Електроний бізнес в Україні

     Для активного включення України  в міжнародний електронний бізнес необхідне:

• активне впровадження базового устаткування, комп'ютерів та телекомунікацій, у тому числі й у сільській місцевості, що забезпечить розширення комп'ютерної грамотності населення і належний рівень розвитку інфраструктури;
• стимулювання швидкого розвитку інфраструктури мережі: розвиток Інтернет-магазинів, мережних бізнес-структур, операторів мережі та створення декілька великих вітчизняних Ітернет-порталів;
• навчання професійним і загальним навичкам роботи в Інтернеті на всіх рівнях освітньої системи, включаючи держслужбовців;
• розвиток внутрішнього споживчого ринку, підвищення купівельної спроможності шляхом досягнення стабільного економічного росту.

     На  розвиток міжнародної електронної  торгівлі в Україні та світі впливають  ще й загальносвітові тенденції.

     По-перше, в останні роки у зв'язку зі зниження цін на комп'ютерні системи і програмне  забезпечення спостерігається бум  у галузі продажів комп'ютерів.

     Друга тенденція полягає у зростанні  кількості користувачів Інтернетом. До 2020 р. приблизно більш як 1 млрд людей почнуть виходити в онлайн і буде створено понад 100 млн сайтів. Український сегмент Інтернету  в даний час являє собою  більш як 12 тисяч сайтів, і також очікується щомісячний ріст відвідувачів на 15 % .

     Третя тенденція - це ріст онлайнових покупок, обсяг яких збільшився з 8 млрд дол. у 1999 р. до більш ніж 130 млрд у 2006 р.

     Четвертий напрямок пов'язаний з різким ростом кількості домашніх компаній. Кількість людей, що працюють удома, підскочило з 4 млн у 1990 р. до майже 26 млн у 2007 р.

     Сьогодні  стоїть гостре питання про те, що електронний бізнес в Україні  стоїть під загрозою. Постанова Національного  банку України, що було оприлюднено 09.08.2008 на сайті НБУ, викликала обговорення в інтернет-виданнях, на форумах і в блогах. Постанова стосувалася регулювання ринку електронних грошей в Україні. Ця подія є безумовним регресом у становленні й розвитку електронного бізнесу в Україні.

     У Положенні, зокрема, сказано, що випуск електронних грошей (ЕГ) в Україні  мають право здійснювати тільки банки... А юридичні особи, які здійснюють випуск ЕГ в Україні й не є банками, зобов'язані протягом одного року від  дня набрання чинності вищевказаною постановою привести свою діяльність у відповідність до вимог положення. Також фізичні і юридичні особи, які не є банками, також не мають права приймати електронні гроші в обмін на наявні або безготівкові кошти.

     Фактично  ця постанова означає спробу держави регулювати й легалізувати фінансові потоки в системах електронних грошей. І це - тільки один з перших кроків у цьому напрямку, у майбутньому можна чекати й інших, більше твердих заходів.

     В Україні працює кілька електронних  платіжних систем - поряд з популярною у всім СНД Webmoney можна назвати й Портмоне, Ukrmoney, Інтернет.Гроші, FlashCheque. Імовірно, постанова виявиться на руку системам, що працюють прямо з банками. Правда, серед них поки немає по-справжньому потужних і популярних у країні.

     Тим часом, уже очевидно, що пропоновані зміни вдарять по користувачах, а також по інтернет-бізнесі. Одним з пунктів положення є заборона перекладів від юридичних осіб на користь фізичних. А це означає, що звичайний користувач, що не є юридичною особою, не може одержати платежі. Це виключає одержання грошей, наприклад, при виграші в онлайновом казино, букмекерской конторі, поверненні оплати в інтернет-магазинах, тобто там, де користувач може одержувати якусь суму грошей.

     Ще  однією проблемою фахівці називають  неготовність банків до впровадження й регулювання ринку електронних грошей, у першу чергу, через відсутність фахівців достатнього рівня кваліфікації.

     Таким чином, українському інтернет-бізнесу  дали рік на упорядкування своїх  способів розрахунку до правил, запропонованим державою. І потенційний розвиток цього бізнесу залежить, у тому числі, і від того, чи зможуть українські платіжні системи домовитися з якимись банками або переконати НБУ переглянути вимоги по обороті й емісії ЕГ.

     1.3 Стан та перспективи електронного бізнесу на Україні

     В Україні електронний бізнес знаходиться  на початковій стадії свого розвитку.

     Так, реалізовано проекти перших систем Інтернет-банкінгу (систем проведення банківських операцій через мережу Інтернет):

• система Міжнародного комерційного банку (http://www.icbua.com/interbanking/);
• система Приватбанку представлена (www.pbank.dp.ua).

     Для порівняння, в США на кінець 2007 року близько 45% населення буде користуватися  послугами систем інтернет-банкінгу. Надаються в Україні електронні брокерські послуги. Серед систем, що надають можливість Інтернет-трейдінгу цінними паперами он-лайн, можна назвати системи компаній “Атланта Капітал” - @Line (http://atlanta.com.ua); "Сократ" (www.sokrat.kiev.ua). Серед систем для здійснення валютних операцій на ринку FOREX, - систему компанії Forex Service (www.forexservice.net).

     Пройшли випробування пілотні проекти вітчизняних  електронних платіжних систем:

     “Система  інтернет-комерції” банку Аваль (www.int-commerce.com) - система на основі кредитних  карток. На сьогоднішній день її використання призупинене – невдалість проекту можна пояснити замкненістю системи на одному банку, а також тим, що хоча платежі кредитними картками, поширені в світі, в Україні досить невелика кількість користувачів використовують кредитні картки в Інтернет (5-6 тис., за підрахунками спеціаліста АППБ "Аваль").

     Система "PayCash – Україна" (www.paycash.kiev.ua) - система на основі електронних грошей, що розміщуються на комп’ютері власника, пілотний проект реалізовувався навесні 2001 року.

     Система "Укрпей" (www.ukrpay.com) - система на основі електронних грошей, на сьогодні фінансування системи призупинене.

     Система “Інтерплат” (www.interplat.com.ua) - система  з використанням смарт-карток Національної системи масових електронних  платежів (пілотний проект травень-липень 2001 року).

     Розвиваються  системи для електронної торгівлі. Так, на www.meta-ukraine.com на сьогоднішній день налічується близько 50 електронних  магазинів. Проте лише одиниці з  них надають можливість оплати покупки  он-лайн (Bambook, Azbooka), більшість же використовують традиційні методи платежу (оплата по доставці, банківський або поштовий переказ та інш).

     Розробляються системи дистанційної освіти, інтернет-страхування  та інш.

     Але в нас в країні не спостерігається  того лавиноподібного росту використання всіх цих систем, яке спостерігається на Заході з цілого ряду причин:

• населення не має достатню кількість коштів, щоб випробувати переваги нових послуг;
• електронне обслуговування з попереднім замовленням товарів є принципово новим для нашого звиклого до черг населення (в нас, на відміну від Заходу, відсутній досвід торгівлі за каталогами);
• низький загальний рівень комп’ютеризації населення (12%) проти, наприклад, 77% в США.

     Тому  основні надії виходу України  на метаринки пов’язані в першу чергу із створенням систем В2В.

     В Україні за останній рік теж посилилась тенденція створення в комп'ютерних  фірм, що працюють за схемою аутсорсингу. Так, у Києві нараховується майже  півтори сотні висококваліфікованих комп'ютерних підрядчиків, що виробляють інформаційні продукти на Захід. У Львові цим бізнесом займаються півтора десятка структур різних масштабів. Однак оплата наших програмістів надзвичайно низька. Так капітал по аутсорсингових роботах Україні становить $500 тис. порівняно з $8 млрд в Індії.

     Цілий ряд вітчизняних компаній співпрацюють через Інтернет зі своїми західними  постачальниками (наприклад, практично 100% бізнес-операцій корпорації Intel з  українськими партнерами здійснюється електронним способом).

     Серед власних систем електронного бізнесу поки що можна назвати лише реально функціонуючу корпоративну систему електронного бізнесу KM E-Business компанії “Квазар-Мікро”, яка об’єднала віддалені підрозділи компанії та партнерів по збуту. Для роботи з системою як клієнтське ПЗ використовується спеціальний Windows-додаток. Можливості системи дозволяють автоматизувати практично всі бізнес-процеси.

     Висновки

     Отже, провівши відповідну джерелознавчу  і пошукову роботу, а також опрацювавши  доступну літературу за темою, можна  зробити наступні висновки:

• електронний бізнес – це ведення будь-якої бізнес діяльності у глобальних телекомунікаційних мережах, зокрема в Інтернет;
• електронний бізнес представляє собою комплекс бізнес-відносин який включає фази формування стратегії електронного бізнесу й інтернет-додатків;
• електронний бізнес перебуває зараз у стані динамічного розвитку, створюється дедалі більше й більше доповнень та мережевих рішень, за допомогою яких все частіше підприємницька діяльність у традиційних сегментах економіки пристосовується до вимог "нової економіки" і повністю або частково переноситься в кібернетичний простір;

     Аналіз  розвитку мережі Інтернет в Україні, показує достатню якісність аудиторії  Інтернету для того, щоб бути цікавою  політикам та підприємцям. Виявилось, що найбільший інтерес з боку українських користувачів мережі Інтернет спостерігається до сайтів, які відносяться до категорії “Бізнес” та “Освіта”. 

     Список  використаної літератури

1. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 р. №2664-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №1. – Ст. 1.
2. Проект Концепції розвитку Інтернет в Україні./ Вебономіка UA - 2002 р.
3. Прес-реліз “Щодо проекту Концепції розвитку Інтернет в Україні”.// Інтернет-газета “Експерт-центр”
4. Бакман Н. Е-business для малых и средних предприятий. Доклад на конференции "Перспективы использования интернет-технологий в бизнесе".