Економіка виробничо-господарської діяльності підприємства

    Розподіл  позавиробничих витрат між виробами здійснити пропорційно до умовно-змінних  витрат. Розрахунки доцільно подати у  вигляді табл. 4.11.

    Таблиця 4.11

                                              Розподіл позавиробничих витрат

 
 

    Собівартість  реалізованої продукції в плановому і звітному періодах визначають, враховуючи з собівартість одиниці продукції (табл.4.9) та обсяги реалізації продукції (табл.4.1) в плановому і звітному періодах: 

    С_РП = Σ(С_і *РП_і),     (4.6) 

    де  С_РП – собівартість (виробнича) реалізованої продукції, грн;

         С_і - виробнича собівартість одиниці продукції і-го виду, грн;

        РП_і – обсяг реалізації продукції і-го виду, шт (табл. 3.1). 
 

    План.    С_{РП = (4773,92 * 756,46) + (14984,28 * 419,77) + (10511,86 * 5,24) = 3611279,52 + 6289951,22 + 55082,15 = 9956312,89 грн}         

    Звіт.    С_{РП = (4268,25 * 717,03) + (13661,52 * 395,11) + (8954,84 * 4,41) = 3060463,3 + 5397803,17 + 39490,84  = 8497757,31  грн}  
 
 

    Основними шляхами зниження собівартості продукції  є скорочення витрат, які мають  найбільшу питому вагу  в її структурі. Розрахунок зниження собівартості кожного виду продукції за усіма факторами виконують в такій послідовності:

1. зниження собівартості продукції за рахунок зміни норм витрат матеріалів і зміни цін на них:

 

ΔС_{м і} = (1 – І_{нм і} * І_{цм і}) * Д_{м і,}    (4.7) 

де ΔС_{м і} - зниження собівартості продукції і-го виду за рахунок зміни норм витрат матеріалів і зміни цін на них, %;

     І_{нм і} – індекс зміни норм витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції і-го виду в звітному році порівняно з плановим;

     І_{цм і} - індекс зміни цін на сировину і матеріали продукції і-го виду в звітному році порівняно з плановим;;

     Д_{м і,} - питома вага витрат на сировину і матеріали в структурі собівартості одиниці продукції і-го виду в плановому році, %;

2. зниження собівартості продукції за рахунок зміни продуктивності праці:

 

ΔС_{пп і} = (1 – І_{зп і} /І_{пп і}) * Д_{зп і},    (4.8) 

де  ΔС_{пп і} - зниження собівартості продукції і-го виду за рахунок зміни продуктивності праці, %;

     І_{зп і} – індекс зміни заробітної плати основних виробничих робітників (в розрахунку на одного робітника) при виробництві продукції і-го виду в звітному році порівняно з плановим;

     І_{пп і} - індекс зміни продуктивності праці основних виробничих робітників при виробництві продукції і-го виду в звітному році порівняно з плановим;

     Д_{зп і} – питома вага заробітної плати (основної і додаткової) основних виробничих робітників та відрахувань на соціальні заходи в структурі собівартості одиниці продукції і-го виду в плановому році, %;

ПП_і = О_{в і} / Ч_{ор і},     (4.9)

де  ПП_і –продуктивність праці основних виробничих робітників при виробництві продукції і-го виду, шт/люд;

     О_{в і} – обсяг виробництва продукції і-го виду, шт;

     Ч_{ор і} – чисельність основних виробничих робітників для виробництва продукції і-го виду, люд; 

3. зниження  собівартості продукції за рахунок  зміни постійних витрат:

ΔС_{пв і} = (1 – І_{пв і} /І_{о і}) * Д_{пв і},    (4.10) 

де  ΔС_{пв і} - зниження собівартості продукці за рахунок зміни постійних витрат, %;

     І_{пв і} – індекс зміни постійних витрат на весь обсяг продукції і-го виду в звітному році порівняно з плановим;

     І_{о і} – індекс зміни обсягу виробництва продукції і-го виду в звітному році порівняно з плановим;

     Д_{пв і} – питома вага постійних витрат в структурі собівартості одиниці продукції і-го виду в плановому році, %; 

Зниження  собівартості продукції і-го виду за рахунок зміни всіх факторів:

ΔС_і = (ΔС_{м і} + ΔС_{пп і} + ΔС_{пв і})/100 * С_і,    (4.11)

де  ΔС_і - зниження собівартості продукції і-го виду, грн/шт. 

Зниження  собівартості річного обсягу виробництва  продукції:

    ΔС = Σ(ΔС_і * О_{в і})     (4.12) 

де  ΔС - зниження собівартості річного обсягу виробництва продукції, грн;

     О_{в і} - обсяг виробництва продукції і-го виду в звітному році, шт. 
 

1.7. Визначення сукупного  нормативу оборотних  засобів підприємства 

    Норматив  оборотних засобів підприємства визначається за всіма нормованими  оборотними засобами, до яких належать оборотні фонди (виробничі запаси, незавершене  виробництво, витрати майбутніх  періодів) та готова продукція на складах  підприємства. Розрахунки виконують  тільки для планового періоду.

• Норматив власних оборотних засобів у виробничих запасах визначається множенням денної потреби у певному виді матеріальних ресурсів на норму запасу в днях:

Н_в.з=Д * З_дн,,     (4.13)

    де  Нв.з. - норматив власних оборотних засобів у виробничих запасах, грн;

        Д денна потреба в матеріальних ресурсах, грн;

        Здн – норма запасу, дні.

    Д = М_р /360,     (4.14)

    де  М_р – річна потреба матеріальних ресурсах, нат. од..

    Відобразивши  потребу у відповідному матеріальному  ресурсів (Д) у грошовому виразі, визначають вартісну величину нормативу того чи іншого виду матеріалу у виробничих запасах.

    Норма запасу в днях (Здн) - це сума транспортного, підготовчого, технологічного, поточного  і страхового запасів в днях.

    Норму транспортного, підготовчого та технологічного запасів для всіх варіантів прийняти такою, що дорівнює 2 дням.

    Норму поточного та страхового запасів  прийняти за даними табл. 3.15 згідно номера варіанту.

    Сукупний (зведений) норматив власних оборотних  засобів у виробничих запасах  враховує також додаткові потреби  в матеріальних ресурсах та паливі допоміжного й обслуговуючого виробництв, підсобних господарств, а також  на невиробничі (експлуатаційні) потреби (табл.3.12).

    Таблиця 4.12

Розрахунок  нормативу власних оборотних  засобів підприємства

у виробничих запасах 

¹- норматив інших матеріальних ресурсів, що споживаються  допоміжним, обслуговуючим господарством і на експлуатаційні потреби визначається на основі розрахованого нормативу оборотних засобів у виробничих запасах основного виробництва та даних табл. 3.12. 

• Норматив власних оборотних засобів  у незавершеному виробництві  визначають за формулою:

    де  Н_нв - норматив власних оборотних засобів у незавершеному виробництві, грн;

         Ср – собівартість річного випуску продукції, грн.. (табл. 4.9);

         Тц – тривалість циклу виготовлення продукції, дні (табл.3.1);

         k_нз – коефіцієнт наростання затрат у незавершеному виробництві:

 

де  М – сума одноразових матеріальних витрат на виробництво виробів, грн.

            (табл. 4.9);

     С^' – собівартість виробів без матеріальних витрат, грн. (табл. 4.9). 

Тц = (0,8*751 + 2,5*423 + 8,5*5,28) / (751+423+5,28) = 600,8+1057,5+44,8 / 751+423+5,28 =  1703,18 / 1179,28 = 1,44 

М = 4766,67 + 731,70 + 6173,59 = 11671,96

С’ = 38068.94 – 11671.96 = 26396,98 

     k_{нз =  11671,96 + 0,5*26396,98   / 38068,64 = 0,65} 

Н_{нв  =} 38068,94*1,44*0,65 / 360 = 98,98 = 98980 грн

                          

  

• Норматив оборотних засобів у готовій продукції, який визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю на норму запасу готової продукції на складах підприємства в днях, прийняти на рівні планових залишків готової продукції на кінець року (табл.1) за виробничою собівартістю (табл. 4.9):

Н_ГП =Σ(ГП_{к.р.пл і}*С_{од і}),    (4.17)

    де  Н_ГП - норматив оборотних засобів у готовій продукції, грн;

         ГП_{к.р.пл і} - планові залишки готової продукції і-го виду на кінець року, шт;