Методи управління затратами

Методи управління затратами

Позамовний – характерний для індивідуальних і дрібносерійних виробництв

Попередільний метод застосовується у тих виробництвах, в яких технологічний процес чітко поділяється па окремі переділи

    Попроцесний (простий) метод калькулювання використовується в тих виробництвах, де технологічний процес не складний.

    Нормативний метод калькулювання є попродуктним (повиробним), який відрізняється технікою калькуляційних розрахунків. При нормативному методі складають нормативну калькуляцію за діючими виробничими нормами. Враховується технологія виробництва, проходження деталей по окремих операціях обробки, карти комплектування деталей у вузли і готовий виріб.

Директ-костинг (калькулювання змінних витрат) – система обчислення собівартості тільки на основі прямих (змінних) виробничих витрат.

Метод директ-костинг базується на тому, що всі витрати поділяються на прямі та непрямі. Прямі витрати безпосередньо відносяться на той чи інший вид виробу. Непрямі витрати є накладними по відношенню до виробу.

Сформулюємо основні ознаки директ-костингу:

• Собівартість калькулюється тільки на основі прямих змінних вирбничих витрат; решта витрат – постійних виробничих і невиробничих покривається за рахунок загального доходу фірми
• Управлінський і фінансовий облік інтегровані
• В процесі калькулювання визначається маржинальний дохід

Метод ціноутворення на основі змінних витрат. Сутність даного методу полягає в розрахунку деякої відсоткової націнки до змінних витрат для кожного виду продукції. Для розрахунку використовуються дві формули: Відсоток націнки = [(Бажана величина прибутку + Сумарні постійні витрати + Комерційні та адміністративні витрати) / Сумарні змінні виробничі витрати] * 100,%. Ціна на основі змінних витрат = Змінні виробничі витрати на одиницю + (Відсоток націнки * Змінні виробничі витрати на одиницю продукції / 100).

Метод ціноутворення на основі валового прибутку - в якості розрахункової бази в цьому випадку використовується валовий прибуток, який визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції і собівартістю продажів. Ціна, що встановлюється за цим методом, повинна забезпечити отримання бажаного прибутку і покрити всі витрати, які не були враховані при розрахунку валового прибутку. Для розрахунків використовуються дві формули: Відсоток націнки = (Бажана величина прибутку + Комерційні, загальні, адміністративні витрати) / Сумарні виробничі витрати * 100. Ціна на основі валового прибутку = Сумарні виробничі витрати на одиницю + (Відсоток націнки * Сумарні виробничі витрати на одиницю продукції / 100).

Метод ціноутворення на основі рентабельності продажів - у ньому процентна надбавка включає в себе тільки бажану величину прибутку. Щоб даний метод був ефективним, всі витрати повинні бути розподілені по одиницях продукції. Для розрахунків використовуються такі формули: Відсоток націнки = (Бажана величина прибутку / Сумарні витрати) * 100. Ціна на основі рентабельності продажів = Сумарні витрати на одиницю + (Відсоток націнки * Сумарні витрати на одиницю / 100).

Метод ціноутворення на основі рентабельності активі - встановлення ціни на основі рентабельності активів має забезпечити організації певний рівень рентабельності активів. Правління підприємства при проведенні операцій застосовує мінімальну норму рентабельності активів Для розрахунку ціни використовується формула: Ціна на основі рентабельності активів = Сумарні витрати на одиницю + (Бажана норма рентабельності активів / 100) * (Загальна вартість задіяних активів / Очікуваний обсяг продажів в одиницях).

Зниження витрат виробництва  на підприємстві досягають в результаті:

• застосування ресурсозберігаючої технології, що забезпечує економію матеріалів та енергії, вивільнення робітників
• чіткого дотримання технологічної дисципліни, що призводить до скорочення втрат від браку
• використання технологічного обладнання, особливо такого, що дорого коштує в економічно ефективних сферах та режимах
• збалансованлї експлуатації виробничих потужностей, що призводить до скорочення вартості основних засобів, незавершеного виробництва та запасів продукції
• розробки оптимальної стратегії технічного розвитку підприємства, що забезпечує раціональний рівень витрат на створення технічного потенціалу підприємства

Підвищення  витрат виробництва на підприємстві :

• управлінням підприємством (адміністративні витрати)
• реалізацією продукції (витрати на збут)
• здійснення інш. операційної діяльн. - витрати на відрядження, на послуги зв язку,
• інвестиційною діяльністю
• витрати на ремонт устаткування і транспортних засобів
• надзвичайними подіями
• виплатою дивідентів