Охорона праці в ПАТ "Мегабанк"

Національний університет державної податкової служби України

Житомирська філія

 

 

 

 

 

ОХОРОНА ПРАЦІ 
В ПАТ «МЕГАБАНК»

 

 

 

 

 

Виконав:        студент ІV-го курсу

групи ОБАЗ – 41

Остапчук Богдан Олегович

(заочна  форма навчання)

 

 

 

 

 

 

Житомир – 2012 рік

ОХОРОНА ПРАЦІ

Зміст

1.Організація охорони праці в банківських установах.

2. Фінансування охорони праці в банківських установах.

3. Страхування банківських установ у фонді соціального страхування.

4. Основні фактори впливу на здоров ‘ я та життя працівників банківських установ.

5. Організація пожежної безпеки в ПАТ «МЕГАБАНК».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Охорона праці

1.Організація охорони праці в банківських установах.

Управління охороною праці в банківських установах здійснюється згідно Законів України  та  інших нормативно правових актів. У загальному вигляді управління охороною праці визначається як сукупність дій, вибраних на основі певної інформації і спрямованих на підтримку або поліпшення функціонування об’єкта відповідно до існуючої програми.    

 Впродовж всієї  своєї діяльності кожний банк  гідно підтримує імідж банку  соціального розвитку, беручи активну  участь у соціальних програмах.  Посильну фінансову допомогу  банк надає правоохоронним організаціям, пожежній охороні, а також іншим муніципальним службам, що забезпечують не тільки його безпеку, але й спокій і безпеку життя населення.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» ст. 15 обов'язково на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше повинні бути служби охорони праці. Оскільки в будь-якому банку кількість працюючих становить до 50 осіб, тому функції служби з охорони праці по сумісництву має виконувати керівник відділення чи заступник. Служби з охорони праці у відділенні немає, не створено наказ про призначення відповідального з охорони праці, але цим має займаєтися головний офіс. При влаштуванні на роботу кожен майбутній працівник проходить інструктаж з охорони праці, та підписує інструкцію про ознайомлення з охороною праці в банку.  

 Основними законодавчими актами, що визначають головні положення з охорони праці в банку, є Кодекс законів про працю, закони ”Про охорону праці” та „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення", "Про об'єкти підвищеної небезпеки", “Типове положення про службу охорони праці”, “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами ЕОМ (ДСАНПІН 3.3.2.007-98)”, та інші нормативно-правові акти та інструкції, що регулюють умови праці працівників та виконання охорони праці.    

 З цих законодавчих актів основоположним Закону України «Про охорону праці» прийнятий Верховною Радою України 14 жовтня 1992 року №2694-ХП зі змінами від 2 червня 2011 р. № 3458, який на державному рівні регламентує основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, встановлює єдиний порядок організації охорони праці на всіх рівнях управління тощо.    

 В будь-якому банку  затверджена Інструкція “З охорони  праці для працівника банку  при виконанні  столярних, слюсарних та монтажних робіт”, “Первинний інструктаж з питань охорони праці і пожежної безпеки для співробітників відділу“.  У колективному договорі існує розділ з охорони праці, що регламентує основні положення по охороні праці при взяті працівника на роботу. [1]

 

2. Фінансування  охорони праці в банківських  установах

Згідно ст.19 ЗУ “Про охорону праці  ” фінансування на охорону праці  здійснюється роботодавцем відповідно до вимог. Для організацій, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції. Оскільки більшість банків недержавні і використовують найману працю робітників, тому сплачують 0,5 відсотка від суми виручки за надані фінансові послуги в процесі діяльності за певний період. В установах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.     

 Та в банку не проводяться  більш ніякі заходи по фінансуванню  робіт з охорони праці, не  здійснюється постійні навчання  працівників та інструктажі, не  має відповідального працівника, який би здійснював перевірку стану умов праці та охорони. [1]

3. Страхування банківських установ у фонді соціального страхування.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування  являє собою систему прав, обов'язків і гарантій, які передбачають надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у випадку хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них умов, по старости і в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом виплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел.      

 Обов'язковому  державному соціальному страхуванню  підлягають:

• особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), у фізичних осіб та на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності;
• особи, які забезпечують себе роботою самостійно (суб'єкти підприємницької діяльності). [10]

Залежно від  страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

• пенсійне страхування;
• страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
• медичне страхування;
• страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
• страхування на випадок безробіття;
• інші види страхування, передбачені законами України.

Що стосується Охорони  праці та страхування в банківських установах то здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, здійснюється на підставі Закону України від «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».       

Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання включає наступні види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

• профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
• відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;
• допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
• відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;
• пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
• пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
• допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; [2]

 

 

       4. Основні фактори впливу на здоров ‘ я та життя працівників банківських установ.

Безпека працівників банку  повинна бути однією зі складових успішності даної фінансової установи. Можливі загрози для працівників банків: особиста безпека, безпека при виконанні посадових функцій [3].

Працівникам банківської  сфери потрібно знати й розуміти небезпечні та шкідливі чинники, які  виникають у процесі виконання посадових функцій.

У банківській  установі мають місце такі небезпечні та шкідливі фактори.

1. фізичні:

• піднімально-транспортувальні машини та механізми;

• автотранспортні засоби, електричний струм, що використовується у приладах технологічного устаткування, інших цілях та потребах, рухомі частини друкарських машинок, іншого виробничого устаткування;
• наявність зброї у деяких категорій працівників;
• підвищені рівні електромагнітного випромінювання, шуму під час роботи на комп’ютерах,  вібрації, статичної електрики, іонізації повітря;

2. психофізіологічні:

• статичні та динамічні перевантаження;
• розумове перенапруження;
• перенапруження зорового аналізатора. [7]

Переважна більшість банківських  працівників (менеджери, економісти, бухгалтери, касири, операційні працівники, оператори ПЕОМ, програмісти, інженери тощо) належать до категорії осіб, яка займаються розумовою працею. При розумовій праці мозок виконує не лише координаційні функції, але й є основним працюючим органом. При цьому значно активізуються аналітичні та синтетичні функції центральної нервової системи людини, інтенсивніше функціонують увага, пам’ять, зростає напруження зорового і слухового аналізаторів. Мала рухливість, вимушена одноманітна поза при розумовій праці ослабляють обмінні процеси і зумовлюють застійні явища у м’язах ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршують постачання мозку киснем.[6]

Для банківських працівників  часті випадки, коли формальне завершення робочого дня не перериває процес професійно-спрямованої розумової діяльності. У таких випадках розвиваються втома та перевтома організму. Стан перевтоми при розумовій праці характеризується відсутністю повного відновлення організму до чергового робочого дня, порушенням сну, зниженням опору до дії несприятливих факторів навколишнього середовища, підвищенням нервово-емоційної збудливості [6].

Використання комп’ютерних технологій підвищує ефективність банківського сектора економіки, але разом з цим виникають і нові проблеми, пов’язані зі здоров’ям працівників банківських установ. 

При тривалому використанні комп’ютерів у працівників можуть виникати наступні розлади здоров’я: психофізіологічні порушення (нервовість, нерішучість тощо), зоровий дискомфорт, перенапруження скелетно-м’язової системи, розлади центральної нервової системи, порушення роботи серцево-судинної системи, болі в хребті, закам’янілість та оніміння м’язів шиї та плечового поясу, пошкодження дисків хребта, порушення постави, судоми м’язів ніг, підвищена загальна втома, головні болі, поганий сон, підвищена дратівливість, відчуття неспокою і депресивний стан, порушення репродуктивної функції. [5]

Для захисту від електромагнітних випромінювань слід встановити захистні фільтри для моніторів. З метою зменшення шуму та вібрації під матричні принтери доцільно підкласти гумові килимки.

Ремонт та заміну картриджів струминних та лазерних принтерів повинні здійснювати технічні працівники у спеціальних приміщеннях. У випадку, якщо виробниче приміщення банку розраховане на багато комп’ютерних робочих місць, то всі вони повинні мати ізольовані перегородки або кабіни.

Всі пристрої комп’ютера повинні  відповідати вимогам пожежної та електробезпеки. При ввімкненому комп’ютері заборонено торкатись задніх

частин пристроїв, з’єднувати та від’єднувати кабелі з’єднання.

Потрібно забезпечити  оптимальний мікроклімат виробничих приміщень банку, де знаходиться комп’ютерна техніка. Так, відносна вологість повітря

повинна становити 40-60 %, швидкість руху повітря – 0,1 м/с, температура

повітря – +22-24°С. Приміщення банку також повинні  мати оптимальне освітлення. По відношенню до робочого місця джерела світла розташовують так, щоб виключити попадання в очі прямого світла. Захисний кут арматури цих джерел – не менше 30%. [8]

Приміщення банківської  установи, де знаходяться комп’ютери, необхідно через кожну годину роботи провітрювати.

Не допускається поряд  з робочим комп’ютерним місцем наявності  пожежо-та вибухонебезпечних речовин. В банківській установі обов’язково  повиннібути аптечки першої медичної допомоги. Працівники повинні вміти надавати першу медичну допомогу та взаємодопомогу у разі ураження та травм.Вагітним жінкам взагалі не рекомендується виконувати роботу, пов’язану звикористанням комп’ютерної техніки.

Працівники банківських установ, які будуть працювати з комп’ютерною технікою, обов’язково повинні пройти попередній, а у подальшому періодичний медичний огляд, вступний та первинний інструктажі з охорони праці, перевірку знань з питань охорони праці, електро- та пожежної безпеки. Повторний інструктаж для працівників банківських установ, які працюють з комп’ютерними технологіями, слід проводити один раз на шість місяців, а періодичні медичні огляди – один раз на два роки. [4]