Негативні наслідки асиметрії інформації

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ  «Київський національний економічний університет  імені Вадима Гетьмана» 
 

Факультет економіки та управління

Кафедра політичної економії обліково-економічних  факультетів 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Есе на тему:

«Негативні наслідки асиметричної інформації» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Київ 2012

      Готуючись до написання даної роботи, мені довелося прочитати чимало статей присвячених теорії асиметричної інформації, оскільки для виявлення негативних наслідків цього явища, необхідно зрозуміти його суть.

     За  аналіз фінансових ринків та корпорацій в умовах асиметричної інформації на початку ХХ століття американським  вченим Спенсу, Стигліцу та Акерлофу було присвоєно Нобелівську премію.

     Простими  словами асиметрія інформації –  це така ситуація на ринку, коли частина учасників володіє необхідною інформацією, яка залишається недоступною для іншої частини зацікавлених учасників. Прикладом цього явища може бути ситуація з мого власного досвіду. Нещодавно я придбала мобільний телефон через Інтернет-магазин. Я порівнювала ціни на різних сайтах і обрала найбільш оптимальну. Проте, на наступний день я побачила таку саму модель телефону в магазині «К» за значно нижчою ціною. Тобто моя поінформаваність про стан ринку мобільних телефонів була недостатньою, і замість купити телефон дешевше за даної структури ринку, я придбала його дорожче. Така ситуація свідчить, що на даному ринку наявна асиметрична інформація.

     Розібравшись  із сутністю даного явища, можна перейти  до розгляду його негативних наслідків. Недостатність інформації на ринку призводить до неспроможності його саморегулювання лише за допомогою попиту та пропозиції. Для просування певного товару застосовують рекламні кампанії та інші методи впливу на споживача.

     Асиметрія інформації може також спричинятися навмисне, коли продавець або група продавців, поділивши між собою частини ринку за попередньою згодою, просувають менш якісний товар, маючи для цього потрібні кошти. Це призводить до того, що гірший товар буде продаватися у більших кількостях. Наслідком такої ситуації для продавців більш якісних товарів буде скорочення обсягів їх продажів, що в свою чергу за сукупності певних умов може призвести до банкрутства кращих продавців. Негативним наслідком дії асиметричної інформації для покупців є придбання менш якісного товару за вищою ціною. На мою думку, така ситуація є особливо небезпечною саме для нашої національної економіки, в якій кількість добросовісних виробників надзвичайно низька, а споживча культура населення залишає бажати кращого. Навіть за умови підвищення доходів споживачам доведеться обирати кращий продукт серед гірших.

     Загалом асиметрія інформації може виникати у будь-яких секторах економіки. Наприклад, Стігліц проаналізував вплив асиметричної інформації на страхові, кредитні ринки та ринки праці.

     На  його думку, на страховому ринку компанії часто не володіють повною інформацією про індивідуальні ризики власних клієнтів. Як наслідок, страховики піднімають тарифи на поліси до такого рівня, який відлякує усіх хороших клієнтів і притягує недобросовісних. В результаті, це призводить до небажаного зростання страхових виплат і падіння рентабельності самих страховиків.

     Асиметрія інформації на кредитному ринку полягає  у тому, що банки не знають наперед, який клієнт є чесним, який є шахраєм. Через це замість банки обмежують доступ до грошей, адже підвищення відсоткової ставки зробить позику недоступною для добросовісних позичальників.

     Дію асиметричної інформації на ринку праці  Стіґліц пов'язує з випадками, коли фірми переплачують працівникам, пропонуючи зарплату більшу, ніж того вимагає ринок. Як наслідок, фірми готові переплатити, щоб не знизити мотивацію персоналу та ефективність його роботи. Така політика призводить до безробіття, бо фонду зарплати не вистачає на всіх. Під час кризи ситуація з безробіттям погіршується внаслідок масових звільнень, на які йдуть фірми, аби втримати існуючі рівні зарплат.

     Таким чином, досліджуючи явище асиметричної інформації я зробила наступні висновки. По-перше, недостатня поінформованість тих чи інших учасників ринку буде існувати завжди, і позбутися цього явища остаточно неможливо. Проте його вплив можна зменшити до мінімуму використовуючи механізми запропоновані вченими. Я вважаю, що це завдання не лише держави, а й усіх інших суб’єктів ринкової економіки. По-друге, асиметрична інформація впливає на споживчий вибір, а отже, і на обсяг продажів та прибутковість підприємства. По-третє, під впливом інформаційної асиметрії ринковий механізм начебто дає збій та втрачає здатність стимулювати покращення якості продукції й адекватно задовольняти потреби всіх учасників.