Модель монополістичної конкуренції

на  тему:

Модель  монополістичної конкуренції 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

 

        Ознаки монополістичної  конкуренції.

       Монополістична  конкуренція — вид конкуренції, що може виникнути за великої кількості продавців, що реалізують диференційовану продукцію на ринку з вільним входом та виходом для нових виробників.

       Прикладом ринків з монополістичною конкуренцією у США є ринки трикотажу, жіночого одягу, взуття, ювелірних виробів.

       Докладніше  ознаки монополістичної конкуренції  можна сформулювати таким чином:

       1) ринок складається з відносно великої кількості продавців, кожен з яких володіє невеликою (але не нескінченно малою) часткою ринку;

       2) товар кожного продавця є недосконалим  замінником товарів інших фірм;

       3) встановлюючи ціни, продавці не  враховують реакцію конкурентів;

       4) ринок не має бар'єрів для  входу та виходу.

       Монополістична  конкуренція має ознаки як і монополії, так і досконалої конкуренції. На ринку монополістичної конкуренції кожна фірма контролює ціну на свій товар (ознака монополії) і водночас є багато фірм, що постачають схожий товар (ознака досконалої конкуренції).

       Короткостроковий  період.

       У короткостроковому періоді поведінка фірм, що працюють за умов монополістичної конкуренції, не відрізняється від поведінки фірми-монополіста. Це пов'язано насамперед з диференціацією продукції на ринку монополістичної конкуренції.

       Основна ознака монополістичної конкуренції:

       Диференціація продукту – при монополістичній конкуренції фірми випускають різні види одного продукту. При цьому диференціація продукту може мати ряд різних форм.

1. Якість продукції. ПК можуть відрізнятися по потужності.
2. Послуги. Упакування та доставка додому, надання кредиту та відсоткові знижки.
3. Розміщення. Малі магазини, які розташовані ближче жилих масивів можуть мати вищі доходи, ніж крупні супермаркети.
4. Стимулювання збуту і упакування. Взаємозв’язок назви товару з ім’ям знаменитості, реклама. Багато фірм робить “ставку” на значки та товарі знаки, з метою переманити споживачів.

       Найважливіше  значення диференціації продукту –  не дивлячись на наявність відносно великої кількості фірм, виробники, в умовах монополістичної конкуренції, володіють обмеженим степенем контролю над цінами на свою продукцію. Споживачі надають перевагу продукції певних продавців і в певних границях платять більш високу ціну за цю продукцію, щоб задовольнити свої потреби.

       Вступ в галузь є відносно легким. Легкість вступу сприяє виникненню конкуренції  в галузі із відносно великою кількістю  невеликих фірм в довготерміновому періоді.

        Кожна фірма  розглядає криву попиту на свою продукцію як незмінну і намагається максимізувати прибуток (рис. 1). Умовою максимуму прибутку є, як і за монополії, рівність граничного доходу та граничних витрат.

 
 
 
 

Рис. 1 Монополістична конкуренція у короткостроковому  періоді. 

       Довгостроковий  період.

       У довгостроковому періоді фірми  можуть входити та виходити з галузі. Як і за досконалої конкуренції, сигналом для входу-виходу з галузі с прибуток. Якщо фірма має змогу отримувати прибуток у галузі, вона прямує до неї. Якщо фірма терпить збиток, то вона шукатиме щастя в іншій галузі. Вхід у галузь та вихід з неї зміщують криву попиту Для кожної фірми. Справді, нові конкуренти відтягують на себе частку попиту, а отже, крива попиту для фірми зміщується ліворуч та вниз. Якщо конкуренти залишають галузь, то крива попиту зміщується у протилежний бік (вгору та праворуч).

       Можна виписати такий логічний ланцюжок:

прибуток ­ ( ¯ ) ¾ кількість конкурентів ­ ( ¯ ) — попит ­ ( ¯ ) ¾ прибуток ­ (  ¯ )

        Кількість конкурентів, від яких залежить попит, буде незмінною  лише за відсутності прибутку у фірм. Ця ситуація кваліфікується як рівновага на ринку монополістичної конкуренції і має графічну модель, що відображена на  рис.2. 
 
 
 

2. Довгострокова  рівновага за умов монополістичної  конкуренції. 

       На  цьому рисунку D позначає початковий попит. D' — попит за рівноваги галузевого ринку. MR та MR' означають відповідно лінії граничних доходів за початкового стану галузевого ринку та у стані рівноваги, Q₀ та Q* — обсяг виробництва фірми за початкового стану галузевого ринку та у його стані рівноваги. Короткострокова рівновага позначена через E₀ , довгострокова — через E*. Точка короткострокової рівноваги E₀ розташована над кривою середніх витрат, отже, наявний прибуток. Точка довгострокової рівноваги E* — на кривій середніх витрат, тобто прибуток у довгостроковому періоді відсутній.

       Графічний аналіз дає підстави для висновків  щодо властивостей стану фірми за умов рівноваги галузевого ринку монополістичної конкуренції

       • як у короткостроковому, так і  в довгостроковому періоді фірма обирає обсяг виробництва, виходячи з умов рівності граничного доходу та граничних витрат;

       • у короткостроковому періоді  можливий варіант одержання прибутку фірмою;

       • у довгостроковому періоді (за рівноваги  галузевого ринку) прибуток нульовий;

       • з попереднього випливає, що лінія попиту фірми у довгостроковому періоді є дотичною до кривої передніх сукупних витрат;

       • ціна па продукцію фірми за умови  прибутковості у короткостроковому періоді перевищує ціну у довгостроковому періоді;

       • обсяг виробництва фірми за умов її прибутковості у короткостроковому періоді перевищує обсяг її виробництва у довгостроковому періоді.

       Важливим  також є порівняння рівноваги  галузевого ринку у довгостроковому періоді за умов досконалої та монополістичної конкуренції.

       Серед важливих відмінностей цих двох видів конкуренції такі:

       • на відміну від досконалої конкуренції  за монополістичної конкуренції рівновага галузевого ринку вже не забезпечує мінімуму середніх сукупних витрат;

       • ціна на продукцію за монополістичної  конкуренції перевищує граничні витрати.

       Остання риса монополістичної конкуренції  пояснює схильність фірм до розширення кола їх споживачів, оскільки це збільшує їх прибуток.

       На  ринках з монополістичною конкуренцією не досягаються ні ефективне використання ресурсів, ні виробнича ефективність. Монополістичний елемент викликає деяке недовикористання ресурсів для виробництва товарів. Ціна перевищує граничні витрати в умовах рівноваги в ДП, вказуючи, таким чином, на те, що додаткові одиниці цього товару суспільство оцінює вище, ніж альтернативні продукти, які з використанням тих же ресурсів можна  було б виготовити.

       Більше  того, на противагу фірмам, діючим в  умовах чистої конкуренції, при монополістичній  конкуренції фірми виробляють трохи  менший, ніж найбільш ефективний об’єм продукції. Виробництво вимагає більш високих витрат на одиницю продукції, ніж досягаємий мінімум. Це, в свою чергу, означає встановлення ціни дещо нижчої, ніж в умовах чистої конкуренції. 

       Галузі  з монополістичною конкуренцією достатньо часто переповнені фірмами, які діють без досягнення оптимальних потужностей (типовими прикладами цього служать багато видів підприємств роздрібної торгівлі, наприклад, 30 чи 40 бензозаправних станцій, які розміщуються в мсті середнього розміру і всі діють з збиткової виробничою потужністю, тому що, як в даному прикладі, потік автомобілів розподіляється між даними бензозаправними станціями нерівномірно). Ця неповна виробнича потужність і споживачі, які наказані за цю недогрузку переважаючими конкурентний рівень цінами і утворюють витрати монополістичної конкуренції.  

       Проте, в багатьох галузях із монополістичною  конкуренцією ціна та об’єм виробництва  не дуже відрізняються від тих, які  існують як результат чистої конкуренції. Диференціація продукту, яка характерна для монополістичної конкуренції, означає що покупці можуть вибирати із переліку різновидів одного і того ж базового продукту. Це сприяє кращій реалізації різновидних смаків споживачів. Фактично існує альтернатива між випуском нових марок товару і виробництвом попереднього товару з мінімальними СВт.  Чим гостріша проблема надлишку виробничих продуктів, тим ширший діапазон споживчого вибору.

       Модельний аналіз.

       За  умов довгострокової рівноваги крива  попиту є дотичною до кривої середніх сукупних витрат.

       Отже, якщо Р(Q) — обернена функція до функції попиту, то 

       АТС'(Q) = Р'(Q).                      1

       Спад  функції попиту, а отже, і функції Р(Q) обумовлює 

       P^¢(Q)<0.                                 2

         Об’єднуючі (1) та (2), можна дійти висновку, що у стані довгострокової рівноваги ринку монополістичної конкуренції фірма не досягає мінімуму середніх сукупних витрат.

         З умов рівноваги окремої фірми  маємо 

       MR(Q)=MC(Q). 
 

       Оскільки                       МR(Q) < Р(Q), то 

       Р(Q)>MC(Q),

       тобто ціна рівноваги перевищує граничні витрати.

       Важливою рисою досконалої конкуренції у довгостроковому періоді є рівність середніх сукупних та граничних витрат. Цього не спостерігатиметься за монополістичної конкуренції. Для того, щоб у цьому впевнитись, згадаємо правила диференціювання і ще раз  переконаємося, що 

       АТС'(Q) = (ТС'(Q)Q - ТС(Q))/Q².

         Використовуючи (1), маємо: 

       (TC¢(Q)Q – TC(Q))/Q²=P¢(Q)

       Звідси 

       ТС'(Q)Q-ТС(Q)=Q²Р'(Q), 

       ТС'(Q) -ТС(Q)/Q=QР'(Q),

       або 

       МС(Q) - АТС(Q) =Q Р'(Q).

       Оскільки Р'(Q) < 0, то 

       МС(Q) < АТС(Q).

       Це  ще одна відмінність монополістичної конкуренції від досконалої.

       Особливості формування доходів  фірми за умов монополістичної  конкуренції.

       Монополістична  конкуренція, як відомо, є однією із форм недосконалої конкуренції. Тому вона втілює у собі певні властивої чистої конкуренції і монополії. З одного боку, фірми функціонують на ринку з десятками конкурентів, а з іншого — володіють монополією на випуск і реалізацію власного диференційованого продукту, тобто продукту із певними особливостями.