Монетарна політика

Маруженко Юлії 2-11 ФРГТБ

Монетарна політика

Я розглянула 5 статей з теми «Монетарна політика». В них йде мова про організацію грошової політики та її відмінності в різних країнах.

Монетарна політика –  це політика держави, через яку уповноважена державою інституція контролює обсяг пропозиції грошей метою встановлення цінової стабільності, сприяння економічному зростанню, дотриманню рівня безробіття населення на низькому рівні.

Першою країною, в якій я розглянула стан монетарної політики, була Вірменія. В цьому описі мова йде про таргетування інфляції, адже, як вважає уряд країни, це є оптимальним режимом грошово-кредитної політики. Ця стратегія має ряд переваг:

• при таргетуванні інфляції зростає економічний розвиток
• показник інфляції випереджає інфляційні очікування
• прозорість грошової політики
• можливість проведення незалежної монетарної політики
• гнучкість
• більш доступна і зрозуміла для народу політика

Звичайно, є і недоліки, але вони не такі суттєві. Просто через те, що багато уваги приділяється таргетуванню, в країні можуть бути «запущені» деякі інші показники: безробіття, ВВП та ін.

Взагалі, особливістю проведення таргетування інфляції є те, що «центральний банк прогнозує майбутню динаміку інфляції; прогноз зрівнюється з цільовими значеннями інфляції, яких бажано досягнути; різниця між прогнозом і ціллю говорить, наскільки повинна бути скоректована грошово-кредитна політика. Інфляційне таргетування означає, що органи фінансової політики встановлюють плановий рівень інфляції і використовують всі засоби для його досягнення».

Щодо Вірменії, так  у 2006-2010 році там проводилася саме така політика. Але, нажаль, ніяких позитивних змін вона не принесла, до того ж, не покращилися і макроекономічні показники. Можливо, частково це залежало і від того, що Центральний банк дуже контролював обмінний курс національної  валюти до долара США.

Отже, на мою думку, проводити  таргетування інфляції можна в тому випадку, якщо уряд свідомо розуміє  його необхідність і знає, яким чином його проводити. До того ж, треба вибрати правильну «мішень», на яку і буде проводитися вплив.

Наступна стаття про  вплив Федеральної резервної  системи США на економіку. Існує три основні способи впливу:

• ФРС може зменшувати пропозицію на грошовому ринку, при цьому скоротивши кількість грошей у вільному обігу
• купівля і продаж ФРС фінансових активів
• зниження або підвищення процентних ставок для уповільнення або пришвидшення економічного зростання

Я вважаю,  що держава  повинна тримати під контролем монетарну політику, адже вона в будь-якому разі впливає на стан економіки в країні. Якщо грошова політика піде в неправильному напрямку, то це може спричинити інфляцію. І навпаки, при правильному її проведенні країну чекає економічний розвиток.

Суть третьої статті полягає  в тому, що зараз поділили стратегію монетарної політики на два види: стратегії, які полягають у регулюванні зі зворотнім зв’язком, та стратегії, які регулюються без зворотного зв’язку. Якщо ми подивимося на практику, то побачимо що центральні банки надають перевагу стратегіям першого види. Хоча вважається, що макроекономічні моделі схиляються до стратегій без зворотного зв’язку.

В підсумку стає зрозуміло, що центральні банки насправді вибирають ті шляхи проведення монетарної політики, які зручніші при тому чи іншому економічному становищі, до того ж маючи на меті зменшення конфліктів між суб’єктами економічної політики.

В статті №4 ми читаємо про полегшену «версію» інфляційного таргетування у країнах з економікою, що розвивається. У таких країн більш різноманітніший досвід, але також покращуються макроекономічні показники. Дивлячись на графік, можемо побачити що найбільшого успіху в ІТ  досягла Корея, яка ДО введення таргетування мала приблизно 10 000 $ США на душу населення, а ПІСЛЯ – 16 000 $ на душу населення. Найменшого – Індонезія, яка і ДО введення ІТ мала невеликий ВВП – це 2 000 $ США, а ПІСЛЯ – приблизно 3 000 $ США. При переході на режим ІТ підвищується довіра населення.

Як висновок, можу сказати, що ІТ залежить і від правильності проведення. Адже не завжди високий рівень ВВП до таргетування може гарантувати збільшення ВВП після таргетування (на прикладі Чехії і Кореї в графіку. Чехія мала вищий ВВП ніж Корея до таргетування, але отримала нижчий, ніж Корея після таргетування).

Остання стаття розповідає про те, що окрім інструментів монетарної політики, Європейський центральний банк не має ніяких інших заходів управління. Тому в кожній країні для вирішення таких проблем використовуються інші засоби, що відображають ситуацію всередині країні (промислову, соціальну політику тощо).

З цього видно, що дуже важкою справою є координація монетарної політики. Складністю є несинхронізованість економічних циклів країн  Європейського валютного союзу. Плюс до всього – терміни впровадження монетарної і фіскальної політики не збігаються, адже монетарна є більш короткостроковою і не може розтягуватися на весь термін фіскальної політики, яка може тривати кілька років.