Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства: Міжнародний документ

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Житомирський  державний технологічний університет

Центр післядипломної освіти

 

 

 

            Кафедра економіки

 

 

Контрольна  робота

з дисципліни «Державне  регулювання економіки»:

«Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства: Міжнародний документ. Великобританія, Німеччина, Італія, Канада, Російська Федерація, США, Франція, Японія від 22.07.2000 »

 

 

 

 

Виконав:                                                              студент І курсу

                                                                               групи ЕПЗ-18

                                                                               Пірожков В.С.

                                                                              залік. книжка №00181124

                                                                                                                                                                                 

  

 

Перевірила:                                                          Стожок О.З.

 

 

Житомир - 2012

Окінавська хартія глобального  інформаційного суспільства.

В Окінавській хартії глобального інформаційного суспільства (прийнятій лідерами країн вісімки  у м. Окінава, Японія, у 2000 р.) зазначається, що потенційні вигоди інформаційних і комунікаційних технологій, які полягають у стимулюванні конкуренції, сприянні розширенню виробництва, створенні й підтримці економічного зростання та збільшення зайнятості, відкривають значні перспективи. Завдання країн вісімки – не лише заохочувати перехід до інформаційного суспільства та полегшувати цей процес, а й якомога повніше реалізувати його економічні, соціальні та культурні переваги. Для досягнення цих цілей важливо побудувати роботу за такими ключовими напрямами:

· проведення економічних і структурних реформ з метою створення умов відкритості, ефективності, конкуренції та новаторства, котрі доповнювались би заходами щодо адаптації ринків праці, розвитку людських ресурсів та забезпечення соціальної злагоди;

· управління макроекономікою, яке допоможе підприємствам та споживачам складати більш точні плани, бути впевненішими у майбутньому, ефективніше використовувати переваги нових інформаційних технологій;

· розробка інформаційних  мереж, що забезпечуватимуть швидкий, надійний та безпечний економічний доступ за допомогою конкурентоспроможного ринку, відповідних нововведень у мережевих технологіях, послугах та застосуваннях;

· розвиток людських ресурсів, спроможних відповідати вимогам інформаційної  епохи, готових до навчання протягом усього життя та здатних задовольняти зростаючий попит на фахівців з інформаційних і комунікаційних технологій у багатьох секторах нашої економіки;

· активне використання інформаційних  і комунікаційних технологій державним  сектором, сприяння наданню в режимі реального часу послуг, необхідних для гарантування підвищення рівня доступності влади для всіх громадян.

У Хартії також зазначається, що приватний  сектор відіграє провідну роль у розвитку інформаційно-комунікаційних систем в  інформаційному суспільстві. Однак завдання створення передбачуваної, прозорої і недискримінаційної політики та нормативної бази, необхідних для інформаційного суспільства, покладене на уряди. Важливо уникнути недоречних регулюючих втручань, котрі заважатимуть виявленню ініціатив приватного сектора щодо створення умов, сприятливих для запровадження інформаційних і комунікаційних технологій. Уряди мають гарантувати, що правила й процедури щодо інформаційних і комунікаційних технологій відповідатимуть революційним змінам в економічній діяльності, враховуватимуть принципи ефективного партнерства між державним і приватним секторами, а також будуть прозорими та технологічно нейтральними.

Аби максимізувати соціальні й  економічні вигоди інформаційного суспільства, лідери країн вісімки домовилися щодо таких ключових принципів та підходів і рекомендували їх іншим:

· продовжувати сприяти розвитку конкуренції  на відкритих ринках у галузі інформаційних  технологій та телекомунікаційної продукції  і послуг, включаючи недискримінаційне  й орієнтоване лише на вартість підключення до основних телекомунікацій;

· захист прав інтелектуальної власності  у сфері інформаційних технологій життєво важливий для впровадження інформаційних і комунікаційних технологій та інновацій, розвитку конкуренції  та поширення нових технологій;

· важливо також відновити зобов'язання урядів щодо використання програмного  забезпечення відповідно до принципів  захисту інтелектуальної власності;

· такі послуги, як телекомунікації, транспорт та пошта, є винятково  важливими для економіки інформаційного суспільства – підвищення саме їхньої ефективності здатне максимізувати вигоди інформаційних і комунікаційних технологій; митні та інші процедури, пов'язані з торгівлею, так само важливі для створення умов, сприятливих для їх розвитку;

· спростити міжнародну е-торгівлю шляхом подальшої лібералізації  та вдосконалення мереж, відповідних  послуг і процедур у контексті  жорстких рамок Всесвітньої торговельної організації тощо;

· розвивати ефективні  та дієві механізми захисту приватності  споживачів, а також захисту таємниці обробки персональних даних зі збереженням вільного інформаційного потоку;

· надалі розвивати й  забезпечувати ефективне функціонування електронної ідентифікації, електронного підпису, криптографії та інших засобів  безпеки та надійності операцій.

Зусилля міжнародного співтовариства, спрямовані на розвиток Глобального  інформаційного суспільства, мають  бути скоординованими, аби забезпечити  безпечний та вільний від злочинності  кіберпростір. Держави мають гарантувати, що буде вжито ефективних заходів – як це вказано у Керівних принципах безпеки інформаційних систем ОЕСР – у боротьбі зі злочинністю у комп'ютерному середовищі. Буде розширено співпрацю країн вісімки в рамках Ліонської групи з транснаціональної організованої злочинності. Такі нагальні проблеми безпеки, як хакерство та комп'ютерні віруси, також потребують ефективних політичних рішень.

Стратегія розвитку інформаційного суспільства має бути підкріплена  розвитком людських ресурсів, здатних  відповісти на вимоги інформаційної доби. Країни вісімки прагнуть досягнути того, щоб всі їхні громадяни мали можливість набувати й удосконалювати інформаційну і комунікаційну технологічну грамотність та навички шляхом освіти й навчання протягом усього життя. З цією метою обладнують комп'ютерами з підключенням до Інтернету школи, класи й бібліотеки, готують викладачів з інформаційних і комунікаційних технологій і засобів.

 Правове забезпечення  розвитку інформаційного суспільства:  Окінавська Хартія глобального  інформаційного суспільства

22 липня 2000 року лідерами великої вісімки була підписана Окінавська Хартія глобального інформаційного суспільства, яка свідчить: «інформаційне суспільство, як ми його представляємо, дозволяє людям ширше використовувати свій потенціал і реалізовувати свої прагнення. Для цього ми повинні

зробити так, щоб ІКТ  служили досягненню взаємодоповнюючих цілей забезпечення стійкого економічного зростання, підвищення суспільного добробуту, стимулювання соціальної згоди і повної реалізації їх потенціалу в області зміцнення демократії, транспарентного і відповідального управління, міжнародного миру і стабільності. Досягнення цих цілей і рішення виникаючих проблем зажадає розробку ефективних національних і міжнародних стратегій».

В Окінавській Хартії глобального інформаційного суспільства знову підтверджуються зобов'язання, що стосуються формулювання і здійснення стратегій забезпечення кожній людині можливостей користуватися загальним і прийнятним по вартості доступом до інформаційних і комунікаційних мереж, при цьому учасники зобов'язуються:

-     «сприяти встановленню ринкових умов, необхідних для надання населенню доступних послуг в області комунікацій;

-     вишукувати додаткові можливості, включаючи до ступ через установи, відкриті для широкої публіки;

-     приділяти пріоритетну увагу удосконалюванню мережевого доступу, особливо у відсталих міських, сільських і віддалених районах;

-     приділяти особливу увагу нестаткам і проблемам людей, що корис-туються меншою соціальною захищеністю, людей з обмеженою працездатністю, а також літніх громадян, і активно здійснювати міри, спрямовані на надання їм 
більш легкого доступу;

-     сприяти подальшому розвиткові «зручних для користування»,    «безперешкодних»    технологій,   включаючи мобільний доступ до мережі Інтернет, а також більш широке   використання   безкоштовного,   загально-доступного інформаційного наповнення і відкритих для всіх користувачів програмних засобів, дотримуючи при цьому права на інтелектуальну власність».

Окінавська Хартія глобального  інформаційного суспільства, відображає важливість, яку «Велика вісімка» надає розширенню доступу до інформаційних технологій. В Хартії висловлені зобов'язання країн G-8 (країн великої вісімки) з забезпечення загального доступу, причому реалізація багатьох ініціатив буде доручена спеціальній групі по комп'ютерним можливостях. Ця група «буде мобілізувати і координувати зусилля урядів, приватного сектору, фундацій, багатосторонніх і міжнародних інститутів, які направлені на скорочення «цифрового розколу», мовиться у Хартії.

Ініціативи, які підтримуються  широким спектром державних і приватних груп з особливими інтересами, включають зусилля, які організовані і фінансуються Корпорацією зарубіжних приватних інвестицій США, Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй, Експортно-імпортним банком Сполучених Штатів Америки і урядом США. В основному такі ініціативи передбачають розробку політики, яка сприяє розповсюдженню інформаційних технологій, і надання кредитів спеціально для реалізації проектів в сферах електронної комерції і цифрового розколу на міжнародному рівні.

Програми приватного сектору підтримуються і реалізуються деякими відомими корпораціями — «Майкрософт», «Стар-медіа», «Інтел», і «Сіско система». Як правило, в програмах робиться більший акцент на надання устаткування і послуг з навчання основам інформаційних технологій країнам, що розвиваються. Наприклад, в рамках ініціативи «Стармедіа фаун-дейшн» проводитиметься навчання основам інформаційних технологій молоді з низькими доходами з Латинської Америки..

Ці зусилля передбачають значні зобов'язання зі створення інфраструктури інформаційних технологій в країнах  світу, що розвиваються, забезпеченню передачі технологій і навчанню як технічних фахівців, так і користувачів Інтернету тому, як встановлювати, підтримувати і використовувати Інтернет.

Ініціативи, прийняті на Окінавському саміті G-8, підкріплюватимуть  інші зусилля, які вже робляться  з метою розвитку глобальної інформаційної  інфраструктури. 

«Відповідь» Президента України на «Окінавську Хартію»

31 липня 2000 року президент  України Леонід Кучма підписав  Указ «Про заходи щодо розвитку  національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет і забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні». Указ визначає основні цілі і завдання в розвитку українського сегменту Інтернет. Згідно документу, Президент бере на себе турботу про створення найближчим часом економічних, правових, технічних і інших умов для розвитку Інтернету в країні.

Ці заходи мають забезпечити  як широкомасштабний доступ населення України до Інтернету, так і розвиток національних мережевих ресурсів. Велика увага приділяється і розвитку електронній комерції.

 

 

Окінавська  Хартія Глобального Інформаційного Суспільства

1. Інформаційно-комунікаційні  технології (ІТ) є одним з найбільш важливих факторів, що впливають на формування суспільства двадцять першого століття. 

2. Їх революційний  вплив стосується способу життя  людей, їхньої освіти і роботи, а також взаємодії уряду та  громадянського суспільства. ІТ швидко стають життєво важливим стимулом розвитку світової економіки. Вони також дають можливість усім приватним особам, фірмам і співтовариствам, що займаються підприємницькою діяльністю, більш ефективно і творчо вирішувати економічні та соціальні проблеми. Перед усіма нами відкриваються величезні можливості.

3. Суть економічної  і соціальної трансформації, що  стимулюь ІТ, полягає в здатності сприяти людям та суспільству у використанні знань та ідей. Інформаційне суспільство, яким ми його уявляємо, дозволяє людям ширше використовувати свій потенціал і реалізовувати свої прагнення. Для цього ми повинні зробити так, щоб ІТ служили досягненню стійкого економічного росту, підвищення суспільного добробуту, стимулювання соціальної згоди і повної реалізації їхнього потенціалу в галузі зміцнення демократії, транспарентного і відповідального керування та стабільності. Досягнення цих цілей та вирішення проблем потребує розробки ефективних національних та міжнародних стратегій.

4. Прагнучи досягнення  цих цілей, ми знову підтверджуємо нашу прихильність принципу участі в цьому процесі: усі люди, без винятку повинні мати можливість користуватися перевагами глобального інформаційного суспільства. Стійкість глобального інформаційного суспільства ґрунтується на стимулюючих розвиток людини демократичних цінностях, таких як, вільний обмін інформацією та знаннями, взаємна терпимість і повага до особливостей інших людей.