Комплексна характеристика ТСЕС регіонального рівня (Київська область)

ВНЗ УКООПСПІЛКИ

Полтавський університет  економіки і торгівлі

Факультет фінансів та обліку

Кафедра загальноекономічних  дисциплін 

 

 

Індивідуальне завдання

З дисципліни „Регіональна економіка”

Комплексна характеристика ТСЕС регіонального рівня (Київська область) 

 

 

Виконав: студент

Груп ЕК-11

Матвієць С. О.

Перевірила:

к. е. н., доц.

Карпенко Н. М.

 

 

 

 

 

 

 

 

Полтава 2012

План

 

ВСТУП

1.Дослідження  економіко-географічного положення  та природно-ресурсного                                    потенціалу Київської області

2. Аналіз демографічної  ситуації Київської області

3. Дослідження  місця Київської області в  господарському комплексі України

4. Дослідження  екологічної ситуації в Київській  області

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Мета індивідуального завдання полягає у розгляді здійснення подальших перетворень в усіх сферах суспільного життя, активізації економічного розвитку усіх галузей господарського комплексу області, збільшенні інвестиційної та інноваційної складової, нарощуванні обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва, подальшому розвитку малого та середнього бізнесу, проведенні фінансового оздоровлення у різних галузях економіки області.

Основне завдання індивідуального завдання полягає  у розгляді вирішення соціальних проблем жителів Київської області шляхом активізації подальшого економічного розвитку усіх сфер господарського комплексу області.

Індивідуальне завдання базується на аналізі соціально-економічної  ситуації, що склалася за останні роки, прогнозах галузевих управлінь облдержадміністрації і територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади, а також райдержадміністрацій та міськвиконкомів (міст обласного значення), які враховують стан розвитку провідних галузей господарства області, і містять перспективи підвищення фінансово економічного рівня підприємств, установ та організацій усіх форм власності, у тому числі спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області та комунальної власності окремих територіальних громад, а також зовнішні та внутрішні чинники.

Дослідження економіко-географічного  положення та природно-ресурсного потенціалу Київської області

 

Адміністративний  склад області

 

До адміністративного  складу Київської області відносяться  такі центри: Баришівський район, Білоцерківський район, Богуславський район, Бориспільський район, Бородянський район, Святошинський район, Яготинський район, Макарівський район, м. Березань, Миронівський район м. Біла Церква, Обухівський район, м. Бориспіль, П.-Хмельницький район м. Бровари, Броварський район, Поліський район, м. Васильків, Васильківський район, Рокитнянський район, м. Ржищів, Вишгородський район, Сквирський район, м. Ірпінь, Володарський район, Ставищенський район, м. П.-Хмельницький, Згурівський район, Таращанський район, м. Прип`ять, Іванківський район, Тетіївський район м. Фастів, Кагарлицький район, Фастівський район, м. Славутич.

 

Особливості географічного  положення області та їх вплив  на економічний потенціал

 

Територія області  з давніх-давен освоєна людьми, нашими предками-трипільцями, які вперше в Європі засіяли зерна відомого всім нині українського хліба. Київська область заснована 27 лютого 1932 року. Розташована в середній течії Дніпра з його притоками — річками Рось, Десна, Ірпінь, Трубіж, Прип'ять та іншими. Протяжність Дніпра в межах області — 246 км. Київщину пронизує 177 річок.

В області є 13 водосховищ, понад 2 000 ставків, майже 750 невеликих озер.

Межує область  із Полтавською, Чернігівською, Черкаською, Вінницькою, Житомирською, Гомельською (Білорусь) областями. Область поділена на 25 районів, нараховує 25 міст, у тому числі міст обласного значення (включаючи м. Прип'ять) і 14 — районного значення, 30 селищ міського типу, 1 129 сільських населених пунктів. Усього населених пунктів 1 184. В області є 686 місцевих рад: із них обласна — 1, районних — 25, міських (обласного значення) — 10, міських (районного значення) — 14, селищних — 30, сільських — 606.

Кількість наявного населення області складає 1 763,8 тис. осіб, у тому числі: міське — 1 049,7 тис. осіб, сільське — 714,1 тис. осіб; щільність населення на 1 кмІ — 63 особи. Чисельність економічно-активного наcелення становить 846,9 тис. осіб, у тому числі працездатного віку — 776,1 тис. осіб. Чисельність працівників у віці 15-70 років, зайнятих економічною діяльністю, складає 791 тис. осіб, із них працездатного віку — 720,2 тис. осіб.

Природно-кліматичні умови

Поверхня області  переважно рівнинна. Північна частина  області розташована в межах  Поліської низовини. На сході територія  області захоплює частину Придніпровської низовини. Найбільш підвищені і розчленовані — південні та південно-західна частини, які належать до Придніпровської височини. В області — 130 територій та об'єктів природно-заповідного фонду (площею 31,3 тис. га). До складу природно-заповідного фонду загальнодержавного значення області входить 14 заказників, дві пам'ятки природи, один дендрологічний парк, три пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Клімат —  помірно-континентальний. Середня температура  січня — -5,6°С, липня — +19,3°С. Річна  кількість опадів становить 570-610 мм.

Корисні копалини.

На Київщині це переважно будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глина, кварцеві піски. Є поклади торфу і джерела  мінеральних вод. При цьому, чималі запаси корисних копалин є нерозвіданими  і, за умови вкладання коштів у їх розвідку, можуть бути використаними для розвитку бізнесу, зокрема в будівельній сфері, хімічній промисловості, тощо.

Всі ці умови  сприяють розвитку економіки в регіоні. Те що Київ розташований у центрі України  дає йому додаткові економічні можливості.

 

Коротка економічна оцінка природних умов та корисних копалин

 

Київська обласна  державна адміністрація за кошти  місцевого бюджету, на виконання  рішення ХХV сесії Київської обласної ради ІV скликання від 28.07.2005 №282-25-ІV "Про Програму розробки містобудівної документації та створення містобудівного кадастру на 2005-2006 роки для спільного використання територіальними громадами Київської області", спільно з Державним підприємством НДІ містобудування продовжує розробку Схеми планування території Київської області з урахуванням потреб територіального розвитку столиці України м.Києва.

Завдяки вигідному  положенню і сприятливих умов Київська область і м.Київ планується розвиток всіх сфер, зв’язаних з  використанням корисних копалин, завдяки цьому планується розвивати:

напрямки щодо створення на базі столичного регіону  науково-інноваційних центрів, інноваційних технопарків;

будівництво рейкового  сполучення від Дарницького вокзалу  м.Києва до аеропорту "Бориспіль", передбачивши кошти у проекті розбудови Дарницького вокзалу;

будівництво нової  кільцевої дороги;

виділення земельних  ділянок під будівництво соціального  житла для жителів м.Києва та області;

розвиток туристичної  та рекреаційно-оздоровчої інфраструктури з метою забезпечення відпочинку населення м.Києва та області;

визначення шляхів поліпшення екології навколишнього  середовища та будівництва нових  потужностей для знешкодження та переробки твердих побутових  відходів що вивозяться з м. Києва.

2. Аналіз демографічної  ситуації Київської області

 

Аналіз тенденцій  динаміки чисельності населення  області

 

Одним з пріоритетів  політики обласної влади є збереження життєвого і трудового потенціалу населення на основі формування і  реалізації заходів ефективної демографічної  політики.

емографічні процеси та основні важелі демографічної політики залежать від економічного та соціального розвитку регіону.

Основними проблемами, що негативно впливають на демографічну ситуацію в області залишається:

низький рівень середньої тривалості життя, що призводить до перевищення кількості померлих над кількістю народжених;

активний міграційний  рух молоді, особливо з сільських  населених пунктів;

недостатній соціальний захист сімей з дітьми, малозабезпечених і неповних сімей;

неврегульованість процесів міграційного руху населення.

Внаслідок природного скорочення населення очікується, що середньорічна чисельність наявного населення області у 2006 році становить 1757,5 тис. осіб. У порівнянні з 2005 роком  вона зменшилась на 13,8 тис. осіб або  на 0,8 відсотка. Разом з тим, за рахунок переміщення робочої сили з інших регіонів України у населені пункти приміської зони м.Києва, чисельність економічно активного населення у віці 15-70 років збільшиться на 1,1 тис. осіб (на 0,1%) і складе 848,0 тис. осіб (табл.1).

Основними чинниками, під впливом яких у 2007 році буде формуватися демографічна ситуація в області є:

процеси природного скорочення населення, його загальне старіння;

трудова міграція молодого працездатного населення, насамперед у столицю для навчання і працевлаштування;

наслідки Чорнобильської катастрофи, зокрема зниження тривалості життя населення на територіях, наближених до Чорнобильської зони.

Згідно з розрахунками середньорічна чисельність наявного населення області у 2007 році становить 1744,6 тис. осіб. У порівнянні з 2006 роком вона зменшилась на 12,9 тис. осіб або на 0,7%, при цьому чисельність економічно активного населення у віці 15-70 років зросте на 1,1 тис. осіб (на 0,1%) і складе 849,1 тис. осіб (табл.1).

Основними цілями та завданнями демографічної політики в області є:

подолання негативних тенденцій відтворення населення;

збереження та поліпшення здоров’я громадян;

підтримка добробуту  сімей з дітьми;

поліпшення якості та рівня медичного забезпечення материнства та дитинства;

мінімізація наслідків  Чорнобильської катастрофи, особливо на територіях, наближених до Чорнобильської зони.

Характеристика  трудових ресурсів області

 

У 2007 році організація  зайнятості населення області здійснювалася  у відповідності до завдань Програми зайнятості населення Київської області на 2006-2007 роки, яка спрямовувалася на запобігання масовому безробіттю, збереження існуючих та створення нових робочих місць, організацію професійної підготовки та підвищення кваліфікації безробітних, підтримку самозайнятості та підприємницької діяльності.

Політика зайнятості у 2008 році характеризується позитивним приростом основних показників цієї сфери: зростанням темпів зайнятості населення; створенням нових робочих місць; працевлаштуванням безробітних; зменшенням навантаження на 1 робоче місце, рівня безробіття тощо.

Очікується, що у 2006 році чисельність зайнятого  населення у віці 15-70 років у  порівнянні з 2005 роком, зросте на 2,0 тис. і складе 793,0 тис. осіб. Реалізація заходів, передбачених обласною та місцевими  програмами зайнятості на 2006 рік, дозволить забезпечити виконання встановленого для області завдання щодо створення 38 тисяч нових робочих місць, знизити рівень безробіття (за методологією Міжнародної організації праці) з 6,6 до 6,3%, а загальна чисельність безробітних зменшити на 18 відсотків (табл.1).

Позитивна тенденція  на ринку праці пов’язана не тільки із зменшенням безробіття, а й з  помітним зростанням обсягів зайнятості, що свідчить про значну роботу із створення  робочих місць та легалізації  трудових відносин між найманими працівниками і роботодавцями.

Основними проблемами є:

невідповідність професійно-кваліфікаційного рівня  робочої сили потребам економіки  області та ринку праці;

відсутність у  працівників належної мотивації  до легальної продуктивної зайнятості, головним чином через низьку якість робочих місць за умовами та оплатою праці;

відсутності механізму  економічного стимулювання роботодавців до створення робочих місць з  гідними умовами та оплатою праці.

Головною метою  на 2008 рік буде сприяння повній, продуктивній і вільно обраній зайнятості шляхом забезпечення здійснення в області заходів щодо державного регулювання ринку праці та створення нових робочих місць.

 

 

За прогнозними  розрахунками, у 2008 році чисельність  зайнятого населення у віці 15-70 років, у порівнянні з 2007 роком, зросте на 3,0 тис. і складе 796,0 тис. осіб (тобто частка зайнятого населення зросте з 93,5% у 2007 році до 93,7% у 2008 році). При цьому очікується зниження рівня безробіття (за методологією Міжнародної організації праці) з 6,3 до 6,0% (табл.1).

З метою забезпечення активної політики зайнятості на ринку  праці у 2008 році передбачається здійснити заходи за такими напрямами:

формування регіональних і галузевих пріоритетів у  збереженні наявних високопродуктивних робочих місць та створення нових (не менше 38 тисяч на рік) додаткових робочих місць відповідно до прогнозів розвитку галузей і регіонів, результатів моніторингу поточної потреби в робочих місцях та прогнозів щодо динаміки розвитку виробництва та ринку професій;

кадрове забезпечення потреб ринку праці та розвиток системи безперервної професійної перепідготовки, підвищення кваліфікації, перекваліфікації, післядипломної фахової освіти відповідно до динаміки розвитку ринку праці та його потреб у найближчий період і на перспективу;

розвиток підприємницької діяльності, малого та середнього, сімейного бізнесу шляхом спрощення реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності та заохочення і сприяння цій діяльності;