Міжнародна інтеграція та економічний потенціал України

Міністерство  освіти і науки України

Хмельницький  національний університет 
 
 

                                                            Кафедра міжнародних

                                                            Економічних відносин 
 
 
 

Реферат

з курсу: "Основи наукових досліджень"

на тему:

"Міжнародна інтеграція та економічний потенціал України" 
 
 

                                                      Виконав:    ст. гр. МЕВ-07-2

                                                                  Бойко К.Л.

                                                      Перевірив:   ст. викладач

                                                                   Яременко О.Ф. 
 
 
 
 

Хмельницький, 2009

Зміст:

     Вступ………………………………………………………………………................3

     1. Основні концепції економічної інтеграції……………………………................4

     2. Механізми міжнародної економічної інтеграції……………………..................9

     3. Економічний потенціал України та стратегічні напрямки інтеграції України у світове господарство………………………………………………...................................12

     Висновки……………………………………………………………………............17

     Список  використаних джерел……………………………………………..............19 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Сучасна парадигма світогосподарського  розвитку формується через системне дослідження явищ, процесів і проблем  інтернаціоналізації з урахуванням  її багатопланової природи та стадійного характеру. Домінуючі протягом останніх десятиліть процеси міжнародної мікро- та макроекономічної інтеграції визначають напрямки і пріоритети сучасних тенденцій інтернаціоналізації господарського життя, формуючи середовище сучасної конкуренції і впливаючи на стратегічні інтереси всіх країн і регіонів світу.

     Одним із найважливіших чинників розвитку людської цивілізації, безумовно, є  інтеграція. Вже за одне це вона гідна  детального вивчення. Термін “інтеграція” походить з латині, де "integratio" означає  з'єднання окремих частин у загальне, ціле, єдине. Одним із видів інтеграції є економічна інтеграція. Вона – найвищий ступінь розвитку міжнародних економічних відношень.

     Потреба динамічної інтеграції національних економічних  систем у світове господарство є  глобальною закономірністю кінця XХ – початку ХХІ ст. Сучасний світовий розвиток визначає тенденції до співробітництва та взаєморозуміння, загальний поступ до єдиного, взаємопов'язаного, взаємозалежного миру.

     Проблеми  ефективності інтеграційних процесів мають теоретичне і практичне значення. Адже в сучасному взаємозалежному світі взаємодоповнюваність національних економік різних країн досягла такого ступеня, що зовнішньоекономічні зв'язки прямо й безпосередньо впливають на процес відтворення у кожній з країн як вирішальний структуротворчий фактор. Інтернаціоналізація виробництва сприяє підвищенню його ефективності, прискореному розвиткові науки і техніки, зростанню життєвого рівня населення.

     Саме  тому на мою думку проблема міжнародної  економічної інтеграції залишається відкритою та повсякчас актуальною.

     Мета  і завдання реферату полягають у  дослідженні теоретико-методологічних аспектів міжнародної економічної  інтеграції, розкриття тенденцій  та проблем міжнародної економічної  інтеграції, її наслідків та економічний  потенціал України і її стратегічні напрямки інтеграції у світове господарство.

     Об’єктом  дослідження є становлення і  функціонування сукупності економічних  відносин, які виникають в процесі  поглиблення інтеграційних процесів.

     Предметом дослідження виступають інтеграційні процеси у світі, їх зміст, особливості формування і механізми реалізації.

РОЗДІЛ 1

ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

     Розвиток  світових продуктивних сил на сучасному  етапі все більш набуває характеру  цілісності та безперервності їх національних елементів. Сучасний світовий економічний розвиток характеризується двома головними тенденціями. З одного боку, зростають, посилюються і домінують процеси міжнародної економічної інтеграції. А з іншого боку дані процеси проходять не прямолінійно, оскільки поряд з інтеграційними процесами в окремих регіонах світу мають місце й дезінтеграційні процеси, що викликані політичними, національними та релігійними причинами (наприклад, на євразійському просторі колишнього СРСР, у Центральній і Південно-Східній Європі, на Балканах та ін.).

     Міжнародну  економічну інтеграцію можна визначити  як якісно новий етап розвитку і  форму прояву інтернаціоналізації  господарського життя, що передбачає зближення  і взаємопристосування, переплетення всіх структур національних господарств.

     У широкому розумінні міжнародну економічну інтеграцію визначають і як відносини, і як процес. Інтеграцію в першому  розумінні можна тлумачити як відсутність будь-якої форми дискримінації  іноземних партнерів у кожній із національних економік. Як процес інтеграція проявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами – представниками різних держав [4].

     На  розвиток процесів міжнародної економічної  інтеграції впливає багато факторів — політичних, економічних, науково-технологічних, соціокультурних, глобальних (рис. 1.1). Проінтеграційний вплив економічних факторів зумовлений, у першу чергу, розвитком країн, груп країн та регіонів світу в умовах нерівномірного розподілу обмежених ресурсів, бажанням держав і корпорацій найбільш ефективного їх використання у власних цілях.

     Всезростаючий вплив на розвиток міжнародної економічної  інтеграції справляють науково-технологічні фактори, особливо розвиток транспортних та інформаційно-комунікаційних мереж, що спричинило різке «скорочення  відстаней». Вагоме, а іноді й вирішальне значення мають політичні інтеграційні фактори, безпосередньо пов’язані з факторами економічними, науково-технологічними, соціокультурними.

       

     Рис. 1.1 Фактори і структура сучасного  інтеграційного процесу [4].

     Глобальні фактори потребують окремого розгляду, а серед їх традиційних компонент  слід відзначити наявність — і  необхідність розв’язання — таких  проблем людства: демографічної (народонаселення); ресурсного забезпечення виживання  і розвитку (сировиною, енергією, продовольством); екологічної (здоров’я людини); використання Світового океану та Космосу, нерівномірності економічного зростання, безпеки розвитку тощо.

     На  мікрорівні вирізняють горизонтальну, вертикальну, змішану інтеграцію, а  на макрорівні інтеграція розвивається на основі формування економічних об’єднань країн з тим чи іншим ступенем узгодження їхніх національних політик (регіональна інтеграція) та через проінтеграційну діяльність міжнародних економічних організацій (СОТ, МВФ, СБ, МОП та ін.).

     Теоретичні  обґрунтування необхідності економічного інтеграційного процесу у країнах  з ринковою економікою були запропоновані  ще у 70-80-х роках ХІХ ст., а з 30-60-х років ХХ ст. проблеми економічної  інтеграції стають предметом самостійних  міжнародних економічних досліджень. Надалі і на сьогодні проблематика міжнародної економічної інтеграції є пріоритетною в дослідженні світової економіки, особливо в контексті глобалізації [4].

     Економічна  інтеграція – це об'єктивний процес розвитку глибоких, стійких взаємозв'язків та поділу праці між національними господарствами, створення міжнародних господарських комплексів у межах держави. Економічна інтеграція – форма інтернаціоналізації господарської діяльності (виробництва), зближення та поглиблення взаємодії національних економік. Вона зумовлена зростанням продуктивних сил, підвищенням рівня усуспільнення виробництва та науково-технічною революцією. Економічна інтеграція виявляється у державних формах об'єднання країн. Наприклад, Європейський Союз, ОПЕК, Світова організація торгівлі, Європейська асоціація вільної торгівлі тощо. Однак при цьому економіка інтегрованих країн втрачає своє національне обличчя, самобутність.

     Передумови  економічної інтеграції:

     1. Близькість рівнів економічного  розвитку країн і близькість  ступенів ринкової зрілості країн. Країни, які бажають створити інтеграційну організацію, повинні мати однаковий рівень економічного розвитку.

     2. Географічна близькість країн,  що інтегруються, наявність спільних  кордонів та економічних зв’язків, що склалися історично.

     3. Спільність економічних та інших  проблем, які стоять перед країнами.

     4. Демонстраційний ефект. В економіках  країн, які входять до певного  інтеграційного об’єднання, мають  відбуватися позитивні зрушення, і якщо  це так, то країни, що не входять до цього об’єднання, починають бачити  вигоду від вступу в це об’єднання.

     5. Ефект доміно. Коли декілька країн  зробили інтеграційне групування, то економічні зв’язки цих  країн з зовнішнім  світом  скорочуються,  що  створює імпульс   для  таких  країн  зовнішнього  світу  входити  в  це  інтеграційне групування [6].

     Процес  економічної інтеграції відбувається тоді, коли дві або більше країн  об'єднуються разом для створення  ширшого економічного простору. Країни укладають інтеграційні угоди, сподіваючись на економічний виграш, хоча можуть також переслідувати політичні та інші цілі.

     На  макрорівні розглядають такі основні  форми міжнародної  регіональної економічної інтеграції: зона преференційної торгівлі (зона з пільговим торговельним режимом); зона (асоціація) вільної торгівлі; митний союз, спільний ринок, економічний та політичний союзи.

     Рівні, форми і типи міжнародної економічної  інтеграції тісно взаємопов'язані між собою (рис. 1.2)

Рис. 1.2 Рівні, форми і типи міжнародної економічної інтеграції [14]

     Спираючись  на зазначені передумови, країни утворюють  інтеграційні об'єднання, що, незважаючи на їх численність у сучасній світовій економіці і на різні рівні  розвитку, переслідують приблизно однакові цілі.

     Основними цілями інтеграції можуть бути наступні.

     1. Використання переваг економіки  масштабів, що забезпечує розширення  розмірів ринку, скорочення трансакційних  витрат, часток прямих іноземних  інвестицій.

     2. Створення сприятливого зовнішньополітичного  середовища. Тут важливе зміцнення  взаєморозуміння і співробітництва в політичній, військовій, соціальній та інших неекономічних областях.

     3. Рішення завдань торговельної  політики. Регіональна інтеграція  розглядається як спосіб зміцнити  переговорні позиції країн, що  беруть участь, у рамках багатосторонніх переговорів у СОТ.

     4. Сприяння структурній перебудові  економіки. Залучення країн, що  створюють ринкову економіку  або здійснюють глибокі економічні  реформи, до регіональних торговельних  угод країн з більш високим  рівнем ринкового розвитку розглядається як найважливіший канал передачі ринкового досвіду.

     5. Підтримка молодих галузей національної  промисловості, тому що для  них виникає більш широкий регіональний ринок [7].

     Економічна  інтеграція сприяє посиленню взаємозв'язку та взаємодоповнюваності національних господарств на основі міжнародного поділу праці. Інтеграційний процес характеризується:

     1) планомірною зміною структури  окремих країн, координацією співпраці  держав, узгодженою ув'язкою асортименту  продукції у країнах співдружності,  а також спільним використанням науково-дослідного потенціалу на основі міжнародного поділу праці;

     2) створенням та удосконаленням  міжнародної співпраці, що поглиблює  міжнародну спеціалізацію та  кооперування виробництва;

     3) активізацією ролі внутрішньої  економічної політики у створенні умов для поглиблення ефективності господарських зв'язків з іншими країнами [1].

     Інтеграційний процес охоплює такі ланки економічної  системи: