Кейнсіанська теорія і практика макроекономічного регулювання

    Саме  сукупний попит є центральною ланкою макроекономічної кейнсіанської моделі (на відміну від класичної, де в центрі уваги була пропозиція).З ефективним попитом Кейнс пов'язував суть своєї теорії.]³

    Сукупний  попит знаходиться в оберненій  залежності від рівня цін. Подібна  залежність уже розглядалась в законі попиту

    На  поведінку сукупного попиту впливають  інші фактори:

     1) ефект процентної ставки;

      2) ефект багатства;

      3) ефект імпортних закупівель.

    Крім  того кейнсіанська модель товарного  ринку будується на певних припущеннях. Вони дають можливість абстрагуватися від окремих процесів і зосередитися на тому ,що є суттєвим саме для цього пояснення. Зокрема:

• ціни розглядаються як незмінні;
• приймається, що рівень процента є величина стала;
• об'єктом дослідження виступає закрита економіка, тобто не
• враховується зовнішня торгівля.

      Наголосимо ще раз на наступному: сукупний попит у замкненій  економіці складається з двох  компонентів - споживання C і інвестиції I, які створюються заощадженнями  S, тобто S=I; визначальним є сукупний  попит. Позначимо його як AD. Він репрезентує всю сукупність товарів, на придбання яких домогосподарства, підприємства і держава здійснюють свої витрати. Особливістю кейнсіанської моделі є й те, що в ній розрізняються заплановані й фактичні витрати.

    Заплановані витрати відрізняються від фактичних на величину непередбаченого перевищення створеної продукції над реалізованою або, навпаки, реалізованої над створеною в межах певного періоду. Перший варіант невідповідності може мати місце тоді, коли підприємства створили більше продукції, ніж здатні реалізувати, і тому змушені її частину перетворити на запаси. Другий варіант характерний для умов, коли відбувається реалізація не лише створеної у певний період продукції, а й тієї, що була в запасах.

      Щодо споживання приймається, що воно залежить від граничної схильності до споживання та сукупних доходів.

    Кейнс вводить ще один показник: MPS - гранична схильність дозаощадження.

      Сума MPC і MPS для будь-якої зміни  в доході повинна завжди дорівнювати  одиниці:

     MPC + MPS = 1, адже приріст Y = приріст С + приріст S

    Y = C + S

    В короткостроковій перспективі по мірі росту поточного доходу АРС (середня  схильність до споживання) зменшується, АРS (середня схильність до заощадження) зростає, тобто з ростом доходу сім'ї  відносно скорочується доля заощаджень. Але, в довгостроковій перспективі середня схильність до споживання стабілізується, так як на величину споживчих видатків не тільки розмір поточного доходу сім’ї, але і розмір загального життєвого достатку, а також величини очікуваного і постійного доходу.

      Фактори, визначаючі динаміку  споживання і заощаджень:

• дохід домашніх господарств;
• багатство, накопичене в домашньому господарстві;
• рівень цін;
• економічне очікування;
• величина споживної заборгованості;
• рівень оподаткування.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Частина 3 

    [Кейнсіанці пропонують два методи активізації і стимулювання сукупного попиту:

• за рахунок збільшення державних закупок або зниження податків;
• за рахунок зниження процентних ставок за кредит, що підніме “граничну ефективність капіталу” і збільшить інвестиції приватного сектора економіки.

    Розглядаючи роль фіскальних і грошово-кредитних  інструментів в стимулюванні сукупного  попиту, кейнсіанці віддають перевагу першим. Це пояснюється тим, що під  час спаду виробництва інвестиції слабо реагують на зниження процентної ставки. Отже, за цих умов грошово-кредитна політика є неефективною. Тому головну увагу слід приділяти не зниженню процентної ставки, а фіскальній політиці на основі збільшення державних інвестицій, надання пільгових кредитів тощо.]⁴

    Важливу роль в кейнсіанській теорії відіграє мультиплікатор інвестицій. Найбільшу величину він має за умов наявності в економіці невикористаних потужностей і вільної робочої сили. При наявності резервних потужностей досягається “дешеве” нарощування випуску продукції за рахунок незначних додаткових інвестицій. Тому в умовах недостатнього сукупного попиту держава може за рахунок бюджетних витрат забезпечувати значний мультиплікативний ефект.

    Кейнсіанської теорії дотримувалися уряди більшості  держав після Другої світової війни, що й сприяло виходу їх країн з кризи і розрухи.

    Прикладом застосування на практиці кейнсіанської  концепції може служити здійснення нового курсу Ф. Рузвельтом у США  в результаті прийняття низки  законів:

    - про  введення мінімальної заробітної  плати;

    - про  соціальне забезпечення та виплати  з безробіття;

    - про  державне страхування банківських  вкладень та позик;

    - про  підтримку фермерського господарства  і малого бізнесу;

    - про  регулювання діяльності банків  та фондової біржі та інші.

    Ця  теорія ефективна в складні періоди розвитку економіки: воєн, відбудов, науково-технічних перетворень, формування ринкового середовища.

     Кейнсіанська  школа вважає, що економіка розвивається не так просто, як це вважали прихильники  класичної школи, а заробітня  плата, ціни, процентні ставки не настільки гнучкі інструментами, які були б здатні врівноважити попит і пропозицію на макроекономічному рівні. Зарплата на основі офіційного законодавства і договірної системи може не знизитися, а безробіття може зростати. В період депресії падіння сукупного попиту приведе до падіння обсягів виробництва і скорочення попиту на працю.

     Згідно  з кейнсіанською теорією при  державному невтручанні повна зайнятість скоріше випадковість, ніж закономірність. Капіталізм не є саморегулюючою системою, що спроможна до нескінченного процвітання. Причини безробіття та інфляції криються в значній мірі у відсутності синхронності при прийнятті економічних рішень, а особливо по заощадженнях та інвесиціях. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаної літератури: 

1.Мировая экономическая мысль: Сквозь призму веков.- В 5 т. /Сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов., 2004.  

2. «Макроэкономика»,18 видання,Пол Э. Самуэльсон ,Вильям Д. Нордхаус 

3.. Будаговська С., Кілієвич О. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник.

Журнал «Деньги и Кредит.энциклопедия професионального финансиста, 27, 2008р 

4. Макроекономіка. 2-ге видання Навчальний посібник  рекомендовано МОН України,2009 

5.Економічні  проблеми ХХІ століття: Міжнародний  та український виміри,2007р 

6. Журнал «Деньги и Кредит.энциклопедия професионального финансиста, 27, 2008р