Організаційна діяльність митних органів україни

РОЗДІЛ І: ОРГАНІЗАЦІЙНА  ДІЯЛЬНІСТЬ МИТНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ

 

1.1 Структура митних органів України та їх основні повноваження

Згідно зі ст.5 Закону України  “Про митну справу в Україні” від 25 січня 1991р. [?] систему митних органів складають:

- Державна митна служба України (Держмитслужба, ДМС);

- регіональні митниці;

- митниці;

- спеціальні митні управління  та організації;

- установи та навчальні  заклади.

Загальна штатна чисельність  особового складу митних органів  складає 18 322 одиниці, у тому числі:

- центральний апарат Держмитслужби України – 391 одиниця,

- регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації – 17 287 одиниць (без навчальних закладів);

- Академія митної служби України – 532 одиниці;

- центри підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів у м. Києві та м. Хмельницькому – 112 одиниці.

Загальна штатна чисельність  оперативного складу митних органів  складає 13 054 одиниці, із них:

- особовий склад підрозділів по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил – 1 690 одиниць;

- особовий склад підрозділів внутрішньої безпеки – 211 одиниць.

Територіальна діяльність системи  митних органів підрозділяється  на два рівня. До першого рівня  належить Державна митна служба України. До другого – усі інші митні органи, що функціонують на території підвідомчого регіону. Кордони діяльності регіональних митних органів можуть як співпадати, так і не співпадати з кордонами адміністративно-територіальних одиниць.

Взаємовідносини у системі  митних органів засновуються на принципі сполучення централізації та децентралізації. Кожний митний орган, який стоїть нижче, підкорюється по вертикалі митному  органу, який стоїть вище. Виняток складають  органи, які здійснюють боротьбу з  контрабандою та порушеннями митних правил.

Державна митна служба України здійснює управління митною справою. Як центральний орган виконавчої влади ДМС України було створено Указом Президента “Про державну митну службу України” від 29 листопада 1996 р.

№ 1145 [?]. Держмитслужба стала правонаступником ліквідованого Державного митного комітету України. Метою такого реформування було вдосконалення організаційної структури митної системи в напрямку раціонального розміщення митних органів та розвитку їх інфраструктури, посилення митного контролю та боротьби з контрабандою, порушеннями митних правил, зміцнення виконавчої дисципліни працівників митної системи.

Правовий статус ДМС України  закріплено у Положенні про неї, затвердженому Указом Президента від 24 серпня 2000 р. № 1022 [?].

За загальною характеристикою  ДМС України є органом міжгалузевого  регулювання, оскільки виконує не тільки функції безпосереднього керівництва  митною справою, а і координаційні  функції. Безпосередньо керуючи  митною справою в Україні, ДМС  розв’язує такі завдання:

- захищає економічні інтереси держави, сприяє розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, забезпечує додержання законодавства по митну справу, здійснює заходи по запобіганню контрабанди та порушення митних правил;

- разом із іншими уповноваженими органами виконавчої влади веде Українську класифікацію товарів, віднесених до ЗЕД, здійснює верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України;

- співробітничає відповідно до міжнародних договорів та законодавства України з митними та іншими органами іноземних держав, міжнародними організаціями у митній сфері;

- керує діяльністю органів митної служби, створює, реорганізує та ліквідує у встановленому порядку регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, установи та навчальні заклади, реалізує у межах своєї компетенції державну кадрову політику.

Слід зауважити, що ДМС  України при виконанні своїх  службових завдань взаємодіє  і з іншими центральними та місцевими  органами виконавчої влади і місцевого  самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності  та громадянами.

Державну митну службу очолює Голова, якого призначає Президент  України. Голова має заступників, розподіляє між ними обов’язки, визначає ступінь відповідальності заступників голови та керівників підрозділів центрального апарату ДМС України.

Для погодженого вирішення  питань, що належать до компетенції  ДМС, обговорення найважливіших  напрямків її діяльності у ДМС  утворюється дорадчий орган –  колегія. До складу колегії входять  Голова (голова колегії), заступники голови за посадою, інші працівники ДМС України.

Неоднорідному і складному  характеру завдань і функцій  ДМС України відповідає організаційна  структура, покликана ефективно  їх здійснювати. До неї входять управління та центральні митні установи, що, в  свою чергу, поділяються на відділи  та сектори. Серед управлінь центрального апарату безпосередньо голові підпорядковані: управління власної безпеки; управління організації боротьби з контрабандою та порушенням митних правил; фінансово-економічне, бухгалтерського обліку та звітності; аналізу, прогнозування та зв’язків із громадськістю; управління кадрами; сектор режимно-секретної та мобілізаційної роботи.

Складовою частиною сучасної системи митних органів є регіональні митниці.

  Введений у дію  з 1 січня 1992 р. Митний Кодекс  України затвердив систему митних органів, яка складалась із Державного митного комітету і митниць. У 1994 р. було створено вісім територіальних митних управлінь, кожному з яких було підпорядковано від п’яти до п'ятнадцяти митниць. Вперше з'явилися і митниці прямого підпорядкування, які було підпорядковано не територіальним митним управлінням, а безпосередньо Державному митному комітету України. Така система управління митною справою проіснувала більше двох років і мала суттєві недоліки, основний з яких полягав у виконанні територіальними митними управліннями керівної функції. Вони не мали права на здійснення безпосереднього митного оформлення. Територіальні митні органи фактично дублювали управлінські функції Державного митного комітету України у зоні своєї діяльності. Наказом Держмитслужби України “Про створення регіональних митниць та митниць Державної митної служби України” від 20 грудня 1996 р. № 564було створено десять регіональних митниць та чотири митниці прямого підпорядкування (Київську спеціалізовану, Бориспільську, Севастопольську, Центральну спеціалізовану). Митниці прямого підпорядкування посідають окреме місце у митній системі. Законодавство поки що не дає визначення цих митниць. Можна  тільки припустити, що їх створенню сприяв значний товарообіг та пасажиропотік через пункти пропуску цих митних установ, що вимагало підвищеної уваги з боку центрального апарату митної служби. Нині функціонують такі митниці прямого підпорядкування: Центральна енергетична, Бориспільська, Севастопольська та Оперативна.

Створення регіональних митниць  у тому вигляді, в якому вони є, в цілому було завершено процес становлення  проміжної ланки митної системи, яка досить часто зазнавала змін. Регіональні митниці. На відміну  від територіальних митних управлінь, як і підпорядковані їм митниці, у  встановленому порядку безпосередньо  здійснюють митну справу. Як державні установи вони координують та контролюють  діяльність підпорядкованих їм митниць  і спеціалізованих митних організацій. Правовий статус регіональної митниці  закріплений у Тимчасовому положенні  про регіональну митницю та у  Типовій структурі митниці, затвердженій наказом Держмитслужби України  від 28 січня 1997 р. № 27.

Кількість, зона діяльності, місця дислокації, компетенція регіональних митниць, підпорядкованих їм митних установ (у тому числі спеціалізованих митних організацій), а також митних постів визначаються ДМС України.

Відповідно до Типового положення  головними завданнями регіональної митниці є:

- контроль за виконанням митного законодавства; організація ефективного застосування засобів тарифного і нетарифного регулювання ЗЕД;

- забезпечення справлення митних платежів;

- боротьба з контрабандою  та порушеннями митних правил;

- ведення митної статистики тощо.

 Митниця – це наступна ланка митної системи, що є державним органом, який здійснює захист економічних інтересів України, забезпечує виконання законодавства з митних питань, а також справлення мита, податку на додану вартість (ПДВ), акцизного збору, інших митних платежів та зборів. Митниця підпорядкована регіональній митниці.

Відповідно до покладених на неї завдань митниця виконує  такі основні функції:

- контролює дотримання суб’єктами ЗЕД та громадянами встановленого порядку переміщення товарів та інших предметів через митний кордон;

- здійснює митний контроль  та оформлення інших предметів;

- перевіряє відомості,  заявлені у вантажній митній  декларації при митному оформленні  товарів;

- нараховує та справляє  у зоні своєї діяльності митні  платежі та збори;

- забезпечує контроль  за доставкою вантажів у інші  митні органи;

- забезпечує функції валютного  контролю та контролю за термінами  повернення в Україну імпортної  частини бартерних угод тощо.

За місцезнаходженням  регіону діяльності митниці України  умовно поділяються на прикордонні і внутрішні. Прикордонні митниці розташовуються на митному кордоні, що, як правило, співпадає з державним кордоном, і зв’язані з транспортними вузлами (аеропортами, прикордонними залізничними станціями, портами).

Також, до системи митних органів України віднесено спеціалізовані митні управління та організації ДМС, які забезпечують ефективну діяльність митних органів, організації, що спеціалізуються на митних операціях із вантажами, автотранспортні митні господарства, постачальні митні господарства, митні лабораторії, кінологічні служби, обчислювальні центри.

Митні органи взаємодіють  із іншими державними органами, підприємствами, установами і громадянами, а також із митними та іншими органами іноземних держав і  міжнародними організаціями.

Митні органи України та морські і річкові судна, що знаходяться у їх розпорядженні, мають прапор, а автотранспортні засоби та повітряні судна – розпізнавальний знак.

 

1.2 Кадрова політика митної служби України

Відбір працівників до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій здійснюється відповідно до вимог Указів та розпоряджень Президента України, рішень Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, рішень колегій, наказів Держмитслужби України з кадрових питань. В межах кадрової роботи основні зусилля Держмитслужби України направляються на вдосконалення роботи з кадрами, профілактику правопорушень з боку працівників митних органів та на забезпечення митної служби кваліфікованим, професійним й досвідченим персоналом.

Підбір кадрів у митній службі здійснюється: через конкурсний відбір, переведення з інших митних органів, стажування, добір з кадрового резерву, з числа випускників навчальних закладів.

Для забезпечення митних органів кваліфікованими кадрами, відповідно до Указу Президента України від 23.03.98 № 216/98, створено національну систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців митної служби, яка забезпечує:

- підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів;

- підготовку фахівців митної справи з вищою освітою;

- перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій;

- стажування молодих спеціалістів, новоприйнятих працівників, кадрового резерву, а також самостійне навчання посадових осіб митної служби України.

Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників митних органів здійснюється, окрім відомчих навчальних закладів, також в інших вищих закладах освіти за державним замовленням.

В митній службі України запроваджено порядок проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних осіб (наказ Держмитслужби від 18.10.02 № 590). Посадові особи митної служби України підлягають проходженню атестації, порядок проведення якої визначається постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 № 1984.

Щороку Держмитслужба аналізує якісний склад митних органів, вивчаються потреби у фахівцях на поточний рік і на перспективу (5 років).

З метою оптимізації існуючої системи підготовки фахівців для митної системи затверджено Концепцію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб Державної митної служби України на 2005 – 2010 роки (наказ Держмитслужби України від 28.01.05 № 60).

Робота з кадрами знаходиться в центрі уваги митної служби, на засіданнях колегій ці питання постійно розглядаються та за результатами розглядів ставляться конкретні перспективні задачі з удосконалення кадрової роботи.

 

1.3 Інформаційне забезпечення та звітність митних органів

На виконання Закону України  “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” та Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.03 № 1896 “Про Єдину державну інформаційну систему у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму” розроблено ескізний та техно-робочий проекти Єдиної інформаційної системи, введено зазначену систему в дослідну експлуатацію та розпочато поетапне впровадження системи в промислову експлуатацію.