Об’єктом економічної теорії є економіка

Об’єктом  економічної  теорії є економіка

Економіка – особлива сфера життя суспільства, що охоплює виробництво матеріальних благ їх обмін, розподіл та споживання.

Виробництво – це процес цілеспрямованої діяльності людей по перетворенню речовин природи в необхідні споживчі блага.

Предмети  економічної теорії – економічні відносини між людьми з приводу використання обмежених ресурсів і створення споживчих благ з метою як найповнішого  задоволення зростаючих потреб як окремих індивідів так і всього суспільства.

Функції економічної теорії :

1) пізнавальна – полягає в тому, щоб пояснити суть економічних явищ і процесів, що відбуваються, показати закономірності їх розвитку;

2) методологічну – означає   розробку  методів, засобів, інструментів наукового пізнання економічних процесів для використання їх всіма іншими економічними науками;

3) практичну – створення    конкретних   рекомендацій   для правильної економічної поведінки людей, для регулювання господарської діяльності підприємств, для розумної, виваженої економічної політики держави.

4) Прогностична 

5) Виховна (ідеологічна)

Методи економічного дослідження:

1) Метод абстракції (логічний метод)

2) Метод спостереження

3) Метод експерименту

4)Метод аналізу і синтезу

5) Метод економічного моделювання

6) Метод індукції та дедукції

Економічній закон – це постійні суттєві причинно – послідкові зв’язки в системі виробничих відносин.

Економічна  категорія – це поняття яке в узагальненому вигляді відображає умови економічного життя суспільства або відбиває економічних явищ або процесів.    

Потреба – це певна необхідність у матеріальному та духовному благах для забезпечення

життєдіяльності людини і  суспільства в цілому.

Класифікація потреб:

1) Матеріальні   Нематеріальні

2) Духовні Соціальні  

3) Первинні Вторинні 

4) Базові потреби зумовлені  розвитком цивілізації 

5) Потреби першої необхідності та потребі предметів розкоші

6) Поточні Перспективні 

7) Вищі Нижчі  

Піраміда потреб:

1) фізіологічні потребі

2) Потреби безпеки та  захисту 

3) Соціальні потребі 

4) Потреба в повазі 

5) Потреба в самовираженні    

Закон зростання потре – задоволення однієї потреби призводить до появи іншої.

Споживче  благо – це здатність речі або послуги задовольнити потребу.

Економічні  інтереси – це форма прояву потреб, що представляє собою певний мотив та цілеспрямовані дії, що виникають на базі усвідомлення своєї потреби та умов її реалізації.

Гранична  корисність – це корисність останнього корисного блага .

Корисність – це оцінка споживання того чи іншого блага з точки зору своїх потреб.

Суспільне виробництво –  це спільна організована діяльність людей спрямована на перетворення предметів  і сил природи з метою задоволення  матеріальних і не матеріальних благ.

Відношення людини до природи

Продуктивні сили
Засоби виробництва			Людина (робоча сила)
Засоби праці		Предмети праці
Активна частина	Пасивна частина

 

   

Ознаки матеріального  виробництва:

1) Його продукти створюються  на основі речей та сил природи 

2) Вони мають матеріально  уречевлену формулу 

3) Їх виробництво і споживання  відокремленні у часі і просторі 

4) Вони можуть накопичуватися  та трансформуватись 

Фактори виробництва:

1) Земля

2) Праця 

3) Капітал 

4) Організаторські фактори 

5) Екологія 

6) Наука 

7) Інформація 

Технологічний спосіб виробництва:

1) Інструментальний 

2) Механічний 

3) Автоматичний

Привласнення – це процес, що означає поєднання об’єкта та суб’єкта власності.        

Відчуження – це позбавлення суб’єкта права на володіння розпорядження, користування тим, чи іншим об’єктом власності.

Економічні  відносини – це відносини людьми з приводу привласнення матеріальних благ и в першу чергу засобів виробництва.

Об’єкти власності – певна група матеріальних благ які можна привласнити.(нерухомість, гроші, цінні папери товари мистецтва)

Суб’єкти власності –  дійові особи привласнення. (фізична  юридична особи, група людей, держава)

Типи, види і форми власності 

Типи

Приватна

Суспільна (спільна)

Види

Індивід трудова

Нетрудові

первісно суспільне

Соціально-суспільне

Суспільна власність в ринковій економіці

Рабовласницька

Феодальна

Капіталістична

Форми

Одноосібна

Корпоративна

державна

Державна

Кооперативна

Колективна

Власність окремих територіальних одиниць

Ринок – це економічні відносини між продавцем і покупцем з приводу купівлі, продажу товарів.

Функції ринку:

1) Регулююча ф-н.

2) Стримуюча ф-н.

3) Розподільча ф-н.

4) Інформаційна ф-н.

5) Інтегруюча ф-н. – ринок об’єднує економіку в єдине ціле

Попит – це представлена на ринку потреба в товарах та послугах іноді попит визначається бажанням покупців придбати товари та послуги.

Макроекономіка – це одна з наук, що вивчає закономірності функціонування національної економіки або визначаться як галузь економ науки, що вивчає економіки як єдиного цілого з метою забезпечення умов сталого економічного зростання повної зайнятості ресурсів мінімізації  рівня інфляції і рівноваги платіжного балансу.

Макроекономічний  аналіз – аналіз основних тенденцій і напрямів економічного розвитку країни на  загально державному рівні взаємозв’язків між важливими структурами пропорційними та узагальнюючими показниками, які дають можливість виявити картину розвитку.

Групи суб’єктів:

1) Домашні господарства 

2) Підприємства 

3) Держава 

4) Сектор закордон 

Відтворення – періодичне повторення певних економічних процесів , а саме виробництва, обміну , розподілу, споживання.

Звужене відтворення -  ВВП наступного року < ВВП попереднього року

Просте  відтворення -   ВВП наступного року = ВВП попереднього року

Розширене відтворення – ВВП наступного року > ВВП попереднього року

Екстенсивне економічне зростання – відтворення яке відбувається за рахунок кількісного зростання виробничих ресурсів

Інтенсивне  розширене відтворення – відбувається за рахунок якісних чинників

Основні об’єкти  відтворення:

1) Виробничі ресурси 

2) Створений продукт ВВП 

3) Національне багатство  (всі природні ресурси, матеріальна  частина, інтелектуальний потенціал  нації)     

Рівновага між  сукупними доходами і сукупними  витратами 

Закордон
Сукупні витрати  Чистий експорт  Споживчі витрати  Державні витрати  Інвестиції			=	Сукупні доходи Заробітна плата  Рента Відсоток  Амортизація прибуток
Підприємницький сектор
Державний сектор
Домогосподарство

Сукупні витрати = споживчі витрати + державні витрати + інвестиційні витрати + чистий експорт

Сукупний дохід = зарплата + рента + % + прибуток + амортизація + непрямі податки

Сукупний попит – це реальний обсяг національного виробництва  товарів та послуг які споживач, підприємство і держава мають  намір купити з метою задоволення  своїх потреб при будь якому можливому  варіанті цін 

Основні макроекономічні  показники:

ВНП – валовий національний продукт

ВВП – валовий внутрішній продукт

НД – національний дохід

ОД – особистий дохід

ОДР – особистий дохід в розпорядженні  

ВНД – сукупна ринкова  вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг в економіці вироблених резидентом країни на території країни та за її межами за один рік

Резиденти – національні виробники

ВВП - сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевих товарів і  послуг в економіці вироблених на даній економічній території країни

Споживчий кошик – асортимент товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім’ї

Позичковий процент – це той дохід який отримує власник грошей надаючи їх підприємцям або приватним особам у користування

Джерела утворення  позичкового капіталу:

1) частина прибутку яка  поки що не використовується  підприємством 

2) зарплата до її виплати 

3) амортизація 

4) капітал підприємців  які не ведуть підприємницької  діяльності 

5) інші надходження підприємств 

Фактори, що впливають  на величину нормо процента:

1) ризик за позику 

2) терміновість 

3) розмір позичкового капіталу 

4) оподаткування 

5) обмеженість умов конкуренції  на ринку 

Диференціація доходів – відмінності в рівні доходів на душу населення або на одного зайнятого

Причини нерівномірності  розподілу доходів:

1) відмінності у здібностях 

2) відмінності освіти і  кваліфікації 

3) працьовитість 

4) схильність до ризику 

5) розмір та склад сім’ї   

6) володіння власністю 

7) удача та везіння 

Фінанси – економічних відносин які пов’язані з утворенням, розподілом і використанням грошових коштів в народному господарстві

 Функції фінансів: розподільна,  контрольна 

Фінансова система: 

1) фінанси суб’єктів господарювання: фін. комерційних підприємств, фін. комерційних установ, фін. громадських організацій та доброчинних фондів

2) державні фінанси: бюджетна  система, державні цільові фонди,  державні кредити 

Фіскальна політика – сукупність заходів держави у сфері оподаткування державних витрат. Функції:   стимулююча(↑ державні витрати ↓податки)   та стримування(  ↓ державні витрати ↑ податки)

Принципи побудови податкової системи:

1) загальність 

2) стабільність 

3) соціальна справедливість 

Склад системи оподаткування:

1) загально державні податки  і збори (ПДФ, акцизний збір, мито, плата за землю) 

2) місцеві податки і  збори(готельний збір, ринковий збір, збір за видачу ордера)

Об’єкт  оподаткування – це предмет, що підлягає оподаткуванню (дохід, майно, прибуток)

Суб’єктом податку є фізична або юридична особа на яких згідно з діючим законодавством покладено обов’язок сплачувати податки та збори