Інвестаційні ресурси

Показник	Рік					Усього
	1-й	2-й	3-й	4-й	5-й
1. Початкові інвестиції, тис. грош. од.	×	×	×	×	×	15300
2. Здогадні грошові потоки, тис. грош. од.	7000	6000	5000	4000	3000	25000
3. Фактор еквівалента певності, частка одиниці	0,95	0,80	0,70	0,60	0,40	×
4. Безпечні грошові потоки, тис.  грош. од. (п. 2 × п. 3)	6650	4800	3500	2400	1200	18550
5. Дисконтна ставка, %	×	×	×	×	×	12; 14
6. Щорічна інфляція, %	×	×	×	×	×	5
7. Реальна ставка дисконту (п. 5 –  п. 6)	×	×	×	×	×	7; 9
8. Відсотковий чинник теперішньої  вартості (у частках одиниці) за  реальної ставки дисконту	0,935	0,873	0,816	0,763	0,713	X
а) 7%
б) 9%	0,917	0,840	0,769	0,709	0,649	X
9. Теперішня вартість грошових  потоків, тис. грош. од.
а) п. 4 × п. 8, а	6218	4190	2856	1831	856	15951
б) п. 4 × п. 8, б	6098	4032	2692	1702	779	15303
10. Чиста теперішня вартість, тис.  грош. од. (п. 9, а – п. 1)	×	×	×	×	×	651
11. Гранична ставка доходу, %	×	×	×	×	×	13
12. Розрахункова внутрішня ставка  доходу, %	×	×	×	×	×	14

 

• Третій етап: встановлення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків із використанням її відсоткового чинника (коефіцієнта приведення а), що обчислюється за формулою (2.2), де h означає ставку дисконту (капіталізації).

• Четвертий етап: обчислення чистої теперішньої вартості (ЧТВ) грошових потоків та оцінка за методом застосування ЧТВ доцільності інвестицій з урахуванням ризику й інфляції та (або) визначення внутрішньої ставки доходу (ВСД), за якої ЧТВ дорівнює нулю, і прийняття рішення про доцільність капітальних вкладень за методом ВСД.

Наведемо приклад визначення доцільності  капітальних вкладень (дані умовні). Вихідні дані та послідовність розрахунків відповідних показників для оцінки доцільності інвестицій умовного суб'єкта господарювання наведено в табл. 2.2. За розрахунками чиста теперішня вартість цього проекту становить 651 тис. грош. од. (п. 10 табл. 2.2). Це означає, що оцінюваний проект капітальних вкладень є прийнятним, оскільки показник ЧТВ має позитивне абсолютне значення і свідчить про прибутковість інвестицій взагалі.

Водночас підприємство (інвестор) майже завжди хоче знати також  міру прибутковості проекту капітальних  вкладень. Тому (як доповнення або паралельно) слід визначити очікуваний рівень ВСД, за якого ЧТВ = 0. За розрахунками, наведеними в табл. 2.2, має бути зрозуміло, що ця умова задовольняється тоді, коли дисконтну ставку підняти з 12 до 14%, тобто взяти більш реальну її величину. Саме 14% і є реальною внутрішньою ставкою доходу підприємства, яка перевищує граничну ставку (13%) і точніше оцінює доцільність інвестування.

 

Розділ 3. Суть та структура інвестиційного проекту

Значні інвестиційні ресурси реально  витрачаються зазвичай після розробки і затвердження конкретного інвестиційного проекту підприємства або організації, під яким розуміють певний комплекс документів стосовно змісту та умов реалізації відповідних заходів для досягнення поставленої мети (розвиток техніко-технологічної бази, започаткування виготовлення нової продукції, здійснення будь-яких нових методів або форм організації діяльності тощо).

При цьому здійснення передбачених інвестиційним проектом заходів  має обов'язково дати позитивний економічний  або соціальний ефект від реалізованих інвестицій.

Розробка та реалізація інвестиційного проекту виробничого спрямування  охоплюють певний проміжок часу від  виникнення відповідної ідеї до практичної її реалізації (уведення в дію нового виробничого об'єкта, започаткування продукування нового виробу, здійснення організаційного нововведення).

Цей проміжок часу називають циклом інвестиційного проекту (або інвестиційним циклом). Він включає три фази: 1) передінвестиційну (попередні дослідження до остаточного прийняття інвестиційного рішення); 2) власне інвестиційну (проектування, укладення контрактів, спорудження чи облаштування виробничих та інших приміщень, навчання персоналу); 3) виробничу (введення в експлуатацію і започаткування господарської діяльності підприємства чи організації після практичної реалізації проектних рішень).

Передінвестиційна фаза інвестиційного проекту здебільшого складається з трьох стадій: аналітичної, проектної та оцінної.

Перша (аналітична) стадія передбачає узагальнення інформації про необхідність інвестування в конкретний об'єкт, можливості потенційних інвесторів, стан забезпечення цього об'єкта персоналом належної кваліфікації, власні матеріальні ресурси об'єкта. Головною метою цієї стадії є привертання уваги до тієї чи тієї інвестиційної пропозиції.

Друга (проектна) стадія охоплює: а) попереднє  обґрунтування; б) допоміжні (функціональні) дослідження; в) техніко-економічне обґрунтування  інвестиційного проекту. На етапі допоміжних (функціональних) досліджень здійснюється детальне опрацювання конкретних аспектів проекту. Ці дослідження для великомасштабних інвестиційних пропозицій проводяться обов'язково за такими напрямами:

• прогнозування попиту на товари, що вироблятимуться, з урахуванням  очікуваного проникнення на ринок;

• виявлення міри доступності необхідних сировини і матеріалів, проведення потрібних лабораторно-експериментальних випробувань;

• вивчення місця розміщення виробництва (передовсім для проектів, де транспортні  витрати можуть бути визначальним чинником);

• оцінка економічного й техногенного впливу об'єкта виробництва (діяльності) на навколишнє середовище;

• дослідження оптимальних масштабів  виробництва (діяльності) з урахуванням  альтернативних технологій, інвестиційних  ресурсів, виробничих витрат та очікуваних цін на продукцію (послуги);

• вибір комплекту технологічного устаткування з урахуванням кількості  й можливостей постачальників та обсягів інвестиційних ресурсів на альтернативній основі [7].

Етап техніко-економічного обґрунтування  інвестиційного проекту, коли приймається  рішення про наявність технічних, екологічних, економічних і комерційних передумов для його практичної реалізації, здійснюється за схемою табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Техніко-економічне обґрунтування  інвестиційного проекту [8, 197]

Розділ ТЕО	Структура розділу
1	2
1. Основна ідея проекту	1.1. Ідея проекту
	1.2. Спонсори проекту
	1.3. Головні відомості про проект
2. Аналіз ринку і стратегія  маркетингу	2.1. Загальноекономічний аналіз
	2.2. Дослідження ринку
	2.3. Основи проектної стратегії
	2.4. Основна концепція маркетингу
	2.5. Витрати й доходи маркетингу

 

Продовження таблиці 3.1

1	2
3. Сировина, матеріали та комплектуючі  вироби	3.1. Специфікація потреби в сировині, матеріалах і комплектуючих виробах
	3.2. Доступність матеріальних ресурсів
	3.3. Стратегія поставок, витрати  на матеріали та комплектуючі  вироби
4. Місцезнаходження і навколишнє  середовище	4.1. Аналіз місцезнаходження та  навколишнього середовища
	4.2. Остаточний вибір пункту розміщення  об'єкта та оцінка витрат
5. Інженерно-технологічна частина проекту	5.1. Виробнича програма і виробнича  потужність
	5.2. Вибір технології, детальний  план та інженерні основи проекту
	5.3. Вибір обладнання, будівельно-монтажні  роботи
6. Організаційні й накладні витрати	6.1. Організація та управління об'єктом
	6.2. Організаційне проектування
	6.3. Накладні витрати
7. Трудові ресурси (персонал)	7.1. Потреба в окремих категоріях  персоналу
	7.2. Оцінка витрат на його утримання
8. Планування процесу здійснення  проекту	8.1. Цілі та етапи процесу реалізації проекту
	8.2. Календарний графік реалізації  проекту
	8.3. Розрахунки загальних витрат
9. Фінансовий аналіз та оцінка  ефективності інвестування	9.1. Цілі і завдання фінансового  аналізу
	9.2. Аналіз витрат на реалізацію  проекту
	9.3. Методи економічної оцінки інвестиційного проекту
	9.4. Фінансування проекту
	9.5. Фінансові та економічні показники  діяльності підприємства (організації)

 

На третій (оцінній) стадії передінвестиційної фази проекту юридичними (фізичними) особами, які готові підтримати ідею проекту, усі його технічні, організаційні та фінансові аспекти, приймається остаточне рішення про інвестування.

Інвестиційна фаза циклу  інвестиційного проекту зазвичай охоплює такі види робіт:

• формування юридичного, фінансового  та організаційного базису (підготовка засновницьких документів, вибір технологій, прийняття рішення про організаційну структуру управління майбутнім виробничим підприємством чи об'єктом);

• детальне проектування й контрактація (підготовка території під забудову; остаточний вибір технології та устаткування; планування і проектування будівництва; проведення торгів – тендеринг;

• переговори й контрактація між  усіма сторонами, які беруть участь у реалізації проекту);

• будівництво (будівельні роботи, установлення та монтування обладнання; здача готового виробничого об'єкта в експлуатацію);

• виробничий маркетинг (маркетингова підготовка ринку до появи на ньому  нової продукції; маркетинг поставок на ринок нової продукції);

• організація і проведення навчання експлуатаційного персоналу для новоспоруджуваного підприємства (об'єкта);

• уведення в експлуатацію новоспорудженого підприємства чи іншого виробничого  об'єкта (складання й затвердження акта державної комісії про введення в експлуатацію нового виробничого  об'єкта) [2].

Після проведення необхідних досліджень, що передують прийняттю інвестиційного рішення, складається бізнес-план –  максимально компактний за змістом  і стандартний за формою документ, що в ньому викладено головне  спрямування інвестиційного проекту  та його основні технічні й фінансово-економічні параметри.

Кількість розділів і деталізація  бізнес-плану інвестиційного проекту  залежать від його масштабності й  конкретної сфери діяльності.

Такий бізнес-план формується як підстава для отримання фінансової підтримки від потенційних інвесторів: саме для них його передовсім і призначено. Його використовують також комерційні банки для формування власного кредитно-інвестиційного портфеля і наступного надання кредитів підприємцям, підприємствам та організаціям, які розробили і подали бізнес-плани інвестиційних проектів.

 

Розділ 4. Показники ефективності інвестиційного проекту

Найважливішою складовою бізнес-плану  та інвестиційного проекту в цілому є фінансовий план, який складається на 3-5 років за певною схемою (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Основні розділи фінансового плану інвестиційного проекту (підприємця, підприємства, організації) [8, 199]

Прогнозування обсягів  реалізації (продажу) продукції здійснюється у вигляді таблиці за такою схемою: 1) найменування продукції; 2) фізичний обсяг реалізації; 3) ціна реалізації одиниці продукції; 4) сума реалізації без ПДВ та акцизу (3+2); 5) обсяг ПДВ та акцизу; 6) виручка від реалізації з ПДВ та акцизом (4+5). При цьому обсяг і суми реалізації прогнозуються окремо для продажу на внутрішньому та зовнішньому ринках. У процесі прогнозування обсягів реалізації треба також ураховувати: час збуту; затримку платежів; частку продажу з оплатою в кредит і з авансом. У разі застосування системи знижок сума реалізації прогнозується з урахуванням усіх знижок.