Формування моделі макрорівноваги у змішаній економіці України

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Кафедра економічної  теорії та регіональної економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

                     Курсова робота з дисципліни «Макроекономіка»

                                                      на тему:

Формування  моделі макрорівноваги у змішаній економіці України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Студента ..........групи

Науковий керівник

 

 

 

 

 

 

 

Полтава 2012р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

 

Вступ....  
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження системи засобів формування моделі макрорівноваги в перехідній економіці України

1.1. Перехідні економічні системи: зміст і основні риси

1.2. Сутність макроекономічної рівноваги 
Розділ 2. Моделі макроекономічної рівноваги 
2.1. Модель AS-AD - модель сукупного попиту та сукупної пропозиції 
2.2.  Модель IS-LM як теорія сукупного попиту 

2.3. Модель Манделла-Флемінга як засіб відображення економічної рівноваги 
Розділ 3. Аналіз особливостей формування моделі макрорівноваги в перехідній економіці України 
3.1. Формування монетарних інструментів макроекономічного регулювання 
Висновки 
Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
 
сторінка 6 
 
 
сторінка 7 
 
 
сторінка 8 
 
 
сторінка 9 
 
 

Розділ 2. Моделі макроекономічної рівноваги

 

2.1. Модель AS-AD - модель сукупного попиту та сукупної пропозиції

Модель AD-AS (модель сукупного попиту та сукупної пропозиції) — макроекономічна модель, що визначає рівноважні обсяги сукупних величин попиту та пропозиції в залежності від рівня цін та послуг на ринку в середині країни

За допомогою моделі AD-AS можна оцінити вплив шоків на економіку, а також наслідки стабілізаційної політики держави, спрямованої на пом'якшення коливань, викликаних шоками, і відновлення рівноважного обсягувиробництваізайнятостінастаромурівні. Якщо уряд і Національний банк не починають ніяких кроків, то економіка буде пристосовуватися до нової ситуації. При рівні виробництва і зайнятості нижче потенційих (точка В) ціни почнуть поступово знижуватися, а рівень зайнятості і випуску повернеться до старого стану. Це відіб'ється на графіку оберненим рухом уздовж старої кривої AD1 із точки В в точку А. Однак такий процес пристосування може виявитися дуже тривалим, а затяжний спад в економіці чреватий соціальними конфліктами. Центральний банк може нейтралізувати спад, збільшивши пропозицію грошей (зсув вправо кривої AD від AD1 до AD2), але наслідком цього стане фіксація цін на більш високому рівні, що встановився в результаті шоку (точка С). Аналогічний результат досягається збільшенням державних витрат. Таким чином, економічна політика держави зіштовхується з відомою дилемою: тривалий спад і безробіття або ріст цін при зберіганні рівня зайнятості і випуску. У літературі зустрічаються й інші уявлення моделі AD-AS. Якщо необхідно акцентувати увагу не на тимчасовому аспекті аналізу, а на близькості економіки до потенціалу, використовують вигнуту форму кривої AS, де поєднуються її кейнсіанський і класичний відрізки. Іноді використовується “усереднений” варіант, коли крива AS має позитивний нахил, що зручно, наприклад, для ілюстрації “інфляційної спіралі” і розмежування в ній інфляції попиту й інфляції витрат.  Наприклад, в економіці, близькій до повної зайнятості, ріст сукупного попиту, викликаний збільшенням пропозиції грошей (AD1,AD2), не тільки збільшить на якийсь час обсяг випуску, але за певних обставин може призвести до інфляції попиту, рівень цін підніметься до P2. На цьому фоні в умовах майже повного використання наявних ресурсів ціни на них почнуть рости, що збільшить витрати і викличе зниження сукупної пропозиції (зсув кривої AS від AS1 до AS2). Рух уздовж кривої AD2 від точки В до точки С відбиває інфляцію витрат, рівень цін росте до Р3, а рівень випуску повертається до вихідного стану (рух уздовж AD2 означає також падіння розміру сукупного попиту на фоні росту цін). Повторення спроб монетарного впливу на сукупний попит призведе до аналогічного результату і ще більше підніме рівень цін. Довгострокова стійка рівновага встановиться на рівні потенціалу Y*. 
 Модель AD–AS (із певним ступенем умовності) може бути використана для інтепретації й аналізу процесів, що відбуваються в перехідній економіці України й інших країн. Наслідки форсованої лібералізації господарської діяльності в Україні відбилися на стані сукупного попиту і пропозиції: лібералізація цін і зняття дефіциту споживчих товарів (у тому числі і за рахунок імпорту) призвели до перерозподілу коштів населення на користь поточного споживання за рахунок раніше накопичених заощаджень. Безготівкові засоби підприємств, що служили раніше простим засобом врахування планових потоків продуктів, стали реальними платіжними засобами. Все це привело до збільшення сукупного попиту в економіці. Графічно це могло бути відбите зсувом вправо нагору кривої AD, що показувало ріст цін в економіці. Структурна перебудова економіки в процесі лібералізації господарського життя, пов'язана, зокрема, із зміною структури попиту і відносних цін, певним чином уплинула на стан сукупної пропозиції. Наприклад, внаслідок розбіжності структури чинників виробництва, зайнятих у різних галузях, був неможливо їхній повний перерозподіл відповідно до нових потреб із неперспективних галузей у перспективні. У зв'язку з цим далеко не весь виробничий потенціал, задіяний у доперебудовний період, міг бути використаний після лібералізації економіки. На користь скорочення обсягу потенційного випуску (довгострокової сукупної пропозиції) діяли і такі чинники, як розрив ряду виробничих зв'язків і скорочення торгових відносин. Достатньо чітко проявилося в перехідній економіці України явище гістерезису – втрати частини виробничого потенціалу внаслідок того, що падіння виробництва виявилося достатньо стійким і довгостроковим. У моделі AD-AS подібні зміни сукупної пропозиції можна відбити графічно зсувом LRAS вліво від старого рівня потенційного випуску. Короткострокова крива AS, якщо припустити її позитивний нахил, виявиться зліва від LRAS і також буде зміщатися нагору під впливом, наприклад, цінових шоків, таких як ріст цін на паливно-енергетичні ресурси. Все це буде мати як наслідок подальше зниження обсягу випуску і ріст цін, але тепер уже як результат інфляції витрат. 
Тривалий депресивний стан економіки призвів до зниження реальних доходів основної маси населення, що послужило причиною наступного падіння сукупного попиту. У цьому ж напрямку подіяло і зниження інвестиційної активності в економіці, що скоротило інвестиційну складову сукупного попиту. Графічно це ілюструється зсувом вліво кривої AD, що ще більше посилює спад, принаймні, у короткостроковому періоді, хоча і декілька знижує рівень цін або уповільнює інфляцію (якщо ціни нееластичні у бік зниження). 
 Таким чином, модель AD-AS може бути використана як для ілюстрації, так і для оцінки перспектив подій у перехідних економіках в усіх випадках, коли сукупний попит і пропозиція починають працювати відповідно до закономірностей виникаючого ринкового механізму

 

 

 

2.2.  Модель IS-LM як теорія сукупного попиту 

Модель IS-LM е теоретичним  поясненням кривої сукупного попиту AD. Вона дає змогу проаналізувати фактори, які визначають положення і нахил кривої сукупного попиту. Щоб сполучити криву сукупного попиту AD з моделлю IS-LM, маємо зняти припущення про фіксований рівень цін у моделі і припустити гнучкість цін.

Графічне виведення кривої AD з  моделі IS-LM дозволяє продемонструвати взаємозв'язок рівня цін і доходу, який складається в економіці. Щоб пояснити цей зв'язок, розглянемо, яким чином зростання цін впливає на економічну систему в моделі IS-LM. При заданій пропозиції грошей (М) і зростаючому рівні цін (Р) запаси реальних грошей (М/Р) зменшуються. Зниження М/Р зсуває криву LM ліворуч вгору вздовж кривої  При цьому процентна ставка зростає, що призводить до скорочення запланованих інвестицій і зниження доходу. Отже, внаслідок підвищення цін в економічній системі встановлюється новий рівноважний рівень доходу. Крива сукупного попиту AD показує цей взаємозв'язок рівня цін (Р) і доходу (У): чим вищий рівень цін, тим нижчий рівень доходу. Оскільки крива AD відбиває обернену залежність між У та Р, то вона має від'ємний нахил (див. мал. 8.17).

Зсуви кривої сукупного попиту AD визначаються змінами в бюджетно-податковій (зсув кривої IS) та грошово-кредитній (зсув кривої LM) політиках. Відомо, що при заданому рівні цін збільшення державних видатків (G), скорочення податків (7) або зростання пропозиції грошей (М) підвищують сукупний попит в економіці і, відповідно, зсувають криву сукупного попиту AD праворуч (див. част. II, тема 4). Таким чином, Т, G та М є екзогенними

 

 При досягненні рівноваги на грошовому ринку одночасно встановлюється рівновага на ринку цінних паперів (капіталу). Тому в кейнсіанській моделі умова досягнення спільної рівноваги на ринках благ, грошей і капіталу визначається перетинами ліній IS і LM. Точка їх перетину вказує реальні значення ставки процента і національного доходу, при яких одночасно на трьох названих ринках попит дорівнює пропозиції (рис. 1.). 
Спільна рівновага на ринках благ, грошей і капіталу є стійкою. Об'єм попиту на блага, який відповідає спільній рівновазі на ринках благ, грошей і капіталу, названий Дж. Кейнсом «ефективним попитом». Перетин ліній IS та LM розділяє множину сполучень та у на чотири області, що розрізняються характером не рівноваги на окремих ринках. Так, у точці Н (рис.2.) на ринку благ і на грошовому ринку існує надлишок. 

Процес руху до ріноваги може протікати по-різному в залежності від характеру поведінки економічних  суб'єктів. Але у більшості випадків на грошовому ринку рівновага встановлюється швидше, ніж на ринку благ, оскільки для зміни обсягу виробництва благ необхідно більше часу, ніж для зміни кількості грошей, що знаходяться в обігу. Помітивши надлишок грошей у складі майна, домашні господарства збільшують попит на цінні папери. Курс цінних паперів зростає, ставка відсотку падає. Надлишок пропозиції на грошовому ринку приводить до зниження ставки відсотку. Внаслідок чого пропозиція грошей скорочується, а попит на гроші зростає. При ставці і національному доході на грошовому ринку встановлюється рівновага. Але на ринку благ є надлишок, який при фіксованих цінах почне зникати під дією двох факторів:

– зниження відсоткової  ставки збільшить інвестиційний попит підприємців; 
– понаднормативні запаси на складах готової продукції, підприємці скорочують виробництво, що призведе до зниження доходу. 
За певної ставки і меншому доході, на грошовому ринку знову буде надлишок і відсоткова ставка знизиться ще більше. Процес пристосування буде продовжуватися до тих пір, поки не встановиться спільна рівновага. Перехід на точку рівноваги буде відбуватися відповідно стрілкам, вказаним на рис.3. 

Аналогічні процеси  відбуваються за будь-якого іншого не рівноважного стану. Наприклад, у  точці G на ринку благ — дефіцит, а на ринку грошей — надлишок. Надлишок грошей приводить до зниження відсоткової ставки; тоді на грошовому  ринку в точці Е буде рівновага, але на ринку благ дефіцит при зниженні ставки відсотку збільшується, також через зниження ставки відсотку буде спостерігатися приріст попиту на інвестиції. Дефіцит усувається за рахунок розширення виробництва. Зростання виробництва супроводжується зростанням національного доходу, відбувається рух праворуч. При доході, що перевищуєте, і ставці ig на ринку грошей виникає дефіцит, ставка відсотку починає зростати, і так до тих пір, поки не встановиться спільна рівновага. Ринок благ та ринок грошей тісно взаємо пов'язані один з одним. У процесі виробництва одночасно створюються пропоновані На ринку блага і доходи населення. Доходи визначають розмір споживчого попиту на ринку благ і величину попиту на гроші.

 

2.3. . Модель Манделла-Флемінга як засіб відображення економічної рівноваги

 

 

В сучасних умовах економіка кожної окремої країни (за незначними винятками) є частиною єдиної світової економіки. Модель Манделла-Флемінга дає можливість пояснити поняття економічної рівноваги  саме у такій відкритій економіці.

 

Для засвоєння теми необхідно пригадати:

1) що таке чистий експорт та  варіанти його впливу на сукупні  витрати і випуск;

2) як ставка процента може  впливати на валютний курс  країни;

3) вплив обмінного (валютного)  курсу на експортні можливості країни;

4) відмінність між "плаваючим  " та фіксованим валютним курсом.

 

Після вивчення теми Ви знатимете:

1) суть моделі Манделла-Флемінга, що пояснює рівновагу товарного,  грошового та зовнішнього ринків;

2) яку роль відіграють, з одного  боку, співвідношення світової та вітчизняної ставок процента, з іншого — зміни в обмінному курсі у формуванні рівноваги трьох зазначених ринків;

3) як податкова, грошова та  зовнішньоторговельна політики  можуть впливати на загальний  випуск при "плаваючому " та  фіксованому валютних курсах.

 

Модель Манделла-Флемінга була розроблена на початку 60-х років. Вона використовує і розвиває відому вже нам модель . Цей розвиток полягає в тому, що до моделі включено нові змінні: чистий експорт, світову ставку процента та курс національної валюти. Модель розрахована на малу відкриту економіку. Під цим визначенням розуміють не стільки розміри економіки, скільки її здатність визначати світову процентну ставку. "Мала" економіка, на відміну від "великої", відчуваючи на собі вплив світової процентної ставки, не здатна суттєво впливати на неї, тобто її визначати. Саме цим модель Манделла-Флемінга цікава для українського читача, адже ми живемо саме в такій "малій" економіці.

 

 

Розділ 3. Аналіз особливостей формування моделі макрорівноваги в перехідній економіці України

 

3.1. Формування монетарних інструментів макроекономічного регулювання 

Як вже зазначалося, другим важливим знаряддям макро-економічного регулювання є монетарна політика, яка нині щораз більше використовується у розвинутих країнах для досягнення різних макроекономічних цілей, насамперед макроекономічної стабільності.

У світовій практиці апробовано три основні інструменти  монетарної політики:

Þ операції на відкритому ринку державних цінних паперів, де Національний банк купує і продає цінні папери;

Þ резервні вимоги Національного банку;

Þ облікова (дисконтна) ставка Центрального банку.

Основне завдання монетарної політики - це регулювання  розмірів, динаміки і структури національної грошової маси. У перехідній економіці можливості для застосування монетарної політики значно вужчі ніж фіскальної.

Монетарна політика, як знаряддя макроекономічного регулювання, включає в себе не лише центральний  банк, а й всю систему комерційного банківництва. Адже реальна монетарна політика і її вплив на макроекономічні процеси відбувається саме через банківську систему. Без банківської системи неможливе саме проведення монетарної політики. Які процеси можна простежити у цій важливій галузі економічних відносин в Україні.

Аналіз формування монетарної політики в Україні, насамперед почнемо із з’ясування того, якою вона була протягом років незалежності.

Слід зазначити, що облікова ставка була дуже нестабільною і різко коливалася, особливо у 1992-1994 рр., як це видно з таблиці (див. табл. 6, додаток).

Аналіз динаміки облікової ставки в цей період дає підстави вважати, що монетарна  політика в Україні була стимулювальною і практично не націлювалася на досягнення макроекономічної збалансованості.

Як вже зазначалося, ще одним вагомим інструментом проведення монетарної політики є норма резервних вимог. На сьогоднішній день норма резервування за вкладами у національній валюті становить 20 % депозитів, по валютних депозитах також 20 %.

Норма обов’язкового  резервування повинна бути тим важелем, який прискорить потік інвестицій в українську економіку. На нашу думку, це може бути зроблено шляхом зменшення норми обов’язкового резервування та введення конвертування відповідних пасивів комерційних банків в інвестиційні облігації. Такі кроки сприяли би зацікавленості комерційних банків у нарощуванні інвестиційної діяльності.

У 1995-1999 рр. монетарна  політика в Україні стала стримувальною, про що свідчать темпи зростання  грошової маси в обігу(див. табл. 7, додаток).

До того ж  ця політика була послідовнішою, порівняно з фіскальною і скеровувалась на досягнення такої макроекономічної мети, як стабілізація рівня цін. В результаті стримувальної монетарної політики темпи інфляції в Україні різко знизилися, наприклад інфляція у 1996 р. становила 39,6 % за рік, а у 1997 р. темпи інфляції становили в середньому 1,3-1,5 % на місяць. Щодо курсу українського карбованця, як показує таблиця (див. табл. 8, додаток), падіння його уповільнилося.

Монетарні важелі макроекономічного регулювання  включають в себе не лише центральний банк, але й всю систему комерційного банківництва. Діяльність банківської системи показано в таблиці (див. табл. 9, додаток).

В умовах кризового  становища виробничого сектора  України та небувалої розбалансованості  господарки в цілому, банківська система порівняно слабка. До того ж положення НБУ як державного інституту чітко не визначене законодавством України. На наш погляд, для України найприйнятніша структура банківництва, коли центральний банк має таку незалежність від виконавчої влади як Бундесбанк або ФРС, а комерційні банки - потужні та спеціалізовані. Це означає. що монетарні інструменти, очевидно, не відіграватимуть вирішальної ролі у макроекономічній координації у найближчі роки.

Процес становлення  банківської системи в Україні  складний і суперечливий. Три найбільші банки, які успадкувала Україна від радянського минулого, значною мірою монополізували банківську діяльність в державі. Насиченість банківськими установами в країні вкрай невисока.

Основним знаряддям  монетарної політики в більшості країн є операції на відкритому ринку. В Україні цей інструмент нині застосовується досить слабо. Це можна пояснити тим, що люди не мають довіри до державних цінних паперів.

Можемо наголосити, що аналіз монетарної політики дає  підстави твердити, що поки що цей інструмент мало застосовується в системі макроекономічного регулювання.

 

Висновки

1. Сучасна національна  економіка України - це економіка  перехідного періоду. Україна  здійснює перехід до ринкової  економіки.

У товарній формі  господарства узгодження господарської діяльності здійснюється у вигляді макроекономічного регулювання (координації). Макроекономічне регулювання - це складне, багатопланове поняття, - це механізм, за допомогою якого досягається збалансованість в економіці. Одне з основних макроекономічних завдань України є вибір моделі макроекономічної координації.