Операційна діяльність підприємства

Операційна  діяльність підприємства

Підприємства  здійснюють свою діяльність на ринку  в умовах жорсткої конкуренції. Ті з  них, що програють у цій боротьбі, стають банкрутами. Для того, щоб  не збанкрутувати, суб'єкти, що хазяйнують повинні постійно відслідковувати зміни ринкового середовища, напрацьовувати методи протидії негативним моментам для збереження своєї конкурентноспроможності.

Сутність  і цілі операційної діяльності 

Підприємства  здійснюють свою діяльність на ринку  в умовах жорсткої конкуренції. Ті з них, що програють у цій боротьбі, стають банкрутами. Для того, щоб не збанкрутувати, суб'єкти, що хазяйнують повинні постійно відслідковувати зміни ринкового середовища, напрацьовувати методи протидії негативним моментам для збереження своєї конкурентноспроможності.

Одним з інструментів дослідження ринку  й збереження конкурентоспроможності є аналіз фінансово-господарської  діяльності підприємства, у тому числі  й аналіз його фінансового стану. Порядок і інструментарій аналізу, який здійснюється з метою прийняття фінансових рішень, визначається самою логікою функціонування фінансового механізму підприємства.

Одним із найбільш простих, але ефективних видів фінансового аналізу, є  операційний аналіз, що отримав назву CVP (cost-volum-profit, витрати - об'єм - прибуток).

Метою аналізу операційної діяльності є відстеження залежності фінансових результатів бізнесу від витрат і об'ємів реалізації продукції.

Основною  задачею аналізу CVP є одержання  відповідей на важливі питання, що виникають  у підприємців на всіх етапах грошового обігу, наприклад:

Скільки необхідно мати в наявності капіталу підприємству?

Яким  чином мобілізувати ці кошти?

До якого  ступеня можна доводити фінансовий ризик, використовуючи ефект фінансового  важеля?

Що дешевше: придбання чи оренда нерухомості?

До якого  ступеня можна нарощувати силу операційного важеля, маневруючи перемінними і  постійними витратами, змінюючи тим  самим рівень підприємницького ризику, пов'язаного з діяльністю підприємства?

Чи варто  продавати продукцію за цінами нижче  собівартості?

Чи робити більш того чи іншого продукту?

Як відібється на прибутку зміна об'єму реалізації?

Розподіл  витраті валова маржа

CVP-аналіз  служить пошуку оптимальних, найбільш  вигідних підприємству витрат. Він  вимагає розподілу витрат на  перемінні й постійні, прямі і непрямі, релевантні і не релевантні.

Перемінні витрати змінюються в цілому прямо  пропорційно об'єму виробництва  продукції. Це можуть бути витрати на сировину й матеріали для основного  виробництва, заробітна плата основних виробничих робітників, витрати на збут продукції й ін. Підприємству вигідно мати менше перемінних витрат на одиницю продукції, оскільки так воно забезпечує собі, відповідно, й більше прибутку. Зі зміною об'єму виробництва загальні перемінні витрати зменшуються (збільшуються), у той же час на одиницю продукції вони залишаються незмінні.

Постійні  витрати необхідно розглядати в  короткостроковому періоді, так  називаному релевантному діапазоні. У  цьому випадку вони в цілому не змінюються. До постійних витрат можна  віднести орендну плату, амортизаційні  відрахування, заробітну плату керівників і ін. Зміна об'єму виробництва не робить ніякого впливу на розмір цих витрат. Однак у перерахунку на одиницю продукції ці витрати змінюються обернено пропорційно.

Прямі витрати - це витрати підприємства, пов'язані безпосередньо з процесом виробництва чи реалізацією товарів (послуг). Ці витрати можуть бути легко віднесені до конкретного виду продукції. Наприклад, сировина, матеріали, зарплата основних робітників, амортизація конкретних верстатів і інші.

Непрямі витрати не зв'язані безпосередньо  з виробничим процесом, їх не можна легко співвідносити з певною продукцією. До таких витрат можна віднести зарплату керівників, торгових агентів, теплоенергію, електроенергію для допоміжного виробництва.

Релевантні  витрати - це витрати, що залежать від  прийняття управлінських рішень.

Нерелевантні  витрати не залежать від прийняття  управлінських рішень. Наприклад, у  менеджера підприємства є вибір: робити потрібну деталь до механізму  чи купити її. Постійні витрати на виробництво  деталі складають 35 грн., а купити її можна за 45 грн. Виходить, у даному випадку ціна постачальника - це релевантні витрати, а постійні витрати на виробництво - не релевантні витрати. 

Проблема, зв'язана з аналізом постійних  витрат на виробництві, полягає в  тому, що необхідно розподілити їхню загальну величину на всю номенклатуру продукції. Існує кілька способів такого розподілу. Наприклад, сума постійних витрат щодо фонду часу дає ставку витрат на 1 годину. Якщо для виробництва товару необхідно 1/2 години, а ставка 6 грн. за годину, то величина постійних витрат на виробництво даного виробу дорівнює 3 грн.

Змішані витрати включають елементи постійних  і перемінних витрат. Наприклад, витрати  на оплату електроенергії, що використовують як для технологічних цілей, так  і для освітлення приміщень. При аналізі необхідно розділяти змішані витрати на постійні й перемінні.

Суми  постійних і перемінних витрат являють  собою загальні витрати на весь об'єм продукції.