Дослідження рівня і структури доходів населення України

Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Декабря 2012 в 00:29, научная работа

Описание работы

Доходи учасників ринкової економіки розподіляються за факторами виробництва (земля, праця, капітал, здібності до підприємництва). У ринковій економіці вважається нормальним і припустимим будь-який доход, який отримується в результаті участі у вільній конкуренції на ринках товарів і послуг, капіталів і робочої сили. Тут визначаються і високі доходи тих, хто має успіхи у підприємницькій діяльності, і низькі доходи тих, хто зазнав у ній невдачі.

Работа содержит 1 файл

СТВ.Вибіркова.docx

— 31.23 Кб (Скачать)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

Есе на тему:

Дослідження рівня і структури  доходів населення України

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка

3 курсу, спец. 6503, 6групи

Холодова 

Тамара Геннадіївна


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ-2012

 

 

  Формування доходів населення є однією з найгостріших соціально-економічних проблем, оскільки їхній розмір характеризує рівень добробуту, можливість задоволення матеріальних та духовних потреб і подальший розвиток індивіда. Дохід як економічна категорія є однією з найскладніших надходжень громадян у результаті розподілу та перерозподілу створених у суспільстві благ для підтримки фізичного, морального, економічного та інтелектуального стану індивіда.Доходи населення є одним з найважливіших показників, що характеризує рівень економічного та соціального стану суспільства. Оскільки доходи населення формуються   процесі виробництва ВВП, то їхні обсяги визначаються передусім обсягами і темпами зростання суспільного виробництва. Чим вищими вони є, тим швидше відбувається зростання особистих доходів і більшим буде їх обсяг. Обсяг і структура особистих доходів – це основні економічні показники рівня життя населення України.Саме тому я вважаю,що тема доходів є актуальною для кожного громадянина країни і несе в собі край важливе значення.

Про низький рівень життя населення, а отже і про низькій рівень доходів свідчать опубліковані у вересні 2010 р. ірландським журналом «International Living» рейтинги рівня життя країн світу. Індекс «International Living» враховує, номінальні та реальні доходи населення, вартість проживання, рівень заощаджень, інфраструктуру, стан навколишнього середовища, охорону здоров'я, рівень культури, економічні показники, свободу слова, ризик та безпеку, а також кліматичні умови. Максимальний бал за кожним критерієм 100. Україна зайняла 68-ме місце .

Отже, в Україні на практиці підвищення рівня і якості життя населення  ще не стали головною метою, основною причиною цього науковці вбачають у  підвищенні рівня бідності населення. При цьому, з одного боку, незадовільне матеріальне становище обумовлює  ризик втрати здоров'я через неякісне харчування, неможливість отримання  кваліфікованої медичної допомоги та ін., а з іншого - проблеми зі здоров'ям призводять до зниження працездатності та скорочення доходів.А саме їхній розмір та структура є основним показником рівня життя населення.

Доходи учасників ринкової економіки  розподіляються за факторами виробництва (земля, праця, капітал, здібності до підприємництва). У ринковій економіці  вважається нормальним і припустимим  будь-який доход, який отримується в  результаті участі у вільній конкуренції  на ринках товарів і послуг, капіталів  і робочої сили. Тут визначаються і високі доходи тих, хто має успіхи у підприємницькій діяльності, і  низькі доходи тих, хто зазнав у ній  невдачі. Причому низький дохід  може бути наслідком недостатніх  трудових зусиль тих чи інших підприємців, працівників найманої праці, а також  результатом змін кон'юнктури ринку.

 Основними каналами доходів населення є:

  • трудові доходи робітників (заробітна плата, премія і т.д.);
  • доходи від підприємництва (прибуток);
  • доходи від власності (рента, відсотки і т.д.);
  • доходи від індивідуальної трудової діяльності;
  • інші надходження (спадщина, аліменти, гонорар).

Таблиця 1

Доходи та витрати населення України, млн. грн..

 

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Доходи - всього

215672

274241

381404

472061

623289

845641

894286

1101175

заробітна плата

94608

117227

160621

205120

278968

366387

365300

449553

прибуток та змішаний доход

36330

43828

58404

69186

95203

131139

129760

160025

доходи від власності (одержані)

6706

8337

11072

13855

20078

28432

34654

67856

соціальні допомоги та інші одержані поточні  трансферти

78028

104849

151307

183900

229040

319683

364572

423741

в тому числі:

               

- соціальні допомоги

35318

52035

84617

103092

124472

180455

204101

237213

- інші одержані поточні трансферти

8281

11500

12545

14510

18209

26092

32984

34397

- соціальні трансферти в натурі

34429

41314

54145

66298

86359

113136

127487

152131


 

З табл. 1 видно ,взятої з державного сайту статистики України, що доходи населення України зросли протягом 2010 року на 206729 млн. грн. у порівнянні з 2009 роком. Наявний сукупний доход у розрахунку на одну особу в 2010 році становив 18346,8 грн., що на 3974 грн. більше ніж в 2009 році. Крім того спостерігається позитивна динаміка показника реального номінального доходу у 2010 року – за січень-грудень темпи зростання становили 110,2% порівняно з 90% у 2009 році.

Сформовані  в економічно розвинених країнах  високі стандарти рівня життя  досягаються, головним чином, через  високі доходи від зайнятості, і  саме це є важливим мотивом активізації  поведінки населення на ринку  праці.

Основною  складовою доходів населення  розвинутих країн є заробітна  плата, що складає до 70%.

Таблиця 2

Динаміка  середньомісячної заробітної плати  за видами економічної діяльності у 1995-2011 роках 

(в  розрахунку на одного штатного  працівника, грн.)

Вид діяльності

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Усього

806

1041

1351

1806

1906

2239

2633

Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ним послуги

415

553

733

1076

1206

1430

1800

Лісове господарство та пов’язані  з ним послуги

668

851

1100

1311

1341

1787

2300

Рибальство, рибництво

499

607

721

913

1028

1191

1369

Промисловість 

967

1212

1554

2017

2117

2580

3120

Будівництво

894

1140

1486

1832

1511

1754

2251

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових  виробів та предметів особистого вжитку

713

898

1145

1514

1565

1874

2339

Діяльність готелів та ресторанів

566

735

944

1221

1267

1455

1777

Діяльність транспорту та зв’язку

1057

1328

1670

2207

2409

2726

3138

діяльність наземного транспорту

961

1227

1563

2036

2126

2355

2699

діяльність водного транспорту

929

1093

1412

1924

2421

2987

3428

діяльність авіаційного транспорту

1622

2053

2704

4061

5106

6774

8742

додаткові транспортні  послуги та допоміжні операції

1218

1513

1872

2457

2637

2976

3432

діяльність пошти та зв’язку

967

1191

1485

1950

2240

2435

2709

Фінансова діяльність

1553

2050

2770

3747

4038

4601

5340

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

900

1193

1595

2085

2231

2436

2935

з них дослідження і розробки

1048

1323

1741

2336

2556

2874

3270

Державне управління

1087

1578

1852

2581

2513

2747

3053

Освіта

641

806

1060

1448

1611

1889

2081

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

517

658

871

1177

1307

1631

1778

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

620

828

1090

1511

1783

2065

2380

 з них діяльність у сфері  культури та спорту, відпочинку  та розваг

628

842

1109

1551

1870

2194

2500


 

Державне втручання необхідне  для встановлення, тлумачення і забезпечення виконання умов і принципів розподілу  доходів. Регулюючий вплив держави  повинен бути спрямований на забезпечення соціальних гарантій і умов для заробітку  потрібних коштів з метою підвищення ефективності використання праці, узгодження і рівноправної реалізації інтересів  всіх учасників трудових відносин. Важливим завданням держави має бути сприяння проведенню переговорів між основними соціальними силами суспільства з метою врегулювання соціально-трудових відносин, запобігання масовим трудовим конфліктам. До державних норм і гарантій в сфері оплати праці належать також норми оплати праці за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовлені продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників, молодших 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації та на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо.

Однак ми є свідками того, що за умови  глибокої економічної кризи, інфляції, нерішучості ринкових перетворень  найкращі закони можуть лише проголосити, але не можуть забезпечити вирішення  економічних проблем, однією з найважливіших  з яких є гідна людини заробітна  плата. Специфічним виявом порушення  прав людини в сфері праці, що донедавна  практично не мав поширення у  світовій практиці, є затримання виплати  нарахованої заробітної плати, що набуло в Україні характеру економічної  епідемії .Реформування заробітної плати в Україні потребує комплексного підходу, спрямованого на забезпечення випереджаючого розвитку національного ринку, зростання доходів та платоспроможного попиту населення, впорядкування регулюючої функції мінімальної заробітної плати, поступовий перехід до погодинної оплати праці, подальше послаблення податкового навантаження на фонд оплати праці, ліквідацію невиправданої міжгалузевої та міжрегіональної диференціації в оплаті праці, посилення стимулюючої функції заробітної плати тощо.

При всій важливості державного регулювання  заробітної плати політика оплати праці  повинна формуватись переважно  на мікроекономічному рівні в  залежності від потреб кожного конкретного підприємства, його галузевої специфіки та розміру, географічного розташування, ступеня міжнародної інтеграції, рівня соціального розвитку колективу .

Нажаль, населення України самі чітко не розуміють всіх махінацій  роботодавця, адже дуже поширеною на сьогодні є проблема зарплати «у конвертах». Для багатьох українців зарплата у конвертах стала звичним явищем. Нелегальне працевлаштування та зарплата «у конвертах» є прямим шляхом до злиденної старості, яке обмежує працівника у доступі до соціальних гарантій. Населення ведеться на гроші, не думаючи про майбутнє,про свою пенсію на соціальну захищеність. Слід поширювати інформацію про цю проблему для того,щоб проблема заробітної плати у конвертах стала не звичним явищем, а звичним стало те, що цього слід уникати і якомога більше прагнути змінити цей новий мейн-стрім в Україні.

 


Информация о работе Дослідження рівня і структури доходів населення України