Оптимізація оподаткування

1. Податкова система  характеризується, передусім, фіскальною  спрямованістю, що с лейтмотивом  більшості змін до податкового  законодавства. Водночас її регулююча  функція не зорієнтована на  стабільне економічне зростання.  Високе податкове навантаження па виробництво та низьке навантаження на природні ресурси робить її несприятливою для розвитку економіки. Це не сприяє, також покращеним позиції країни в податковій конкуренції, особливо виходячи з тих змін, що відбуваються в податкових системах постсоціалістичних країн-нових членів СС, де в процесі податкових реформ вдалося знизити податкове навантаження на капітал, так що в 2004 р. в Литві, Естонії та Словаччині він оподатковувався нижчими середніми ефективними ставками, ніж праця та споживання.

2. Нормативно-правова база оподаткування в Україні є складною неоднорідною та нестабільною, а окремі законодавчі норми недостатньо узгодженими, а інколи й суперечливими. Крім законів, питання оподаткування й досі регулюються декретами Кабінету Міністрів України, указами Президента України. Внаслідок наявності у законодавчих актах норм непрямої дії значна кількість питань у сфері оподаткування регулюються підзаконними актами. Така строкатість правової бази може бути виправданою на початкових етапах формування податкової системи, однак не є прийнятною на даному етапі розвитку економіки.

Чимало норм мають  неоднозначне тлумачення при їх застосуванні, що негативно позначаються на діяльності підприємницьких структур, знижує привабливість  національної економіки для іноземних інвесторів.

Принциповим недоліком  податкового законодавства є  існування економічно необґрунтованих  розбіжностей в підходах до визнання та оцінки доходів і витрат для  визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток і ПДВ та нормативно - правовою базою бухгалтерського обліку в частині розрахунку фінансового результату, що унеможливлює складання декларації про прибуток підприємств за даними бухгалтерського обліку.

3. Застосування в Україні  спрощеного режиму оподаткування  суб'єктів малого підприємництва поряд з позитивними наслідками (активізація підприємницької діяльності, створення нових робочих місць, стимулювання раціонального використання ресурсів, зменшення витрат на адміністрування податків) породило низку проблем:

• викривлення мотивації підприємницької діяльності, зокрема, незацікавленість суб'єктів господарювання у зміні свого статусу як суб'єктів, які мають право використовувати спрощені системи оподаткування, що гальмує їх розвиток та зростання обсягів діяльності, призводить до дроблення деяких середніх підприємств;
• створення умов для побудови схем уникнення оподаткування внаслідок нечіткого законодавчого регулювання спрощеної системи оподаткування;
• використання суб'єктів малого підприємництва, що застосовують спеціальний режим оподаткування, у схемах мінімізації податкових зобов'язань підприємств, які працюють у загальному режимі оподаткування

4. Податкова система України є дорогою в адмініструванні. Витрати на адміністрування окремих податків є значними порівняно із доходами бюджету, що забезпечуються за рахунок їх справляння.

5. Діяльність Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, Державної митної служби України щодо реалізації державної податкової політики, збирання податків і зборів (обов'язкових платежів), їх акумуляції в державному і місцевих бюджетах є недостатньо узгодженою та ефективною внаслідок недосконалого правового регулювання їх взаємовідносин, відсутності цілісного інформаційного простору.
6. Система митно-тарифного регулювання не дозволяє оперативно реагувати на зміни кон'юнктури світових ринків, а також торговельних режимів в інших країнах та структури економіки в Україні.
7. Недостатньо врегульовано питання оподаткування доходів від інтелектуальної власності та незалежної професійної діяльності, що призводить до втрати об'єкта (бази) оподаткування в частині податку з доходів фізичних осіб.

8. Недосконалою є система формування коштів соціального призначення, що базується на досить високих ставках внесків та характеризується нераціональною структурою джерел фінансування (основний фінансовий тягар несуть роботодавці, а найманими робітниками фінансується значно менша частка загальних надходжень). Існування чотирьох автономних фондів соціального страхування та диференційованих платежів до кожного з них призводить до значного збільшення витрат на адміністрування внесків, порівняно з консолідованим варіантом їх сплати (єдиний соціальний внесок).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Податки є головним джерелом наповнення державного бюджету, а з  іншої сторони - важливим інструментом державного регулювання економіки. Механізми оподаткування прибутку підприємств та доходів фізичних осіб, які використовуються в Україні, мають деякі суттєві вади: наявність двох паралельних обліків - бухгалтерського та податкового; безсистемне надання пільг на безповоротній основі; паралельне існування спрощеної і загальної системи оподаткування; недосконалість механізмів адміністрування прибуткових податків; відсутність чітко визначених механізмів оподаткування розподіленого прибутку тощо. Недосконалість податкового законодавства привела до фактів ухилення від сплати податків. Це призводить до недостатнього фінансування суспільного сектора, порушення конкуренції, відпливу капіталів за кордон та інших негативних наслідків в економіці та соціальній сфері.

Податкове планування - це діяльність з розробки та практичного  застосування схем, які дозволяють знизити податковий тиск, це методи і заходи, спрямовані на збільшення коштів, які залишаються в розпорядженні  підприємства після сплати належних податків

Часто оперують поняттям «мінімізація податків», але поняття податкової оптимізації набагато ширше: крім мінімізації, її інструментами є відстрочення сплати податків, зменшення суми «живих» коштів, що сплачуються до бюджету, та інші. Усі вони вигідні з точки зору фінансового менеджменту: грошові кошти залишаються в розпорядженні підприємства і дають прибуток, не зменшується сума обігових коштів (а це особливо актуально, коли їх бракує), що також сприяє збільшенню прибутку, тощо.

Розпочинаючи пошук  методів і способів зниження податкових платежів, необхідно знайти єдиний шлях, який забезпечив би надійною й універсальною системою захисту від державних вилучень, щоб для будь-яких наших нових задумів не потрібно було його змінювати. Також хотілося б, щоб метод, спосіб або інструмент для економії був один і рятував якщо не від усіх податків, то хоча б від основних, найважчих. На практиці, в межах чинного законодавства, такого методу немає. Його нема навіть біля межі закону.

Оптимізація зменшує  суму податків, але не зводить їх до нуля. Повністю уникнути сплати податків неможливо, та й не бажано; оптимізація вимагає певних витрат, питання лише в їх розмірі. Завдання податкової оптимізації - отримати максимальну вигоду з мінімальними витратами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Закон України “Про податок на додану вартість” №168 / 97-ВР від 3.04.97р. із змінами і доповненнями.
2. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції Закону №283/97-ВР від 22.05.97 // ВВР. –1997.-№105
3. Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-IV від 22.05.2003р.
4. Податкова система. Підручник/ За загальною редакцією С.М. Онисько.-Львів: “Новий світ”, 2004.
5. Опарін В.М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник.-2-ге вид.,доп.і перероб.-К.:КНЕУ, 2006.
6. Державне регулювання економіки / За ред. д-ра. екон. наук, проф., акад.. АН вищої школи України І.Р. Міхасюка.-Львівський національний університет ім.. І. Франка. Підручник. Друге вид., виправлене і доповнене.-К.:Атака, Ельга-Н, 2008.
7. Данілов О.Д., Лапшин Ю.В., Оніщенко В.А. Оподаткування місцевими, ресурсними, рентними податками та зборами. Неподаткові платежі: Навч. Посібник.-Урпінь: Академія ДПС України, 2008.
8. Іголкін І. В. Податкова реформа як об’єктивна необхідність зміцнення дохідної частини державного бюджету // Фінанси України. – 2005. -№8.