Економічні проблеми порушення прав інтелектуальної власності в Україні

Ланчковська Н.М.,

Линенко А.В., к.е.н., доцент,

Запорізький національний університет,

м. Запоріжжя

ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПОРУШЕННЯ ПРАВ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ

Досліджено економічні проблеми порушення прав інтелектуальної власності в Україні, зокрема, пов’язані з комп’ютерним піратством. Запропоновано напрями розвитку системи охорони та захисту інтелектуальної власності.

Investigational economic problems of violation of intellectual ownership rights in Ukraine, in particular, related to computer piracy. Directions of development of the system of guard and defence of intellectual property are offered.

В Україні сьогодні існує масштабна проблема порушення прав інтелектуальної власності. Державна служба інтелектуальної власності України не має тої потужної сили та впливу, як її зарубіжні аналоги. Законодавство в цій сфері існує, але на рівні пересічного користувача Інтернет його не дотримуються. Проблемою є те, що правовласники не отримують прибутку від користування належними їм об’єктами інтелектуальної власності, що призводить до глобальних збитків.

Використання чужої інтелектуальної власності в інтернеті без погодження автора є порушенням авторських прав його власників і давно вже отримало назву комп’ютерного піратства. До вивчення феномену комп’ютерного піратства доклали зусиль багато зарубіжних та вітчизняних вчених, зокрема: М. Огурченков, І. Абдуліна, І. Рибакова, В. Гладченко, Р. Горбенко, В. Черкач, Е. Шнурко-Табакова. Загалом, вони роблять акцент саме на захисті прав інтелектуальної власності за допомогою суворого міжнародного законодавства та міжнародних організацій, зокрема Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Ми ж будемо намагатись акцентувати на економічному змісті даної проблеми.

Метою дослідження є визначення основних економічних проблем щодо порушення прав інтелектуальної власності в Україні, зокрема, пов’язаних з комп’ютерним піратством, а також розробка напрямів розвитку системи охорони та захисту інтелектуальної власності.

Інтелектуальна власність є результатом інтелектуальної, творчої діяльності однієї людини (автора, виконавця, винахідника та ін.) або кількох осіб. Право інтелектуальної власності у найширшому розумінні означає закріплені законом права на результат інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, художній, виробничій та інших галузях.

Об’єктами інтелектуальної власності є:

– авторські права (літературні твори, комп’ютерні програми, бази даних, карти, фотографічні твори);

– суміжні права;

– право промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, товарні знаки);

– фірмові та комерційні найменування;

– географічні зазначення;

– сорти рослин та породи тварин;

– топографії інтегральних мікросхем;

– комерційна таємниця [1].

Законодавство, що визначає права на інтелектуальну власність, ґрунтується на праві кожного володіти, користуватися та розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, які, будучи благом не матеріальним, зберігаються за його творцями і можуть використовуватися іншими особами лише за погодження з ними, крім випадків, визначених законодавством.

До порушення права інтелектуальної власності відносяться: піратство, плагіат, несумлінна реєстрація, підроблення та зміна інформації тощо.

Розвитком та захистом інтелектуальної власності на міжнародному рівні займається Всесвітня організація інтелектуальної власності, заснована ООН в 1967 р. Ця організація сприяє підписанню нових міжнародних угод та модернізації національних законодавств, стимулює адміністративне співробітництво між країнами, надає технічну допомогу країнам, що розвиваються, і утримує служби, які полегшують міжнародний захист винаходів, знаків та промислових зразків.

Всесвітня організація інтелектуальної власності здійснює управління 21 угодою, які охоплюють основні аспекти інтелектуальної власності. Двома ключовими угодами є Паризька конвенція про охорону промислової власності (1883 р.) та Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (1886 р.) [1].

Сьогодні, коли за статистикою, на кожну сім’ю в Україні припадає по 2 комп’ютери, а вихід в Інтернет є майже у кожного українця, широкого поширення набуло таке поняття, як «піратство». Згідно з Законом України «Про авторське право і суміжні права» піратство у сфері авторського права – це опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення [2].

В Україні, як і в багатьох країнах світу, люди часто користуються неліцензійним програмним забезпеченням, але українські розміри вражають. Репутація України, як країни з одним із найвищих рівнів комп’ютерного піратства, відома далеко за її межами [3].

За оцінками експертів правоохоронних органів країн Центральної та Східної Європи з питань боротьби з комп’ютерною злочинністю, прибутки від комп’ютерного піратства посідають третє місце після доходів наркоторговців і від продажу зброї, а завдані збитки вже зараз оцінюється мільярдами доларів. Тільки в США щорічно економічні збитки від такого роду злочинів становлять близько ста мільярдів доларів. До середини вісімдесятих років минулого століття у Великобританії збитки від комп’ютерних злочинів становить 750 мільйонів фунтів стерлінгів. В даний час вони зросли вдвічі.

Асоціація виробників програмного забезпечення (Business Software Alliance, BSA) в партнерстві з компанією IDC, провідною міжнародною компанією в галузі досліджень ринку, в 2010 р. опублікували результати сьомого щорічного міжнародного дослідження рівня комп’ютерного піратства. Згідно з результатами дослідження, незважаючи на глобальну економічну кризу, на багатьох ринках відзначено зниження рівня піратства (54 країни), в той час як збільшення – всього в 19 з більш ніж ста охоплених дослідженням країн світу. Тим не менше, глобальний рівень піратства піднявся з 41% до 43%, переважно в результаті активного зростання ринків з високим показником піратства, таких як Китай, Індія, Бразилія, які збільшили свій вплив на світовий ринок [3].

Рис. 1 – Рівень піратства у світі 2009–2 010 рр., %

Згідно з даними дослідження, Україна третій рік поспіль демонструє зростання рівня піратського програмного забезпечення, який досяг 86% (2010 р.), і вивів країну на 7-е місце в світі. Серед країн Європи рівень піратства вищий лише в Молдові. За даними BSA, комерційна вартість неліцензійного програмного забезпечення, встановленого на персональних комп’ютерах в нашій країні в 2010 р., досягла рекордних 571 млн доларів США [4]. За результатами дослідження компанії «Майкрософт Україна» був зафіксований найвищий рівень піратства в таких регіонах Україні: в Кривому Розі (в 60% випадків пропонується встановити неліцензійне програмне забезпечення), Одесі (43%) та Миколаєві (35%).

Рис. 2 – Відсоток використання піратського програмного забезпечення в Україні за даними International Data Corporation(IDC)

Асоціація виробників комп’ютерного забезпечення встановила, що попит на ринку програм для ЕОМ і баз даних задовольняється піратською продукцією на 94%.

Управління торгового представництва США у жовтні 2010 р. провело дослідження. З отриманих даних випливає, що соціальна мережа «ВКонтакте», торрент-трекер Rutrcker.org (відомий як Торрент) є одними з провідних сайтів світу з розповсюдження піратського контенту. Був складений цілий список подібних сайтів, в якій фігурує більше 30 ресурсів.
У нього також потрапили український торрент Demonoid, найбільший китайський пошукач Baidu, isoHunt, Torrentz, знаменитий інтернет-ресурс The Pirate Bay, а також болгарський трекер Zamundaринки та інші сайти Південно-Східної Азії та Південної Америки. Найбільша кількість піратських ресурсів виявлено в Китаї.

Адміністрація президента США Барака Обами закликає владу звернути увагу на зазначені інтернет-проекти. Також, американські урядовці наголосили, що торрент-трекер Rutrcker.org, що є колишнім torrents.ru, входить в топ-300 найпопулярніших сайтів світу і входить в 15 найбільш відвідуваних сайтів Рунета.

Компанія Yahoo!, що володіє однойменною пошуковою системою, пред’явила позов про захист прав інтелектуальної власності до соціальної мережі Facebook, де зазначається, що предметом розгляду є порушення 10 патентів компанії. Вони стосуються надання послуг інтернет-реклами, налаштувань управління конфіденційністю персональних даних, а також деяких аспектів роботи соціальних мереж. В Yahoo! наполягають, що Facebook незаконно використовує розробки компанії [5]. Деякі експерти вважають, що звинувачення в незаконному використанні патентів були висунуті спеціально, так як невідомі гравці хочуть кинути тінь на репутацію Facebook напередодні її виходу на біржу. Очікується, що первинне розміщення акцій компанії на суму близько 5 млрд дол. США відбудеться до кінця весни 2012 р. Разом з тим, відомо, що за 2011 р. у США Facebook зареєструвала за собою тільки 56 патентів, а це мало для компанії такого рівня і розмаху. Зазначимо, що виручка Facebook в 2011 р. досягла 3,7 млрд дол. США, збільшившись на 88% порівняно з 2010 р. Кількість активних користувачів Facebook, які хоча б раз на місяць заходять у свій акаунт, складає 845 млн осіб.

USTR висуває претензії до мережі «ВКонтакте» у зв’язку з тим, що даний ресурс дозволяє користувачам нелегально використовувати контент, захищений авторським правом. Та ж вартість подібних послуг на легальній основі коштувала б користувачам приблизно до 10 дол. США за 1 аудіо-трек. Torrentfreak також зазначає, що з «ВКонтакте» легко завантажити музику за допомогою спеціальних клієнтів. Як приклад такої програми RIAA наводить Mulve, сайт якого був закритий його творцями через проблеми з законом. У звіті також згадуються російськомовні ресурси Mp3ninja і MP3fiesta, які «завдають шкоди економіці США». В поле зору RIAA потрапив і популярний файлообмінник RapidShare.

Соціальна мережа «ВКонтакте» вже неодноразово отримувала на свою адресу претензії від російських правовласників. У жовтні 2010 р. відповідальність за користувальницький контент була знята з соціальної мережі в судовому порядку. Зараз «ВКонтакте» працює над рядом партнерських програм з легалізації контенту.

«Однокласники» – таке ж зло для американських правовласників, як і «ВКонтакте». Про це йдеться в доповіді IIPA (міжнародний альянс з інтелектуальної власності), який був представлений на ознайомлення адміністрації президента США, пише РБК-Україна. Американських правовласників турбує порушення авторських прав в Росії та поширення піратського контенту. В цьому році до соціальної мережі «ВКонтакте» додались «Однокласники» [6]. Зі вступом Росії до СОТ, російській владі доведеться прислухатися до подібних сигналів. На підставі доповідей IIPA формуються звіти по країнах, де не шанують інтелектуальну власність. А на основі звітів уряд США може почати розгляд у в рамках СОТ.

Україна також ніколи системно не вела боротьбу з піратством. Все, що робилося – це вибіркові речі. Про це заявив керівник Центру громадських ініціатив «інформаційне суспільство», екс-голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Віталій Шевченко [7].

Звичайно, автори вимагають захистити свої інтереси, їх претензії є цілком справедливими. Особливо враховуючи те, що завдяки поширенню чужої інтелектуальної власності дехто має великі прибутки. Проте Україна ще довго системно до цього підходити не буде. У нас виходить тільки підігравати західним країнам, коли прокочується якась хвиля боротьби з піратством. Так, наприклад, було з дисками, які заборонили продавати за декілька днів до Євробачення.

У зв’язку з тим, що ефективна боротьба з піратськими веб-сайтами можлива лише за сприяння провайдерів, у Верховні Раді розглядається законопроект, що передбачає процедуру, відповідно до якої інтернет-провайдер, за допомогою послуг якого порушуються авторське право або суміжні права, несе з відповідною особою-порушником солідарну відповідальність. Під час розробки цього законопроекту врахований законодавчий досвід таких країн, як США, Франція й Великобританія: у законодавстві цих держав відображені посилена роль провайдерів у протидії інтернет-піратству та можливість вжиття ними санкцій до піратських сайтів і окремих користувачів Інтернет, які порушують авторське право та суміжні права [8].

Отже, створення та функціонування сучасного ринку об’єктів інтелектуальної власності є динамічним процесом. Конкурентоспроможність та стабільне зростання економіки визначаються виваженою державною політикою у сфері охорони інтелектуальної власності. Світовий досвід доводить, що результативна система охорони прав інтелектуальної власності може стати дієвим інструментом розвитку економіки України.

Література

1. Інтелектуальна власність: теорія і практика інноваційної діяльності : Підручник / За ред. проф. М.В. Вачевського. – К. : ВД Професіонал, 2005. – 448 с.

2. Відповідальність за порушення авторських прав / NET-LAW.BIZ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://net-law.biz/?lng=ua&dir=3.2&article=110.

3. Проблема піратства в Україні [Електронний ресурс] / М. Огурченоков. – Режим доступу: http://www.conferences.neasmo.org.ua/node/401.

4. Комп’ютерне піратство в Україні [Електронний ресурс] / Кайзер Ю.А., Ульяницька О.В. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/2_KAND_2012/Pravo/3_96274.doc.htm.

5. Інтелектуальна власність [Електронний ресурс] / І.В. Абдуліна. – Режим доступу: http://www.intelvlas.com.ua/2011-05-20-15-11-02/12446-yahoo-suditsya-z-facebook-shchodo-nezakonnogo-vikoristannya-sotsmerezhoyu-rozrobok-poshukovika.html.