Організація обліку поточних зобовязань

ВСТУП

 

 

Перехід України на етап макроекономічної стабілізації та економічного зростання з новою силою підкреслив необхідність і велику роль кредиту  у розширеному відтворенні, без  чого неможливий нормальний кругообіг  капіталу, ефективне економічне зростання. Для цього потрібно, перш за все, подолати ті викривлення, які траплялися при використанні кредиту, забезпечити повне й послідовне здійснення принципів кредиту в господарській практиці.

Разом з тим, перехід  до ринкової економіки пред'явив нові вимоги до теорії кредиту й кредитних відносин. Оскільки трансформаційний період відрізняється від розвинутої ринкової економіки, то вкрай важливо розкриття його своєрідності та визначення місця й ролі кредиту в процесі ринкової трансформації економіки. До того ж виявились істотні недоліки у трактуванні кредиту та кредитних відносин. Навіть у кращих підручниках сутність кредиту зводиться до передачі в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності, а кредитні відносини наділяються надто загальними характеристиками: добровільні й рівноправні, не змінюють власника цінностей, пов'язані з рухом вартості, але не є еквівалентними, хоча вони передбачають платність. І найбільше, що відзначається, - це їхня здатність забезпечувати зростання вартості, тобто її капіталізацію. Досвід незаперечно свідчить, що розробка теорії кредиту й кредитних відносин потребує обґрунтування методологічних підходів до розкриття кредиту як системного явища, глибокої й складної економічної категорії, пов'язаної з усією системою суспільно-виробничих відносин.

Значну питому вагу в  складі джерел коштів підприємства мають  позикові кошти – зобов’язання підприємства, його кредиторська заборгованість.

Тому лише досконала, гнучка організація грошових розрахунків може забезпечити таку діяльність підприємства, яка б відповідала поставленій меті. Звісно, це не єдина умова успішного існування підприємства. Серед інших можна виділити такі, більш глобальні чинники: грошово-кредитна політика держави, фіскальна, бюджетна політики і взагалі фінансове становище держави.

Проблема організації  грошових розрахунків підприємства досить актуальна в теперішніх умовах - в умовах кризи неплатежів, низької  платіжної дисципліни більшої частини  господарюючих суб’єктів.

Значний внесок у розвиток теоретичних засад щодо вирішення проблем і методики обліку кредитних операцій на підприємствах  України  внесли, зокрема,  вчені-економісти Бутинець Ф.Ф., Голов  С.Ф.,  Ткаченко Н.В., Завгородній  В.П.,  Кужельний  В.М., Сопко В.В., Бабіч В.В., Пушкар М.С.  та ін.

Метою курсової роботи є розгляд та узагальнення теоретичних аспектів обліку кредитних операцій.

Відповідно до цільової спрямованості курсової роботи передбачено  послідовне вирішення таких завдань:

- охарактеризувати економічну  сутність кредитних операцій;

- розглянути нормативні  документи, які регламентують  облік кредитних операцій;

- дослідити облік довгострокових позик та короткострокових кредитів;

- дослідити та вивчити практику організації бухгалтерського обліку кредитних операцій на підприємстві ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»;

- дослідити облік кредитних  операцій ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» за умов існування інформаційних систем.

Об’єктом дослідження  є організація і методика обліку кредиторської заборгованості на підприємстві ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».

Предметом дослідження  є сукупність теоретичних і практичних аспектів бухгалтерського обліку кредитних операцій на підприємстві, що досліджується.

У роботі використано метод діалектичного пізнання при вивченні теоретичних основ обліку кредитних операцій, їх класифікації та визначення фінансового результату. На етапі наукового спостереження, збору, вимірювання, реєстрації, систематизації і обробки інформації для проведення досліджень використовувався індуктивний метод, а в процесі теоретичного осмислення проблеми – дедуктивний.

Інформаційною базою для написання курсової роботи є законодавчі та нормативні документи України, праці вітчизняних і закордонних вчених з питань обліку кредитних операцій, спеціалізовані періодичні видання, первинні документи, облікові регістри та форми звітності досліджуваного підприємства.

 

 

РОЗДІЛ 1

ЕКОНОМІЧНА  СУТНІСТЬ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ

1.1 Економічна  сутність кредитних операцій

 

Кредит - економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позички в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку [18, c. 130].

Під терміном "кредит" розуміють грошові кошти і матеріальні цінності, передані у користування на визначений строк і під відсотки.

Прийнято виділяти різні  види кредиту.

1. За об’єктами:
• Товарний кредит – надається одним господарюючим суб'єктом іншому в ході здійснення господарської діяльності у вигляді продажу товарів (продукції, робіт, послуг) з відстрочкою платежу.
• Лізинговий кредит - відносини між юридичними особами, що виникають у випадку оренди майна. Лізинг є формою майнового кредиту. Об'єктом лізингу може бути рухоме і нерухоме майно, суб'єктами можуть бути лізингодавець (суб'єкт господарювання - власник об'єкту лізингу), користувач (суб'єкт, що користується об'єктом лізингу з правом придбання власності і розпорядження даним об'єктом в рамках, встановлених угодою), виробник (суб'єкт господарювання, що здійснює виробництво або продаж товарно-матеріальних цінностей).

• Грошовий кредит – це кредит, який надається в національній або іноземній валюті в порядку, передбаченому чинним законодавством.

2. За суб’єктами:

• Комерційний - це товарна форма кредиту, що визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами підприємницької діяльності. Учасники кредитних відносин (при комерційному кредиті) самостійно регулюють розрахунки і можуть використовувати векселі та інші боргові зобов'язання. Об'єктом комерційного кредиту можуть бути продані товари, виконані роботи, надані послуги, по відношенню до яких продавцем (виконавцем) надається відстрочка платежу. У випадку оформлення комерційного кредиту з використанням векселя, інші угоди по наданню кредиту не укладаються. Погашення комерційного кредиту може здійснюватись шляхом погашення векселя боржником; передачі векселя іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ), відповідно до чинного законодавства; переоформлення комерційного кредиту на банківський.

Якщо договір про  надання банківського кредиту не передбачає використання векселя, то погашення  такого кредиту здійснюється на умовах, обумовлених цим договором. Не визнаються комерційним кредитом форвардні та ф'ючерсні операції з продукцією сезонного виробництва чи цінними паперами та валютними цінностями, а також операції з товарними та валютними опціонами, які передбачають перехід права власності на таку продукцію (цінні папери та валютні цінності) в момент здійснення рахунків по форвардних, ф'ючерсних чи опціонних договорах.

• Банківський – кредит, який надається банками суб'єктам кредитування всіх форм власності на умовах тимчасового користування, обумовлених кредитним договором. Основними принципами є:
• забезпеченість,
• поверненість,
• дотримання строків,
• цільове використання.
• Консорціумний – кредит, який надається позичальнику банківським консорціумом наступними способами:

а) шляхом акумулювання кредитних  ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням кредитів суб'єктам підприємницької діяльності;

б) шляхом гарантування загальної  суми кредиту провідним банком або  групою банків. Кредитування здійснюється в залежності від потреби в  кредиті шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків для участі в консорціумній операції.

• Споживчий – це кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.

Строк кредиту встановлюється в залежності від мети кредитування, розміру позики, платоспроможності  позичальника, але не більш, ніж на 10 років з дня його надання.

3. За строками користування:

• Короткостроковий - до 1 року. Проценти за його використання розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або оплати платіжних документів з позикового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту і процентів за його користування (якщо інше не передбачено кредитним договором). Короткострокові позики можуть надаватись банками у випадку тимчасових фінансових ускладнень, що виникають у зв'язку з витратами виробництва (обігу), не забезпеченими надходженням коштів у відповідному періоді: наприклад, на відновлення оборотних засобів; погашення заборгованості по заробітній платі; тимчасові потреби підприємства; для сезонних запасів сировини, матеріалів, палива та ін.; для покриття витрат виробництва сезонного характеру; для покриття витрат по незавершеному виробництву, коли розрахунки з замовником здійснюються після повного завершення робіт; для запасів товарно-матеріальних цінностей тощо.

• Середньостроковий - до 3 років. Надаються для оплати обладнання, поточних потреб, на фінансування капітальних вкладень.
• Довгостроковий - більше 3 років, які надаються під забезпечення заставою (майном, майновими правами, цінними паперами), гарантією, дорученням. Можуть надаватись для формування основних засобів, на капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію, розширення вже діючих основних засобів, на нове будівництво, на приватизацію, тощо.
• Прострочений - кредит, по якому закінчився строк повернення, встановлений в кредитному договорі між банком та позичальником, а позичені кошти при цьому не повернені останньому.
• Відстрочений - кредит, строк повернення по якому перенесено на прохання позичальника на пізнішу дату.

Відстрочка погашення  кредиту оформлюється додатковою угодою до основного кредитного договору та супроводжується, як правило, встановленням більш високої процентної ставки. До відстрочених кредитів відносяться пролонговані кредити.

4. По забезпеченості:

• Забезпечений заставою - предметом застави можуть бути майнові права, цінні папери, інше майно.

• Ломбардний - гарантується високоліквідним забезпеченням (наприклад, ювелірні вироби, цінні папери), які можуть бути легко продані у разі непогашення кредиту.
• Іпотечний - надання кредитів під заставу нерухомого майна^. Кредиторами іпотеки можуть бути іпотечні банки або іпотечні компанії. Позичальниками можуть бути юридичні і фізичні особи, що мають у власності об'єкти іпотеки або доручителів, які надають під заставу об'єкти іпотеки на користь позичальника. Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати житлові будинки, квартири, виробничі будівлі, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника. Об'єкти іпотеки не повинні бути заставою по інших угодах.
• Гарантії - розрізняють гарантії банків грошовими коштами та майном третьої особи.
• З іншим забезпеченням - доручення страхової компанії.
• Не забезпечений (бланковий) - надасться комерційним банком тільки в межах наявних власних коштів (без застави майна або інших видів забезпечення) і тільки під зобов'язання повернення кредиту. Бланковий кредит видається під підвищені проценти надійним позичальникам, які мають стабільні джерела погашення кредиту і авторитет в банківських колах.
5. За ступенем ризику:
• Кредитна лінія - угода банка - кредитора надати кредит в майбутньому в розмірах, що не перевищують раніше обумовлені розміри, на визначений строк без додаткових спеціальних переговорів.
• Овердрафт - кредит, що надається на поточний рахунок позичальника з стійким фінансовим станом на певний період часу для фінансування господарської діяльності підприємства.
6. За способами надання:
• Одноразово - у визначений строк в повному розмірі.
• В розстрочку - надається кількома платежами.
• Достроково - за вимогою кредитора або за заявою позичальника.
• З регресією платежів - часткова оплата у визначені строки.
7. За строками погашення:
• Після закінчення обумовленого періоду - обумовлений період (строк) зазначається у договорі (місяць, квартал).