Актуальність даної теми

З поширенням процесів лібералізації, інтеграції та глобалізації на сучасному етапі розвитку світового господарства, відбувається активний розвиток сфери послуг у більшості країн світу. Як показує практика, вона стає однією з найважливіших і дедалі значніших складових світової економіки. Візьмемо як приклад розвинуті країни світу, частка сфери послуг у структурі ВВП перевищує 70 %, де зайнято приблизно 65 % працездатного населення планети.

Протягом  останніх трьох десятиріч обсяги світового експорту послуг збільшилися  у понад 20 разів і тримають тенденцію. За статистикою UNCTAD, частка комерційних послуг у світовій торгівлі 80 рр. становила — 16,2 %, у 2006 р. — 18,4 %, а за оцінками фахівців, до 2015 р. здатна досягти 30 %.

Отже, розвиток науки, технологій і висококваліфікована робоча сила є необхідними передумовами для динамічного поступу інформаційно-комунікаційних технологій, програмного забезпечення, туризму, електронної і мобільної торгівлі, які базуються на Інтернеті і можуть відіграти роль «тягача розвитку», тобто стимулювати розвиток усієї національної економіки, забезпечити міцні конкурентні переваги на світових ринках. С цього слідує, що  країни світу і намагаються якнайраціональніше використати свій потенціал задля отримання контролю над певними сегментами ринку послуг. 

Саме  тому я вважаю тему про провідних експортерів та імпортерів послуг у світі дуже доречною для сьогодення. На мою думку, проаналізувавши  досвід та стратегію цих країн, ми отримаємо можливість внести певні позитивні аспекти у розвиток економіки нашої країни.

Провідні  експортери та імпортери  послуг у світі, станом на 2008-2010 роки

Стосовно 2009 року, то усі сектори комерційних  послуг були уражені світовою кризою, але не в однаковій мірі. В Азійському регіоні, який являється достатньо стабільним експортером, експорт транспортних послуг понизився на 26%. У США, які займають 2 місце за експортом фінансових послуг, спад був на 7%. Але на початку 2010 року ми можемо спостерігати стабілізацію експорту майже всіх послуг.

Якщо  розглянути більш детально торгівлю послугами за країнами, то можна  виокремити явних лідерів. Почнемо  з експорту послуг:

1. США: у дані роки розмір торгівлі послуги скоротився у 2009 році до 504 млрд, в порівнянні з 2008 р. – 545 млрд. доларів, але на 2010 рік пропозиція стабілізувалась і склала 540 млрд. доларів. Торгівля сфокусована більшої мірою на послугах бізнесу, туризму, та не класифікованих послугах.
2. Велика Британія: загальна тенденція торгівлі послугами йде до спаду від 289 млрд. до 238 і 237 млрд. доларів у 2008, 2009, 2010 роках, відповідно. Переважають також послуги бізнесу та некласифіковані послуги.
3. Німеччина: знижує обсяги експорту послуг від 261 млрд. доларів у 2008 р. до 237 млрд. доларів у 2010 р. . Переважно, це транспорті, некласифіковані послуги, а також послуги бізнесу.
4. Китай: спостерігається постійно зростаючий обсяг експорту від 147 млрд. доларів  до 157 млрд. доларів у 2008-2010 роках.
5. Франція: обсяг експорту цієї країни на даному етапі зменшується від 167 млрд. доларів у 2008 р. до 143 млрд. доларів  у 2009-2010 роках. Питома вага належить туристичним та некласифікованим послугам.
6. Японія: сума всіх експортних послуг залишається майже сталою у 2008 та 2010 роках – 145 млрд. доларів, а ось у 2009 р. відбувся спад до 128 млрд. доларів.  Більшість з них це не класифіковані та бізнес послуги.
7. Іспанія: має тенденцію до спаду обсягів експорту від 143 млрд. доларів  у 2008 р. до 123 млрд. доларів у 2010 р. . Більшість припадає на туризм.
8. Індія: намагається відновити та випередити свої досягнення у 2008 р., що склали 104 млрд. доларів, а потім впали до 90 млрд. доларів у 2009 р., зараз стоїть на межі 116 млрд. доларів. Здебільшого це комп’ютерні та інформаційні послуги.

Отже, ми можемо простежити загальну тенденцію  спаду серед обсягів експорту провідних експортерів послуг на світовому ринку через певні ураження секторів світовою кризою. Лише Китай та Індія примножують свої експортні послуги, а Японія намагається втримати досягнутий рівень.

Продовжимо  імпортом послуг, лідируюча позиція знову належить США:

1. США: йде чіткий спад в імпорті послуг від 405 млрд. доларів у 2008 році до 370 млрд. доларів у 2009 році. Імпортує країна здебільшого некласифіковані, транспортні та туристичні послуги.
2. Німеччина: спостерігається спад в обсягах від 291 млрд. доларів у 2008 р. до 263 млрд. доларів у 2010 році. Переважають туристичні та некласифіковані послуги.
3. Китай: обсяг експорту послуг даної країни поступово зростає від 158 млрд. доларів у 2008-2009 рр. до 182 млн. доларів у 2010 році. Питома вага належить  некласифікованим, туристичним та транспортним послугам.
4. Велика Британія: значно зменшили обсяги імпорту послуг від 204 млрд. доларів до 167 млрд. доларів у 2008-2010 роках. Більшість припадає на бізнес-послуги та не класифіковані послуги.
5. Японія:відчутний спад відбувся продовж 2009 р. до 147 млрд. доларів, зі 169 млрд. доларів, а зараз країна намагається відновити свої результати і має обсяг у 157 млрд. доларів. Питому вагу складають транспортні та некласифіковані послуги.
6. Італія: кількість імпортованих товарів цієї країни також поступово знижується від 130 млрд. доларів у 2008 р. до 110 млрд. доларів у 2010 році. Здебільшого імпортує бізнес-послуги та не класифіковані послуги.

Розглянувши обсяги імпорту послуг провідних імпортерів світу, ми можемо зробити висновок, що криза істотно вплинула у 2009 році і на обсяги імпорту провідних країн.

Стосовно  відсоткових змін у експорті та імпорті провідних країн світу протягом кризового року, то ми можемо побачити їх у наведеній нижче таблиці. Як ми бачимо  

Також, для приклада, розглянемо найбільш стійкий сектор послуг, котрий перебуває у постійному розвитку, це комп’ютерні та інформаційні послуги. Лідером у експорті продовжує бути Європа, її сегмент на ринку складає 56% (2009 р.) усього світового експорту. На другому місці залишається Азія, яка збільшила свій відсоток до 27%, а Індія – це другий за об’ємом експортер комп’ютерних послуг.

Інші  країни, що лідирують на даному ринку  послуг ми можемо побачити на діаграмі:

Діаграма  №1. Розподіл сегментів ринку  комп’ютерних та інформаційних послуг між регіонами 

Обсяги  імпорту та експорту української  економіки

І на останок для порівняння розглянемо межі експорту та імпорту нашої країни. У 2010 році Україна стабілізувала свої обсяги експорту до обсягів 2008 році, тобто до 17 млрд. доларів. Більшість припадає на транспортні та не класифіковані послуги. Що стосується імпорту, то наша країна імпортує послуг на 12 млрд. доларів, станом на 2010 р., це переважно не класифіковані послуги та туризм.

Джерела

1. STATISTICS: INTERNATIONAL TRADE STATISTICS 2010 — http://www.wto.org
2. World Tourism Organization Report — http://www.world-tourism.org
3. WTO Annual Report 2010 — http://www.wto.org
4. Рум’янцев А. П., Коваленко Ю. О. Міжнародна торгівля послугами: Навч. посіб.; 2-ге вид., перероб. та доп. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. — 112 с.
5. Киреев А. П. Международная экономика: В 2-х ч. – М.: Международная экономика, 2000. — 263 с.
6. Trade and development report — www.unctad.org
7. http://unctadstat.unctad.org/