Экономика Италии

 

      Якщо  пропозиція еластична, велика частина  податку падає на споживачів, тому що виробники легко можуть переключити свої ресурси на виробництво будь-якого іншого товару чи послуги.

      У випадку нееластичності пропозиції переололакація ресурсів відбувається повільно, постраждають виробники.

      Попит на бавовняні ковдри еластичний при  обсязі виробництва від 500 до 5000 шт. А нееластичний – при обсязі виробництва більш ніж 5500 шт.

      При обсязі виробництва 4000-5000 шт коефіцієнт еластичності дорівнює 1 – сукупний дохід постійний.

      У рівноважній точці (Р=245 грн, Q=2800 шт)  попит має еластичний коефіцієнт, але рівноважна ціна й обсяг продажів не максимізують  виторг фірми. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Завдання  № 5

      Граничний доход (MR) – збільшення доходу, що виникає за рахунок збільшення випуску  продукції на 1 одиницю, а потім кожна наступна одиниця продукції зменшує граничний доход. Фірмі вигідно зменшити об’єм виробництва або підняти ціну.

      Монополістична  конкуренція – це така ринкова  структура, що відображає положення  фірми в умовах, у яких поєднуються  економічні ознаки фірм-монополістів і конкуренції.

      Досконала конкуренція припускає велике число  фірм, покупців, продавців, які окремо не можуть впливати на ціну.

      Для конкурентної фірми стан, в якому  кількість товарів та послуг, що нею виробляється, визначається рівнянням  Р = МС = МR, називається рівноважним.

      Чиста монополія – галузь складається  з однієї фірми. Якщо  в умовах досконалої конкуренції фірма вибирає тільки обсяг виробництва, то монополіст може не тільки визначити обсяг виробництва, але і призначити ціну. Отже, ціна перевищує граничний доход: P>MR.

      Фірма нарощує виробництво доти, поки додаткові витрати, пов'язані з випуском ще однієї одиниці продукції, не починають перевищувати додатковий дохід від її реалізації .

      Для розрахування граничного доходу від реалізації продукції по функції попиту використовуємо формулу:

MR=∆TR/∆Q

      Розрахунок  граничного доходу здійснюється в таблиці 5.

Поводження  на ринку  монополіста представляється на вже накресленому графіку попиту та пропозиції (рис.1). 
 
 
 
 

Таблиця 5 – Визначення граничного доходу від реалізації продукції  відповідно до функції попиту на Бавовняні ковдри

      Судячи  з графіку на Рис.1 при монополії  ціна встановиться вище рівноважної  (245 грн.) – 275 грн, в результаті цього  зменшуються обсяги виробництва  до 2000 шт. Виторг фірми-монополіста від реалізації 2000 шт продукції за ціною 275 грн. дорівнює 550000 грн, а прибуток - 75 грн (П=Рм-МС).Виторг фірми на конкурентному ринку дорівнює 400000 грн, а прибуток - -73,6 грн.Тобто, фірма-монополіст має більший виторг та прибуток від реалізації бавовняних ковдр, ніж фірма на конкурентному ринку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Завдання № 6

      Податки – плата суспільства за виконання  державою її функцій. Податок на додану вартість – ПДВ=20% від ціни реалізації. Податки – зменшують пропозицію, тому що збільшують ціни при тому же обсягу виробництва.

      В широкому розумінні податковий тягар – це загальна сума податків, що сплачуються.

      Податковий  тягар – це також і рівень економічних  обмежень, що створюються відрахуванням  матеріальних засобів на сплату податків і відволікання цих ресурсів від  інших можливих напрямів використання.

      Розподіл  податкового тягаря між платниками податків спирається на принцип стягнення податків з благ, що отримуються, та на принцип платоспроможності.

   Механізм  впливу податкового тягаря цілком простий  і зрозумілий: при високому рівні  податкових стягнень економічний агент повинен або відхилятися від сплати податків, або здійснювати вкладення в активи з максимально високим прибутком, розглядаючи такий параметр, як величина ризику, в якості другорядного.

   Розглядаючи проблему надлишкового податкового  тягаря, слід відмітити, що вона складається з великої кількості компонентів, серед яких необхідно виділити:

• високі ставки податків;
• штучне визначення умов беззбитковості угод;
• некоректне визначення податкової бази;
• багатократність обкладань;
• надлишкова кількість податків, що стягуються.

      У нашому випадку вплив податків на процеси виробництва і розподілу  бавовняних ковдр розрахований в таблиці 6.

      Графік  розподілу податкового тягаря  між споживачем і виробником  бавовняних ковдр представлений  на Рис.3 
 

Таблиця 6 –Вплив податків на процеси виробництва і розподілу кефіру на рівноважній ділянці кривих попиту і пропозиції.

 

      Введення  податку призводить до збільшення ціни товару. Оскільки дохід споживача залишається незмінним, то кількість товару, яку він може тепер придбати, зменшується пропорційно до збільшення його нової ціни. Величина попиту на бавовняні ковдри зменшується, сама функція попиту не змінюється, а функція пропозиції зменшується, величина пропозиції змінюється також.

            Нова пряма S без ПДВ відбиває можливу структуру попиту споживача. На  рис.3. зображена графічно S без ПДВ розподілу податкового тягаря між споживачем і виробником за даними таблиці 6 .

     Вплив податкового навантаження на поведінку  людей може бути різним, але серед  економістів побутує думка, що податки  повинні бути „нейтральними”.

     В цілях пом’якшення податкового  тягаря для окремих платників  податків чи стимулювання визначених видів діяльності використовуються податкові пільги: податковий кредит, неоприбуткований мінімум, звільнення окремих платників від сплати податків, зниження податкових ставок, прискорена амортизація основних засобів.  
 
 
 
 
 

Завдання  № 7 

      Загальні  витрати – сукупність постійних  і змінних витрат фірми в зв’язку  з виробництвом продукції в короткостроковий період. TC= FC+ VC

      Постійні  витрати FC – це витрати, величина  яких у короткостроковому періоді не змінюється відповідно до обсягу виробництва.

    До  них відносяться, наприклад, орендна  платня за приміщення, витрати, зв'язані  з використанням устаткування, виплати  в рахунок погашення раніше отриманих  позик, а також всілякі адміністративні і інші невигідні витрати.

      Змінні  витрати VC – це витрати, величина яких змінюється в залежності від збільшення чи зменшення обсягу виробництва, наприклад витрати на сировину, матеріали, оплату праці.

      Економічна  природа перемінних витрат - це витрати на практичне здійснення діяльності, заради якої створена фірма. До них відносяться витрати на сировину, матеріали, паливо, газ і електроенергію, витрати на оплату праці.

      На  кожнім підприємстві розмежування витрат на постійні і перемінні відбувається за допомогою аналізу конкретних статей, що визначають підприємницькі витрати і формують ціну підприємства.

      Прибуток  фірми – визначається як різниця  між сукупним виторгом і сукупними  витратами. П=TR – TC

      Середні постійні витрати: AFC= FC/Q.

      Середні змінні витрати: AVC= VC/Q.

      Середні загальні витрати ATC=TC/Q

Графічно  формування виторгу, витрат та прибутку фірми в залежності від обсягу виробництва бавовняних ковдр зображено на рис.4

      Граничні  витрати – це збільшення сукупних витрат, викликане виробництвом останньої одиниці продукції.

Граничні витрати  – виробнича функція тільки від  змінних витрат. MC=∆TC /∆Q

      Крива  граничних витрат перетинає криву  середніх перемінних витрат і криву  сукупних витрат у точках їхнього мінімального значення рис.5- Середні та граничні витрати виробництва в залежності від обсягу виробництва бавовняних ковдр.

      Рентабельність   –   відносний  показник  і   відображає   ступінь прибутковості підприємства. Рентабельність виступає як  економічна категорія,  оцінний  результативний показник,  цільовий  орієнтир, інструмент   розрахунку   чистого  доходу   суспільства,   джерело формування різних фондів.

     Поняття   «рентабельність»  має  різні  значення  з   позиції підприємства, споживача. Але у всіх випадках воно означає вигоду. 

        Якщо   підприємство  (промислове  підприємство)   працює рентабельно  (у нормальних умовах господарювання), то це  свідчить  про  те,  що покупець, здобуваючи товар саме в цьому магазині  , одержує задоволення від покупки (коли в нього є вибір),  а  суспільство може  за  рахунок  податків  на рентабельність    підтримувати   збиткові   об'єкти,    вирішувати пріоритетні соціальні задачі.

      Наявність рентабельності  дозволяє  задовольняти  економічні інтереси  держави, підприємства, працівників і власників.  

     Об'єктом економічних  інтересів держави є та частина  «рентабельності»,  що сплачує  підприємство  у  виді податку  на  рентабельність  і  яку суспільство використовує для рішення соціальних задач.

       Економічні інтереси    підприємства   укладаються   в    збільшенні    частки рентабельності,  що залишається в його розпорядженні.  За  рахунок цієї  рентабельності  підприємство вирішує виробничі  і  соціальні задачі   свого   розвитку.