Економічна сутність операцій товарообмінних (бартерних) операцій

ЗМІСТ

 

 

 

1. Економічна сутність  операцій товарообмінних (бартерних) операцій

 

Товарообмінні (бартерні) операції як вид експортно-імпортної  діяльності регламентуються переважно  законодавством держав. У класичному розумінні - це обмін товарами, роботами чи послугами без руху грошових коштів (англійське законодавство та практика). У деяких державах бартерні операції допускають рух грошових коштів. Наприклад, відповідно до ст. 2-304 (1) Єдиного торгового кодексу США ціна може бути сплачена грошима або іншим способом. Ця норма застосовується, крім інших, і до бартерного договору, оскільки американська концепція договору купівлі-продажу охоплює, на відміну від англійської, ще й бартерну угоду. Англійський закон про купівлю-продаж товарів 1979 р. до бартерного договору не застосовується. Проте можливим є застосування норм Закону про поставку товарів і надання послуг 1982 р.

Бартерний договір є  консенсуальним, оскільки право власності  на товар (результати робіт, послуг) переходить до іншої сторони в момент, узгоджений сторонами. Цей договір іноді називають компенсаційним, оскільки виконання його однією стороною здійснюється для так званого "зустрічного задоволення", "для компенсації". Невиконання зобов'язання однією зі сторін може стати підставою для невиконання зобов'язань іншою. Водночас бартерна угода не є зустрічною угодою, оскільки вона оформляється, на відміну від зустрічної торгівлі, не двома, а одним договором.

При бартерному договорі встановлюється або кількість взаємо-поставлюваних товарів (робіт, послуг), або сума, на яку сторони зобов'язуються поставити товар (роботи, послуги). Бартерний договір має вартісну оцінку. Вона залежить від оцінки вартості самого товару, оцінки послуг третьої сторони (відсотки за посередництво, комісійні тощо). Оцінка договору має значення, наприклад, для з'ясування митними органами розміру мита, зборів. З метою виконання бартерного договору в уповноважених банках можуть відкриватися рахунки. На них відображається вартість обумовлених у договорі товарів (робіт, послуг).

В Україні діє декілька нормативно-правових актів з питань бартерних операцій. Основним з них  є Закон України "Про регулювання  товарообмінних (бартерних) операцій у  галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 23 грудня 1998 р. Відповідно до цього Закону товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій. Вона оформляється бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі. Договір укладається між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарювання. Він передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом грошових коштів у готівковій чи безготівковій формі.

Право на проведення товарообмінних операцій мають усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, керуючись при  цьому законодавством України. Кабінет  Міністрів України може заборонити проведення товарообмінних операцій, предметом яких е товари (роботи, послуги). У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються, чи загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

Товари, що є предметом  бартерного договору, оцінюються з  метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Для оцінки товарів (робіт, послуг) застосовують ціни, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються вказаними суб'єктами відповідно до індикативних цін.

Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт, послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

У разі експорту за бартерним договором  високоліквідних товарів строки ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації. Перелік високоліквідних товарів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначені строки не перериваються і не поновлюються в разі зміни предмета бартерного договору.

При цьому переоформлення здійснюється в установленому порядку, а строк  грошової оплати високоліквідних товарів  продовжується до 90 днів.

Законом встановлено строк ввезення на митну територію України й інший строк щодо певних товарів з країн Латинської Америки, Японії, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Африки (не може перевищувати 150 календарних днів з дати митного оформлення товарів).

Певні строки було передбачено Указом Президента України "Про продовження строків ввезення на митну територію України товарів, що імпортуються в Україну підприємствами шинної та гумо-азбестової промисловості за бартерними договорами" від 5 червня 1996 р. Ним було установлено, що товари, зазначені в Переліку до цього Указу, котрі імпортуються за бартерними договорами з країн Латинської Америки, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Африки підприємствами, перелік яких визначає Міністерство промисловості, підлягають ввезенню на митну територію України у строїш, передбачені в таких договорах, але не пізніше 150 календарних днів з дати митного оформлення (дати виписки вивізної вантажної митної декларації) товарів, що фактично експортовані за бартерними договорами.

Законом України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" встановлено відповідальність за порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг) за бартерним договором. Вона полягає у стягненні пені за кожен прострочений день у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг). Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості. Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажорні обставини, строки, передбачені вказаним Законом, зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується.

Настання та закінчення дії обставин непереборної сили повинні бути підтверджені довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Форс-мажорні обставини підтверджуються в установленому нормативно-правовими актами порядку.

У разі виникнення спору сторони  можуть звернутися до суду, Міжнародного комерційного арбітражу чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України або іншого уповноваженого арбітражу, у т. ч. в іншій країні, з позовною заявою про стягнення заборгованості за бартерним договором.

Бартер - це операція, що включає експорт та імпорт товарів без грошової оплати і участі банків в розрахунках. Еквівалентність міжнародного обміну досягається за рахунок рівності вартостей продуктів, що обмінюються, за світовими цінами.

При застосуванні бартерних відносин в Україні, виникають великі проблеми, пов’язані зі складним й неоднозначним оподатковування товарообмінних операцій. Це є істотним ускладненням при проведенні операцій, і більшість підприємців указують на непрозорість і завищені податкові відрахування як головну проблему здійснення бартерних операцій. Позитивні зміни відносно товарообмінних операцій у законодавстві дають надію на зміну ситуації.

Позиція МСБО відносно обліку операцій обміну активів принципово відрізняється від існуючої в  Україні практики. На сьогоднішній день у момент передачі активу в обмін на інший актив підприємства відображають дохід від реалізації й дебіторську заборгованість покупця на ринкову вартість переданого активу. Оскільки грошова компенсація по таких операціях не передбачена, те дебіторська заборгованість не компенсується коштами. Тому визнання дебіторської заборгованості, що виникла в результаті передачі товарів (робіт, послуг) по бартеру, як високоліквідного активу, суперечить міжнародним принципам обліку й здоровому глузду взагалі.

Існуюча нині практика відображення в бухгалтерському обліку й, відповідно, у фінансовій звітності товарообмінних операцій істотно спотворює оцінку ліквідності балансу й платоспроможності підприємства. Якщо врахувати, що по даним Мінстату України на сьогоднішній день частка бартерних операцій в окремих галузях економіки досягає 70 % від загального обсягу реалізації (наприклад: у хімічній промисловості - до 70 %, а в металургійній промисловості - до 60 %) і при цьому не враховується, так званий, «скритий бартер», то частка високоліквідного активу - дебіторської заборгованості по бартерних операціях в оборотних активах підприємств буде приблизно на тому ж рівні.

Оскільки П(С)БО № 4 «Звіт  про рух грошових коштів» передбачає використання непрямого методу складання  даної форми фінансової звітності, то відображені в складі дебіторської заборгованості товари, передбачувані до одержання при завершенні бартерних операцій не будуть відображати реально існуючі грошові потоки. Існуюча методологія відображення в бухгалтерському обліку товарообмінних операцій не дозволить з достатнім ступенем вірогідності вичленувати із загального приросту дебіторської й кредиторської заборгованості бартерну частину. У результаті жодна з форм фінансової звітності не дасть уявлення про дійсний фінансовий стан підприємства, більш того, введе в оману користувачів публічної фінансової звітності.

Таким чином, для  вирішення проблеми обліку бартерних операцій, необхідно вдосконалити П(С)БО, згідно яких в бухгалтерському обліку відображаються товарообмінні операції. При цьому до моменту завершення обміну передані для обміну активи повинні враховуватися на  відповідних субрахунках рахунків «Запаси» або «Товари»: «Запаси, передані для обміну», «Товари, передані для обміну» у складі повільно реалізованих активів, або по їхній балансовій вартості, або за вартістю обміну залежно від того, яка вартість менша, як вимагають того положення МСБО й П(С)БО. Прибуток або збиток від обміну повинні визнаватися тільки в момент завершення бартерної операції. Такий порядок обліку бартерних операцій буде відображати реальний фінансовий стан підприємств, що дозволить користувачам публічної фінансової звітності приймати обґрунтовані й правильні рішення.

Можливо такий  варіант вирішення цієї проблеми може послужити поштовхом до змін у нині діючому підході до оподатковування бартерних операцій, що призведе до зменшення вимивання й без того вбогих оборотних коштів підприємств на авансування податкових платежів.

 

2. Міжнародний  економічний контракт, відповідно  до п. 1. студент самостійно визначає контрагентів, об’єкт обліку та його вартість, умови ІНКОТЕРМС (за необхідності), спосіб транспортування, умови страхування, форми розрахунків тощо.

 

 

ДОГОВІР  НА ПРОВЕДЕННЯ

 ТОВАРООБМІННОЇ (БАРТЕРНОЇ)

 ОПЕРАЦІЇ

 

м. Київ                                                                   «09» вересня 2013 р.  

 

 

«Силікс”, надалі – СТОРОНА – 1,

в особі Кравченко Марини Володимирівни,

що діє на підставі статуту, з одного боку

з іншого боку, Fornare, надалі –СТОРОНА-2,

уклали цей договір про наступне:

 

 

1. Предмет договору

 

1. Предметом цього Договору є зустрічна поставка товарів рівної договірної вартості (обмін) на послуги, що здійснюється без платежу грошима на компенсаційній основі
2. Беручи участь у цьому договорі, сторони наділені правами та обов’язками продавця і покупця відповідно до законодавства України

 

 

 

2. Обов’язки сторони-1

 

СТОРОНА-1 зобов’язується поставити стороні-2 наступний товар:

1. Найменування товару: ДСП
2. Виробник товару: «Силікс”, м. Київ
3. Місцезнаходження товару: м. Київ, вул.. Грушевського 8
4. Асортимент: фанера

 

3. Обов’язки сторони-2

 

СТОРОНА-2 зобов’язується поставити СТОРОНІ-1 наступні послуги:

3.1 Найменування  товару

СТОРОНА-2 зобов’язується поставити СТОРОНІ-1 наступні послуги:

3.1. Найменування  товару: налаштування деревообробного обладнання.

3.2. Гарантійний строк 1 рік з моменту доставки.

3.3. Термін поставки: _________ з моменту ________ з правом дострокової поставки.

 

4. Умови  ціни за Даним Договором

 

4.1. Умови ціни  за Даним Договором визначені  для збалансованості взаємних  поставок, а також контролю за виконанням зобов’язань.

4.2. Оцінка товару  не підлягає зміні і не може  бути підставою при укладенні  інших договорів між СТОРОНАМИ.

4.3. Вартість  товару містить і вартість тари, пакування та маркування.

 

5. Взаємні обов’язки сторін

 

5.1. Документи  на товар передаються СТОРОНАМИ в пункті поставки одночасно з передачею товару (може передбачатися інше).

5.2. Перехід права  власності на товар відбувається  в момент: прибуття товару в пункт призначення.

5.3. Перехід ризиків  на товар відбувається в момент: виходу зі складу.