобів належать матеріальні активи, що використовуються коледжем багато разів і безперервно у процесі виконання ос­новних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисної експлуатації яких становить понад один рік і вартості яких без ПДВ та інших платежів пе­ревищує 1000 гривень за одиницю (комплект). Основні засоби відображаються в бухгалтерсь­кому обліку за первісною вартістю, тобто за фак­тичними витратами на їх придбання, спорудження і виготовлення, без податку на додану вартість, що відноситься на витрати коледжу.

                   Не збільшують вартість придбаних необорот­них активів, а відносяться на фактичні витрати коледжу:

-     витрати на наймання транспорту для пере­везення необоротних активів;

-     податки, збори, інші послуги та інші витрати, що сплачуються під час придбання необоротних активів;

-     витрати на поточний та капітальний ремонт необоротних активів.

                   При проведенні ремонту необоротних активів у випадках, не пов’язаних із дообладнанням, реконструкцією, модернізацією, що спричинив заміну запасних частин, їх вартість не відносить­ся на збільшення вартості необоротних активів, а відноситься на витрати коледжу. Облік необоротних активів (крім бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів, що мають обмежене застосування), ведеться у повних гривнях без копійок. Сума копійок під час придбання необоротних активів списується на витрати коледжу. Безоплатно отримані необоротні активи (у вигляді подарунка, безповоротної допомоги) приймаються комісією, яка створена наказом директора коледжу. Для організації обліку та забезпечення контро­лю за збереженням необоротних активів кожному об’єкту (крім малоцінних необоротних матеріальних ак­тивів, бібліотечних фондів) присвоюється восьмизначний інвентарний номер. Присвоєні об’єктам необоротних активів інвен­тарні та номенклатурні номери зберігаються за ними на весь період їх перебування в коледжі. Номери об’єктів, що вибули чи ліквідовані, не присвоюються іншим об’єктам, що надійшли про­тягом трьох років. Аналітичний облік основних засобів ведеться в бухгалтерії на інвентарних картках обліку осно­вних засобів - ф. № 03-6 (бюджет). У картці аналітичного обліку додатково зазначається джерело фінансування, за рахунок якого було придбано цей об’єкт. За місцем зберігання всі необоротні активи мають перебувати на відповідальному зберіганні у матеріально відповідальних осіб. Дані обліку об’єктів необоротних активів у ма­теріально відповідальних осіб мають відповідати даним обліку бухгалтерії. У меморіальному ордері № 9 ф. № 438 (бюджет) відображаються вибуття і переміщення необорот­них активів. Інвентаризація необоротних активів проводить­ся 1 раз на рік перед складанням річної фінансової звітності станом на 1 листопада. Для визначення непридатності матеріальних цінностей та встановлення неможливості чи не­ефективності проведення їх відновного ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих цінностей створено постійно діючу комісію.

                   Таким чином, основна мета облікової політики коледжу - встановити найвигідніші методи обліку для якісного кошторисного планування та складання звітності. Крім того, облікова політика коледжу є основою внутрішнього регулювання обліку. З цього виникає необхідність щодо набуття обліковою політикою коледжу нормативного статусу, але вона не формалізована у вигляді наказу по облікову політику. Це є перешкодою раціональної організації обліку.

          2.3 Організація документообігу на підприємстві

                   Згідно із ст. 5 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” [11] Сумський будівельний коледж самостійно встановлює правила документообігу і технологію обробки облікової інформації.

                  Головною умовою правильної організації бухгалтерського обліку в першу чергу є виконання нормативно-правових актів законодавства України.

                   Директор коледжу створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує неухильне виконання всіма працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів. Директор коледжу з метою упорядкування документальної фіксації господарської діяльності затверджує перелік посадових осіб, яких він наділяє правом видачі дозволу (підпису первинних документів) на проведення господарських операцій, пов’язаних з відпуском (витратою) коштів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів тощо; а також конкретних посадових осіб, які мають право підписувати документи на видачу бланків суворої звітності. До таких осіб належать його заступники: з навчальної роботи, з виховної роботи, з адміністративно-господарських робіт.

                   В коледжі спостерігається чітке розмежування відповідальності за оформлення і подання первинних документів до місць їх обробки та зберігання.

                   Облік первинних документів в облікових регіст­рах проводиться не пізніше, ніж на наступний день після надходження документів до бухгалте­рії. Первинні документи на матеріальні цінності, що надійшли або списані, акти приймання робіт тощо передаються до бухгалтерії не пізніше наступного дня після їх надходження до коледжу. Усі первинні документи, що надходять до бухгал­терії, перевіряються на відповідність форми і повноти змісту. Первинний документ складається в момент здійснення господарської операції або після її завершення, наприклад, прибутковий і видатковий касові ордера, акт приймання виконаних робіт. На підставі первинних документів шляхом групування та виведенням в них підсумків складаються зведені документи, наприклад, авансовий звіт. Первинні документи оформляються на бланках, затверджених міністерствами та відомствами України.

                   Першочерговий контроль документів (платіжних доручень, касових ордерів, вимог) здійснює директор коледжу, який підписує їх та бере на себе відповідальність за законність оформлення операцій.

                   Документи, створені засобами обчислювальної техніки на машинозчитуваних носіях, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови надання їм юридичної сили і доказовості. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів коледж зобов’язаний за свій рахунок робити копії таких документів на паперовому носії.

                   Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

                   Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, юридичним і фізичним особам. Такі документи передаються головному бухгалтеру коледжу для прийняття рішення.

                   Перенесення інформації з первинних документів до облікових регістрів здійснюється в міру їх надходження до бухгалтерії коледжу, проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської і статистичної звітності, декларацій і розрахунків.

                   Для покращення роботи, посилення функцій бухгалтерського обліку, підвищення рівня автоматизації облікових робіт необхідний графік документообігу, проте в коледжі він відсутній.

                   Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов’язковій передачі до архіву. Такі документи зберігатються в бухгалтерії у зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером коледжу. Бланки суворої звітності зберігаються в сейфі, що забезпечує їх схоронність. Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.

У разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів директор коледжу письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

                   Отже, стандартизація діловодства на практиці сприяє чіткості організаційно-управлінської роботи й підвищує ефективність виконання управлінських рішень у кожному окремо взятому випадку. І тому, раціоналізація документообігу є одним із важливих критеріїв успішного функціонування установи, а для цього проблему, пов’язану з відсутністю графіка треба вирішити. Так як графік документообігу сприяє поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його механізації та автоматизації.

           2.4 Організація праці бухгалтерів на підприємстві

Бухгалтерська   служба коледжу у   своїй   діяльності  керується законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами  Мінфіну,   іншими нормативно-правовими актами, що регламентують бюджетні відносини і фінансово-господарську  діяльність  коледжу, наказами директора коледжу, а також Положенням про бухгалтерську службу. Положення про бухгалтерську службу відображенго в додатку З.  Дане Положення  розроблене на основі Постанови від 26 січня 2011 р. № 59 Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи [16]. Бухгалтерська служба підпорядковується директору коледжу.

Положення про бухгалтерську службу визначає основні завдання, функції, права, обов’язки та відповідальність бухгалтерської служби.

Основні завдання бухгалтерської служби:

-   ведення бухгалтерського обліку фінансово - господарської діяльності коледжу та складання звітності;

-   відображення у документах достовірної та у повному обсязі інформації про господарські операції і результати діяльності, необхідної для оперативного управління бюджетними призначеннями та фінансовими і матеріальними (нематеріальними) ресурсами;

-   забезпечення дотримання бюджетного законодавства при взятті бюджетних зобов’язань, своєчасного подання та реєстрацію таких зобов’язань, здійснення платежів відповідно до взятих зобов’язань, достовірного та у повному обсязі відображення операцій у бухгалтерському обліку та звітності;

-   забезпечення контролю за оприбуткуванням та списанням майна, використання коштів відповідно до затверджених кошторисів;

-   запобігання виникненню негативних явищ у фінансово-господарській діяльності.

Функції та обов’язки бухгалтерської служби:

-   ведення бухгалтерського обліку відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку, в тому числі з використанням автоматизованої системи бухгалтерського обліку та звітності;

-   складання достовірної податкової, фінансової та статистичної звітності на основі первинних документів і відповідних бухгалтерських записів та своєчасне подання її до відповідних органів;

-   складання проектів кошторисів видатків та розрахунків до них;

-   нарахування та виплата в установлені строки заробітної плати, а також своєчасне нарахування та перерахування податків, внесків та інших обов’язкових платежів;

-   забезпечення дотримання штатної, фінансової та касової дисципліни, кошторисних призначень, законності списання дебіторської та кредиторської заборгованості;

-   проведення інвентаризації основних засобів, інших необоротних активів, товаро-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів, розрахунків та інших статей балансу;

-   здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства при взятті бюджетних зобов’язань, їх реєстрації в органах Держказначейства та здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов’язань, правильністю зарахування та використання власних надходжень;

-   інші обов’язки покладені наказами директора коледжу;

4. Бухгалтерська служба має право:

-   вносити директору коледжу пропозиції щодо вживання заходів спрямованих на підвищення ефективності використання коштів, забезпечення збереження матеріальних цінностей, здійснення поточного контролю, првадження фінансово-господарської діяльності;

-   не приймати до виконання і оформлення документів, що суперечать законодавству;

-   виступати в установленому порядку від імені закладу з питань, що відносяться до компетенції бухгалтерької служби у взаєминах з податковими, фінансовими, статистичними органами, іншими державними та комунальними організаціями і підприємствами.

Для Сумського будівельного коледжу характерний лінійний тип організаційної структури, який передбачає пряме підпорядкування працівників бухгалтерської служби її керівникові - головному бухгалтерові. Це спостерігається на рис. 1.

Рис. 1 - Організаційна структура бухгалтерської служби коледжу

                   Сумський будівельний коледж відповідно до статті 8 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [11] має право самостійного вибору форми організації бухгалтерського обліку. В коледжі використовується централізована форма бухгалтерії. Керівник облікового апарату бухгалтерії коледжу - головний бухгалтер.

                   Посадова інструкція співробітників бухгалтерії складається після Положення про бухгалтерію, коли виконано розрахунки щодо чисельності і посадового складу бухгалтерії. На кожного працівника складено посадову інструкцію.

                   Згідно посадової інструкції, що відображена в додатку Г, головний бухгалтер забезпечує організацію бухгалтерського обліку і контролю за раціональним і економічним використанням матеріальних і фінансових ресурсів. Головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з посади директором коледжу відповідно до трудового законодавства. Головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо директору коледжу. На головного бухгалтера не можуть бути покладені обов’язки, пов’язані з безпосередньою матеріальною відповідальністю за грошові кошти і матеріальні цінності. На період відсутності головного бухгалтера права і обов’язки головного бухгалтера виконує старший бухгалтер, про що оголошується наказом.

                   На головного бухгалтера покладаються такі обов’язки:

-     забезпечення дотримання встановлених єдиних методологічних основ бухгалтерського обліку;

-     організувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

-     брати участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачами і відшкодуванням втрат від нестач, крадіжок і псування активів підприємства;

-     забезпечує систематичний, повний і достовірний облік;

                   Головний бухгалтер коледжу забезпечує:

а)    складання достовірної фінансової та статистичної звітності на підставі первинних документів і бухгалтерських записів;

б)    підписання і подання відповідним органам у встановлені строки фінансової звітності в обсяг, встановлених законодавством, а також підготовку та подання інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера, відповідно до нормативних актів, затверджених формами та інструкціями;

в)    проведення інвентаризацій, оформлення матеріалів, пов’язаних з нестачами і розкраданнями коштів і товарно-матеріальних цінностей, відшкодуванням витрат від нестач, крадіжок і псування активів підприємства;

г)    розробку посадових інструкцій, розподіл службових обов’язків і поточних завдань, проведення атестацій співробітників бухгалтерії, а також інших працівників коледжу, які мають відношення до складання первинних документів, приймання, зберігання і відпуск} товарно-матеріальних цінностей;

      ґ) проведення економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності коледжу;

д)    проведення своєчасного інструктажу працівників з питань бухгалтерського обліку, контролю і звітності.

                Головний бухгалтер контролює:

-         відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку;

-         нарахування, утримання і перерахування платежів до державного і місцевого бюджетів, зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування і внесків на всі види соціального страхування, включаючи контроль за правильністю заповнення реквізитів платіжних документів з перерахування податків і зборів (обов’язкових платежів);

-         нарахування і виплати заробітної штати, а також витрачання фонду оплати праці, включаючи встановлення посадових окладів, премій винагород та інших заохочувальних і компенсаційних виплат;

-         погашення у встановлені строки кредиторської заборгованості;

-         розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов’язань;

-         стягнення у встановлені строки дебіторської заборгованості.

                   Головному бухгалтеру коледжу забороняється:

а)    приймання до виконання й оформлення документів за операціями, що суперечать законодавству або встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання коштів, товарно-матеріальних цінностей;

б)    допускати до перевірки фінансових документів представників контролюючих органів, які не мають належним чином оформлених повноважень на її проведення;

в)    вносити несанкціоновані та необгрунтовані виправлення до первинних документів і регістрів фінансового обліку.

                   Головний бухгалтер коледжу має право:

-       вимагати від керівників усіх структурних підрозділі, а також інших працівників коледжу неухильно дотримуватися порядку оформлення і подання первинних документів і встановлених форм звітності;

-       вимагати від працівників бухгалтерії дотримання ними правил фінансової дисципліни, сумлінного ставлення до виконання службових обов’язків;

-       вносити пропозиції директору щодо призначення на посаду, переміщення та звільнення з посади працівників бухгалтерії коледжу;

-       подавати пропозиції директору коледжу на заохочення працівників бухгалтерії коледжу за сумлінне виконання службових обов’язків, а також на притягнення до відповідальності за порушення трудової і фінансової дисципліни.

                   Головний бухгалтер коледжу несе відповідальність за виконання посадових обов’язків, дотримання правил внутрішнього розпорядку, інструкцій з охорони праці, протипожежної безпеки і виробничої санітарії.

                  Бухгалтер по заробітній платі адміністративно-управлінського персоналу і викладачів згідно додатку Д, бухгалтер по заробітній платі сумісників, погодинників та стипендії, бухгалтер по платним послугам, бухгалтер по матеріалам здійснюють ведення бухгалтерського обліку згідно посадовим інструкціям, які містять права, обов’язки, завдання та відповідальність.

                   Призначення на посаду бухгалтера та звільнення з неї здійснюється наказом директора коледжу за поданням головного бухгалтера з дотриманням вимог чинного законодавства.

                   Бухгалтер підпорядковується безпосередньо головному бухгалтеру коледжа.

                   Автоматизація робочого місця організована не належним чином, так як немає спеціальних програм (“1С: Бухгалтерія для бюджетних установ ”, “Парус-Бюджет”, “Казна”) для належного ведення бухгалтерського обліку коледжу.

                   Таким чином, організація бухгалтерської служби коледжу залежить від того, як ефективно і раціонально розробить її головний бухгалтер. Тому він повинен слідкувати за належною роботою бухгалтерів, за їх дотриманням чинного законодавства, за належним ергономічним і соціальним забезпеченням для досягнення найкращих результатів. Проте основною проблемою залишається недосконалість автоматизації.

РОЗДІЛ 3  ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
НА ПІДПРИЄМСТВІ

          3.1 Формування та удосконалення облікової політики підприємства

                   На основі правильно обраної облікової політики можна сформулювати ефективну систему бухгалтерського обліку, що дасть змогу відображати всі господарські операції, які пов’язані з виконанням кошторису та узагальненням даних обліку у фінансовій звітності. Облікова політика Сумського будівельного колледжу спрямована на досягнення основної мети бухгалтерського обліку, а саме на наданні користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів установи.  А тому облікова політика ґрунтується на основних принципах бухгалтерського обліку та на загальних організаційно-управлінських принципах.

                   Формування облікової політики в коледжі є надзвичайно важливим, оскільки з її допомогою можно встановити найвигідніші методи обліку для якісного кошторисного планування і складання звідності [27].

                   Треба зазначити, що є низка проблем у формуванні облікової політики

                   Для вирішення цих проблем потрібно звернути увагу на потребу формування облікової політики, сутність наказу про облікову політику бюджетної установи, процес автоматизації бухгалтерського обліку та його вплив на облікову політику [20].

                   Основна мета облікової політики коледжу - встановити найвигідніші методи обліку для якісного кошторисного планування та складання звітності. Виходячи з наведеної мети, завданнями облікової політики коледжу мають стати:

а)    закріплення базових принципів організації та ведення бухгалтерського обліку, планування діяльності;

б)    своєчасне попередження негативних явищ у фінансово-господарській діяльності;

в)    виявлення й ефективне використання внутрішньогосподарських резервів;

г)    контроль за наявністю та рухом як бюджетних, так і позабюджетних засобів, їх цільовим призначенням та раціональним використанням [26].

                   Наступним кроком є розробка наказу про облікову політику коледжу, що має чітко:

-          позначити вибрані методи оцінки та обліку, варіантність яких передбачено нормативними актами з бухгалтерського обліку;

-          обумовити варіанти облікової політики, опис яких відсутній у нормативних документах та особливості застосування яких бюджетна установа затверджує, виходячи із специфіки умов діяльності [20].

                   Пропонуємий наказ про облікову політику Сумського будівельного коледжу представлений в додатку И за допомогою економіста-аналітика С.  Замазій [22].

                   Метою формування облікової політики коледжу має бути не тільки вибір сукупності способів ведення бухгалтерського обліку, а й досягнення ефективності управління обліковими процесами, ефективності прийняття управлінських рішень, вибір оптимальної системи управління процесами діяльності для досягнення оперативних і стратегічних цілей установи [20].

                   Сьогодні важливо переосмислити роль облікової політики у процесі управління коледжем. Управлінська спрямованість коледжу дасть змогу повною мірою впливати на процеси господарювання. Формування облікової політики можна розглядати як напрям підвищення ефективності їх функціонування. Облікова політика, як елемент управління установою, дає змогу керівництву коледжу приймати більш раціональні рішення, аналізувати роботу, здійснювати і контролювати цільове використання засобів відповідно до затвердженого кошторису.

                   Над стратегією вдосконалення облікової політики та бухгалтерського обліку в цілому в державному секторі з урахуванням вимог міжнародних стандартів працювало багато вчених Свірко С.В., Левицька С.О., Житний П.Є., Александров В.Т., Ворона О.І., Германчук П.К. та ін.   

                   Також варто відзначити про відображення взаємозв’язку облікової політики бюджетних установ із автоматизацією облікового процесу. На сьогодні великого розмаху набув процес автоматизації бухгалтерського обліку, у тому числі це стосується і бюджетних установ. Оскільки сформувалась досить широка пропозиція програмних продуктів з бухгалтерського обліку, то бюджетні установи мають декілька варіантів вибору програми автоматизації обліку [21].

                   Отже, підсумовуючи, варто сказати, що основною метою формування облікової політики в коледжі повинен бути не тільки вибір сукупності способів ведення бухгалтерського обліку, а й досягнення ефективності управління обліковими процесами, ефективності прийняття управлінських рішень, вибір оптимальної системи управління процесами діяльності тощо. Тому облікова політика має важливе значення для бюджетної установи, адже вона дозволяє у межах чинного законодавства України вибрати варіант організації, методики та технології обробки даних і отримати необхідну інформацію для потреб зовнішніх та внутрішніх користувачів про виконання бюджету.

3.2 Шляхи раціональної організації документообігу на підприємстві

У сучасному суспільстві інформація є повноцінним ресурсом управління, важливим елементом соціального й політичного життя. Доступ до світових інформаційних ресурсів, перехід на електронні технології документування, зберігання й передавання документів, тобто перехід на нові наукові способи організації інформації та доступу до неї, ставлять перед управлінцями різних рівнів принципово нові завдання.

                   Важливою складовою організації роботи з документами є налагодження документообігу коледжу, зберігання документів та їх використання в поточній діяльності коледжу.

                   Питання раціоналізації документування й діловодства висвітленні в працях вчених-економістів Ф.Ф. Бутинця, А.М. Кузмінського, Ю.Я. Литвина, В.В. Сопка та інших, проте ринкові перетворення вимагають нових науково-обґрунтованих підходів і розробок даного кола проблем.

                   Неодмінною ознакою сьогодення є виконання значного обсягу технічних та логічних операцій зі створення та використання документованої інформації.

                   Недоліки організації документообігу дають змогу виокремити такі основні напрями (етапи) його вдосконалення:

а)    організація системи та процесів керування документації;

б)    організація повного і точного документування діяльності коледжу, впровадження уніфікованих систем управлінської документації;

в)    організація раціональної роботи з документами.

                  На етапі організації системи та процесів керування документацією передбачається здійснення організаційно-правового обґрунтування всіх аспектів документування і технологічних процесів роботи з документами. Передусім це структурування та формування штату працівників коледжу загалом та служби діловодства зокрема.

                   Важливим завданням у сфері трудових ресурсів є забезпечення необхідної кількості працівників певного рівня і кваліфікації, що відповідають потребам і стратегії коледжу. В організаційній структурі коледжу має бути чітко зафіксована підпорядкованість служби діловодства (канцелярія) безпосередньо директору коледжа.

                   Особливу увагу слід приділяти повноцінності й результативності технічного і внутрішнього нормативно-методичного забезпечення (інструкції, положення, правила, регламенти тощо). В коледжі основним нормативно-методичним документом, що базується на використанні нових технологій, має бути інструкція з діловодства, доповнювана та супроводжувана комплексом локальних документів, наприклад, альбомом уніфікованих форм документів, інструкцією з організації роботи з документами, що містять комерційну таємницю, а також номенклатурою справ.

                   Другий етап передбачає класифікацію напрямів діяльності, визначення і фіксування робочих процесів і дій, що їх становлять, а також окреслення інформаційних вимог кожної ділової функції, операції та дії, які можна задовольнити за допомогою службових документів. Слід обирати ту структуру та вид службових документів, що найповніше відповідає кожній діловій функції, операції та дії.

                   Впровадження уніфікованої системи управлінської документації передбачає:

-          розроблення інструкції (правил) з оформлювання документів;

-          проведення семінарів і нарад із заступниками директора коледжа;

-          забезпечення працівників, які готують і оформлюють документи, примірниками стандарту, методичними рекомендаціями щодо його застосування, уніфікованими формами документів коледжа;

-          вивчення змісту стандарту працівниками та впровадження досвіду його застосування.

                   Важливим етапом раціоналізації документообігу є визначення частоти створення конкретних видів номіналів документів, групування їх на: періодичні та постійні (умовно постійні) форми [19].

                   З метою раціональної організації обліку наказом керівника Сумського будівельного коледжу повинен розробитися графік документообігу. Такий графік повинен містити перелік робіт із складання, перевірки і обробки документів, які виконуються конкретними виконавцями із зазначенням термінів виконання і строків знаходження документів на робочому місці. Графік документообігу повинен скласти головний бухгалтер коледжу і затвердити керівник коледжу. Графік висвітлюватиме чітку картину того, хто є виконавцем і в який час забезпечується виконання операції, хто несе відповідальність за помилки та несвоєчасне виконання. Робітникам, які безпосередньо працюють з документами, мають видати витяг з графіка документообігу, який стосується виконання обов’язків такого працівника. Виконання вимог, які встановлені графіком документообігу, є обов’язковим для всіх працівників коледжу.

                   Директор та головний бухгалтер коледжу повинні здійснювати грамотне планування та ведення бухгалтерського обліку відповідно графіку документообороту.

                   Пропонуємий графік документообігу Сумського будівельного коледжу представлений в додатку К.

                   Таким чином, дане дослідження організації документообігу та виявлення їх недоліків передбачають підвищення якості документів як носіїв інформації, зменшення робочого часу, збільшення ефективності праці працівників коледжу при складанні, обробці й зберіганні документів, за рахунок реалізації пропонованих напрямів раціоналізації документообігу. Графіку сприяє поліпшенню роботи бухгалтерської служби коледжу, зниженню випадків несвоєчасної обробки документів, їх втрати, скороченню строків складання звітності, підвищенню відповідальності працівників усіх рівнів за своєчасність їх складання, використання та опрацювання.

3.3 Удосконалення організації праці бухгалтерів підприємства

Причини відставання Сумського будівельного  коледжу від технічного прогресу і розвитку сучасних інформаційних технологій пов’язані, в першу чергу, з наявністю проблем економічного, інформаційного-правового та організаційно-технічного характеру. Інформаційні проблеми пов’язані з вибором інструментарію обліку, контролю та аналізу. Їх вирішення вимагає обґрунтованого вибору системи та застосування необхідного і достатнього набору інформаційних технологій. В якості уточнюючої характеристики щодо програмного забезпечення вважається таке: програма повинна бути гнучка в налаштуванні при незначних змінах, таких, як зміна норм видатків, мінімальної заробітної плати, розмірів відрахувань та нарахувань на фонд оплати праці, зміна тарифів на платні послуги, введення нових і вилучення окремих недоцільних рахунків з плану рахунків. Проте справедливо зауважити, що автоматизації обліку сприяє низка факторів, зокрема, таких, як

прискорена комп’ютеризація суспільства, розвиток нових інформаційних технологій, наукові підходи щодо організації праці. Все це є основою для розробки і впровадження відносно простих автоматизованих робочих місць (надалі АРМ).

                   Проте ринок програмного забезпечення в Україні недостатньо наповнений програмами, які спрямовані на забезпечення системи управління і ведення обліку. Причому значне місце тут відводиться програмам, розробленим в Росії. З найбільш відомих та популярних продуктів з автоматизації обліку є “1С: Бухгалтерія для бюджетних установ ”, “Парус-Бюджет” для підприємств та організацій, що знаходяться на бюджеті, та “Казна”.

                   Незважаючи на певні переваги, програми, запропоновані на ринку інформаційних послуг, не вповному обсязі виконують всі вимоги, які до них висуваються. Більшість розповсюджених програм автоматизації бухгалтерського обліку не охоплюють в достатній мірі всіх завдань, пов’язаних з управлінням та господарською діяльністю. Зокрема, це стосується формування аналітичних показників і документів, системи планування доходів і видатків, внутрішнього контролю, тощо.

                   Однак наявність автоматизованого робочого місця та спеціалізованої програми (чи програм) в Сумському будівельному коледжі дасть можливість покращити якість обліку, оперативність відображення тих чи інших господарських операцій, удосконалювати процес складання звітності, вчасного проведення в обліку усіх первинних документів, зменшувати кількість помилок в обліку, і, відповідно, піднести його на значно вищий рівень.

                   Таким чином, у зв’язку з тим, що бухгалтерський облік в коледжі в основному виступає як система контролю за наявністю та рухом бюджетних коштів, при впровадженні АРМ слід врахувати таку його специфічну особливість, як те, що він спрямований не на зіставлення витрат і результатів діяльності та отримання прибутку, а на облік видатків у процесі надання нематеріальних послуг.

                   Ключовою ланкою в автоматизованій інформаційній системі коледжу має бути комплекс задач зведеного обліку складання звітності, здатний забезпечувати:

а)    послідовність і узагальнення інформації на аналітичних і синтетичних рахунках з наступним групуванням даних для цілей аналізу;

б)    відображення господарських операцій, що змінюють стан коштів коледжу і їх джерел на рахунках бухгалтерського обліку з одночасною оцінкою їх ефективності;

в)    автоматизоване систематичне складання (за місяць, квартал, рік) бухгалтерського балансу та звітності з формуванням відповідних аналітичних пояснень та інформування керівництва [17].

                   Напрямками удосконалення організаційної складової бухгалтерського обліку коледжу є: визначення оптимальної структури облікового апарату коледжу; атестація працівників бухгалтерської служби; розробка і впровадження індивідуальних графіків, один з таких представлений в додатку Л [8, с.340-341]; уточнення діючих положень, посадових інструкцій; пропозиції щодо підвищення кваліфікації бухгалтерів, рівня економічних знань і ділової репутації працівників обліку, проведення переатестації працівників [3].

                   В організації праці бухгалтерів як певної категорії працівників коледжу важливе місце посідає напрямок організації ергономічного та соціального забезпечення.

                   Оскільки праця бухгалтера є різновидом розумової праці, рівень автоматизації якої досить швидко зростає, ергономіку бухгалтера можна визначати як систему зв’язку працівника, зайнятого бухгалтерською працею з технічними засобами і навколишньою атмосферою, яка має на меті підвищення продуктивності праці, забезпечення збереження фізичного та психологічного здоров’я.

                   Відповідно до умов діяльності працівників бухгалтерії коледжу можна виокремити такі об’єкти ергономіки робочого місця бухгалтера:

-          офісне приміщення;

-          офісні меблі;

-          організаційна техніка;

-          відпочинок працівників.

                   Існує низка вимог до офісного приміщення, що диктуються санітарними та ергономічними нормами. Відповідно до них офісна площа на одне робоче місце має бути близько 6 м2, а об’єм - не менш як 20 м3. Зазначеними нормами передбачено наявність природного і штучного освітлення. При цьому робоче місце потрібно розташовувати так, щоб максимально використовувати природне освітлення - перед вікном чи ліворуч від вікна. Оптимальним орієнтиром є вікна, що виходять на північ чи північний схід. Рекомендовано використовувати жалюзі чи штори на вікнах для захисту від прямого світла. Світло має бути яскравим, але розсіяним. Формуючи схему розміщення засобів штучного освітлення, варто враховувати ступінь їх використання та рівномірність розподілу зазначених засобів.

                   Для створення в бухгалтерії коледжу комфортних умов праці потрібно привести до відповідних норм показники мікроклімату: температуру, вологість приміщення та вентиляцію. Так, оптимальними температурними показниками є 22-24°С взимку і 23-25°С влітку, при цьому різниця температур рівня підлоги та голови працюючого не повинна перевищувати 3°С. Відносна вологість приміщення має становити 40-60 %. Важливою умовою є відсутність протягів (швидкість руху повітря має бути менш як 0,1 м/с). Водночас до приміщення має надходити свіже повітря завдяки природній чи штучній системі його подачі. У приміщенні щоденно має проводитися вологе прибирання.

                   Важливим моментом є забезпечення відповідного звукового фону. Як відомо, шум спричиняє напруженість, перешкоджає зосередженості, викликає передчасну втому, а отже, знижує працездатність. Звукоізолювання приміщень забезпечується використанням відповідних звукопоглинальних матеріалів під час будівництва приміщень, встановленням звукоізолювальних дверей у кабінетах, використанням склопакетів при обладнанні віконних отворів. Не останню роль у створенні емоційного стану працівника відіграє колір приміщення. Адже встановлено, що колір відчутно впливає на людину. Наприклад, такі кольори, як червоний, помаранчовий, жовтий збуджують психіку людини, викликаючи розширення зіниць, прискорення пульсу і врешті загальну втому, тоді як блакитний, синій, зелений - заспокоюють і зменшують втомленість очей. Загальною рекомендацією щодо вибору насиченості кольорів є найменша їх інтенсивність, оскільки яскраві кольори відволікають від роботи

                   Важливе значення має оформлення приміщень, зокрема оснащення їх офісними меблями. Насамперед ідеться про стіл і стілець. Адже специфіка роботи працівника бухгалтерії коледжу потребує переважно сидячого його положення упродовж робочого дня. Тому якщо ці знаряддя праці бухгалтера незручні, йому загрожують сутулість, деформація хребта, травми міжхребтових дисків; передавлювання судин призводить до перевантаження серця; постійне напруження зору викликає його погіршення.

                   Основний параметр, що впливає на зручність роботи, - висота столу. Оптимальне її значення - 72,5 см. Найкращим варіантом є стіл з функцією можливого регулювання. Стіл також повинен мати достатній внутрішній об’єм. Для цього ширина його має бути не менш ніж 70 см, а висота простору під столом - не менш ніж 60 см. Щоб забезпечувалася стійкість столу, він має бути важким. Площа столу безпосередньо пов’язана з поняттям робочого простору. Середня зона охоплення рук людини становить 35-45 см.

                   Стілець чи крісло повинні забезпечувати фізіологічно раціональну позу. Такій вимозі відповідають стільці чи крісла, що мають підлокітники, здатні обертатися та мають регулятор висоти, кута нахилу спинки й відстані спинки від краю сидіння.

                   Науково-технічний прогрес змінив працю людини, зокрема й бухгалтера. Сьогодні в кабінетах бухгалтерії міститься багато ксерокопіювальної, телефонної, комп’ютерної техніки, що також є об’єктом ергономіки. Установлюючи комп’ютерну техніку, основні вимоги висувають до монітора, клавіатури та “миші”.

                   Монітор має розташовуватися на столі так, щоб зображення було чітким, без світлових плям. Щоб запобігти перевтомі шийного відділу працівника монітор завжди розміщують нижче від рівня очей. Відстань до монітора залежить від його діагоналі.

                   Клавіатура має бути зручною, а тому, по змозі, не прямою за формою каркаса. Найбільш ергономічною сьогодні є багаторівнева модель з клавішами, розверненими від користувача. Клавіатура має розташовуватися на відстані 10-15 см від краю поверхні столу. Глибина постановки клавіатури має забезпечувати паралельне столу розміщення ліктів, а отже, прямий кут передпліччя зі столом. “Миша” добирається під розмір долоні. Щоб запобігти перевантаженню робочої зони працівника, іншу організаційну техніку розташовують, як правило, на окремих столах.

                   Важливим об’єктом ергономічних досліджень є відпочинок працівників упродовж робочого дня. При цьому варто розрізняти поточний відпочинок і перерву робочого дня. Поточний відпочинок переважно проходить за робочим місцем. З огляду на особливості праці працівників бухгалтерії рекомендується комбінувати комплекси фізичних вправ (які виконують не підводячись із місця) для очей і шиї з легкими фізичними вправами для інших частин тіла.

                   Для проведення перерви робочого дня доцільно відвести окреме приміщення. Його інтер’єр має бути заспокійливим, рекомендується розміщення квітів та картин, використання функціональної музики тощо.

                  Бухгалтерська праця передусім є колективною, і щоб забезпечити оптимальні умови роботи групи людей, потрібно створити відповідний соціальний мікроклімат - атмосферу взаємоповаги, свідомого підпорядкування поведінки кожного відповідним суспільним моральним нормам, готовності до співпраці на всіх рівнях. Основну роль у забезпеченні такого мікроклімату відіграє головний бухгалтер. Він має створити в колективі атмосферу відкритості, здорової критики, доброзичливості, творчого зростання. Щоб досягти цього, головний бухгалтер коледжу повинен у всьому бути прикладом для підлеглих, чітко виконувати покладені на нього функції, суворо дотримати принципу субординації, правових і моральних норм поведінки.

                   Головний бухгалтер має розробляти й удосконалювати систему мотиваційних заходів, спрямованих на встановлення психологічної рівноваги в колективі та морального задоволення результатами праці [5, с.122-128].

                   Таким чином, формування автоматизованої інформаційної системи, яка б базувалася на рекомендованих принципах і позиціях, забезпечить оперативне вирішення задач обліку, контролю та аналізу, сприятиме якісному контролю за формуванням доходів і видатків коледжу, забезпеченню ефективності використання фінансування та економії грошових і матеріальних ресурсів. В кінцевому підсумку це забезпечить зростання обсягів і якості наданих коледжем освітніх послуг. Крім автоматизації важливе місце відіграє ергономічне забезпечення коледжу, так як наукові дослідження визначили наступне: кваліфіковане, науково грамотне забезпечення ергономічних вимог підвищує продуктивність праці на 100 %; добре освітлення робочого місця збільшує продуктивність праці на 20 %; зниження шуму до гігієнічних норм підвищує продуктивність праці на 40-50 %, а продумане застосування музики - на 12-14 %; оптимальний колір фарбування приміщень підвищує продуктивність праці на 25 % і знижує непродуктивні втрати робочого часу на 32 %. Також виділяють ряд інших напрямків удосконалення організаційної складової бухгалтерського обліку.

ВИСНОВКИ

                   Реформування бухгалтерського обліку виконання державного бюджету та наближення його до міжнародних стандартів мають економічне та політичне значення.У державному секторі система обліку та звітності є важливим елементом інфраструктури ринкової економіки, оскільки вона надає інформацію, необхідну для прийняття господарських та політичних рішень. Запорукою ефективності діяльності будь-якого підприємства незалежно від  форми його власності і виду діяльності є правильно організований бухгалтерський облік. Як для кожного суб’єкта господарської діяльності, налагоджнена система обліку в бюджетних установах - невідємний елемент його діяльності. Небхідність підвищення якості та достовірності бюджетного обліку, прозорості державних фінансів та забезпечення повного відображення нагромаджених даних у звітності, створення умов для їх ефективного аналізу є головною метою реформування бухгалтерського обліку у бюджетних організаціях.

                   Бухгалтерський облік у бюджетних установах має певні особливості, адже ці структури створюються для забезпечення виконання функцій держави. Визначальним для бухгалтерського обліку коледжу також є його статус неприбутковості. Бухгалтерський облік в коледжі призначений насамперед забезпечити збереження державного майна України.  Організація бухгалтерського обліку є одним з найбільш відповідальних аспектів діяльності коледжу. Без раціонально організованого бухгалтерського обліку неможлива ефективна діяльність коледжу, дотримання цільового використання ресурсів коледжу відповідно до кошторису доходів і видатків.

                   Раціональна організація бухгалтерського обліку в коледжі  починається з розробки облікової політики. Складовими якої є: документообіг і технологія обробки облікової інформації, порядок проведення інвентаризації (крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим), форми облікових регістрів та первинних документів, робочий план рахунків, контроль за господарськими операціями, методи оцінки активів та зобов’язань, інші складові бухгалтерського обліку. Перелічені складові не відображені в наказі про облікову політику, так як він в коледжі відсутній.

                   Розробка наказу про облікову політику коледжу необхідна для того, щоб позначити вибрані методи оцінки та обліку, варіантність яких передбачено нормативними актами з бухгалтерського обліку; обумовити варіанти облікової політики, опис яких відсутній у нормативних документах та особливості застосування яких коледж затверджує, виходячи із специфіки умов діяльності. Облікова політика дає змогу керівництву коледжу приймати більш раціональні рішення, здійснювати цільове використання засобів.

                   Ефективна організація бухгалтерського обліку характеризується документообігом. Документообіг включає наступні стадії: створення або отримання документів, перевірка документів, обробка документів, передача документів в архів. Метою впорядкування документообігу є прискорення руху документів. Створення форм документів, формування різноманітних первинних, проміжних і узагальнювальних даних, складання звітності пов’язані з великою кількістю операцій, у здійсненні яких бере участь значна кількість виконавців. У таких умовах необхідно певним чином систематизувати їх дії, а також процедури руху облікової інформації за допомогою графіка документообігу, але в коледжі він відсутній.

                   З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів наказом директора коледжу  має встановитися графік документообігу, в якому вказуватиметься дата створення або одержання документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву. Графік документообігу повинен забезпечити оптимальну кількість виконавців, через які проходить кожен первинний документ, визначати мінімальний термін його знаходження, а також сприяти

поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його механізації та автоматизації.

Кожна здійснена в коледжі господарська операція повинна відображатися у бухгалтерському обліку. У зв’язку з тим, що документи оформляються різними працівниками, які несуть відповідальність за здійснення господарських операцій, необхідно чітко розмежовувати відповідальність за оформлення і передачу первинних документів до місць їх обробки та зберігання, налагодити найбільш зручний порядок створення документів.

                   Важливою передумовою раціональної організації обліку коледжу є правильна розстановка кадрів на окремих ділянках облікового процесу. Організаційна структура бухгалтерської служби коледжу представлена головний бухгалтером, бухгалтером по заробітній платі адміністративно-управлінського персоналу і викладачів, бухгалтером по заробітній платі сумісників, погодинників та стипендії, бухгалтером по матеріалам, бухгалтером по платним послугам. Організація бухгалтерської служби коледжу залежить насамперед від головного бухгалтера, який повинен слідкувати за роботою бухгалтерів і покращити автоматизацію облікового процесу.

                   Основу раціональної організації будь-якої роботи, а також з документаційного забезпечення становить чіткий розподіл функцій та обовязків між конкретними виконавцями. Чітке знання своїх обовязків підвищує відповідальність кожного працівника, дозволяє правильно розпланувати робочий день і виключає дублювання операцій. Розподіл праці закріплюється посадовими інструкціями.

                   Напрямками удосконалення організаційної складової бухгалтерського обліку є: визначення оптимальної структури облікового апарату коледжу, який би повністю і оперативно здійснював покладені на нього функції обліку, контролю та аналізу; атестація і раціоналізація робочих місць працівників бухгалтерської служби; розробка і впровадження індивідуальних графіків; уточнення діючих положень, посадових інструкцій; пропозиції щодо підвищення кваліфікації бухгалтерів, рівня економічних знань і ділової репутації працівників обліку, проведення переатестації працівників.

                   Не менш необхідним для ефективної організації бухгалтерського обліку на підприємстві є заохочення персоналу, а саме підвищення оплати праці, стимулювання праці персоналу преміями, путівками на відпочинок, одноразовими допомогами.

                   Крім того, важливим є також ергономіка, яка сприяє підвищенню продуктивності праці та забезпеченню збереження фізичного здоров’я.

                   Таким чином, важливим аспектом бухгалтерського обліку є належна його організація, яка повинна відповідати принципам чинного законодавства, забезпечувати адаптацію обліку до сучасних умов та враховувати інформаційні потреби суб’єктів господарювання. Зрозуміло, що майже кожне підприємство, установа, організація стикаються з рядом назрілих і не вирішених проблем. Розв’язання таких проблем потребує певної систематизації та формування єдиних науково-теоретичних підходів щодо удосконалення бухгалтерського обліку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Продовження списку

Продовження списку

Продовження списку

Додаток А

            Рисунок 1.1 – Основні фактории, що впливають на вибір

                                     облікової політики підприємства

1. Загальна частина

1.1.              Даний Статут розроблений відповідно до чинного законодавства
України і є документом, який регламентує діяльність Сумського
будівельного коледжу (надалі - коледж). Скорочена назва - СБК.

Коледж створено спільним наказом Міністерства освіти України та Української державної будівельної корпорації №156/132 від 25.05.93 та є правонаступником будівельного технікуму, який був заснований у серпні 1920 року.

Коледж є вищим навчальним закладом другого рівня акредитації, який проводить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста та бакалавра і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

1.2.              Місцезнаходження коледжу: 40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, Сумський будівельний коледж, телефон (08542) 22-21-79, факс (08542) 22-21-79, бухгалтерія (08542) 21-35-73.

1.3.              Основними напрямами діяльності коледжу є :

-                    підготовка, згідно з державним замовленням і договірними зобов'язаннями висококваліфікованих фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодший спеціаліст та бакалавр для підприємств і організацій всіх форм власності будівельної галузі, організацій і установ Державного комітету земельних ресурсів України, інших галузей народного господарства України;

-                    надання студентам коледжу загальноосвітніх послуг, пов'язаних з одержанням повної загальної середньої освіти;

-                    підготовка висококваліфікованих фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавр та молодший спеціаліст;

-                    науково-дослідна робота;

-                    спеціалізація, підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів;

-                    надання робітничої професії з присвоєнням розряду;

-                    атестація педагогічних кадрів;

-                    організація і робота підготовчих курсів для вступу до коледжу;

-                    культурно-освітня, методична, видавнича, фінансово-господарська, виробничо-комерційна робота;

-                    надання платних послуг відповідно до діючого законодавства;

-                    здійснення зовнішніх зв'язків.

1.4.              Головними завданнями коледжу є:

-                    здійснення освітньої діяльності з ліцензованих напрямів та
спеціальностей, яка забезпечує підготовку фахівців за освітньо-
кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста та бакалавра і відповідає
стандартам вищої освіти;

-                    здійснення творчої; культурно-виховної, спортивної та оздоровчої діяльності;

-                    забезпечення виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців з вищою освітою;

-                    вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників;

-                    забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання осіб, які навчаються в коледжі в дусі українського патріотизму та поваги до Конституції України;

-                    підвищення освітньо-культурного рівня громадян і просвітницька діяльність;

-                    підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів за сучасними досягненнями науки, техніки, виробництва;

-                    створення відповідних умов для практичного навчання студентів;

-                    забезпечення набуття студентами професійних знань відповідно до освітніх стандартів і підготовка їх до професійної діяльності;

-                    здійснення творчої, мистецької, культурно-вихової, спортивної та оздоровчої діяльності;

-                    забезпечення високих етичних норм, атмосфери доброзичливості і бзаємної поваги у стосунках між викладачами, працівниками та студентами.

1.5.              Відповідно до рішень Державної акредитаційної комісії
Міністерства освіти України від 9 червня 1998р. за №14 та від 15 липня
2003р. за №46 про наслідки акредитації коледж віднесений до вищих
навчальних закладів II рівня акредитації, має право готувати фахівців за
освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста та бакалавра за
такими спеціальностями:

-                    5.050111 "Бухгалтерський облік";

-                    5.070906 "Землевпорядкування";

-                    5.092110 " Будівництво та експлуатація будівель і споруд";

-                    6.050100 "Облік і аудит";

-                    6.092100 "Промислове та цивільне будівництво".

За результатами акредитації коледж має право видавати випускникам документ про вищу освіту державного зразка із спеціальностей, зазначених у сертифікаті про акредитацію.

1.6. Коледж є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий поточний та інші рахунки в установах банку, печатку із зображенням Державного герба України із своїм найменуванням, може від свого імені запроваджувати власну символіку і атрибутику, набувати майнових і особистих немайнових прав, мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

1.7. Коледж здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту.

1.8. Коледж здійснює підготовку фахівців за державним замовленням та угодами як основною формою регулювання відносин між коледжем та підприємствами, організаціями і громадянами.

Коледж у встановленому порядку може створювати або входити до навчальних та навчально-науково-виробничих комплексів, які є добровільними об'єднаннями. Всі учасники комплексу мають статус юридичних осіб.

Втручання органів державного управління у навчальну, наукову, господарську та інші види діяльності коледжу допускаються лише у випадках, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

1.9.              Структурні підрозділи коледжу створюються відповідно до
законодавства України та головних завдань діяльності коледжу і
функціонують згідно з окремими положеннями, що розробляються та
затверджуються директором у відповідності до діючого чинного
законодавства України.

Структурними підрозділами коледжу є : відділення,   предметні   (циклові)   комісії, а також   підрозділи,   що забезпечують   навчально-виховний   процес   і   задоволення   соціально-побутових потреб.

1.10.              Відділення - структурний підрозділ коледжу, що об'єднує
навчальні групи з одніє або декількох спеціальностей та форм навчання.

Відділення створюється наказом директора коледжу, якщо на ньому навчається не менше ніж 150 студентів.

Керівництво відділенням здійснює завідуючий, який призначається на посаду наказом директора коледжу з числа педагогічних або науково-педагогічних працівників, які мають повну вищу освіту і досвід навчально-методичної або науково-педагогічної роботи. Завідувач відділення забезпечує організацію навчально-виховного процесу, виконання навчальних планів і програм, здійснює контроль за якістю викладання навчальних дисциплін, навчально-методичною діяльністю викладачів.

В коледжі створено :

-                    відділення денної та заочної форм навчання напряму "Будівництво", яке   забезпечує   підготовку   фахівців   зі   спеціальностей:  6.092100 "Промислове   і цивільне будівництво",  5.092110  "Будівництво та експлуатація будівель і споруд";

-                    відділення денної та заочної форм навчання напряму "Економіка і підприємництво", яке забезпечує підготовку фахівців зі спеціальностей: 6.050100 "Облік і аудит", 5.050111 "Бухгалтерський облік";

-                    відділення денної та заочної форм навчання напряму "Геодезія, картографія та землевпорядкування", яке забезпечує підготовку фахівців зі спеціальності 5.070906 "Землевпорядкування".             

1.10.1. Предметна (циклова) комісія - структурний навчально-методичний підрозділ коледжу, що проводить навчальну, методичну та виховну роботу з однієї або кількох споріднених навчальних дисциплін.

Предметна (циклова) комісія створюється наказом директора коледжу
за умови, якщо до її складу входить не менше, ніж три педагогічних
працівники.

Перелік предметних (циклових) комісій затверджується наказом директора коледжу на кожний навчальний рік.

1.10.2.              Підрозділи коледжу, що забезпечують навчально-виховний

процес:

-                    навчальні кабінети і лабораторії, прелік яких встановлюється навчальними планами;

-                    методичний кабінет;

-                    бібліотека з читальною залою для студентів, працівників і слухачів;

-                    лабораторія ЕОМ;

-                    навчально-виробничі майстерні;

-                    спортивно-оздоровчий комплекс;

-                    курси з підготовки слухачів до вступу до вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації;

-                    актова зала.

1.10.3.              Задоволення соціально-побутових проблем коледжу
забезпечують: адміністративно-господарська частина, бухгалтерія, відділ
кадрів, архів, гуртожиток, їдальня, фельдшерський пункт.

1.10.4.              Коледж може мати у своєму складі підрозділи перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, навчальні, методичні, комп'ютерні та інформаційні центри і науково-дослідні лабораторії, конструкторські та конструкторсько-технологічні бюро, навчально-виробничі та творчі майстерні, інші структурні підрозділи.

2. Права та обов'язки власника

2.1.              Коледж заснований на державній формі власності і
підпорядкований Українській державній будівельній корпорації (надалі -
Корпорація), яка є правонаступником колишнього Міністерства
будівництва УРСР (постанова Кабінету Міністрів УРСР від 1 липня 1991
року №65).

2.2.              Права та обов'язки Корпорації щодо управління коледжем
визначаються діючим законодавством України і Статутом коледжу.

2.3.              Корпорація:

-                    забезпечує разом з коледжем підготовку та затвердження за погодженням з Міністерством освіти і науки України Статуту коледжу; організовує разом з коледжем його ліцензування та акредитацію;

-                    здійснює навчально-методичне керівництво і контроль за дотриманням вимог стандартів щодо якості вищої освіти;

-                    організовує вибори, призначає директора коледжу на умовах н тракту відповідно до Закону України "Про вищу освіту" і звільняє його з посади спільно з Міністерством освітня науки України;

-                    здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю коледжу;

-                    сприяє розвитку навчально-матеріальної бази коледжу;

-                    готує разом з коледжем умови прийому на навчання в ньому;

-                    приймає рішення про реорганізацію або ліквідацію коледжу;

-                    формує державне замовлення на підготовку фахівців з вищою

світою;

-                    здійснює інші повноваження, передбачені діючим законодавством країни.

2.4.              Для виконання статутних завдань, забезпечення соціально-
побутових потреб працівників, студентів і слухачів   Корпорацією передаються коледжу на умовах оперативного управління будівлі, споруди, майнові комплекси, машини, обладнання, засоби зв'язку і транспортні засоби, а також інше майно.

2.5.              Корпорація може делегувати частину своїх повноважень
і ректору або загальним зборам трудового колективу коледжу.

3. Обсяг цивільної правоздатності коледжу

3.1. Цивільна правоздатність коледжу виникає з моменту реєстрації те Статуту і складається з його прав та обов'язків.

3.2. Коледж відповідно до діючих законодавчих та нормативно-правових актів України має право:

-                    розробляти стандарти вищої освіти коледжу, визначати з урахуванням державних і галузевих стандартів вищої освіти, установлених вищих навчальних закладів відповідних рівнів акредитації, зміст освіти, форми навчання і форми організації навчального процесу, види навчальних занять;

-                    готувати фахівців за державним замовленням і замовленням галузевих міністерств, підприємств, установ, організацій незалежно від м власності, місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій та договорами з громадянами;

-                    створювати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України: відділення, філії, навчальні і методичні   центри,   науково-дослідні лабораторії, конструкторські та конструкторсько-технологічні бюро, навчально-виробничі і творчі майстерні та інші структурні підрозділи;

-                    на підставі відповідних угод проводити спільну діяльність з іншими вищими  навчальними   закладами,   підприємствами,   установами   та організаціями;

-                    брати участь у роботі міжнародних організацій, здійснювати
зовнішньоекономічну діяльність;

-                    здійснювати видавничу діяльність і розвивати власну поліграфічну базу;

-                    отримувати кошти і матеріальні цінності (будинки, споруди, майнові комплекси, машини, обладнання, засоби зв’язку і транспортні засоби, а інше майно) від органів виконавчої влади, установ, організацій, громадян і благодійних фондів;

-                    здійснювати капітальне будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт основних фондів;

-                    виготовляти продукцію власного виробництва та здійснювати її реалізацію, закупівлю необхідного обладнання у підприємств різної форми власності;

-                    користуватись  банківськими кредитами згідно з діючим законодавством України та за погодженням з Корпорацією;

-                    здійснювати виробничо-господарську діяльність у відповідності до діючого законодавства України;

-                    користуватись пільгами, встановленими діючим законодавством України для вищих навчальних закладів.

3.3. Коледж зобов'язаний:

-                    дотримуватись вимог стандартів вищої освіти щодо підготовки і перепідготовки фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

-                    забезпечити на належному рівні навчальний процес, виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців з вищою освітою, перепідготовку кадрів, у підвищення кваліфікації, виконання наукових досліджень, надання інформаційних послуг;

-                    дотримуватись договірних зобов'язань з іншими суб'єктами освітньої, виробничої, комерційної діяльності та громадянами, в тому числі за міжнародними угодами;

-                    створювати належні умови для якісної організації навчально-виховного процесу та високопродуктивної праці співробітників, убезпечувати дотримання законодавства про працю, правил прийому та норм охорони і безпеки праці, протипожежної безпеки, соціального страхування;

-                    здійснювати матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу, наукової та інформаційної діяльності;

-                    забезпечувати економічне і раціональне використання фінансових та , матеріальних ресурсів;

-                    своєчасно сплачувати податки та інші платежі згідно з діючим законодавством України;

-                    здійснювати будівництво, конструкцію та капітальний ремонт основних фондів, забезпечувати якнайшвидше введення в дію придбаного обладнання;

-                    виконувати норми та вимоги щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

-                    здійснювати бухгалтерський оперативний облік і вести статистичну звітність згідно з діючим законодавством України;

-                    звітувати перед Корпорацією і Міністерством освіти і науки України про основні напрямки та результати діяльності коледжу.

3.4. Діяльність, яка підлягає ліцензуванню, патентуванню зумовлює отримання коледжем відповідних документів державного зразка.

3.5. Шкода, заподіяна учасниками навчально-виховного процесу коледжу, а також шкода, заподіяна коледжем учасникам навчально-виховного процесу, відшкодовується відповідно до діючого законодавства України.

3.6. Невиконання коледжем головних завдань діяльності, вимог стандартів вищої освіти є підставою для позбавлення його ліцензії.

3.7. Обов'язки коледжу реалізуються через обов'язки директора, членів адміністрації, педагогічних і науково-педагогічних працівників, співробітників, студентів слухачів.

3.8. Права та обов'язки учасників навчально-виховного процесу.

3.8.1.              Учасниками навчально-виховного процесу у коледжі є:

-                    педагогічні і науково-педагогічні працівники (надалі-педагогічні працівники);

-                    працівники   коледжу   (категорійні   спеціалісти,   завідуючі лабораторіями, лаборанти, методисти та інші);

-                    особи, які навчаються у коледжі.

3.8.2.              Педагогічні працівники-особи, які за основним місцем роботи у
коледжі професійно займаються педагогічною діяльністю.

Посади педагогічних працівників можуть обіймати особи з повною вищою освітою, які пройшли спеціальну педагогічну підготовку.

Основні посади педагогічних працівників коледжу:

-                    викладач;

-                    старший викладач;

-                    голова предметної (циклової) комісії;

-                    завідувач відділенням;

-                    заступник директора;

-                    директор.  

3.8.3. Педагогічні працівники коледжу призначаються на посаду директором коледжу на умовах, передбачених діючим законодавством України, Положенням про порядок наймання і звільнення педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти, що є у державній власності.

3.8.4. Педагогічні працівники коледжу і категорійні спеціалісти підлягають атестації у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України.

За результатами атестації визначається відповідність працівника займаній посаді, рівень йоги кваліфікації, присвоюється категорія, педагогічне звання.

Позитивне рішення атестаційної комісії може бути підставою для підвищення за посадою, а негативну-підставою для звільнення працівника  з посади у порядку, встановленому діючим законодавством України.

3.8.5.  Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників і категорійних спеціалістів, а також порядок їх присвоєння визначаються Кабінетом  Міністрів України.

13.8.6. Права та обов'язки педагогічних працівників коледжу визначаються відповідно до Законів України  «Про освіту» і «Про вищу освіту».

Педагогічні працівники мають право на:

-                    захист професійної честі, гідності;

-                    вільний вибір форм, методів, засобів навчання в межах затверджених навчальних планів;

-                    проведення науково-дослідної роботи;

-                    індивідуальну педагогічну діяльність;

-                    участь у громадському самоврядуванні;

-                    користування додатковою оплачуваною відпусткою;

-                    одержання державних стипендій;

-                    забезпечення житлом;

-                    підвищення кваліфікації у закладах освіти, установах та організаціях, які здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку;

-                    отримання   пільгових   кредитів   для   індивідуального   та кооперативного будівництва.

Педагогічні працівники мають і інші права, передбачені діючим законодавством України та даним Статутом.

3.8.7. Педагогічні працівники зобов'язані:

-                    постійно   підвищувати   професійний   рівень,   педагогічну майстерність, загальну культуру;

-                    забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання навчальних дисциплін у повному обсязі навчальних програм;

-                    забезпечувати умови для засвоєння студентами навчальних програм на рівні обов'язкових вимог щодо змісту, рівня і обсягу освіти, сприяти розвитку здібностей студентів;

-                    виховувати у студентів повагу до батьків, жінок, старших за віком, народних традицій та звичаїв, національних, духовних, історичних, культурних цінностей України, її державного і соціального устрою, дбайливе ставлення до історико-культурного та природного середовища;

-                    готувати студентів до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між народами, етнічними, національними, релігійними групами;

-                    додержуватись норм етики моралі, поважати гідність студентів, Прививати їм любов до України, виховувати їх в дусі патріотизму і поваги до Конституції України;

-                    захищати студентів від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, тютюнових виробів, інших шкідливих звичок; 

-                      додержуватись Законів України, Статуту та Правил внутрішнього трудового розпорядку коледжу.

3.8.8. Залучення педагогічних працівників до роботи, не обумовленої трудовим договором або контрактом, може здійснюватись лише за їх згодою або у випадках, передбачених   Кодексом України.

Відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не допускається, за винятком випадків, передбачених діючим законодавством України.

3.8.9. Керівництво коледжу забезпечує педагогічним працівникам:

-                    належні умови праці, побуту, відпочинку;

-                    правовий, соціальний, професійний захист;

-                    встановлення посадових окладів та надбавок відповідно до законодавства;

-                    соціальний захист учасників навчально-виховного процесу відповідно до діючого законодавства України.

3.8.10. Педагогічні працівники і категорійні спеціалісти коледжу підвищують кваліфікацію та проходять стажування у відповідних освітньо-наукових і наукових установах як в Україні, так і за її межами.

Коледж забезпечує підвищення кваліфікації та стажування педагогічних працівників і категорійних спеціалістів не рідше ніж один раз на п'ять років із збереженням середньої заробітної плати.

3.8.11.              За досягнення високих результатів у праці учасники
навчально-виховного процесу і співробітники коледжу у встановленому
порядку можуть бути:

-                    представлені до державних нагород, премій і почесних звань;

-                    нагороджені преміями, грамотами та іншими видами морального та матеріального заохочення.

3.8.12. Робочий час педагогічного працівника визначається Кодексом законів про працю України.

Максимальне навчальне навантаження педагогічних працівників не повинно перевищувати 720 годин на навчальний рік.

Додаткові години навчального навантаження при їх наявності встановлюються педагогічним працівникам за їх згодою та за погодженням профспілковим комітетом коледжу і з відповідною оплатою згідно з діючим законодавством України.

Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом (графіком) методичних, виховних та контрольних заходів та іншими видами робіт, передбачених індивідуальним робочим планом викладача. Викладач зобов'язаний втримуватися встановленого йому графік робочого часу.

3.8.13.              Права та обов'язки заступників директора і керівників
структурних підрозділів визначаються директором коледжу відповідно до функцій, які вони виконують.             

3.8.14. Особами, які навчаються в коледжі є студенти і слухачі. Права
та обов'язки студентів і слухачів коледжу визначаються відповідно до законів України «Про освіту» і «Про вищу освіту».

Студент коледжу - особа, яка установленому діючим законодавством України порядку зарахована до коледжу і навчається за денною, заочною формами навчання або в екстернаті з метою здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів1 бакалавра або молодшого спеціаліста.

Слухач коледжу - особа, яка в установленому коледжем порядку навчається на підготовчих курсах, курсах підвищення кваліфікації або перепідготовки кадрів для будівельної галузі, а також на інших курсах надання платних освітніх послуг, не заборонених діючим законодавством України.

3.8.15.              Прийом осіб на навчання до коледжу для Одержання
відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня з певного напряму
здійснюється на конкурсній основі відповідно до їх здібностей. Умови
конкурсу мають забезпечувати дотримання прав громадян у галузі освіти.

Поза конкурсом, а також за цільовими направленнями до коледжу зараховуються особи у випадках і порядку, передбачених діючими законодавчими актами України.

Прийом на навчання до коледжу проводиться відповідно до Правил прийому до коледжу.

3.8.16. туденти мають право на:

-                    вибір форми навчання;

-                    безпечні і нешкідливі умови навчання, праці і побуту;

-                    додаткову оплачувану відпустку у зв'язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

-                    користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою і оздоровчою базою коледжу;

-                    участь у пошукових та творчих роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, пред'явлення своїх робіт для публікацій;

-                    участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідницької роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту і оздоровлення;

-                    надання пропозицій щодо умов і розмірів плати за навчання;

-                    участь у об'єднаннях громадян;

-                    обрання навчальних дисциплін за спеціальністю в межах освітньо-професійною програмою підготовки та робочим ним планом;

-                    участь у формуванні індивідуального робочого плану;

-                    моральне та матеріальне заохочення за успіхи у навчанні та активну участь у культурній, спортивній і науково-дослідницькій роботі;

-                    захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та
психологічного насильства;

-                    безкоштовне користування бібліотекою інформаційними фондами, послугами навчальних, методичних та інших підрозділів коледжу;

-                    канікулярну відпустку тривалістю не менше ніж вісім календарних тижнів;  

-                      отримання стипендій, призначених юридичними і фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших стипендій відповідно до діючого законодавства України.

Студенти, які навчаються за денною (очною) формою навчання,мають право на пільговий проїзд у транспорті, а також на забезпечення порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, пільг, передбачених діючим законодавством України.

3.8.17. Обов'язками студентів коледжу є:

-                    дотримання Законів України, цього Статуту та Правил внутрішнього розпорядку;

-                    виконання вимог навчального плану і графіка навчального процесу;

-                    систематичне й глибоке оволодіння знаннями, практичними професійною   майстерністю,   підвищувати   загальний   і культурний рівень;

-                    відвідування занять за обраним індивідуальним навчальним планом;

-                    вчасне інформування керівництва коледжу в разі неможливості з поважних причин відвідувати заняття, складання (перескладання) заліків та екзаменів, виконання контрольних робіт.

3.8.18. Випускники коледжу, які здобули освіту за кошти державного бюджету зобов'язані відпрацювати за направленням у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України. Випускники коледжу, які навчались за кошти фізичних та юридичних осіб, працевлаштовуються відповідно до між ними угод.

3.8.19. За невиконання обов'язків і порушення Правил внутрішнього розпорядку директор коледжу може накласти дисциплінарне стягнення на студента або відрахувати його з коледжу.

Студент може бути відрахований з коледжу:

-                    за власним бажанням;

-                    за незадовільне складання екзаменів і заліків протягом сесії;

-                    за невиконання навчального плану;

-                    за порушення умов контракту;

-                    а появу на заняттях,у навчальному корпусі, бібліотеці,гуртожитку у нетверезому стані, стані наркотичного або токсикологічного сп'яніння;

-                    за вироком суду, що вступив в законну силу, чи постановою органу, до компетенції якого належить накладання адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;

-                       за одноразове грубе порушення навчальної дисципліни або Правил внутрішнього розпорядку коледжу (за погодженням з профспілковою організацією, а у разі необхідності - із службою у справах неповнолітніх);

-                    в інших випадках, передбачених дим Статутом.

3.8.20. Особи, які навчаються в коледжі, можуть переривати навчання у зв’язку із обставинами, які унеможливлюють виконання навчального плану за станом здоров'я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, навчання чи стажування в освітніх і наукових установах іноземних держав тощо). Особам, які перервали навчання в коледжі, надається академічна відпустка.

3.8.21.              Поновлення на навчання осіб, які відраховані з коледжу,
здійснюється, як правило, під час канікул.

3.8.22.              Особи, які навчаються в коледжі, можуть бути переведені з
одного вищого навчального закладу до іншого:

-                    одного напряму підготовки на інший в межах однієї галузі знань;

-                    однієї спеціальності на іншу в межах одного напряму підготовки.

Порядок переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, визначається Міністерством освіти і науки України.

4. Управління коледжем, права та обов'язки директора коледжу     

4.1.              Управління коледжем здійснюється на основі принципів:

-                    автономії та самоврядування;

-                    розмежування прав, повноважень та відповідальності органів управління вищою освітою, Корпорації, керівництва коледжу та його структурних підрозділів;

-                    поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;

-                    незалежності від політичних партій, громадських та релігійних організацій.

4.2.              Автономія та самоврядування коледжу реалізується відповідно до
діючого законодавства України і передбачає право:

-                    розробляти стандарти вищої освіти коледжу, визначати зміст освіти, форми навчання і форми навчального процесу, а також види навчальних занять з урахуванням державних і галузевих стандартів вищої освіти, встановлених для вищих навчальних закладів відповідних рівнів акредитації;

-                    готувати фахівців за державним замовленням і замовленням галузевих міністерств, підприємств, установ, організацій незалежно від форм   власності,   місцевих,   органів   виконавчої   влади,   громадських організацій та за договорами з громадянами;

-                    приймати на роботу педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників;

-                    надавати додаткові освітні послуги;

-                                  створювати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, відділення, філії, навчальні і методичні центри, науково-дослідні лабораторії, конструкторські та конструкторсько-технологічні бюро, навчально-виробничі і творчі майстерні та інші структурні підрозділи;

-                    здійснювати видавничу діяльність, розвивати власну поліграфічну базу;

-                    на підставі відповідних угод провадити спільну діяльність з іншими навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями;

-                    брати участь у роботі міжнародних організацій;

-                    запроваджувати власну символіку та атрибутику;

-                    звертатися з ініціативою до органів управління вищою освітою про внесення змін до діючих або розроблення нових нормативно-правових актів у галузі вищої освіти України, а також брати участь у роботі над проектами щодо їх удосконалення;

-                    користуватись земельними ділянками в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

4.3. Безпосереднє управління діяльністю коледжу здійснює директор. Директор коледжу повинен бути громадянином України, вільно володіти мовою, мати вищу освіту, відповідну підготовку та стаж педагогічної або науково-педагогічної роботи у вищих навчальних закладах відповідного профілю не менше, ніж п'ять років.

4.4. Директор коледжу в межах наданих йому повноважень:

-                    вирішує питання діяльності коледжу, затверджує його структуру і штатний розпис;

-                    видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами коледжу;

-                    представляє коледж у державних та інших органах, відповідає за результати його діяльності перед Корпорацією і Міністерством освіти і науки України;

-                    є розпорядником майна і коштів;

-                           виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки;

-                    приймає на роботу та звільняє з роботи працівників;

-                    забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку;

-                    визначає функціональні обов'язки працівників;

-                    формує контингент осіб, які навчаються у коледжі;

-                    відраховує та поновлює на навчання осіб, які навчаються у коледжі;

-                    контролює виконання навчальних планів і програм;

-                    контролює виконання всіма підрозділами штатно-фінансової
дисципліни;

-                    забезпечує дотримання службової та державної таємниці;

-                    здійснює контроль за якістю роботи викладачів, організацією навчально-виховної та культурно-масової роботи, станом фізичного виховання і здоров'я, організовує побутове обслуговування учасників навчально-виховного процесу та інших працівників коледжу;

-                    разом із профспілковим комітетом подає на розгляд та затвердження загальним зборам трудового колективу коледжу Колективний договір та Правила внутрішнього розпорядку і після розгляду та затвердження підписує їх;

-                    відповідає за провадження освітньої діяльності у коледжі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна;

-                    для вирішення основних питань діяльності відповідно до цього Статуту директор коледжу створює робочі та дорадчі органи, а також визначає їх повноваження;

-                    директор щорічно звітує перед Корпорацією та загальними зборами ірудового колективу коледжу;

-                    директор коледжу відповідно до цього Статуту може делегувати частину своїх повноважень заступникам та керівникам структурних підрозділів,

4.5,              При виході на пенсію з посади директора коледжу директор, який
пропрацював на цій посаді не менше двох термінів підряд, може бути
призначений на посаду почесного директора коледжу із виплатою
грошового утримання за рахунок навчального закладу в розмірі заробітної
плати, яку він отримував перед виходом на пенсію.

Призначення почесного директора здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Умови призначення та виплата грошового утримання визначаються загальними зборами трудового колективу та затверджуються  Корпорацією.

4.6.              Конкурс на заміщення посади директора коледжу оголошується
Корпорацією кожні п’ять років. Корпорація приймає пропозиції щодо
претендентів на посаду директора коледжу, які відповідають вимогам
Закону України «Про вищу освіту» і вносить кандидатури претендентів до
вищого органу громадського самоврядування коледжу для голосування.

Вищий колегіальний орган громадського самоврядування коледжу за результатами голосування може рекомендувати Корпорації на посаду директора коледжу кандидатури претендентів, які набрали більше однієї третини голосів під час голосування, або двох претендентів, які набрали найбільшу кількість голосів під час голосування. Кожен член виборчого органу може голосувати  лите за одну кандидатуру. Корпорація зобов'язана призначити на умовах контракту одну з рекомендованих кандидатур за попереднім погодженням з Міністерством освіти і науки України.

4.7.              Директор коледжу може бути звільнений з посади Корпорацією за погодженням з Міністерством освіти і науки України на підставах,
визначених трудовим законодавством, а також за порушення Статуту
коледжу та умов контракту.

4.8.              Для вирішення основних питань діяльності відповідно до Статуту
директор коледжу створює робочі та дорадчі органи, а також визначає їх
повноваження.

Робочі органи: адміністративна рада, приймальна комісія.

Дорадчі органи: педагогічна рада, методична рада.

Положення про робочі та дорадчі органи розробляються в коледжі та
затверджуються наказом; директора коледжу.

4.8.1. Адміністративна рада створюється для вирішення поточних питань. До її складу входять: директор, заступники директора, завідувачі відділень, методист, керівник фізичного виховання, вихователь, головний бухгалтер, завідувач бібліотекою, голова профспілки. Функції адміністративної ради:

-                    оперативний розгляд та вирішення питань навчально-виховної роботи, підсумків поточного і підсумкового контролю успішності та стану навчальної дисципліни;

-                    розгляд питань господарської діяльності та фінансового стану

коледжу;

-                    аналіз результатів роботи керівників структурних підрозділів;

-                    розгляд та прийняття рішень щодо порушення правил внутрішнього розпорядку;

-                    вживання заходів для поліпшення соціально-побутових умов навчанні, праці і відпочинку студентів, слухачів та працівників коледжу.

4.8.2.              Склад та функції приймальної комісії визначаються Правилами
прийому, які розробляються коледжем на основі Умов прийому до вищих
навчальних закладів України, затверджених Міністерством освіти і науки
України, затверджуються головою приймальної комісії, після чого
примірник правил у триденний термін направляється до Міністерства освіти
і науки України і Корпорації.

4.8.3.              Педагогічну раду очолює директор коледжу. До складу
педагогічної ради входять заступники директора, завідуючі відділеннями,
методист, керівник фізичного виховання, вихователь, головний бухгалтер,
завідуючий бібліотекою, голови предметних (циклових) комісій,
педагогічні працівники, голова профкому.

Педагогічна рада керується Положенням про педагогічну раду, яке затверджується наказом директора коледжу і її засідання проводяться згідно з планом роботи. Рішення педагогічної ради є правомочним^ якщо на засіданні присутні не менше 2/3 її членів.

Педагогічна рада розглядає, обговорює та вирішує:

-                    підсумки успішності і стан дисципліни студентів і слухачів за семестр та навчальний рік;

У своїй роботі педагогічна рада керується Положенням про педагогічну раду:

-                    аналіз показників навчально-виховної, виробничо-господарської діяльності, захисту курсових та дипломних проектів, здачі державних екзаменів, дотримання Правил внутрішнього розпорядку коледжу;

-                    результати практичного навчання;

-                    стан курсового та дипломного проектування, заходи по його удосконаленню;

-                    заходи по виконанню нормативно-правових актів та інструктивних листів Міністерства освіти та науки України;

-                                  перспективні питання розвитку коледжу, зміцнення його матеріально-технічної бази;

-                    досвід роботи, відділень,   предметних  циклових комісій  і викладачів;

-                    аналіз роботи кабінетів і лабораторій;

-                    забезпечення фізичної підготовки і здійснення заходів щодо зміцнення здоров'я студентів;

-                    результати чергової і позачергової атестації викладачів.

Рішення, прийняті педагогічною радою вводяться в дію рішенням директора коледжу.

4.8.4. Головою методичної ради є заступник директора з навчальної роботи. Методична рада об'єднує працівників, безпосередньо зайнятих у навчально-виховному процесі, створюється з метою вдосконалення якості навчання і виховання, підвищення професійної кваліфікації і педагогічної майстерності викладачів.

Функції методичної ради:

-                    обговорення і підготовка пропозицій з питань навчально-виховної та методичної роботи;

-                    видання рекомендацій щодо втілення в навчальний процес нових ефективних форм і методів навчання;

-                    постійне вивчення і широке розповсюдження передового досвіду викладачів коледжу та інших вищих навчальних закладів.

5. Органи громадського та студентського самоврядування коледжу

5.1.              Вищим колегіальним органом громадського самоврядування
коледжу є загальні збори трудового колективу. Вищий колегіальний орган
скликається не рідше ніж один раз на рік.

5.2.              Загальні збори трудового колективу коледжу:

-                    приймають Статут навчального закладу, а також вносять зміни до нього;

-                    обирають претендентів на посаду директора коледжу;

-                    вносять подання Корпорації про дострокове звільнення директора коледжу;

-                    щорічно заслуховують звіт директора коледжу та оцінюють його діяльність;

-                    обирають виборних представників до складу конкурсної комісії під час обрання директора коледжу;

-                    обирають комісію із трудових спорів відповідно до Кодексу законів про працю України;

-                    затверджують Правила внутрішнього розпорядку коледжу;

-                    затверджують     Положення     про     органи     студентського самоврядування;

-                    розглядають інші питання діяльності коледжу.

Рішення загальних зборів приймається простою більшістю голосів в присутності 2/3 членів трудового колективу. Присутність педагогічних працівників на зборах повинна складати не менше 75 відсотків загальної кількості.

5.3.              У коледжі створюються органи студентського самоврядування,
які сприяють гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у
нього навичок майбутнього організатора і керівника.

Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер.

5.4.              У  своїй  діяльності  органи  студентського  самоврядування
керуються  діючим   законодавством   України,   рішеннями   Корпорації,
Міністерства освіти і науки України, Статутом коледжу.

5.5.              В коледжі органи студентського самоврядування створюються і
діють в таких формах:

-                    актив студентської групи;

-                    старостат відділення;

-                    рада студентів коледжу;

-                    рада гуртожитку.

5.6.              Вищим органом студентського самоврядування є конференція
студентів коледжу.

Конференція студентів коледжу:

-                    ухвалює Положення про студентське самоврядування;

-                    обирає виконавчий орган студентського самоврядування - Раду студенті в коледжу та заслуховує її звіт;

-                    визначає структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органі» студентського самоврядування.

Конференція студентів коледжу скликається не рідше одного разу на

рік.

5.7.           Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

-                    забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;

-                    забезпечення виконання студентами своїх обов'язків;

-                    сприяння навчальній, науково-дослідній та творчій діяльності студентів;

-                    сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;

-                    сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами, студентських загонів;

-                    організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;

-                    сприяння працевлаштуванню випускників;

-                    участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

6. Організація навчально-виховного процесу в

коледжі

6.1.              Організація навчально-виховного процесу в коледжі здійснюється
відповідно до законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", системи
стандартів вищої освіти, Положення про організацію навчального процесу у
вищих навчальних закладах, інших діючих нормативно-правових актів
України з питань освіти, цього Статуту.

6.1.1. Навчально-виховний процес в коледжі базується на принципах:

-                    науковості і світського характеру освіти;

-                    гуманізму, демократизму і пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей;

-                    органічного зв'язку з національною та світовою історією, культурою традиціями;

-                    незалежності від впливу політичних партій, громадських і зелігійних організацій;

-                    поступовості та безперервності.

6.1.2. Навчально-виховний процес в коледжі забезпечує можливість:

-                    здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній, науково-природничій і технічній сферах;

-                    інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи, що сприяє формуванню знаючої, вмілої та вихованої особистості.

6.1.3.Гнучкість навчального процесу в коледжі забезпечує студентам:

-                    можливість одержання знань, умінь і навичок, передбачених відповідними освітньо-кваліфікаційними характеристиками і навчальними панами;

-                    додаткові освітні послуги у вигляді вивчення спецкурсів чи навчальних дисциплін, які не входять до навчальних планів на умовах, визначених коледжем.

6.2.           Навчання в коледжі здійснюється за такими формами:

-                    денна (очна);

-                    заочна (дистанційна);

-                    екстернат.

Форми навчання в коледжі можуть бути поєднані.

Нормативний термін навчання за відповідною формою визначається:

-                    на   денній   -   освітньо-професійною   програмою   (складовою галузевого стандарту вищої освіти);

-                    на заочній і екстернаті – коледжем зарахуванням можливості
виконання освітньо-професійної програми підготовки фахівця відповідного
освітньо-кваліфікаційного рівня.             

6.3. Організація   навчального процесу в коледжі здійснюється в   конкретному  напряму   підготовки  фахівця є навчальний  план,  який  складається  на  підставі  освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підготовки. Навчальний план визначає:

-                    графік навчального процесу;

-                    перелік, загальний обсяг і послідовність вивчення нормативних та вибіркових навчальних дисциплін;

-                    форми навчального процесу;

-                    види і обсяг навчальних занять;

-                    види і кількість індивідуальних завдань;

-                    форми проведення підсумкового контролю.

Навчальний план є складовою частиною стандартів вищої освіти коледжу, розробляється коледжем і затверджується директором за погодженням з :

-                    науково-методичною комісією відповідного напряму;

-                    науково-методичним центром вищої освіти Міністерства освіти і науки України;

-                    департаментом вищої освіти Міністерства освіти і науки України.

Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік складається робочий навчальний план, який затверджується директором коледжу.

6.5. Програми навчальних дисциплін визначають:

-                    їх інформаційний обсяг;

-                    рівень сформованості вмінь та знань;

-                    перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів;

-                    критерії успішності навчання;

-                    засоби діагностики успішності навчання.

Програми навчальних дисциплін є складовими:

-                    державних стандартів повної загальної середньої освіти для дисциплін загальноосвітньої підготовки;

-                    стандартів вищої освіти коледжу для нормативних і вибіркових дисциплін підготовки молодших спеціалістів;

-                    стандартів вищої освіти Харківського державного технічного університету будівництва і архітектури (ХДТУБіА), Харківської державної академії залізничного транспорту (ХДАЗТ), Сумського національного аграрного університету (СНАУ), Української академії банківської справи (УАБС), Сумського державного університету (СумДУ), з якими коледж працює в межах навчально-науково-виробничих та навчально-наукових комплексів, для нормативних і вибіркових дисциплін підготовки бакалаврів.

Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-
професійної програми підготовки бакалаврів на підставі навчальних
програм ХДТУБіА, СНАУ, ХДАЗТ та робочих навчальних планів коледжу
складаються робочі навчальні програмі,  які містять:

-                    виклад конкретного змісту навчальної дисципліни;

-                    послідовність і організаційні форми її вивчення;

-                    форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Нормативні     навчальні     дисципліни     визначаються     освітньо-професійною програмою і дотримання їх назв та обсягів є обов'язковим для коледжу.

Вибіркові навчальні дисципліни визначаються:

-                    для підготовки молодших спеціалістів - коледжем;

-                    для підготовки бакалаврів - Харківським державним технічним університетом будівництва і архітектури (ХДТУБіА), Харківською державною академією залізничного транспорту (ХДАЗТ), Сумським національним аграрним університетом (СНАУ), Українською академією банківської справи (УАБС), Сумським державним університетом (СумДУ).

6.6. Навчальний процес у коледжі здійснюється у таких формах:

-                    навчальні заняття;

-                    самостійна робота студентів;

-                    практична підготовка;

-                    контрольні заходи.

6.6.1.     Основними видами навчальних занять в коледжі є:

-                    лекція;

-                    лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

-                    консультація.

Інші види навчальних занять визначаються у порядку, встановленому коледжем.

6.6.2.              В разі необхідності індивідуальні заняття організовуються за
окремим графіком з урахуванням можливостей студента.

6.6.3.              Самостійна робота студента регламентується робочим
навчальним планом і становить 1/3-2/3 загального обсягу навчального часу
студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною навчальною дисципліною визначається робочою програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

6.6.4.              Практична підготовка студентів коледжу є обов'язковим
компонентом освітньо-професійної програми для здобуття освітньо-
кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних
навичок та вмінь.

Практична підготовка проводиться щ умовах виробничої діяльності (навчально-виробничих майстерень, без технологічної та переддипломної практик) під організаційно-методичним керівництвом заступника директора з навчально-виробничої роботи, викладачів, майстрів виробничого навчання кодеджу та спеціалістів даного фаху. Строки практичної підготовки та термін їх проведення визначається робочим навчальним планом і графіком навчального процесу.

6.5. Контрольні заходи включають:

-                    поточний  контроль,  який  здійснюється   під  час   проведення практичних, лабораторних та семінарських занять, і має на меті перевірку рівня засвоєння студентом викладеного навчального матеріалу;

-                    підсумковий контроль, який проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершальних етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль (екзамен, диференційований залік або залік з конкретної навчальної дисципліни) і державну атестацію студента.

У коледжі можуть використовуватись модульна та інші форми підсумкового контролю після завершеної частини лекційних, практичних, лабораторних і семінарських занять з певної дисципліни, і їх результати враховуються при виставленні підсумкової оцінки. При застосуванні модульного контролю екзамени можуть не проводитися.

Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом і проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії. Розклад затверджується заступником директора з навчальної роботи.

6.6.6. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачених навчальним планом з цієї навчальної дисципліни.

Порядок і методика проведення заліку, диференційованого заліку та екзамену з конкретної навчальної дисципліни визначаються у відповідності до її робочої навчальної програми в розділі "Засоби для проведення поточного і підсумкового контролю" і доводяться до відома студентів на перших заняттях.

Екзаменаційні білети, які розробляються викладачем-екзаменатором, розглядаються на засіданні предметної (циклової) комісії і затверджуються заступником директора з навчальної роботи не пізніше, як за місяць до початку сесії.

З метою стимулювання успішного виконання навчальних планів та програм дозволяється виставлення викладачем на підставі поточного контролю з відповідної дисципліни семестрових оцінок окремим студентам за їх згодою до екзаменаційної сесії.

Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно", а заліків -"зараховано", "не зараховано" і вносяться в екзаменаційну (залікову) відомість, залікову книжку студента та журнал навчальних занять.

Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з коледжу. Студентами: які одержали дві незадовільні оцінки, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного навчального семестру. Повторне складання екзаменів  допускається не більш двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється завідувачем відділення. Студенти, які не з'явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

6.7. Державна атестація студента здійснюється Державною екзаменаційною комісією (далі ДЕК) після завершення навчання з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої і професійної підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Форма державної атестації з конкретної спеціальності визначається освітньо-професійною програмою.

Державний екзамен або захист дипломного проекту проводиться на відкритому засіданні ДЕК при обов'язковій присутності голови комісії. Голови ДЕК з кожної спеціальності щорічно затверджуються Корпорацією за поданням директора коледжу.

До складу ДЕК входять: директор, його заступники, завідуючий відділенням, голови циклових комісій, якщо вони є фахівцями з даної спеціальності, викладачі, які формують профіль підготовки фахівців, керівники дипломних проектів. До складу комісії можуть входити представники трудових колективів, які замовляли фахівців, науково-педагогічні працівники ВНЗ ІII-ІV рівнів акредитації, з якими коледж знаходиться у складі навчально-науково-виробничого комплексу.

Персональний склад членів ДЕК затверджується директором коледжу не пізніше, як за місяць до початку її роботи.

До складання державного екзамену або до захисту дипломного проекту допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.

Результати складання державного екзамену або захисту дипломного проекту визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".

Студенту, який склав державний екзамен або захистив дипломний проект відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням ДЕК присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра або молодшого спеціаліста певної спеціальності і видається диплом державного зразка.

Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75 відсотків всіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - "добре", склав державний екзамен або захистив дипломний проект з оцінкою "відмінно", а також проявив себе в творчій роботі, що підтверджується рекомендацією циклової комісії спецдисциплін відповідної спеціальності коледжу, видається диплом з відзнакою.

Рішення про оцінку знань, виявлених при складанні державного екзамену або захисті дипломного проекту, а також про присвоєння студенту-випускнику відповідної кваліфікації та видання йому диплому державного зразка приймається ДЕК на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

Студент, який при складанні державного екзамену або при захисті дипломного проекту отримав незадовільну оцінку, відраховується з коледжу і йому видається академічна довідка,

У випадках, коли захист дипломного проекту визначається задовільним, ДЕК встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект з доопрацюванням, чи він зобов'язаний працювати нову тему, визначену цикловою комісією спецдисциплін відповідної спеціальності коледжу.

Студент, який не склав державного екзамену або не захистив Дипломний проект, допускається до повторного складання державного екзамену чи захисту дипломного проекту протягом трьох років після Закінчення навчання в коледжі.

Перелік дисциплін, що виносяться на державний екзамен для осіб, котрі не склали цей екзамен, визначається навчальним планом, який діяв в рік закінчення студентом теоретичного курсу.

Студентам, які не склали державного екзамену або не захищали дипломний проект з документально підтвердженої поважної причини, директором коледжу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи ДЕК із складання державного екзамену чи захисту дипломного проекту відповідно, але не більше, ніж на рік.

6.8.              Всі засідання ДЕК протоколюються. Протоколи підписують
голова та члени ДЕК, які брали участь в засіданні, Книга протоколів
зберігається у коледжі.

Після закінчення роботи ДЕК голова комісії складає звіт і подає його директору коледжу.

Звіт голови комісії обговорюється на засіданні Педагогічної ради коледжу.

6.9.           Система стандартів вищої освіти включає :

-                    державні стандарти вищої освіти;

-                    галузеві стандарти вищої освіти;

-                    стандарти вищої освіти коледжу.

Стандарти вищої освіти коледжу містять складові:

-                    перелік спеціалізацій за спеціальностями;

-                    варіативні    частини    освітньо-кваліфікаційних  характеристик випускників коледжу;

-                    варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки;

-                    варіативні частини засобів діагностики якості вищої освіти;

-                    навчальні плани;             

-                    програми дисциплін.

7. Міжнародні зв'язки і зовнішньоекономічна

діяльність коледжу

7.1. Коледж має право укладати договори про співробітництво, встановлювати прямі зв'язки із закладами освіти, науковими установами системи освіти зарубіжних країн, міжнародними організаціями, фондами, фірмами та іншими організаціями, створювати спільні підприємства у встановленому законодавством порядку.

7.2.              Головними напрямами міжнародного співробітництва коледжу є:

-                    участь у програмах двостороннього та багатостороннього міжнародного обміну студентами, педагогічними і науково-педагогічними працівниками;

-                    проведення спільних наукових досліджень;

-                    організація міжнародних конференцій, симпозіумів, конгресів та інших заходів;

-                    участь у міжнародних освітніх та наукових програмах;

спільна видавнича діяльність;

-                    надання послуг, пов'язаних із здобуттям вищої та післядипломної освіти, іноземним громадянам.

7.3.              Зовнішньоекономічна діяльність коледжу здійснюється
відповідно до діючого законодавства України шляхом укладання договорів

іноземними юридичними та фізичними особами,

7.4.              Основними видами зовнішньоекономічної діяльності коледжу є:

-                    організація фахової підготовки і стажування студентів;

-                    провадження освітньої діяльності, пов'язаної з навчанням іноземних студентів;

-                    проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за замовленням іноземних юридичних та фізичних осіб;

-                    створення спільних з іноземними партнерами підприємств, центрів, лабораторій, технопарків тощо.

7.5.              Валютні та матеріальні надходження від зовнішньоекономічної
діяльності коледжу використовуються для забезпечення виконання
статутних завдань.

8. Майно та кошти коледжу

8.1.              За коледжем з метою забезпечення діяльності, передбаченої цим
Статутом, Корпорацією закріплюються на правах оперативного управління
або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, машини,
обладнання, засоби зв'язку та транспортні засоби, інтелектуальна власність,

а також інше майно.             

8.2.              Майно, що закріплено за коледжем, а також доходи від його
використання належать коледжу на правах оперативного управління.

8.3.  Майно,  що  передано коледжу Корпорацією в оперативне управління, не підлягає вилученню або передачі будь-яким підприємствам, установам,    організаціям,    крім    випадків,    передбачених    діючим  законодавством України.

8.4. Майно коледжу, що забезпечує його статутну діяльність, не може бути предметом застави,

8.5.Держава в особі відповідних органів державної влади встановлює дня коледжу пільги в оподаткуванні, сплаті платежів, митних зборів.

8.6. Коледж самостійно розпоряджається доходами та іншими надходженнями, одержаними від надання дозволених діючим законодавством України платних послуг. Таке розпорядження включає в себе право відкривати поточні та депозитні рахунки в банках, збереження коштів на депозитних рахунках банків, право придбання майна та його використання на підставі договорів тощо.

8.7.  Повноваження  Корпорації щодо розпорядження  державним
майном, переданим  в оперативне управління коледжу,     реалізується
відповідно до діючого законодавства України.

              8.8. Коледж у межах, визначених законами, та відповідно до Статуту

має право:

-                    отримувати кошти і матеріальні цінності (будинки, споруди, майнові комплекси, машини, обладнання, засоби зв'язку та транспортні засоби, а також інше майно) від органів державної влади, підприємств, установ, організацій (в тому числі благодійних) та фізичних осіб;

-                    провадити фінансово-господарську діяльність в Україні та за її межами;

-                    створювати власні або використовувати за договором інші матеріально-технічні, бази для проведення навчально-виробничої практики осіб, які навчаються в коледжі, а також для власної господарської діяльності;

-                    розвивати власну соціально-побутову базу, мережу спортивно-оздоровчих, лікувально-профілактичних та культурних закладів;

-                    здійснювати капітальне будівництво, реконструкцію, капітальний і поточний ремонти основних фондів на умовах підряду або господарським способом;

-                    спрямовувати кошти на будівництво або благоустрій соціально-побутових об'єктів, а також на соціальну підтримку педагогічних, науково-педагогічних та інших категорій працівників коледжу та осіб, що навчаються у коледжі;             

-                    відкривати рахунки у національній та іноземній валюті у банках відповідно до законодавства про банківську діяльність;

-                    користуватись банківськими кредитами.             

8.9. Фінансування коледжу здійснюється за рахунок - коштів державного бюджету, а також додаткових джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Додатковими джерелами фінансування можуть бути:

-                    кошти,  одержані  за  підготовку,  підвищення  кваліфікації та підготовку кадрів відповідно до укладених договорів;

-                    плата за надання додаткових освітянських послуг відповідно до переліку плитних послуг, які можуть надаватись державними навчальними закладами;

-                    кошти, отримані за науково-дослідні та інші роботи, виконані коледжем на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян;

-                    кошти від реалізації продукції навчально-дослідного господарства, методичного кабінету, навчально-виробничих майстерень, цехів, та зданих в оренду приміщень, споруд, обладнання;

-                    фінансової дотації місцевих рад;

-                    доходи від розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних бюджетних коштів;

-                    благодійні грошові внески, матеріальні цінності, одержані від підприємств, установ, організацій, окремих громадян.

8.10. У коледжі створюються:

-                    загальний фонд на підготовку фахівців в межах державного (місцевого) замовлення та проведення науково-дослідних робіт;

-                    спеціальний фонд, який формується за рахунок;

-                    коштів, одержаних за підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації фахівців, надання додаткових освітніх послуг відповідно до укладених договорів з юридичними і фізичними особами;

-                    доходів від здачі в оренду приміщень, обладнання;

-                    добровільних та благодійних внесків юридичних і фізичних осіб, у тому числі з інших держав;

-                    надходжень за виконання госпдоговірної тематики за договорами з наметними, установами, організаціями і фізичними особами;

-                    кредитів і позичок банків, дивідендів від цінних паперів та доходів розміщення на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів;

-                    інших доходів відповіло до діючого законодавства України.

8.1.1. Кошти, отримані коледжем як плата за навчання, підготовку, підготовку, підвищення кваліфікації кадрів або за надання додаткових освітніх послуг, не оподатковуються і не можуть бути вилучені в державний або місцевий бюджети за умови.

У разі одержання коштів з інших джерел бюджетні асигнування коледжу не зменшуються.

8.12. Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових освітніх послуг встановлюється коледжем у грошовій одиниці України – гривні, з урахуванням офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік.

Розмір  плати  встановлюється у договорі,  що укладається  між коледжем та особою, яка навчатиметься, або юридичною чи фізичною особою, що оплачуватиме навчання або надання додаткових освітніх послуг, і не може змінюватись протягом усього строку навчання.

Типовий договір затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Плата за навчання або за надання додаткових освітніх послуг вноситься за весь строк навчання або надання додаткових освітніх послуг липкістю одноразово або частками - помісячно, по семестрах, щорічно і за увесь термін навчання,

8.13.              Кошти, одержані коледжем від здійснення або на здійснення
діяльності, передбаченої цим Статутом, не вважаються прибутком і не
оподатковуються.

Кошти, матеріальні цінності, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб для здійснення освітньої, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності, не вважаються прибутком і не оподатковуються.

8.14.              Оплата праці у коледжі здійснюється згідно з Кодексом законів
про працю України, Законом України "Про вищу освіту" за схемами
Посадових окладів і тарифними ставками, що встановлюються Кабінетом
Міністрів України та договорами.

Форми і системи оплати праці, умови і показники преміювання працівників коледжу, порядок встановлення надбавок за високі досягнення у праці або на період виконання особливо важливих робіт, а також порядок встановлення і скасування підвищених посадових окладів, стипендій, доплат для працівників за суміщення посад, розширення зон обслуговування, виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, ви пишається окремими положеннями, які затверджує директор коледжу.

9. Порядок звітності, контролю за здійсненням фінансово-господарської діяльності

9.1. Коледж, відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Указу Президента України "Про Державне казначейство України" та інших діючих нормативно-правових актів України складає затверджені форми місячної, квартальної та річної звітності та подає їх до Корпорації, органів Державного казначейства України, Державної податкової служби, Державного комітету статистики, Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування.

9.2. Коледж самостійно здійснює оперативний бухгалтерський та фінансовий облік своєї роботи, веде статистичну звітність згідно з установленими нормами, подає в установленому порядку до органів, яким діючі їм законодавством України надано право контролю за відповідними напрямами діяльності.

9.3.              Директор та головний бухгалтер коледжу несуть персональну
відповідальність за цільове використання коштів, достовірність та вчасність
буч і пітерської і статистичної звітності.

9.4. Аудит діяльності коледжу здійснюється згідно з діючим законодавством України.

9.5. Фінансово-господарські відносини між коледжем та іншими установами, організаціями, підприємствами, громадянами здійснюються на Підставах, передбачених діючим законодавством України.

10. Концепція освітньої діяльності коледжу

10.1.              Освітня діяльність коледжу ґрунтується на концептуальних
засадах національної Доктрини розвитку освіти, законів України «Про
освіту», "Про вищу освіту", Державної національної програми "Освіта"
("Україна XXI століття").

10.2.              Основними цілями освітньої діяльності коледжу є:

-                    всебічний розвиток людини, як особистості та найвищої цінності Суспільства;

-                    розвиток талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання Високих моральних якостей людини;

-                    формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, Збагачення на цій основі інтелектуального, творчого і культурного потенціалу народу України;

-                    підвищення освітнього рівня громадян;

-                    забезпечення народного господарства висококваліфікованими фахівцями.

10.3.              До складу пріоритетних цільових програм освітньої діяльності
Коледжу входять:

-                    програма втілення в життя української національної ідеї;

-                    програма розробки і впровадження нового покоління стандартів Ницої освіти;

-                    програма удосконалення системи безперервної ступеневої вищої освіти в межах навчально-науково-виробничого комплексу "Будівельник" та навчально-наукових комплексів при Харківській державній академії залізничного транспорту, Сумському національному аграрному університеті, Сумському державному університеті;

-                    програма впровадження в навчально-виховний процес сучасних інформаційних і комп'ютерних технологій.

10.4.              Засоби реалізації конкретних цільових програм освітньої
діяльності такі:

-                    формування національної свідомості і самосвідомості;

-                    виховання духовної культури особистості, створення умов для вільного вибору світоглядної позиції;

-                    виховання поваги до Конституції і діючого законодавства України;

-                    виховання свідомого ставлення до навчання, отриманої професії та реалізації своїх можливостей як фахівця, розвиток пізнавальної активності і культури розумової праці;

-                    формування високої мовної культури, поважне ставлення до умов та культур інших народів України;

-                    утвердження принципів загальнолюдської моралі;

-                    забезпечення високої художньо-естетичної культури особистості;

-                    формування екологічної культури;

-                    забезпечення повноцінного фізичного розвитку студентів і охорона їх здоров'я;

-                    забезпечення духовної єдності між поколіннями, виховання поваги до батьків і рідного народу.

До програми розробки і впровадження нового покоління стандартів вищої освіти входять:

-                    розробки в складі робочих груп складових нормативного (освітньо-кваліфікаційних . характеристик) і навчально-методичного (освітньо-професійних програм) забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою ін спеціальностями 5.050111, 5.070906, 5.092110, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста;

-                    розробки змісту варіативних частин освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо-професійних програм підготовки молодших спеціалістів та бакалаврів і засобів діагностики вищої освіти зі спеціальностей 5.092110 "Будівництво та експлуатація будівель і споруд", 5.050111  "Бухгалтерський облік",    5.070906    "Землевпорядкування",

050100 "Облік і аудит", 6.092100 "Промислове і цивільне будівництво";

-                    розробки засобів діагностики якості вищої освіти, начальних планів, програм навчальних дисциплін, навчальної, виробничої та інших видів практик, підручників і навчальних посібників, інструктивно-методичних матеріалів до семінарських, практичних та лабораторних занять та інших методичних і дидактичних матеріалів підготовки молодших спеціалістів та бакалаврів;

-                    розробки робочих навчальних планів і програм дисциплін підготовки бакалаврів на основі стандартів вищої освіти та навчальних планів Харківського державного технічного університету будівництва і архітектури (ХДТУБіА), Сумського національного аграрного університету (СІ ІАУ), Харківської державної академії залізничного транспорту (ХДАЗТ), Сумського державного університету (СумДУ), з якими коледж співпрацює у складі навчально-науково-виробничих комплексів;             

-                    спільна ступенева підготовка висококваліфікованих фахівців з повною вищою освітою для будівельної галузі України педагогічними і науково-педагогічними працівниками коледжу, ХДТУБіА, СНАУ, СумДУ, ХДАЗТ;

-                                  участь   в   навчальному   процесі   у   коледжі   професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів III-ІV рівнів акредитації м Киркова (ХДТУБіА і ХДАЗТ) та м. Суми (СумДУ, СНАУ, УАБС);

-                    проходження короткочасних стажувань викладачів коледжу на кафедрах вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації м. Харкова (XДТУБіА і ХДАЗТ), м. Суми (СумДУ, СНАУ, УАБС);

-                    спільна розробка педагогічними і науково-педагогічними працівниками коледжу, ХДТУБіА, СНАУ та видання у ХДТУБіА і СНАУ навчально-методичної літератури з дисциплін навчальних планів підготовки бакалаврів;

-                    спільна діяльність у науково-дослідній роботі студентів з фахівцями коледжу і ХДТУБІА, СНАУ, ХДАЗТ, СумДУ та УАБС;

-                    додаткове формування бібліотечного фонду коледжу за рахунок навчальної, довідкової та наукової літератури, яка видається в ХДТУБіА, СНАУ, ХДАЗТ, СумДУ;

-                    вдосконалення системи відбору студентів до груп підготовки бакалаврів у коледжі після закінчення ними першого курсу (загальоосвітньої підготовки) або одержання кваліфікації молодшого спеціаліста, а також випускників коледжу - для продовження їх навчання на освітньо-кваліфікаційних рівнях спеціаліста і магістра в ХДТУБіА, ХДАЗТ. СНАУ, СумДУ, УАБС;

-                    підготовка для коледжу викладацьких кадрів вищої кваліфікації з найбільш підготовлених випускників коледжу в ХДТУБіА, СНАУ, ХДАЗТ, СумДУ, УАБС в цільових аспірантурах.

До програми впровадження в навчально-виховний процес сучасних інформаційних і комп'ютерних технологій входять:

-                    якісне навчання студентів певних напрямів підготовки відповідно до стандартів вищої освіти;

-                    розширення комп'ютерної бази для студентів і модернізація існуючої техніки та програмного забезпечення до сучасного рівня;

-                    придбаний комп'ютерної техніки для навчальної частини, відділу кадрів, бухгалтерії, бібліотеки, інших структурних підрозділів, а також розробка програм для автоматизованої обробки інформації кожного комп’ютеризованого підрозділу коледжу;

-                    стороння локальної комп'ютерної мережі коледжу з виходом до і ловильної мережі Internet;

-                    безпосередня участь студентів для втілення задач автоматизації обробки інформації;

-                    розвиток дистанційного навчання за допомогою Internet, особливо для студентів заочної форми навчання і екстернату, а також для самостійної роботи студентів на денних відділеннях коледжу,

11. Порядок внесення змін до статуту коледжу

11.1.    Зміни  та  доповнення  до  Статуту  коледжу  вносяться  та затверджуються в тому ж порядку, що і Статут коледжу та є його невід'ємною частиною і мають однакову зі Статутом юридичну силу.

11.2 Цей Статут запроваджується в дію з моменту його державної реєстрації.

12. Порядок реорганізації та ліквідації коледжу

  12.1. Ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, перетворення та ін.) коледжу здійснюється відповідно до Закону України "Про вищу освіту" та Положення про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів.

12.2. Ліквідація коледжу здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється Корпорацією. До складу ліквідаційної комісії входять представники Корпорації та коледжу. Порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторам визначає Корпорація.

12.3. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління коледжем. Ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс коледжу і подає його Корпорації на затвердження.

Кредитори та інші юридичні особи, які перебувають у договірних відносинах з коледжем, що ліквідується, повідомляються про його ліквідацію у встановлені терміни.

12.4.              Під час ліквідації та реорганізації коледжу вивільнюваним
працівникам гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно до
діючого трудового законодавства України.

Додаток Г

Посадова інструкція головного бухгалтера

1. Загальні положення

1.1 Головний бухгалтер забезпечує організацію бухгалтерського обліку і контролю за раціональним і економічним використанням матеріальних і фінансових ресурсів.

1.2 Головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з посади директором коледжу відповідно до трудового законодавства.

1.3 Головний бухгалтер підпорядковується безпосередньо директору коледжу.

1.4 На головного бухгалтера не можуть бути покладені обов'язки, пов'язані з безпосередньою матеріальною відповідальністю за грошові кошти і матеріальні цінності.

1.5 На період відсутності головного бухгалтера права і обов'язки головного бухгалтера виконує старший бухгалтер, про що оголошується наказом.

2. Обов'язки головного бухгалтера

2.1 Забезпечення дотримання встановлених єдиних методологічних основ бухгалтерського обліку.

2.2 Організувати контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

2.3 Брати участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачами і відшкодуванням втрат від нестач, крадіжок і псування активів підприємства.

2.4 Забезпечує систематичний, повний і достовірний облік:

-   готівкових і безготівкових коштів, що надходять, товарно-матеріальних цінностей, запасів, основних засобів та інших необоротних активів, власного капіталу, розрахунків і зобов'язань, інших активів;

-   виконання кошторисів витрат, реалізації послуг, включаючи складання калькуляцій собівартості послуг;

-   результатів господарсько-фінансової діяльності коледжу згідно зі встановленими правилами та їх щомісячне відображення в облікових регістрах;

-   інших розрахункових, фінансових і кредитних господарських операцій, а також виданих довіреностей, знаків поштової оплати, бланків суворої звітності.

2.5 Головний бухгалтер забезпечує:

-   складання достовірної фінансової та статистичної звітності на підставі первинних документів і бухгалтерських записів;

-   підписання і подання відповідним органам у встановлені строки фінансової звітності в обсяг, встановлених законодавством, а також підготовку та подання інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера, відповідно до нормативних актів, затверджених формами та інструкціями;

-   проведення інвентаризацій, оформлення матеріалів, пов'язаних з нестачами і розкраданнями коштів і товарно-матеріальних цінностей, відшкодуванням витрат від нестач, крадіжок і псування активів підприємства;

-   проведення економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності коледжу;

-   розробку посадових інструкцій, розподіл службових обов'язків і поточних завдань, проведення атестацій співробітників бухгалтерії, а також інших працівників коледжу, які мають відношення до складання первинних документів, приймання, зберігання і відпуск товарно-матеріальних цінностей;

-   проведення своєчасного інструктажу працівників з питань бухгалтерського обліку, контролю і звітності.