Економічна безпека

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИЙ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

 

 

Кафедра прикладної

економіки

 

 

 

Контрольна  робота

з дисципліни : « Економічна безпека»

варіант 2

 

 

 

 

Виконала:

Студентка ЗЕК 6-1

Більшевич А.О.

Перевірила:

ст.викл. Іванюта Т.М.

 

 

 

 

2013

1.Загрози економічній безпеці держави.

Загрози економічній безпеці —  сукупність наявних та потенційно можливих явищ і чинників, що створюють небезпеку  для реалізації національних інтересів  у економічній сфері.

Для створення надійної системи забезпечення економічної безпеки держави потрібен ефективний механізм визначення загроз національним інтересам, що створюють безпосередню небезпеку економічній системі, порушуючи цим самим процес суспільного відтворення. Постійне відстеження і визначення основних загроз економічній безпеці значно полегшує її підтримання на належному рівні, а також дає можливість своєчасно розробляти і здійснювати практичні заходи щодо зниження негативного впливу загроз чи їх повної ліквідації. Однак, аналогічно до того, як не існує єдино прийнятого визначення поняття "економічна безпека", так само немає визначеного переліку загроз національним економічним інтересам. Загрози економічній безпеці видозмінюються залежно від стану та рівня розвитку економічної системи і для кожної окремо взятої держави відрізняються характером та рівнем гостроти. В узагальненому вигляді класифікацію загроз економічній безпеці держави можна провести за такими параметрами (рис. 17.3).

 

Рис. 17.3. Класифікація загроз економічній безпеці держави

З метою прийняття  державними органами обґрунтованих  рішень необхідний моніторинг індикаторів (показників) економічної безпеки, який передбачає перш за все фактичне відстеження, аналіз і прогнозування найважливіших груп економічних показників.

Індикатори економічної  безпеки — реальні статистичні  показники розвитку економіки країни, які найбільш повно характеризують явища і тенденції в економічній  сфері. Особливу увагу слід зосередити на таких загальних індикаторах економічної безпеки:

— валовий внутрішній продукт (ВВП);

— темп інфляції;

— дефіцит бюджету;

— рівень безробіття;

— економічне зростання;

— рівень та якість життя;

— енергетична залежність;

— інтегрованість у світову економіку;

— сальдо експорту-імпорту;

— стан демографічних  процесів;

— державний внутрішній та зовнішній борги;

— рівень тінізації економіки.

Конкретизований перелік  основних індикаторів оцінки економічної  безпеки України наведений у  Методиці розрахунку рівня економічної безпеки України.

Невід'ємною складовою  визначення рівня економічної безпеки  є встановлення не лише певного набору індикаторів економічної безпеки, а й їхніх порогових /граничних  значень.

Порогові/граничні значення індикаторів економічної безпеки — це кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції та загрозливі процеси в економіці.

Наближення індикаторів  економічної безпеки до їх граничнодопустимої величини свідчить про наростання загроз соціально-економічній стабільності суспільства, а перевищення граничних, або порогових, значень — про входження суспільства в зону нестабільності і соціальних конфліктів, фактично, про реальну загрозу економічній безпеці. Зважаючи на це, економічну безпеку держави часто трактують як деякий стан, що задовольняє визначений набір порогових значень показників-індикаторів. Такий підхід має право на існування, оскільки він дає можливість зафіксувати деякий зріз економічної ситуації як основу для прийняття управлінських рішень. Проте економічну безпеку доцільно розуміти ширше, як прогресуюче і динамічне явище, оскільки економіка не може розглядатися як щось статичне. Якщо у державі спостерігаються розвиток і економічне зростання, то економічна безпека зміцнюється і закріплюється, а її порогові значення зміщуються у бік вищих значень, або вводяться нові індикатори, що відображають новий рівень і новий якісний стан економічної системи. Економічний спад і економічна криза супроводжуються, як правило, загрозами і небезпеками стабільності соціально-економічній ситуації і призводять до наближення показників до граничнодопустимого рівня індикаторів безпеки. Відповідно динамічність конкретних порогових величин індикаторів економічної безпеки породжує значні труднощі для їхнього апріорного визначення, відтак вони навряд чи можуть бути визначеними на певний тривалий термін, а тим більше, запозичені з досвіду інших країн. Тому розроблення системи порогових значень індикаторів економічної безпеки — одне з найбільш актуальних і важливих завдань економічної науки.

Отже, суперечливість багатьох теоретико-методологічних аспектів потребує теоретичного обґрунтування і розробки цілої низки нових категорій, критеріїв та індикаторів, що дадуть змогу описати і проаналізувати базисні тенденції економічної безпеки і систему заходів щодо її забезпечення. Лише поєднання теоретичних засад і концепцій з практичними діями дасть можливість створити надійний механізм забезпечення економічної безпеки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Загрози економічній безпеці регіону.

Проблеми регіональної економічної  безпеки 

На наш погляд, до числа найважливіших  загроз ЕБ слід, зокрема, віднести рівні  технічного, соціального й виробничого  відставання, а також порушення  екологічної, демографічної і правової структур, втрату продовольчої незалежності . Роблячи такий висновок, ми брали до уваги той факт, що окреме територіальне утворення (регіон), з огляду на інтереси економічної безпеки України, залишається при цьому стійкою і прогресуючою територією, яка спроможна ефективно нейтралізувати економічні загрози або запобігти їм. При цьому поєднання інтересів Центру й регіону має подвійний характер. З одного боку, територія як суб'єкт регулювання з центру дій, пов'язаних з гарантуванням ЕБ України, виступає полігоном із локалізованими соціально-економічними, демографічними та іншими процесами, що можуть загрожувати ЕБ України й мати територіально-диференційований характер своєї появи. З іншого - у межах наявного кола повноважень вона є провідником власної економічної політики. Тому постулатом здійснення діагностики загроз ЕБ є твердження, що національна безпека України, разом із зовнішньоекономічними факторами, залежить від стану саме української економіки й поєднання загальнодержавних та регіональних інтересів держави.

ЕБ неможлива без створення внутрішнього імунітету й зовнішньої захищеності від дестабілізаційних впливів, без конкурентноздатності на світових ринках і стійкості фінансового становища. Одним із найважливіших факторів ЕБ є гарантування належних умов житія і нормального розвитку особистості.

ЕБ територіального утворення (область, регіон, економічний район) слід розглядати як сукупність поточного стану, умов і факторів, що характеризують стабільність, стійкість і поступовість розвитку економіки регіону, її певну незалежність та інтеграцію з економікою країни. Усе це мусить мати певне вираження. Це, зокрема, можливість здійснювати власну економічну політику в межах країни. Зрозуміло, що саме економічна політика охоплює всі сфери життєдіяльності в регіоні, у т.ч. розвиток промисловості, науково-технічного потенціалу. Тому, говорячи про ЕБ регіону в контексті діагностики загроз, здійснювати локальну оцінку тільки однієї зі сфер життєдіяльності некоректно, так само, як некоректно розглядати й науково-технічний потенціал поза станом і перспективами розвитку України загалом.

ЕБ регіону неможлива  без спроможності чітко реагувати  на різкі геополітичні зміни в  країні, здійснювати (або хоч почати) значні економічні заходи (не очікуючи допомоги від центру) щодо невідкладних соціально вибухових ситуацій на територіях, пов'язаних із локальними економічними „хворобами” або економічними прорахунками на регіональному рівні. ЕБ не можна досягти без можливості стабільно підтримувати відповідність існуючих у регіоні економічних нормативів, властивих світовій практиці (або директивно затверджених для території на конкретний період), що дозволило б зберегти (або відновити ) належний рівень життя населення. З огляду на це предметом діяльності законодавчої і виконавчої влади в регіоні щодо гарантування ЕБ має бути виявлення і моніторинг факторів, що впливають на стійкий розвиток регіону в поточній ситуації і на перспективу, а також чітке формування економічної політики й інституціональні перетворення в межах загальнодержавної стратегії економічної реформи.

Важливо не допускати  дискримінації з боку центральних  органів стосовно регіону, домагатися паритетної участі в державних програмах  із розвитку регіону, у розміщенні державних  замовлень і т.д

 

 

 

 

 

 

3.Фактори економічної  безпеки підприємства.

Надійний захист економічної безпеки підприємства можливий лише за комплексного і системного підходу до її організації. Тому в економіці існує таке поняття, як система економічної безпеки підприємства. Ця система забезпечує можливість оцінити перспективи зростання підприємства, розробити тактику і стратегію Його розвитку.

Головна мета економічної  безпеки підприємства полягає в  тім, щоб гаранту вати його стабільне  та максимально ефективне функціонування тепер і високий потенціал  розвитку в майбутньому. До основних функціональних цілей економічної безпеки належать:

* забезпечення високої  фінансової ефективності роботи, фінансової стійкості та незалежності  підприємства;

* забезпечення технологічної  незалежності та досягнення високої  конкуренто спроможності технічного  потенціалу того чи того суб'єкта господарювання;

* досягнення високої  ефективності менеджменту, оптимальної  та ефективної організаційної  структури управління підприємством;

* досягнення високого  рівня кваліфікації персоналу  та його інтелектуального потенціалу, належної ефективності корпоративних НДДкР;

* мінімізація руйнівного впливу  результатів виробничо-господарської  діяльності на стан навколишнього  середовища;

* якісна правова захищеність  усіх аспектів діяльності підприємства;

* забезпечення захисту інформаційного поля, комерційної таємниці і досягнення необхідного рівня інформаційного забезпечення роботи всіх підрозділів підприємства та відділів організації;

*ефективна організація безпеки  персоналу підприємства, його капіталу  та майна, а також комерційних  інтересів.

Основними елементами системи економічної  безпеки підприємства є:

1) захист комерційної  таємниці та конфіденційності  інформації;

2) комп'ютерна безпека;

3) внутрішня безпека;

4) безпека будинків і споруд;

5) фізична безпека;

6) технічна безпека;

7) безпека зв'язку;

8) безпека господарсько-договірної  діяльності;

9) безпека перевезень вантажів  та осіб;

10) безпека рекламних, культурних, масових заходів, ділових зустрічей  та переговорів;

11) протипожежна безпека;

12) екологічна безпека;

13) радіаційно-хімічна безпека;

14) конкурентна розвідка;

15) інформаційно-аналітична робота;

16) експертна перевірка механізму  системи забезпечення. Організація  системи безпеки будь-якого комерційного  підприємства повинна мати такі  чотири рівні:

1. Адміністративний - управлінські  рішення, необхідні для забезпечення  безперебійного функціонування  об'єкта.

2. Оперативний - заходи  забезпечення безпеки господарюючого  суб'єкта специфічними засобами  і методами.

3. Технічний - використання  сучасних технологій у сфері забезпечення всіх видів безпеки.

4. Режимно-пропускний - система  фізичної безпеки, зокрема охорона  фінансових, інтелектуальних і матеріально-технічних  цінностей підприємства.

Головне завдання системи  управління економічною безпекою підприємства - передбачення і випередження можливих загроз, що призводять до кризового стану, а також проведення антикризового управління, яке спрямоване на виведення підприємства з кризового стану; мінімізація зовнішніх і внутрішніх загроз економічному стану суб'єкта підприємництва, зокрема його фінансовим, матеріальним, інформаційним, кадровим ресурсам, на основі розробленого комплексу заходів економіко-правового і організаційного характеру. Слід мати на увазі, що найбільше значення у справі забезпечення економічної безпеки підприємництва мають первинні економіко-правові та організаційні заходи, що забезпечують фундамент, основу системи безпеки, на відміну від вторинних - технічних, фізичних тощо.

У процесі досягнення поставленої мети фірма вирішує  конкретні завдання, які об'єднують усі напрями забезпечення безпеки.

Завдання, вирішувані системою гарантування безпеки:

*o прогнозування можливих загроз економічній безпеці;

*o організація діяльності із запобігання можливим загрозам (превентивні заходи);

*o виявлення, аналіз і оцінювання виниклих реальних загроз економічній безпеці;

*o ухвалення рішень і організація діяльності з реагування на виниклі загрози;

*o постійне вдосконалення системи забезпечення економічної безпеки підприємництва.