Оподаткування биржовой дияльности в Украини

ОПОДАТКУВАННЯ

БІРЖОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 

В ПЕРІОД ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Перехід України до ринкових стосунків у її соціально-економічному розвитку вказує на необхідність комплексного реформування системи оподаткування біржової діяльності. Адже майнові, грошові і кредитні стосунки, як елементи біржової діяльності відображають складні явища суспільному життю, оскільки стосуються стосунків публічного і приватного характеру.

Біржова діяльність є  провідною ланкою фінансів у ринковій економіці та виступає складним механізмом, який чуйно реагує на всі соціально-економічні, політичні і соціопсихологічні процеси, що відбуваються в країні. Вона є індикатором ціноутворення в суспільстві. Рівень ділової активності на біржі свідчить як про економічну стабільність країни, так і про наявність фінансової і економічної кризи в світі.

Під регулюванням біржової діяльності слід розуміти впорядкування роботи на біржовому ринку його учасників і операцій між ними з боку організацій, уповноважених суспільством на ці дії. Біржа може мати як зовнішнє, так і внутрішнє регулювання. Внутрішнє регулювання - це підпорядкування її діяльно^ сті власним нормативним документам: статуту, правилам та іншим внутрішнім нормативним документам, що зумовлюють діяльність даної біржі в цілому, її підрозділів і працівників. Зовнішнє регулювання - це підпорядкуванність діяльності біржі нормативним актам держави, інших організацій, міжнародним угодам.

Через регулювання біржового ринку  досягаються наступні цілі: 1) підтримка порядку на біржовому ринку, створення нормативних умов для роботи всіх учасників ринку; 2) захист учасників ринку від несумлінності та шахрайства окремих осіб або організацій, від злочинних організацій; 3) забезпечення вільного і відкритого процесу біржового ціноутворення на основі концентрації попиту і пропозиції; 4) створення ефективного ринку, на якому завжди є стимули для підприємницької діяльності, а кожен ризик адекватно винагороджується; 5) створення нових біржових ринків, підтримка біржових структур, починів і нововведень; вплив на біржовий ринок з метою досягнення якоїсь суспільної мети (наприклад, зниження біржових цін).

Форми державного регулювання біржового  ринку включають:

1. Пряме або адміністративне  управління біржовим ринком, яке  здійснюється шляхом: 1) ухвалення державою відповідних законодавчих актів; 2) реєстрації учасників ринку; 3) ліцензування професійної діяльності на біржовому ринку; 4) забезпечення гласності і рівної інформованості всіх учасників ринку;

2. Непряме або економічне управління біржовим ринком ведеться через економічні важелі, що знаходяться у розпорядженні держави, і капітали: 1) систему оподаткування - ставки податків, пільги; 2) грошову політику — процентні ставки, мінімальний розмір заробітної плати і т.д.; 3) державні капітали - держбюджет, позабюджетний фонд фінансових ресурсів та ін.; 4) державну власність і ресурси - державні підприємства, природні ресурси і землю.

Враховуючи це, важливим і необхідним є вдосконалення механізму оподаткування, що виникає у сфері біржової торгівлі, яка вимагає широкого спектру знань, розуміння глибоких економіко-правових закономірностей змісту біржової діяльності. Варто відзначити, що реформація регулювання та оподаткуваняя біржового ринку обумовлене також і соціально-економічними потребами суспільства і необхідністю збільшувати доходну частину бюджету за рахунок високоризикової та високоприбуткової діяльності на біржовому ринку.

Більш того, враховуючи комерційний  інтерес учасників біржової торгівлі, необхідність вдосконалення такого регулювання біржового ринку обумовлено державним інтересом забезпечення соціального спокою і стабільності в суспільстві, особливо в умовах сучасної світової фінансової кризи. Останнє є одним з важливих чинників у вирішенні ряду соціальних і економіко-правових проблем в країні.

На основі досвіду зарубіжних країн  і з врахуванням національних особливостей, в Україні доцільно використовувати систему раціонального  поєднання державних і ринкових методів регулювання біржової діяльності.

Важливим представляється створення єдиного державного органу спеціальної компетенції по регулюванню оподаткування вітчизняного товарно-біржового ринку, наприклад як у США, Англії, Японії, Франції, Польщі, Росії і інших країнах. Досвід Германії дає можливість врахувати всі кращі сторони по активізації біржової діяльності в Україні.

Цікавою представляється французька модель організованого ринку, на основі якої побудована біржову систему  оподаткування Угорщини, Чехії і  Польщі, що дає підстави говорити про  можливість запозичення такої моделі в Україні.

У економічних реаліях України, об'єктами переважної більшості правопорушень  у сфері біржової діяльності є  суспільні стосунки, безпосередньо  пов'язані з організованим зверненням коштовних паперів в рамках функціонування біржової діяльності. Не дивлячись на це, можливість здійснювати таку деятельность характерна лише для фондових і універсальних бірж, тоді як статистика підтверджує, що лише третина всіх зареєстрованих біржових установ підпадає під безпосередній вплив положень КОАП в даній сфері.

У зв'язку з цим, доцільно розширити  межі вживання заходів адміністративної відповідальності у сфері функціонування інших біржових інститутів, зокрема  товарних, валютних і бірж праці [2].

Таким чином, реформування оподаткування  біржової діяльності в даний проміжок часу дасть можливість знизити кількість правопорушень у цій сфері збільшити суму податків, що надходить до бюджету.

Література

1. Електронне джерело. Режим доступу з титулу екрана :http://fortrader.ru

2. Минюк А. Ю. Некоторые проблемные вопросы понятия биржевой деятельности / О. Ю. Минюк / / Южно права журнал. — 2010. — № 1. — С. 150-151.