Інформаційне забезпечення як фактор підтримки розвитку малого підприємництва

Ярем Олена  Анатоліївна

Коледж Сумського національного  аграрного університету, Україна

Інформаційне  забезпечення як фактор підтримки розвитку малого підприємництва

Початок формування підприємницького середовища в країні (приватний малий  та середній бізнес) приходиться на момент проголошення незалежності України. Але в цілому розвиток національного приватного підприємництва за 20 років незалежності країни можна охарактеризувати як непослідовний та часто проблемний, але основним незаперечним наслідком є факт наявності значного прошарку приватного бізнесу в національній економіці країни. Якщо аналізувати економіку України то бачимо, що підприємства – гіганти мають всі умови та перспективи для розвитку. Натомість мале підприємництво знаходиться під тиском податків, несприятливого конкурентного середовища та повної незахищеності з боку держави.

У ринковій економіці мале підприємництво виконує цілу низку життєво важливих функцій: малі підприємства відіграють особливу роль у розвитку торгівлі, сфери послуг, громадського харчування, виробництва товарів народного споживання; сприяють формуванню конкуренції та протистоять монополістичним тенденціям; створюють велику частку товарів в економіці; сприяють вирішенню проблеми зайнятості; задовольняють специфічні потреби споживачів, формують індивідуальний попит; роблять значний внесок у науково-технічний прогрес; забезпечують базу для становлення середніх та великих підприємств у майбутньому; пом'якшують економічні кризи; підтримують соціальну та політичну стабільність, утверджують демократизм у бізнесі, тощо.

Щоправда, малому бізнесу в силу його економічної природи притаманна низька ринкова життєздатність і  вразливість до несприятливих зовнішніх  факторів. В умовах повноцінної конкуренції  майже 50% малих підприємств теплять  крах у перший же рік своєї роботи. Тому для підвищення життєздатності малого бізнесу в розвинених ринкових державах діє розгалужена інфраструктура його підтримки, що складається з мережі дорадчих органів, консультаційно-інформаційних установ ,бізнес-інкубаторів, технопарків і т.д.

Відсутність єдиної системи  інформаційного забезпечення пояснює  в певній мірі неузгодженість між  елементами системи регулювання  розвитком малого підприємництва. Внаслідок  чого приділяється недостатня увага питанням пов'язаним із забезпеченням повноти, конкретності, надійності, достовірності, адресності інформації.

Основними проблемами, що стримують  розвиток малого підприємництва у інформаційно-аналітичній  сфері є: відсутність систематизованої, повної та достовірної інформації; відсутність систем інформаційного забезпечення малого бізнесу з можливістю онлайн-консультацій; обмежене використання інформаційно-пошукових систем суб'єктами малого підприємництва, а також неузгодженість між елементами підтримки розвитку малого бізнесу на рівні регіону та наявність чисельних комунікативних бар'єрів.

Найбільш критичною  інформацією для входження в  бізнес та ефективної його організації  є: порядок державної реєстрації (в т.ч. адреси і час роботи установ, де здійснюється державна реєстрації, перелік необхідних документів, розмір державного мита тощо); ставки єдиного податку за видами діяльності на поточний рік; умови застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та процедура переходу на неї та її застосування; онлайн-консультації з юридичних, облікових, податкових, організаційних та інших питань; алгоритм заповнення фінансової звітності, терміни її подання до ДПІ, ПФУ, страхових фондів тощо. Також, безперечно важливою є інформація стосовно заходів, що реалізуються в рамках регіональних та місцевих програм розвитку малого та середнього підприємництва; банк даних вільних виробних площ та земельних ділянок в регіоні; наявність замовлень на виконання робіт та послуг для міста і регіону, умови для участі в тендері для отримання замовлення; умови та відсоткові ставки по кредитам, які надаються фінансовими установами регіону в рамках проектів підтримки розвитку зазначеного сектору економіки; можливість встановлення співробітництва між потенційними партнерами.

Враховуючи специфічність  інформації, важливо визначити якісні вимоги до інформаційних потоків. У економічній літературі виділено різні вимоги до якісних параметрів систем інформаційного забезпечення. Доцільно відокремити такі якісні вимоги:

-                      забезпеченість повноти інформації. Розрізняють три рівня сприйняття інформації: інформаційна надлишковість, необхідний рівень, недостатність інформації. Отже, важливою умовою для ефективного функціонування системи управління розвитком малого підприємництва у регіоні, слід вважати забезпечення таких обсягів інформації, які є достатніми для прийняття управлінських рішень;

-                      забезпеченість достовірності інформації. Достовірність інформації має три рівні: абсолютний (100% є достовірною), довірча достовірність (80%), негативна достовірність (коли понад 20% інформації є недостовірною). Для успішного функціонування системи інформаційного забезпечення достатньо підтримувати рівень достовірної інформації.

-                      насиченість інформації характеризується відношенням обсягів корисної інформації до фонової. За рівнем насиченості розрізняють: високий (100-80%), нормальний (50-80%), низький (нижче ніж 50%). Для цілей забезпечення інформаційної підтримки розвитку малого підприємництва насиченість повинна мати високий рівень.

-                      відкритість інформації характеризує можливість її представлення різним контингентам. За рівнем відкритості інформацію розрізняють: таємну, конфіденційну та відкриту. З огляду на те, що інформаційне забезпечення має задовольняти інтереси, як органів підтримки малого підприємництва, так і самих суб'єктів підприємництва, вона має відповідати вимогам відкритості.

Підкреслимо що, формування єдиної інформаційної системи, це справа не одного дня. Отже, доцільно на перших етапах паралельно із створенням телекомунікаційної системи розпочати створення інтернет-сторінок установами, які здійснюють управління та підтримку підприємництва. Це дозволило би певною мірою скоротили витрати на створення регіональної мережі інформаційного забезпечення суб'єктів малого підприємництва.

Доступ підприємців  регіону до інформаційно-консультаційної  підтримки та навчального напряму  які представлені бізнес-центрами та бізнес-інкубаторами, що консультують малі підприємства з питань оподаткування, маркетингу, допомагають у пошуку джерел фінансування, партнерів за кордоном, підготовки бізнес-планів. Найвідоміші з них - Міжнародна Фінансова Корпорація, проект Нью-бізнеc, Міжнародний корпус експертів-добровольців, Агентство з розвитку підприємництва за програмою TACIS та інші.

Хочеться вірити саме малі підприємства, особливо у разі задовільної розробки нової державної  політики в області малого підприємництва, можуть стати основою ринкових структур у багатьох галузях, забезпечити  перелив інвестицій в сфери найбільш ефективного додатку ресурсів і тим самим з'єднати процеси структурної політики і формування ринку. 

Список використаної літератури.

1.                 Виговська В.В. Малий бізнес України: сучасний стан і тенденції розвитку // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - №1. - С. 59 - 63.

2.                 Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч.посіб./ З.С.Варналій. – К.: Знання-Прес, 2010. – 239 с.

3.                 Кириченко О.А., Ваганов К.Г. Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №1. – С. 103 -118.

4.                 Комарницький І., Офік М. Проблеми розвитку малого і середнього підприємництва. // Регіональна економіка. - 2010. - №4. - С. 50-58.