Економічна природа та еволюція грошей

Зміст

1.Вступ………………………2

2. Сутність грошей……….....3

3. Еволюція грошей………...5

4.Висновки……………….....9

5.Література………………..10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Вступ

Грошова система -- форма організації грошового обороту в країні, встановлена загальнодержавними законами. Ці закони визначають основні принципи, правила, нормативи та інші вимоги, що регламентують відносини між суб'єктами грошового обороту. Враховуючи надзвичайно важливу роль грошових відносин в економічному житті суспільства, всі держави, незалежно від їхнього устрою,доручають формування грошових систем центральним органам влади. Місцеві органи влади, навіть у країнах із федеративним устроєм, усунені не лише від формування грошових систем, а й від контролю за функціонуванням їхніх окремих елементів.

 

Загальнонаціональне призначення  та особлива місія грошової системи  у функціонуванні держави зумовлюють важливу роль історичного чинника, традицій, національних особливостей, рівня економічного розвитку країни в її формуванні. Це виявляється не тільки в зовнішньому вигляді грошових знаків та монет, що відбивають історію країни, а й у більш складних і відповідальних елементах грошової системи, таких як масштаб цін, купюрність грошових знаків, організація розрахунків тощо. Завдяки цьому грошова система кожної країни має свої специфічні ознаки, які відрізняють її від грошових систем інших країн, забезпечують їй імунітет проти зовнішнього втручання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Сутність грошей

 

Гроші -- категорія товарного виробництва. Тому вони мають дещо властиве такому виробництву взагалі, незалежно від існуючої його форми. Одночасно вони набувають специфічних історичних рис, зумовлених тим або іншим способом виробництва. Буде помилкою вважати незмінними соціально-економічну природу грошей та їх функцій для всіх етапів розвитку товарного виробництва і для всіх економічних формацій. Проте невірно й стверджувати, що між природою і функціями грошей на згаданих етапах немає нічого спільного.

 

При вивченні цих питань бажано звернути увагу і на такі методологічні посилки: за умов розвитку грошової форми вартості неминуче модифікуються  і функції грошей; різні види грошей неоднаковою мірою спроможні виконувати відповідні функції грошей.

 

Чіткого й такого, щоб  визнавалося економістами всіх теоретичних шкіл і на прямів, визначення сутності грошей не існує. Раціоналістична концепція пояснює походження грошей як результат угоди між людьми, які переконалися в тому, що для пересування вартостей в обміні товарів необхідні спеціальні інструменти. Ця ідея щодо грошей як угоди безроздільно панувала аж до кінця XVIII ст. Суб'єктивно-психологічний підхід до походження грошей є присутнім у поглядах і багатьох сучасних західних економістів. Так, П. Самуельсон визначає гроші як штучну соціальну умовність. Американський економіст Дж. К. Гелбрейт вважає, що "закріплення грошових функцій за благородними металами та іншими предметами -- продукт угоди між людьми".

 

Відповідно до еволюційної  концепції походження грошей, історія  їх виникнення є результатом розвитку суспільного поділу праці, обміну, товарного виробництва. Аналіз історичного процесу розвитку обміну і форм вартості дає можливість зрозуміти, як із загальної маси товарів виокремився один товар, який почав виконувати роль грошей і спеціальним призначенням якого стала роль загального еквівалента.

 

Більшість західних економістів -- дослідників питання теорії грошей -- виводять їх сутність з того, які функції виконують гроші. При цьому констатують: грошима може бути все, що визнається людьми за гроші і виконує їх функції.

 

Стосовно сутності грошей економічні теорії можна поділити за рядом напрямів.

 

Металістична теорія грошей (набула розвитку ще на зорі капіталізму -- у XVI--XVII ст.) ототожнює їх із благородними металами. Прихильники цієї теорії визнають лише ті функції грошей, для виготовлення яких потрібні металеві гроші: міра вартості, засоби створення багатства і світові гроші.

 

Основна ідея номіналістичної  теорії грошей полягає в тому, що вони не мають товарної природи, а є умовним знаком, цінність якого визначається державою (або назвою) і не залежить від металевої субстанції.

 

Кількісна теорія грошей (заснована  ще XVII ст. в Англії і Франції) стверджує, що вартість грошей обернено пропорційна до їх кількості; за грошима визнається лише функція засобів обігу.

 

Відповідно до марксистської  концепції гроші є товар, що стихійно виділився з маси всіх інших товарів і виконує роль загального еквівалента. Це особливий товар, в якому всі інші товари виражають свою вартість. Гроші, таким чином, є суспільною формою обліку затрат праці товаровиробників. Подібний облік здійснюється в безупинному, щоденному стихійно-ринковому процесі, в якому відбувається обмін товарів.

 

3. Еволюція грошей

 

Еволюція грошей являє  собою двоєдиний процес: зв'язок усієї грошової змінюваної системи  з її металевою основою; різний ступінь і різні напрями розвитку окремих функцій грошей та їх конкретних форм.

 

За сучасних умов грошима  служать не золоті, а кредитно-паперові гроші. Чому це відбулося? Звичайно золото і сьогодні не втратило спроможність виконувати функцію міри вартості, оскільки воно не загубило своїх властивостей. Але відбулися важливі зміни в зовнішніх умовах функціонування золота як грошей.

 

Еволюція функції грошей як міри вартості пов'язана з процесом демонетизації золота, тобто втрати благородними металами (сріблом, золотом) грошових функцій. Так, срібло перестало бути грошима ще наприкінці ХIХ ст., а золото -- в середині ХХ ст. Процес демонетизації відображає розвиток товарно-грошового механізму, його організаційних форм та інструментарію.

 

Міжнародно-правового закріплення  демонетизація золота дістала в  статуті Міжнародного валютного  фонду (МВФ), доповненнями до якого від 01.04.78 скасовано офіційну ціну на золото і його вилучено з розрахунків  між МВФ і членами цієї організації. Ще раніше золото було витиснуто з  внутрішнього обігу кредитними грошима, що не обмінювалися на золото. У сфері міжнародних економічних відносин золото виконує лише обмежені функції: фонду страхування наслідків інфляції; засобу забезпечення кредитів (для погашення заборгованості за платіжними балансами), а також резерву ліквідних грошових ресурсів.

 

В умовах високорозвинутої товарної форми процес ціноутворення  повністю відривається від своєї  золотої основи і здійснюється на основі кредитних грошей, що не мають  власної внутрішньої вартості. Докази цьому такі: ціна золота формується під впливом спекулятивного попиту і перевищує ціну виробництва; рух ціни золота відокремлений від зміни купівельної спроможності конвертованих валют, у тому числі долара; зміна товарних цін не відповідає зміні ціни на золото.

 

Під час Першої світової війни золото остаточно зникло з обігу. Це було першим етапом демонетизації золота. У багатьох країнах припинився розмін банкнот на золото. Це відбувалося шляхом впровадження золотозлиткового стандарту (грошова система, за якої банкноти розмінюються не на золоті монети, а на золото в злитках). Потім був уведений золотодевізний стандарт (грошова система, за якої банкноти розмінюються на девізи, або іноземну валюту). У 30-х роках вільний розмін банкнот на золото був припинений у всіх капіталістичних країнах і більше не відновлювався.

 

Другим етапом демонетизації  золота стало подальше послаблення  не тільки фактичного, але й формального зв'язку паперових грошей з офіційним золотим запасом, що тривало до останніх років. Отже, курс паперових грошей тепер не залежить вирішальною мірою від золотого запасу держави.

 

Процес еволюції грошей дістає новий імпульс з подальшим посиленням вимог щодо раціоналізації обігу. Згодом витиснення золота кредитними грошима набуло подальшого розвитку у порівняно новому явищі -- процесі усунення з обороту значної частини носіїв грошових функцій (банкнот, чеків і т. п.) і впровадження кредитних карток.

 

Наступним етапом процесу  еволюції грошей став випуск дебет-карток, що дістали поширення завдяки  системі автоматичної видачі готівки. Ця система розрахунків за допомогою  ЕОМ має назву "електронні гроші". Можливість переходу від паперових  носіїв інформації у грошовій сфері  до електронних імпульсів відкривається з впровадженням новітніх досягнень в автоматизації та комп'ютеризації регулювання грошового обігу.

 

Система електронних грошей включає ряд елементів: автоматизовану розрахункову палату, систему автоматизованого касира і систему терміналів, встановлених у пунктах купівлі товарів або надання послуг. Автоматизована розрахункова палата являє собою мережу банків, пов'язаних єдиним обчислювальним центром. Автоматизований касир дозволяє проводити ряд грошових операцій: одержання грошей із банківського рахунку, прийом внесків, здійснення платежів. Вдосконалені модифікації подібних пристроїв, крім видачі готівки, можуть виконувати і безготівкові розрахунки, видавати чекові книжки і вчиняти інші касово-розрахункові операції. Якщо раніше спостерігався процес витіснення готівки як засобу обігу тільки при великих угодах, то зараз цей процес практично втратив нижню межу. Дебет-картки дозволили відмовитися від готівки при оплаті навіть телефонних розмов.

 

Ще одним нововведенням  банківської технології є смарт-картка (smart -- від англ. кмітливий, розумний). За своїми розмірами новинка не відрізняється від традиційних дебет-карток, легко поміщається в гаманці, але завдяки вмонтованому в ній чипу, основою якого є напівпровідник на кварцових кристаликах з інтегральною схемою, має власну пам'ять. Наявність такого "мікрокомп'ютера" безпосередньо на розрахунковому документі вносить нововведення в його використання. Смарт-картка по суті являє собою електронну чекову книжку. Відповідний банк вносить у секретну зону її пам'яті відомості про суму, зараховану на рахунок клієнта.

 

Системі електронних смарт-карток властивий специфічний характер, що дозволяє говорити про банківські картки як про засіб, принципово відмінний  від простих кредитних карток. Кредитні відносини між банком та його клієнтами при системі використання банківських карток доводяться до свого логічного завершення. Використання банківських карток дозволяє з'єднати всі банки в одну систему таким чином, що, користуючись персональним комп'ютером, клієнт може проводити розрахунки по картках будь-якого банку будь-якої країни світу.

 

Зміни торкнулися і функції  грошей як засобу нагромадження. Вони перестали виконувати роль стихійного регулятора грошової маси в обігу. Це можна пояснити тим, що при обігу нерозмінних грошових знаків золото не може автоматично перейти зі скарбу безпосередньо в обіг. Це було можливе лише при золотому стандарті. Сьогодні золото продовжує виконувати функцію скарбу, але в обмежених масштабах, хоча за умов економічної і політичної нестабільності золото виступає як скарб, своєрідний страховий фонд держави і приватних осіб, оскільки золоті резерви гарантують державам, приватним особам відносну економічну незалежність. Тому державні і приватні золоті запаси виступають як загальне багатство. На ринках золота відбувається розмін кредитних грошей на золото. Величезні масштаби нагромадження останнього -- підтвердження його ролі як засобу утворення скарбів. Кредитні і паперові гроші не можуть виконувати цю функцію, оскільки не мають власної вартості. Але їм притаманна представницька вартість, тому ці гроші виступають у ролі функції засобу нагромадження. В умовах товарного виробництва даний засіб має грошову форму та обслуговує процес відтворення (виробництво, розподіл, обмін, споживання).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Висновки

З усього вищесказаного випливають три основні властивості грошей, які розкривають їх сутність:

* гроші забезпечують загальну  безпосередню обмінність - за них  купується будь-який товар;

* гроші виражають мінову  вартість товарів - через них  визначається ціна товару, а це  дає кількісне порівняння різних за споживчими вартостями товарів;

* гроші виступають загальною  матеріалізацією загального робочого часу, що втілюється в товарі.

Грошова система формується і функціонує на базі банківської  системи і може розглядатися як її складова. Тому в багатьох країнах правові норми, що стосуються грошової системи, визначені безпосередньо в банківському законодавстві, насамперед у законах, які регламентують діяльність центральних банків. Цими законами центральним банкам надаються широкі повноваження щодо регулювання грошового обороту. Центральний банк -- це інституційний центр грошової системи. Йому належить вирішальна роль у забезпеченні ефективного функціонування грошової системи країни.

За сферою охоплення економічних  відносин грошова система -- явище надзвичайно широке, адекватне всьому грошовому обороту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 5.Література

 

1. Долан. Дж., Кэмпбел К.Д., Кэмпбел Р.Д. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - М., Л.: Профино, 1991

 

2. Деньги / Сост. А.А. Чухно.- К., 1997

 

3. Вступ до банківської справи / Відп. ред. М.І. Савлук.- К.: Лібра,1998

 

4. Гальчинський А.С. Теорія грошей. - К.: Основи, 1996

 

5. Жуков Е.Ф. Общая теория денег и кредита. - М.: Банки и биржи, 1995

 

6. Деньги, кредит, банки / Авт. колл. под. рук. Г.И. Кравцовой. - Минск: Меркованне, 1994